Публікації 2022-08-14T04:07:02+03:00
Українські Новини
Минуле, сьогодення й майбутнє в Європі

Минуле, сьогодення й майбутнє в Європі

Прага – Ексклюзивне інтерв'ю Богдана Данилишина, колишнього міністра економіки в третьому уряді Юлії Тимошенко, що був змушений просити політичного притулку в Чехії, щоб уникнути політичних репресій.

Прага – Ексклюзивне інтерв'ю Богдана Данилишина, колишнього міністра економіки в третьому уряді Юлії Тимошенко, що був змушений просити політичного притулку в Чехії, щоб уникнути політичних репресій.

Богдан Данилишин, щоб уникнути політичного переслідування, вимушено перебуває в засланні в серці Європи, де чимала діаспора шукає шляхи в Брюссель. Це дійова особа історії не якихось далеких часів і віддалених континентів. Все це відбувається в Європі, між Україною й Чехією.

Колишній міністр економіки в третьому помаранчевому  уряді Юлії Тимошенко Данилишин – один із десятка представників демократичної опозиції, які зазнали переслідувань з боку української влади. Йому одному вдалося уникнути розслідувань, допитів, суду й арешту завдяки політичному притулку, отриманому в  січні цього року в Чехії. Тут він очолює неурядову організацію "Українсько-Європейська перспектива", зайняту не тільки розвитком вітчизняної культури, а й, переважно, постійним моніторингом політичної ситуації в Україні, який із Праги доводить до відома аудиторії на всьому континенті.

"Необхідна взаємна інтеграція України і Європейського Союзу. Брюсселю нічого боятися, якщо він відкриє двері Києву: сюди не рине орда іммігрантів, як дехто стверджує, зате Євросоюз отримав би можливість мати величезний індустріальний і енергетичний потенціал, що зробило б його іще більше конкурентоспроможним на світовому рівні", - говорить Данилишин, тим самим позначаючи пріоритети для своєї країни.

Ідеї Данилишина гранично ясні. Відповідно до його дорожньої картки, він вважає, що зближення з Євросоюзом необхідне, щоб урятувати демократію в Україні, з такими зусиллями завойовану під час мирної "помаранчевої революції", яка сьогодні перебуває на межі зникнення через дії адміністрації Віктора Януковича, що, крім іншого, підтверджується й найбільш авторитетними міжнародними незалежними неурядовими організаціями.

Данилишин пояснює: "Пріоритетом є введення зони вільного обміну, тому що навіть у олігархів, які спонсують Януковича, який вагається між Брюсселем і Москвою, слинка тече при думці про скасування митних бар'єрів на заході. Вони й чути не хочуть про те, щоб повернутися в економічне підпорядкування Росії радянського періоду. У другу чергу необхідно провести ратифікацію договору про союз ЄС і України, скасувати візовий режим, щоб дозволити українцям вільно пересуватися в шенгенській зоні".

Колишній міністр переконаний у суперництві Європейського Союзу й Росії. Він пояснює, що Москва чинить якнайсильніший тиск на Київ для того, щоб Україна ввійшла в російсько-білорусько-казахський митний союз. Данилишин вважає, що цього робити не можна, тому що Україна, на відміну від Російської Федерації, є членом СОТ, а вихід із цього міжнародного економічного клубу був би подібний до фінансового самогубства, на яке навіть Янукович не піде.

Вступ у Світову організацію торгівлі є одним із успіхів помаранчевого уряду, чий лідер, харизматичний перший міністр Юлія Тимошенко, сьогодні  перебуває під судом і в складних умовах: у неї немає захисника й недостатньо часу, щоб вивчити висунуті проти неї обвинувачення.

Колишній міністр економіки заявляє: "Мета влади - виключити основного суперника на виборах. Віктор Янукович боїться Юлії Тимошенко і знає, що в разі нових виборів після 2010 року він програє. Я не знаю, чи буде заарештовано колишнього прем'єр-міністр,а але я можу категорично стверджувати, що вона не робила того, в чому її обвинувачують (підробка державного бюджету на 1,5 мільярда гривень, перевищення повноважень у ході переговорів щодо газу зі своїм російським колегою Володимиром Путіним - прим. автора). Можу вас запевнити, що в будь-якому разі вона менше винна, ніж глава держави Янукович, який замолоду двічі побував у в'язниці".

Богдан Данилишин не тільки добре обізнаний із сьогоднішньою політикою, а й не лишає поза увагою справи культури, у якій він, незважаючи на професію економіста, чудово розбирається. Наприклад, він пояснює, що Прага була не випадково обрана ним як місце для політичного притулку: на цей вибір вплинули не тільки гарні відносини із чеським урядом, готовим захищати інтереси Києва і його прагнення ввійти в Євросоюз, а й історична дружба, що триває із часів співробітництва між першим президентом України Михайлом Грушевським і першим президентом Чехословаччини Томашем Масариком у період між двома світовими війнами.

