Публікації 2022-09-17T04:06:55+03:00
Українські Новини
Девальвація парламенту

Девальвація парламенту

Євген Магда
Євген Магда

Верховна Рада перестає відігравати більш-менш значущу роль у системі державного управління, тим самим порушуючи класичну систему стримувань і противаг.

Побиття штурмовиками із фракції Партії регіонів депутатів-опозиціонерів, крім зрозумілої відрази, викликає міркування й про те, що останнім часом відбувається постійна девальвація українського парламенту. Верховна Рада перестає відіграти більш-менш значущу роль у системі державного управління, тим самим порушуючи класичну систему стримувань і противаг.

Рік, що минає, для українських законодавців був позначений не тільки рішучим кроком до пролонгації своїх повноважень до осені 2012 року, а й зменшенням впливу на події в країні внаслідок скасування політичної реформи й безпрецедентною ескалацією насильства в сесійному залі. Можна згадати, як у боротьбі проти прийняття політичної реформи в 2004-му році опозиційні депутати влаштовували яскраві перфоманси, але цього разу в будинку під куполом пролилася справжня, не бутафорська кров. Слабкою розрадою для побитих опозиціонерів є той факт, що вони постраждали від кулаків своїх колег-законодавців з політичної фракції, яка їм опонує.

Слід сказати, що після реформування виборчого закону й формування партійного списку з'їздом (читай - керівництвом) політичної сили у Верховній Раді змінилася сама атмосфера. Щасливі власники депутатських мандатів усе більше нагадували людей, що купили облігації й намагалися одержати належні відсотки. Бажано - у системі влади. Тому депутати п'ятого й шостого скликань послідовно навчилися захоплювати парламентську електрощитову, блокувати роботу системи "Рада" і влаштовувати протистояння "стінка на стінку". Ратифікація Харківських угод (з димовими шашками від опозиції й зуботичинами від коаліції) і "кривавий четвер" стали межею протистояння. Перевершити їх можна легко: як стверджує Володимир Литвин, чимало парламентаріїв ходять на роботу зі зброєю.

Варто сказати, що парламентарії ставляться до свого статусу без зайвого пієтету. Скандали зі слугами народу, що демонструють всі форми й види зневаження виборцями, давно стали звичними, а голосування чужими картками не дивує, напевно, навіть немовлят. Якщо в 2004-му році Володимиру Литвину вдалося протистояти впливу тодішнього координатора більшості Степана Гавриша, який регулярно одержував вказівки з Банкової, то сьогодні проти змахів руки Михайла Чечетова, що вказує "регіоналам" як голосувати, спікер боротися не ризикує. Мабуть, собі дорожче.

Володимир Михайлович, до речі, після скасування конституційної реформи й повернення до президентсько-парламентської республіки втратив не тільки формальний вплив на події в країні. Литвин перестав бути авторитетом у колег. У схожій ситуації після обрання в 2007 році спікером перебував Арсеній Яценюк, який міг собі дозволити закрити парламентське засідання за власним бажанням. Хоча сивочолий спікер позиціює себе як знавець регламенту, у нього залишається усе менше простору для компромісу. Опозиція, яка заганяє в кут, не стане обирати цивілізовані методи для захисту, а "більшовики", зачувши запах крові, намагатимуться "добити звіра". На цьому "царському полюванні" становище Литвина помітно гірше за губернаторське, але добровільно залишити свій пост - над силу. Мабуть, дослідникам ще потрібно буде вивчити феномен притягання парламентської президії.

І раніше існуюча процедура формування коаліції, і нині чинні правила формування парламентської більшості виписано, виходячи з інтересів політичних гравців, що перебувають за межами Верховної Ради. Якщо Віктор Янукович зацікавлений у тому, щоб парламентарії менше міркували й активніше голосували, то Юлія Тимошенко - навпаки. Їй на руку дострокові парламентські вибори, за які лідер "Батьківщини" боролася через об'єктивні причини. Перша й головна - відсутність депутатського мандата й парламентського імунітету. До того ж, після поразки Тимошенко в президентських перегонах фракція "БЮТ-Батьківщина" зменшилася майже на третину: чимало її спонсорів й просто незадоволених депутатів надали перевагу спокійному позафракційному життю, аніж "купівлі квитка на війну", анонсованій Юлією Володимирівною.

Боротьба за збереження парламенту шостого скликання досягне апогею на початку лютого 2011 року. Тоді законодавцям потрібно буде остаточно проголосувати за конституційні зміни, якими наступні парламентські вибори призначаються на осінь 2012-го. У владних кабінетах немає єдиної думки щодо дати проведення виборів - існують великі побоювання одержати гірший парламент, ніж чинний із голосистими опозиціонерами. Але якщо до лютого Тимошенко вдасться притиснути, то в президентській адміністрації можуть піти ва-банк, організувавши вкорочену виборчу кампанію й використовуючи перевагу у фінансовому й адміністративному ресурсах.

Якщо ж вибори будуть призначені на осінь 2012-го, то на депутатський корпус може очікувати істотне скорочення. Формування образу парламентаріїв-дармоїдів для державної інформаційної машини - завдання кількох тижнів, адже й самі слуги народу дають підстави цікавитися причинами їх розкішного життя. Після скорочення виконавчої влади мова може піти й про законодавців. Вчасно спливе нагадування про всеукраїнський референдум 2000 року, на якому громадяни висловилися за урізування депутатського корпусу на третину й скасування депутатської недоторканності. Якщо до цього вдасться додати перехід на змішану систему виборів (повернення мажоритарного складника), то відновлення депутатського корпусу буде масштабним, але він збереже лояльність до глави держави.

Криза українського парламентаризму - тривожний сигнал для всієї країни. Кожен народ гідний влади, яку він обрав, але нинішні правила виборів не дають змоги сформувати адекватний сподіванням виборців парламент. Прогнозувати девальвацію політичної важливості Верховної Ради легко - набагато складніше переломити ситуацію в будинку під куполом, де персональна ситість і політична доцільність перетворилися на королів бал. 





Архів
Новини
ЗСУ. Фото: facebook/Генштаб
Деокупація Луганщини розпочнеться найближчим часом, – Гайдай 21:50
Порошенко програв суд Зеленському щодо його зв'язків з Медведчуком 21:45
Росіяни масово здаються в полон та тікають з позицій через наступ ЗСУ, – Генштаб 21:05
Подоляк закликав мобілізованих росіян підрахувати втрати своєї армії 20:34
Генсек НАТО заявив про прогрес ЗСУ та здатність далі відкинути російські сили 20:02
У Росії збираються ратифікувати "договори" про окуповані території 3 жовтня, – ЗМІ 19:35
ЗСУ вразили 5 командних пунктів окупантів та відбили атаки біля 7 населених пунктів 19:00
Папа Римский. Фото: bbc
Папа Римський закликав Путіна припинити війну, щоб не допустити ядерної ескалації 18:30
Зеленський обговорив з Макроном важливість посилення оборонної підтримки і негайної демілітаризації ЗАЕС 18:23
У Росії раптово зникли 1,5 млн комплектів форми для військовослужбовців 17:54
більше новин

ok