Українські законодавці з упертістю, гідною кращого застосування, запекло борються проти необхідності особисто голосувати за парламентські рішення. Їх мало цікавить той факт, що ця боротьба дискредитує Верховну Раду. Цього разу проект постанови про запуск системи голосування із сенсорною кнопкою було відправлено на доопрацювання. Якщо тенденція збережеться, то "Раду-3" взагалі не буде запущено в експлуатацію.
Українські законодавці з упертістю, гідною кращого застосування, запекло борються проти необхідності особисто голосувати за парламентські рішення. Їх мало цікавить той факт, що ця боротьба дискредитує Верховну Раду. Цього разу проект постанови про запуск системи голосування із сенсорною кнопкою було відправлено на доопрацювання. Якщо тенденція збережеться, то "Раду-3" взагалі не буде запущено в експлуатацію.
Варто нагадати, що першим про необхідність особистого голосування народних депутатів у нинішньому парламентському скликанні задумався спікер Арсеній Яценюк, обраний, нагадаємо, 227 голосами шляхом подачі бюлетенів. Арсеній Петрович користувався репутацією молодого й демократичного політика, тому на зекономлені кошти забезпечив розробку нової системи голосування, що виключає можливість одному слузі народу проголосувати за іншого. Правда, після звільнення Яценюка восени 2008 року ідея забезпечення гарантованого індивідуального волевиявлення парламентаріїв стихла.
Реанімувати її довелося Володимиру Литвину, що не дуже любить згадування про ініціативи попередника. Але Верховна Рада стала посміховиськом в очах польських сенаторів – ті з гостьової ложі не просто спостерігали, а й знімали на відео, як голосують українські законодавці. До того ж список вітчизняних парламентаріїв, що не відвідують депутатські засідання, стабільно включає українських мільярдерів з депутатськими мандатами і осіб, до них наближених, і наближається до трьох десятків. Литвину, рейтинг якого не дає можливості розраховувати на ефективну участь Народної партії в найближчих парламентських виборах, довелося оголосити війну прогульникам. Обіцянку позбавляти їх зарплати зустріли гомеричним реготом у парламентських кулуарах. Оскільки спікер намагається позиціонувати себе як хоронитель українського парламентаризму, що трохи складно після скандальної ратифікації Харківських угод і грудневого побиття бютівців, що сталися торік, йому відступати нікуди. Добре, що фракція "БЮТ-Батьківщина" пообіцяла голосувати тільки особисто, а представники НУ-НС обвинувачують Литвина в затягуванні запуску нової системи голосування.
Володимир Михайлович зопалу пригрозив запустити систему "Рада-3" власним розпорядженням, але був змушений відступитися. Справа не стільки в тім, що фракція "регіоналів" почала придумувати безглузді виправдання для неможливості використання сенсорної кнопки при депутатському волевиявленні. Після емоційного звернення спікера до Віктора Януковича ситуація трохи змінилася: Партія регіонів погодилася на використання нової системи для голосування. При цьому "регіонали" спрацювали грамотно: проект постанови про новий алгоритм голосування 17 березня не було провалено повністю - його відправили на доопрацювання. Мовляв, необхідно провести узгодження з "Укрспецзв’язком", на яке, зазначимо, може піти чимало часу. Та й на наступному пленарному тижні в законодавців можуть найтися справи важливіші, ніж змінювати формат голосування. Наприклад, проштовхування пенсійної реформи, для якого Партія регіонів поповнює свою фракцію колишніми бютівцями.
Литвин, як і годиться досвідченому пропагандистові, відреагував оперативно. На рідній Житомирщині він пообіцяв зареєструвати проект змін у парламентський регламент і швидко винести його на розгляд. Нещаслива сенсорна кнопка для Володимира Михайловича більше нагадує звичайну канцелярську кнопку, що лежить на його улюбленому кріслі в парламентській президії і заважає нормально працювати. Верховна Рада за минулий рік стрімко деградувала, перетворившись на збори кнопкодавів. Цікаво, до речі, чи ризикне Литвин проштовхувати запуск "Ради-3", якщо в пакеті із цим рішенням "регіонали" запропонують спростити процедуру ротації спікера українського парламенту? Поки ж висвітлення нерівної боротьби спікера за чистоту процедури голосування формує базу для передвиборчої кампанії Володимира Михайловича з переобрання депутатом десь на Житомирщині.
Ситуація навколо впровадження нової системи голосування нагадує "боротьбу нанайських хлопчиків" - всім добре відомо, що постійно особисто за себе голосують одиничні представники депутатського корпусу. Партія регіонів, маючи у своєму розпорядженні найбільшу фракцію в парламенті, прагне стати машиною для прийняття рішень, здатною в режимі більшості демонструвати свою вірність Віктору Януковичу. Володимир Литвин намагається реанімувати імідж законодавчого органу, але його дії не виходить назвати вдалими. Від цих ритуальних політичних танців сенсорна кнопка усе більше нагадує лакмусовий папірець, що демонструє байдуже ставлення народних депутатів і до потреб виборців, і до демократичних процедур.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.