Співробітниця колишнього міністра й директриса суботньої школи для українців Марія Гаврилюк розповідає: "З того часу почався сильний приплив українців, особливо представників інтелігенції, котрі тікали із країни при поверненні рад у 1921 році. Інші інтелектуали, щоб утекти від росіян, прибули до Праги із другою хвилею, після Другої світової війни. Представники третьої (вісімдесяті роки) і четвертої хвилі (2000 рік) іммігрантів, в основному різнороби й персонал, що обслуговує старих, бідніші в матеріальному плані й менш активні в культурному".

Незважаючи на це, приблизно дві тисячі українців добре асимілювалися, причому не тільки в столиці: існує понад тридцять різних інституцій: культурних асоціацій, шкіл танців, неурядових організацій, щоб підтримувати історичну пам'ять і пропаганду культури України. Існують кафедри україністики в Брно, другому за значенням місті Чехії, в університетах Праги й Оломоуца. Тільки в столиці є два  монументи Тарасу Шевченку: один стоїть у Празькому малому граді, другий - на Вацлавськой площі, де була надрукована перша копія "Кобзаря", що не зазнала цензури, збірки його віршів, яка є літературною пам'яткою європейського романтизму.

Крім того, у країні регулярно видаються українською мовою "Український журнал", "Українська газета" і "Пороги". На сторінках останнього видання друкуються новини культури й соціальної сфери, а не тільки політичні новини тижня.

Богдан Райцинець (Bohdan Rajcinec), молодий заступник редактора, пояснює: "Наше завдання – підтримувати зв'язки в середовищі української еміграції. Політика стоїть на другому плані. Нас цікавить розвиток солідарності між нашими співвітчизниками, щоб долати щоденні проблеми". Серед таких проблем Райцинець називає недавній закон, що стосується іммігрантів, прийнятий чеським урядом: тепер без гарантованої й сертифікованої роботи й медичної страховки, оплаченої на два роки вперед, у Чехії не можна залишатися. У результаті кількість українців у країні зменшується, багато хто повертається на батьківщину, мало прибуває.

Молодий заступник редактора заявляє: "Я не сперечаюсь із урядом, з його точки зору, впоратися з керівництвом двадцятьма меншинам не так просто. Але, звичайно, цей захід не викликає в нас ентузіазму, так само як і діяльність Комісії у справі діаспор, позбавленої реальної влади. Але в загалом  фінансування на різні ініціативи не було знижено, і ми можемо продовжувати нашу діяльність". Домашня робітниця п'ятдесятилітня пані Олена каже: "Прага - дуже гостинне місто, тут завжди є, чим зайнятися, куди сходити. У неділю після служби о десятій годині ранку по греко-католицькому обряду в церкві Святого Климента, розташованій поблизу від вежі з астрономічним годинником, все співтовариство збирається на спільний обід. Це нагода побути всім разом, без поспіху, характерного для робочих днів".

Пані Олена задоволена, що вона може з'їздити в рідне Закарпаття. Ця можливість дає їй змогу весело миритися з очікуванням під дощем на зупинці автобуса в Желівскего. У неї є й надія на майбутнє: якщо автобус Прага-Київ (їх вирушає три за день) перестане зупинятися на  кілька годин на кордоні для перевірки документів, то двоє її синів - Сашко й Роман зможуть без проблем відвідувати її в Чехії.

Звісно, все це стане можливим тільки в більш зрілій Європі, яка усвідомила необхідність інтегрувати Україну, яка, подобається це прихильникам реальної політики чи ні, вже зараз є її невіддільною частиною. Це зрозуміло тут, у Празі, в самому серці Старого Світу, покликаного проявити відповідальність заради власного процвітання і власного майбутнього.

Стаття Il Legno Storto , Італія.

Переклад: ИноСМИ .

 

 





Архів
Новини
Як уникнути перенавантаження електромереж взимку. У КМДА опублікували інфографіку для квартир 06:00
Військові РФ. Фото: facebook/ГУР МО
Росія цілеспрямовано винищує своє населення, – ГУР 23:57
Гендиректор МАГАТЕ підкреслив, що Запорізька АЕС належить Україні 23:30
Ми не маємо права перекласти цю війну на наших дітей, – Залужний 23:05
"Бабине літо" з холодними ночами. Синоптик дала прогноз до кінця тижня і попередила, де і коли пройдуть дощі 23:00 Інфографіка
У Кремлі назвали "розпалюванням третьої світової війни" слова Зеленського про ядерний удар 22:29
Нобелівська премія з літератури 2022. Кому і за що вручили головну літературну нагороду світу 22:11
Чуєте ядерку навіть там, де її немає. Никифоров уточнив слова Зеленського про "превентивні удари по Росії" 22:10
У них є все, у нас — нічого. Окупант емоційно позаздрив озброєнню ЗСУ 21:57
Над Одещиною сили ППО збили три дрони-камікадзе "Shahed-136" 21:40
більше новин

ok