Публікації 2021-10-11T04:10:19+03:00
Українські Новини
Епічний "Укртелеком"

Епічний "Укртелеком"

Георгій Дзекон залишиться керувати
Георгій Дзекон залишиться керувати "Укртелекомом".

Зустріч нових власників "Укрателекому" із пресою дала можливість усвідомити, що історія приватизації оператора завершилася. І завершилася епічно.

19 квітня власники і керівники австрійського концерну Epic провели свою першу прес-конференцію як нових власників-монополістів фіксованого зв'язку в Україні. Нічого сенсаційного вони, звичайно, світу не розповіли, але їх зустріч із пресою дала можливість усвідомити, що історія приватизації "Укртелекому" завершилася. І завершилася епічно.

На сьогодні формально акції оператора ще не перераховано покупцеві. У квітні 2011 року Фонд держмайна одержав перший платіж – трохи більше 4,2 млрд гривень - рівно половину тієї суми, що австрійці мали заплатити відповідно до підписаного 11 березня договору купівлі-продажу 92,79% акцій "Укртелекому". Протягом місяця покупець мав внести кошти, які залишилися, потім сторони підпишуть акт прийому-передачі акцій, і до літа новий власник остаточно вступить у свої права.

Нагадаємо, що вперше мова про приватизацію компанії зайшла в кінці 90-х років. Перспективи роздержавлення того чи іншого підприємства за часів президентства Леоніда Кучми найчастіше несли відбиток особистих симпатій голови держави. До президентських виборів 1999 року продати компанію не встигли, оскільки попередньо "Укртелеком" необхідно було корпоратизувати. Цей процес був завершений в 2000 році, після чого шлях до приватизації був формально відкритий. Однак пропрезидентська парламентська більшість у тому ж році ускладнила ситуацію, регламентувавши майбутній продаж спеціальним законом. Парламентарії закріпили в держвласності контрольний пакет акцій і обмежили коло потенційних претендентів поняттям "промислового інвестора", що серйозно зменшило інтерес до об'єкта і зробило його приватизацію можливою тільки через кабінет глави держави. Тим не менше, початок приватизаційного процесу було покладено, що дозволило у 2001 році провести пільговий продаж більше 7% акцій компанії трудовому колективу.

Протягом 2001-2004 років перспектива продажу монополіста у сфері зв'язку періодично піднімалася, але довести процес до логічного кінця заважала політична нестабільність, характерна для другої президентської каденції Кучми. Тому замість приватизації влада здійснила відчуження у неї самого ліквідного активу – контрольного пакету акцій компанії "Український мобільний зв'язок". Цей крок не тільки знизив вартість "Укртелекому", але і підірвав перспективи його розвитку – всім було очевидно, що майбутнє за мобільним, а не за стаціонарним зв'язком.

Після перемоги "помаранчевої революції" нова влада також зробила ряд кроків по приватизації "Укртелекому", зокрема було призупинено дію прийнятого в 2000 році "обмежувального" закону (остаточно він був скасований в 2007 році), невеликі пакети акцій підприємства виставлялися на торги на українські фондові біржі. Але в обстановці перманентної війни всіх проти всіх в українському політикумі кінця 2000-х досягнення консенсусу щодо способу продажу компанії й консолідація політичної волі для реалізації обраного сценарію виявилися неможливими. Президент Віктор Ющенко вів дискусію на цю тему з кількома прем'єрами у властивій йому манері неспішності, прем'єри розуміли, що без чіткої позиції глави держави "Укртелеком" не продати, а голова Фонду держмайна соціалістка Валентина Семенюк вела власну гру. У результаті сприятливий момент для найбільш вигідною приватизації "Укртелекому" на хвилі економічного зростання в Європі і світі був безповоротно втрачений.

У результаті сприятливий момент для найбільш вигідною приватизації "Укртелекому" на хвилі економічного зростання в Європі і світі був безповоротно втрачений.

Варто підкреслити, що найбільш привабливою для інвесторів компанія виглядала наприкінці 1990-х років, коли мережі мобільних операторів у Східній Європі тільки починали свій розвиток, а західні компанії здійснювали скупку національних операторів у цьому регіоні. Також значний потенціал "Укртелеком" зберігав і на початку двадцять першого століття, коли фінансові результати компанії та наявність у нього контролю над одним з найбільших мобільних операторів вселяли оптимізм і підтримували вартість об'єкта на високому рівні. Але відчуження пакету акцій "Українського мобільного зв'язку" призвело до того, що з 2005 року фінансові можливості "Укртелекому" значно впали, а 2008 рік компанія закінчила вже зі збитком. Збільшився також розмір її кредиторської заборгованості, через що майбутні власники компанії називають роботу з накопиченими боргами однієї з найперших завдань "укртелекомівського" менеджменту.

