Публікації 2019-03-30T04:06:22+02:00
Українські Новини
Давоський шанс

Давоський шанс

Євген Магда
Євген Магда

Участь у всесвітньому економічному форумі в Давосі для Віктора Януковича виявилася неоднозначною. З одного боку, український Президент провів низку формальних протокольних зустрічей, з іншого боку - підтвердив своє прагнення забезпечити енергетичну незалежність нашої країни.

Участь у всесвітньому економічному форумі в Давосі для Віктора Януковича виявилася неоднозначною. З одного боку, український Президент провів низку формальних протокольних зустрічей, з іншого боку - підтвердив своє прагнення забезпечити енергетичну незалежність нашої країни.

Раз на рік Давос стає  найбільш охоронюваним місцем у Європі. Нічого дивного, адже звірити годинники на альпійський курорт з'їжджаються сильні світу цього, серед яких опинився й Віктор Янукович - вперше як український Президент. Власне кажучи, завдяки мільярдерові Віктору Пінчуку, який ініціював традицію проведення "українських ланчів" у Давосі, вітчизняні політики отримали можливість занурюватися в тусовку міжнародного істеблішменту. Ну а Віктор Федорович отримав від тезки-мецената режим найбільшого сприяння.

Чого гріха таїти - зустрічі Віктора Януковича з генеральним секретарем ООН Пан Гі Муном і президентом ЄБРР Томасом Міровим були протокольними заходами. У Давос приїжджають не стільки розкланюватися, скільки вести розмови на стратегічні теми. В обох випадках звучала тема наближення 25-річчя Чорнобильської катастрофи, під яке Україна хотіла б одержати додаткову фінансову допомогу. Участь нашої країни в забезпеченні міжнародної продовольчої безпеки більш доцільним здається забезпечувати не переговорами з оонівським функціонером, а наступальною політикою на світових аграрних ринках.

Основної уваги заслуговує не виступ Віктора Януковича на "українському ланчі", під час якого він розбавив звичні клятви про прихильність євроінтеграції закликом до інвесторів подивитися на роздягнених українських жінок. Там основними слухачами Віктора Федоровича були російські олігархи, які без відмахування Кремля півкопійки не вкладуть в економіку "братньої республіки". Набагато більш показовою виглядала зустріч Януковича з Пітером Возером, виконавчим директором корпорації Shell. Під час неї український Президент запевнив топ-менеджера міжнародного енергетичного гіганта, що існуючі проблеми у відносинах із ДПАУ для компанії вичерпано. Вона тепер може розпочинати видобування сланцевого газу на межі Харківської й Донецької областей, а також на шельфі Чорного моря.

Ця заява досить цікава, оскільки саме зростаючі щорічно обсяги видобування сланцевого газу істотно вплинули на позиції "Газпрому" і ринок скрапленого газу в Європі. Щодо цього різновиду газу в енергетичному співтоваристві тривають суперечки, у першу чергу - навколо його вартості й рентабельності видобування. Однак у питанні підвищення енергетичної незалежності участь Shell складно переоцінити.

Цікаві документи підписали під патронатом українського й азербайджанського президентів представники енергетичних відомств обох країн. Це - меморандум про співробітництво в справі поставок скрапленого газу й угода про поставки нафти територією України. Якщо першу партію "чорного золота" через трубопровід Одеса - Броди було прокачано буквально відразу після підписання угоди, то з поставками скрапленого газу - інша справа. Україна ще має спорудити термінал для прийому танкерів із цим видом палива. Вищезгадані зрушення щодо скрапленого газу дають можливість припустити, що серед постачальників може бути не тільки закавказька республіка, але й Катар, Алжир й інші країни-експортери газу. У цьому випадку на руку офіційному Києву може зіграти зближення з Анкарою, адже саме Туреччина контролює протоки Босфор і Дарданеллі. При цьому Київ і Баку (можливо, разом із Тбілісі) можуть реанімувати ГУАМ як організацію з альтернативним російським поглядом на логіку розвитку пострадянського простору. Каспійська нафта, прокачувана трубопроводами Баку - Тбілісі - Джейхан й Одеса - Броди, може забезпечити згодом фінансову основу такого зближення.

Але українському керівництву однозначно рано почивати на лаврах. Горезвісна багатовекторність зовнішньої політики вимагає постійних й ефективних зусиль. Помітне охолодження у відносинах з Росією не означає можливості ігнорувати позицію Москви, яка звучатиме усе голосніше на тлі європейських майстрів-класів з основ демократії для України. Мабуть, головне для Віктора Януковича - утримати баланс і не звалитися "за дешево" у сферу виняткового впливу того чи іншого політичного центру.


Архів
Новини

ok