У році, що настав, Україну, з одного боку, не підстерігають масштабні потрясіння, з іншого боку - більшість громадян нашої країни не мають підстав розраховувати на значне поліпшення якості життя. Зміцнення позицій державної влади й імітація реформ - от основні тренди 2011 року в Україні.
У році, що настав, Україну, з одного боку, не підстерігають масштабні потрясіння, з іншого боку - більшість громадян нашої країни не мають підстав розраховувати на значне поліпшення якості життя. Зміцнення позицій державної влади й імітація реформ – от основні тренди 2011 року в Україні.
Буде боляче
Віктор Янукович неодноразово називав рік, що настав, періодом масштабних перетворень, багато з яких стануть для громадян України не занадто приємними. Президентська логіка зрозуміла: перетворення в першій половині каденції дадуть змогу у другій готуватися до переобрання. Тому підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги буде тривати. Як відомо, Харківські угоди дали змогу одержати 100-доларову знижку на імпортований для потреб металургії й хімпрому російський газ (про особливості енергетичної політики ми поговоримо трохи нижче), а газ внутрішнього видобування продовжить дорожчати. Підприємцям-спрощенцям не варто розслаблюватися - на думку глави держави, з Податкового кодексу, який набув чинності, потрібно забрати схеми оптимізації податків. Так що малому й середньому бізнесу не варто очікувати "золотого часу", скоріше, ситуація буде несприятливою.
Цікаво буде спостерігати за реалізацією реформи влади, яка стартувала в грудні 2010 року. Якщо вона обмежиться винятково скороченням чисельності чиновників, то цілком може бути визнана успішною - занадто вже розрісся за останні роки бюрократичний апарат. Важко очікувати призову на державну службу амбіційних керівників – їм більше подобається або радити владі за рахунок лояльних олігархів, або шукати себе в бізнесі. Корисно нагадати, що в 2011 році минає каденція голови Верховного Суду Василя Онопенка, повноваження якого в минулому році було серйозно урізано. Навряд чи Василь Васильович збереже свій пост, а судова влада - видимість незалежності від побажань державного значення.
Хоча прем'єр-міністр Микола Азаров голосно пообіцяв, що пенсійна реформа не проводитиметься, якщо такий крок не сподобається співгромадянам, не варто сприймати ці заяви всерйоз. Пенсійний вік підвищують європейські держави з куди благополучнішими економіками, тому в 2011-му слухняна Верховна Рада прийме непопулярне рішення, щоб зменшити гостроту проблем з Пенсійним фондом. Слабкою розрадою може стати знищення політичного рейтингу відповідального за соціальну політику віце-прем'єра Сергія Тігіпка. Схоже, за дезертирство з виборчого штабу Віктора Януковича восени 2004 року з "вічно молодим" політиком вирішили розплатитися підсмажуванням на повільному вогні народного обурення.
Прийняття Трудового й Житлового кодексів також обіцяє українцям мало гарного. Позиції великого бізнесу будуть захищені усе краще й краще. Йому, як і колись, не протистоять потужні профспілки. Федерацію профспілок, нагадаємо, очолює "регіонал" Василь Хара, а незалежні об'єднання профспілок маловпливові. Головною проблемою залишається не наявність маси "страшилок" у проектах кодексів, а небажання влади прислухатися до розумних аргументів під час їх розгляду в сесійному залі парламенту. Часом здається, що влада впивається власною безкарністю й упевненістю в нездатності громадян організувати їй гідний опір.
Підвищення світових цін на продовольство й необхідність наповнення бюджету підштовхують уряд до скасування мораторію на приватизацію землі. Правда, міноритарні партнери з парламентської більшості - фракцій КПУ й Народної партії - пручатимуться, але це не означає, що ухвалення відповідного рішення нереальне. Навпаки - 2011 рік може відзначитися справжньою революцією в земельному питанні. Мало шансів, що українські аграрії швидко стануть заможними, зате відбудеться "несподівана" легалізація когорти латифундистів, здатних стати ще однією опорою діючої влади.
Енергетичний dead-line
Рік, що настав, може стати вирішальним в питанні забезпечення енергетичної безпеки України. Наприкінці року може запрацювати "Північний потік", який дасть змогу "Газпрому" експортувати газ у країни Західної Європи в обхід перекірливих сусідів Росії. Відповідно активізуються й переговори про початок реалізації "Південного потоку", здатного разом з північним побратимом перетворити Україну з найбільшого транзитера "блакитного золота" у кінцеву точку поставок російського газу. Такий сценарій є реальною загрозою для суверенітету нашої країни. 2010-й став часом марних спроб офіційного Києва домогтися перегляду формули ціни газу, і тепер все йде до створення газотранспортного консорціуму (ГТК) України, Росії і ЄС для управління вітчизняною ГТС. Шанси України одержати контрольний пакет у ГТК дорівнюють нулю.