Після перемоги в 2010 році на президентських виборах Віктора Януковича "бульдозерний" метод керівництва Партії регіонів забезпечив певну політичну стабільність. Інвесторів мало цікавлять "соплі та крики" української опозиції, їм важливіше передбачувані правила гри. Багато в чому завдяки зачищенню політичного поля і консолідації влади в руках глави держави питання приватизації "Укртелекому" знову стало на порядку денному. Дірки в державному бюджеті змусили відповідальних за ухвалення рішення думати швидко. Не секрет, що продаж державного монополіста фіксованого зв'язку дозволив забезпечити запланований обсяг надходжень від приватизації. У підсумку "регіоналам" вдалося руками призначеного за квотою комуністів на посаду голови ФДМУ Олександра Рябченка закінчити цю приватизаційну епопею. Але бочка меду виявилася розведена неабиякою кількістю дьогтю.

У конкурсні умови було вписано низку обмежень, які відрізають від конкурсу компанії з державною часткою в капіталі понад 25% (наприклад, Deutsche Telekom), і компанії із часткою доходу, яка перевищує 25% від загальноринкового ("Київстар"). Експерти, аналізуючи причини такого неприродного відбору майбутнього покупця, називали основними найбільш імовірними покупцями "Укртелекому" SCM Ріната Ахметова та російську МТС, однак їх прогнози не виправдалися. Єдиним претендентом на "Укртелеком" виявилася київська компанія ЕСУ, дочірнє підприємство австрійського концерну Eріс. Відповідно до законодавства, австрійці одержали право придбати "Укртелеком" за оцінною вартістю без проведення торгів.

Кілька слів скажемо про затверджену владою вартість активу в 10,5 млрд гривень. Тут думки експертів про справедливість цієї оцінки розділилися. Частина аналітиків разом з керівником "Укртелекому" Георгієм Дзеконом зазначають, що капіталізація компанії, виходячи з вартості її акцій на українських фондових біржах, становить не більш як 9-9,5 млрд гривень. Крім того, конкурсні умови покладають на плечі покупця значну кредиторську заборгованість оператора і виокремлення з "Укртелекому" спецзв'язку в окрему держкомпанію. Їх опоненти, серед яких і екс-керівники ФДМУ та опозиційні політики, зазначають, що оцінювати такий стратегічний об'єкт тільки лише на підставі ринкової капіталізації некоректно, а падіння значущості фіксованого зв'язку компенсується наявністю найбільшою в країні оптоволоконною мережею і контролем над 90% об'єктів всієї кабельної каналізації в Україні.

Але найбільше експертне співтовариство вразила не ціна активу і аж ніяк не відсутність аукціону, оскільки до варіанту з одним покупцем, з огляду на особливості та "традиції" приватизації по-українськи, громадськість уже була психологічно готова. Здивувала фігура самого покупця. Лише деякі фахівці знали Epic, насамперед, як консалтингову компанію, яка супроводжувала низку великих проектів, у тому числі й у телекомунікаційній сфері. Для інших фахівців новоявлений покупець був як чистий аркуш паперу. Більшість тих, хто цікавиться долею "Укртелекому", думають, що австрійський концерн - тимчасова і посередницька структура, за якою стоїть якась одна з потужних і наближених до влади груп впливу, а можливо навіть пул з декількох подібних груп.

Більшість тих, хто цікавиться долею "Укртелекому", думають, що австрійський концерн - тимчасова і посередницька структура, за якою стоїть якась одна з потужних і наближених до влади груп впливу, а можливо навіть пул з декількох подібних груп.

Змушує задуматися і той факт, що 2011 року в лютому Президент повністю змінив склад Національної комісії регулювання зв'язку, зокрема, включивши туди заступника голови правління "Укртелекому" Ігоря Сиротенка. Незабаром після цього НКРЗ прийняла рішення про збільшення вартості послуг фіксованого зв'язку. Цей крок дозволяє поліпшити фінансове становище монополіста, що загруз у боргах.

