Практично слідом за підписанням виправленого Податкового кодексу Віктор Янукович дав зрозуміти, що ще до кінця року планує оголосити про початок адміністративної реформи. В українському варіанті - скорочення чиновницьких рядів.
Практично слідом за підписанням виправленого в частині збереження спрощеної системи оподаткування Податкового кодексу Віктор Янукович дав зрозуміти, що ще до кінця року планує оголосити про початок адміністративної реформи. В українському варіанті - скорочення чиновницьких рядів.
В інтерв'ю телеканалу "Інтер" Віктор Янукович розкритикував армію чиновників, що дає змогу зробити припущення про швидке видання "наказу про демобілізацію". Треба сказати, що чутки про проведення адміністративної реформи хвилюють український політикум уже кілька місяців. Під цим соусом півтора десятка депутатів-сумісників не квапляться складати свої повноваження, одночасно займаючи пости у виконавчій і законодавчій владі. Саме очікування адміністративної реформи змушує напружуватися й нервувати сотні чиновників, адже глава президентської адміністрації дав зрозуміти, що скорочення стосуватиметься кожного п'ятого співробітника державного апарату.
Станом на 1 січня 2010 року в Україні було 637 тисяч чиновників. Більшість із них - рядові клерки, для яких державна служба є звичайною роботою. Але в системі державного управління є й вузький прошарок людей із "піковим інтересом". Це переважно політичні призначенці, "потрібні люди", делеговані на фінансові потоки й хлібні місця. Напевно, варто нагадати, що донедавна Україна була парламентсько-президентською республікою, і Кабінет Міністрів повинен був спиратися на підтримку парламентської коаліції, створюючи все нові й нові посади. Це у вітчизняних реаліях призвело до того, що штати міністерств (особливо в керівній частині) стали непомірно розпухати. Наявність десятка заступників міністра маловпливового міністерства в останні роки нікого не дивувала.
Варто нагадати, що в 2005 році уряд Тимошенко прийняв стратегічно правильне рішення про значне підвищення зарплати державним службовцям, включаючи міністрів та їхніх заступників. Відомо й те, що керівники міністерств і відомств, як правило, пересуваються на дорогих імпортних автомобілях, куплених за рахунок платників податків. На етапі формування в уряді Миколи Азарова було 29 крісел, їх кількість зменшилася на одне після звільнення Володимира Семиноженка й ліквідації посади віце-прем'єра з гуманітарних питань; пізніше було звільнено віце-прем'єрів Володимира Сівковича і Віктора Слауту. Тепер же глава держави не збирається ділитися з урядовими чиновниками можливістю впливати на прийняття рішень.
Хоча уряд Азарова можна назвати псевдокоаліційним (віце-прем'єр Сергій Тігіпко очолює "Сильну Україну", міністр економіки Василь Цушко – Соціалістичну партію, Віктор Балога очолює не тільки МНС, а й є одним із лідерів "Єдиного Центру"), він переважно відображає інтереси різних груп впливу усередині Партії регіонів. Сьогодні в Кабміні існує тендітний баланс інтересів, тому президентській адміністрації доведеться бути обережною під час ініціювання рішень про укрупнення міністерств і відомств, щоб не наступити на улюблені мозолі заклятим друзям-однопартійцям. Утім, майбутнє входження Мінвуглепрому в Міністерство палива й енергетики здається логічним й обґрунтованим. Імовірно, єдине гуманітарне міністерство може бути утворене шляхом злиття Міністерства молоді, сім'ї та спорту й Міністерства культури й туризму. Цікаво буде спостерігати, чи вистачить у Віктора Балоги впливу, щоб не допустити входження МНС як департаменту в структуру Міністерства внутрішніх справ. Наївно думати, що він погодився прийти в уряд, не прорахувавши наслідків адмінреформи. Утім, Віктор Іванович відрізняється любов'ю до апаратних інтриг і може спробувати посісти пост головного міліціонера країни, щоб поєднувати лояльність президенту й власне кар'єрне зростання.
Схоже, основний удар адміністративної реформи припаде на державні комітети, які мають стати підрозділами міністерств, а їхні керівники - або погодитися зі зниженням у статусі, або шукати нові сфери використання здібностей. Основні скорочення стосуватимуться рядових чиновників, з якими доведеться повозитися в частині дотримання соціальних гарантій. Державні службовці в цьому питанні захищені непогано. Не секрет, що чимало молодих фахівців ідуть на державну службу не через патріотизм, а щоб обрости зв'язками й набратися досвіду. Такі амбіційні новобранці, а також держслужбовці передпенсійного й пенсійного віку й становлять переважну більшість українських керівників, яким треба буде пройти через процедуру скорочення рядів.
Чи варто очікувати акцій протесту держслужбовців, яких скоротять, такого собі "чиновницького Майдану"? Навряд чи, оскільки когорта виконавчої влади формувалася різними шляхами, і в ній немає монолітності. У державному апараті є й уцілілі професіонали часів Кучми, які пережили кадрові чистки часів ранньоенергійного Ющенка, і політичні висуванці, не вистачає тільки молодих і самостійно мислячих професіоналів. Україна відчуває гострий дефіцит професійних бюрократів, і простим скороченням міністерських штатів тут не зарадиш.
Завдяки поверненню в президентські руки важелів контролю над урядом Віктор Янукович має непоганий шанс оновити чиновницький корпус, скоротивши роздуті штати й зробити уряд у гарному смислі технічним. Точніше, технічним і добре навченим. Однак для цього будуть потрібні стратегія й політична воля. Поки ж звільнення кожного п'ятого чиновника може здатися лише популістською демонстрацією, клапаном для стравлювання пари народного невдоволення політикою нової влади.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.