Не настільки масштабні, але важливі для нашої країни й наступні проекти – продовження використання в аверсному режимі нафтопроводу Одеса – Броди, ухвалення остаточного рішення з будівництва терміналу для прийому скрапленого газу на березі Чорного моря. Що стосується видобування сланцевого газу й шахтного метану, то Україні буде непросто вирватися з обіймів стратегічного партнера Росії, що має повний набір компаній, які підходять для співробітництва. Для прийняття самостійних рішень необхідна політична воля, яку українське керівництво поки не демонструвало.
Гетто для опозиції
Зате в наведенні "нового політичного порядку" команда Віктора Януковича чимало встигла. Рекордна кількість колишніх членів уряду Тимошенко перебувають за ґратами, а сама екс-прем'єр перебуває на підписці про невиїзд і регулярно відвідує Генеральну прокуратуру. У другій половині 2010-го правоохоронні органи перейнялися необхідністю навести порядок у країні, демонструючи серйозність своїх намірів переважно на колишніх високопоставлених чиновниках. Судячи з темпів ведення слідства, в 2011 році можна чекати вироків у справах про розмитнення газу , який належав RosUkrEnergo, незаконне використання коштів, отриманих у рамках Кіотського протоколу й інших перевищень службових повноважень. У руках глави держави, який з очевидних причин демонструє рівновіддаленість від рішень суду, є потужний інструмент - амністія до 20-річчя незалежності України. Так що головним результатом майбутніх резонансних судових процесів буде як мінімум тимчасова поразка в політичних правах цілої низки соратників Тимошенко і її самої.
Висока ймовірність, що на початку лютого поточного року Верховна Рада проголосує остаточно за виправлення, які призначатимуть парламентські вибори на осінь 2012 року, а президентські – на весну 2015-го. Після цього законодавці з високим ступенем імовірності приймуть новий виборчий закон, який не тільки поверне змішану систему формування депутатського корпуса, але й заборонить створення блоків партій на парламентських виборах. Таким чином влада готується до проведення виборчої кампанії восени 2012 року. Ще невідомо, чи буде слухняним більшість у парламенті наступного скликання, зате в нинішньому складі Верховна Рада більшістю голосує за змахом руки Михайла Чечетова – "регулювальника" із фракції "регіоналів".
Після побиття опозиційних парламентаріїв їх колегами із провладної більшості в середині грудня питання скасування депутатської недоторканності підніматися буде не з руки. Наївно розраховувати, що бойовики з депутатськими значками понесуть хоча б мінімальне покарання. Вони продовжать "законотворчу діяльність", можливо, за винятком депутатів-сумісників, яких рано чи пізно позбавлять таких повноважень парламентаріїв.
Визначення правил проведення парламентських виборів посилить броунівський рух в українському політикумі. З 180 із зайвим партій реальними можна назвати в найкращому разі пари десятків, інші залишаються ілюстрацією амбіцій і комплексів їх засновників. Поки проглядаються дві тенденції: пошуки гідного представника третьої сили й чергова спроба націонал-демократів створити потужний об'єднаний політичний проект.
Презентації й маневрування
У сфері міжнародної політики продовжить правити бал багатовекторність, проголошена Віктором Януковичем основою української дипломатії. Для здійснення прагматичної зовнішньої політики в України є вигідне географічне положення й не гірша школа підготовки кадрів. Справа за політичними рішеннями. Поки високі шанси, що наша країна опиниться в сфері впливу Росії, який посилюється. Вибори у Державну Думу й президента РФ, що наближаються, можуть перетворити Україну в зручну "стінку" для геополітичного "тенісу", як уже не раз бувало. Продовжиться й наполегливе втягування нашої країни в ідеологічну модель "Російського миру", здійснювану за допомогою патріарха РПЦ Кирила. Відверто кажучи, російсько-українська дружба викликає чимало запитань.
Правда, очікувати прискореної євроінтеграції теж не варто - Європейському Союзу б зі своїми проблемами розібратися, а вже потім справа може дійти до України. Оптимізм Віктора Януковича щодо швидкого введення безвізового режиму для наших громадян більшість експертів не розділяє, закликаючи не скидати з рахунків ступеня впливу в Старому Світі Росії, не зацікавленої на віддалені України. Але, оскільки обсяг товарообігу з ЄС в українських компаній зростає, можна прогнозувати поступово переміщення вектора національних інтересів у західному напрямку.
Лакмусовим папірцем для ефективності Української держави стане підготовка до Євро-2012. Поки чиновники рапортують про успішне подолання відставання від графіка в справі здачі об'єктів футбольного форуму Старого Світу. Цікаво, чи вдасться цього року закінчити будівництво стадіонів і модернізацію аеропортів, запустити в українське небо авіакомпанії-лоукостери, побудувати нові і якісні готелі. Проведення Євро-2012 так і не стало національною ідеєю, але ще може зіграти роль локомотива на шляху України в Європу.
На основі реалізму
Схоже, 2011 рік стане для України розігрівом, що передуватиме періоду серйозних змін. Учасники політичного процесу накопичуватимуть сили й перебудовуватимуть ряди, а мільйони глядачів драмеді "Українська політика" збиратимуть кошти на поп-корн і міркувати про особливості національної демократії. Як і багато європейців, українці мають скоротити видатки й вчитися жити по кишені, а владі - все-таки варто навчитися вести діалог зі співгромадянами.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.