Відзначимо, що вищезгадане підвищення цін набуває чинності в травні, коли і очікується завершення передачі акцій "Укртелекому" новому власникові. До того ж в аналітиків немає сумнівів, що незмінний з 2004 року голова правління "Укртелекому" Георгій Дзекон, що пережив на своєму пості чехарду урядів у другій половині 2000-х, певним чином причетний до угоди. Про це побічно свідчить той факт, що ЕСУ очолює Ілля Солодовський, який працював фінансовим директором компанії PrioCom у той час, коли нею керував Дзекон. Під час прес-конференції 19 квітня керуючий партнер Eріс Петер Гольдшайдер підкреслив, що нові власники не збираються змінювати керівника "Укртелекому" і навіть будуть його вмовляти, щоб він взяв на себе цю почесну ношу ще на наступні 3-5 років. Мабуть, австрійців надихнув образ Георгія Дзекона як непотоплюваного  менеджера державного монополіста.

Як і прийнято за законами жанру, сам Дзекон заперечує зв'язок з австрійським концерном, а й Eріс підкреслює, що купив актив самостійно. Але абсолютна більшість знайомих з реаліями української приватизації експертів не допускають ні найменшої думки про те, що такий ласий шматочок держвласності, як "Укртелеком", був відданий у приватні руки без одержання схвалення в головному кабінеті країни. Єдине, у чому в експертному співтоваристві немає консенсусу в тому, хто саме стоїть за спиною австрійців.

Але абсолютна більшість знайомих з реаліями української приватизації експертів не допускають ні найменшої думки про те, що такий ласий шматочок держвласності, як "Укртелеком", був відданий у приватні руки без одержання схвалення в головному кабінеті країни.

Частина аналітиків припускає, що справжнім власником компанії став сам Дзекон, але малоймовірно, щоб одна не кооптована у великі групи впливу фігура, нехай навіть і дуже могутня в галузі, одержала дозвіл викупити настільки потужну компанію. Швидше за все, голова правління "Укртелекому" є одним з партнерів в угоді. Хто ж прийшов разом з ним? Чіткої відповіді на це питання немає. Можливо, не обійшлося без участі Ріната Ахметова, чиї менеджери заявляли про пошук партнерів для створення консорціуму під участь у приватизаційному конкурсі. Потім SCM відхрестилася від усякої причетності до угоди, але стовідсоткової гарантії відсутності ахметівського сліду це не дає.

Друга версія, до якої схиляється, у тому числі й колишній голові ФДМУ Олександр Бондар - це причетність до угоди безпосереднього оточення Президента Віктора Януковича, можливо, навіть членів його сім’ї. Втім, вона має значний відбиток політичної кон'юнктури, як і припущення про зацікавленість у встановленні контролю над "Укртелекомом" голови президентської адміністрації Сергія Льовочкіна.

Яка ж з версій правильна? Згадаємо, що крім Ріната Ахметова помітну зацікавленість у придбанні активу виявляла МТС, для якої купівля "Укртелекому" стала б адекватним відповідним кроком на консолідацію "Київстару" і "Білайну". Недарма наприкінці 2010 року основний власник МТС Володимир Євтушенков зустрічався в Києві з Віктором Януковичем, але особливих дивідендів це не принесло. Щоб дозволити собі відмовити двом таким фігурам як Ахметов (у разі якщо SCM не лукавив) і Євтушенков (який міг користуватися непрямою підтримкою Кремля), голова держави мав опиратися на дуже впливового гравця на політичній арені країни. Хто він? Навряд чи можна припустити, щоб до угоди була безпосередньо причетна групи Бойка-Льовочкіна-Фірташа, оскільки вона зайнята консолідацією української хімічної галузі, а також "Єнакіївська група", яка поки ще не завершила переформатування зернового ринку. В інших ФПГ не вистачає або фінансових ресурсів, або політичного впливу. Якщо виключити з української політичної сцени всіх перерахованих вище персонажів, то навряд чи ми побачимо яких-небудь великих гравців, крім безпосередньо Президента Януковича і його найближчого оточення, того, котре ближче до гаранта, ніж голова його власної Адміністрації. Цілком імовірно, що Президент просто не захотів віддавати такий великий актив у руки і так уже надто могутніх груп, посилюючи одну з них, і дозволив вищевказаному оточенню сформувати пул із гравців подрібніше.

Недарма наприкінці 2010 року основний власник МТС Володимир Євтушенков зустрічався в Києві з Віктором Януковичем.

Приватизацію "Укртелекому" можна сміливо назвати рівнянням з одним невідомим. Реального власника монополіста в сфері фіксованого зв'язку ми довідаємося, найімовірніше, після зміни влади в країні. І куди цікавіше, чи поставить нова влада питання про повернення "Укртелекому" у держвласність і чи вистачить у неї політичної волі для спроби реалізації такого сценарію? Як привід можуть бути використані обмежувальні умови конкурсу як такі, що перешкоджяють конкуренції. Застаріле українське приватизаційне законодавство дозволяє охочим знаходити аргументи для оскарження результатів конкурсів, особливо, якщо юридичні доводи підкріплюються політичною волею влади. Приклад "Криворіжсталі" ще свіжий у нашій пам'яті. Втім, чудеса в Україні трапляються нечасто.


Архів
Новини
Більша частина українців вірять, що Зеленський володіє офшорними рахунками, – соцопитування 20:30
Справа "вагнерівців". Більшість українців вважають, що зрив операції – провина влади України, – опитування КМІС 19:49
Rozetka, яка торгує тисячами товарів з Росії, вилучила з продажу українські цукерки Yaro через анекдот про бандерівців 19:34
Печерський райсуд Києва заочно заарештував Азарова у справі про "Харківські угоди" 19:28
Всесвітній банк виділить $39 млн на будівництво трамвайної лінії в Києві 19:15
Мінкульт просить додатково 6,5 млрд гривень на імідж і культуру України з держбюджету-2022 18:56
Західні дипломати закликали Раду суддів номінувати представників в етичну раду ВРП 18:54
Майже 40% українців негативно ставляться до відставки Разумкова з посади голови Ради, – опитування 18:47
Рада готується розділити повноваження мера Києва і голови КМДА. Комітет схвалив законопроєкт 18:26
Рейтинг Зеленського впав, а Разумкова – виріс, – соцопитування 18:21
більше новин
У Києві чиновники хочуть стягувати 6,5 млн грн хабарів з приватних перевізників, - директор однієї з приватних компаній Пономаренко 15:02
Люди з діабетом розвіюють міфи про хворобу в незвичайному артпроєкті "Діабет – не вирок" 15:02 Прес-реліз
У Раді хочуть посадити на Київ призначеного керівника вже до кінця цього року 14:30
Небезпечна продукція румунського виробника не потрапила на полиці "АТБ", – заява компанії 16:50
"Украдена будівля": Dragon Capital купив для КШЕ будівлю, захоплену рейдерами 18 років тому, — заява спадкоємців 19:19
5 будівель на території екс-"Більшовика" належить приватній компанії, — юрист 17:46
Неефективне управління, збитковість та непрозора діяльність з ознаками корупції — результати аудиту комунальних підприємств столиці 19:58
"Дарниця" випустить 25 нових лікарських засобів за рік 12:20
Київ не дозволяє РНБО забудувати сквер висотками – у КМДА пояснили причину чергових обшуків 12:58
Немчінов, Малюська, Ткаченко та інші: експерт назвав прізвища 5 міністрів "на виліт" 17:41
більше новин
В Україні запрацював віртуальний музей російської агресії 18:40
Ощадбанк відзвітував про прибуток за 9 місяців 12:56
Труханов відмовився вносити призначені судом 30 млн гривень застави 11:06
Разумков заявив, що після відставки з посади голови Ради автоматично увійде до фракції "слуг" 11:00
В.о. голови КС Головатий у вересні отримав 350 тис. гривень зарплати 12:52 Документ
"Я подумаю над цим", – Третьякова нарешті відповіла, чи шкодує про свої слова щодо смерті Полякова 11:24
Пройшов рік, як Зеленському показали "українського кандидата в вакцини проти COVID-19", але препарату до сих пір немає 11:43
КС заявляє про відсутність заборгованості перед Тупицьким і Касмініним з виплати зарплати 13:22 Документ
В Укрзалізниці попередили про зниження швидкості вантажоперевезень через ремонт. Де відремонтують колії 11:23
Виробництво і сертифікація молочної продукції в Україні пройшло відповідність стандартам ЄС 11:11
більше новин

ok