Публікації 2022-09-14T04:07:24+03:00
Українські Новини
Два шляхи Януковича

Два шляхи Януковича

Після дев'яти місяців роботи Януковича президентом я змушений визнати, що недооцінив його.

Я ніколи не був гарячим шанувальником Віктора Януковича. Дві судимості й роки роботи на автобазі — не краща основа для президентської служби. Бентежили мене навіть не помилки його юності, а те, що ніщо в його біографії не вказувало на те, що він може направити Україну в цивілізований світ.

Після дев'яти місяців роботи Януковича президентом я змушений визнати, що недооцінив його.

Світлий шлях

Він припинив остогидлі всім сварки у виконавчій владі. Президент Віктор Ющенко кілька років поливав брудом прем'єр-міністра Юлію Тимошенко — з екранів телевізорів, вдома й за кордоном. Юлія Володимирівна охоче відповідала. Їх фракції в парламенті не залишалися осторонь. Взаємна ворожість двох вищих чиновників заважала роботі уряду й шкодила іміджу країни.

Команда нинішнього президента, незважаючи на наростання розбіжностей, сміття з хати не виносить. Сварки й перепалки зникли.

Головне ж досягнення першого року роботи Януковича — будівництва. Партія регіонів реанімувала всі інфраструктурні проекти в Києві. Давно забутими темпами почалися роботи на двох незавершених мостах через Дніпро. Перший з них має бути здано вже до нового року, другий — через рік-два. Для тих, хто не знає: за 20 років незалежності в Києві не було побудовано жодного моста. Зараз у місті існує всього чотири автомобільні переправи через Дніпро, що давно не дають собі ради з потоками машин, які форсують ріку двічі на день.

За кілька місяців завершено кілька автомобільних розв'язок. До нового року відкриваються станції метро в одному зі спальних районів столиці, і вже запущено швидкісний трамвай в іншому.

Все це стало можливим після відсторонення від управління Києвом команди мера Леоніда Черновецького. Колишньому прем'єрові й президентові, які воювали один з одним, було не до столиці, про масштаб корупції в якій можна лише здогадуватися.

Відновилися будівництва не тільки в Києві, але й по всій країні. Ще рік тому перспектива проведення "Євро-2012" на Україні була примарною. Новий уряд надолужив строки з будівництва аеропортів і стадіонів. До початку 2012 р. між чотирма містами курсуватимуть швидкісні південнокорейські поїзди. Тепер можна не сумніватися, що фінал чемпіонату Європи з футболу відбудеться в Києві, на новому стадіоні.

Більш практичний Янукович, ніж його попередник, і на міжнародній арені. Ющенко їздив у Москву, щоб просити патріарха зняти анафему з гетьмана Мазепи. Янукович більше уваги звертає на нафтові й газові контракти. Одним з таких контрактів — з Уго Чавесом й Олександром Лукашенком про транзит венесуельської нафти через Україну в Білорусію — Янукович навіть розлютив Кремль, отримавши уїдливу пародію на себе на російському Першому каналі, у програмі "Велика різниця". Телевізійна сатира поставила Януковича в один ряд з такими об'єктами глузувань російських федеральних каналів, як той же Лукашенко й Михайло Саакашвілі. Українці давно навчилися правильно читати російські канали: якщо провідна Катерина Андрєєва хвалить якогось українця, то це погана людина, якщо лає — гарна. Назвати Януковича гарною людиною важко, але розхожу думку про беззастережну проросійську спрямованість нинішнього президента тепер спростовано. Чим бог не жартує, думають багато українців, можливо, Янукович і не агент Кремля?

Почалися й розмови про реформи. Хоча їх самих, природно, поки немає. Але от конкретні плани є. Принаймні, Янукович і його уряд заявляють про необхідність термінового проведення ліберальних перетворень у відсталій, корумпованій і зарегульованій країні. Перед попереднім урядом такі завдання не ставилися.

Люди нинішнього президента декларують намір знизити й спростити податки, звільнити відразу третину чиновників у виконавчій владі, різко скоротити обсяги дозвільної документації для ведення бізнесу. Місце України в рейтингу якості умов для ведення бізнесу Всесвітнього банку (Doing Business) стає одним з орієнтирів роботи влади. Переймати досвід грузинських реформ у Тбілісі літають експерти, депутати й навіть віце-прем'єр. Відправлення більш представницького десанту в Закавказзя стримує лише небажання засмучувати Кремль. Президент й уряд навіть обіцяють боротися з корупцією, але поки чомусь попадаються в основному корупціонери від опозиції.

Темний шлях

Однак у реальному житті реформи поки обертаються божевільним тиском на бізнес. З підприємців податкова служба вибиває всі можливі й неможливі податки й штрафи. Перевірки сильно почастішали, інспектори викликають бізнесменів на "освітні" бесіди, ПДВ до недавніх пір повертався у вкрай малих кількостях і чомусь компаніям, власники яких перебувають в Партії регіонів. Хабарі на митниці зросли — про це в один голос розповідають десятки імпортерів. Є небачений в Україні тиск на бізнес тимчасовим латанням дір у бюджеті чи довгостроковою стратегією, поки не ясно.

Якщо з економічних реформ у Януковича "задовільно", з розвитку інфраструктури — "добре", то відразу з двох дисциплін у нього "відмінно". А саме зі згортання цивільних свобод і консолідації влади. Менше, ніж за рік новий президент установив контроль над всіма трьома галузями влади — або навіть чотирма (на Україні ЗМІ досить впливові).

У виконавчій вертикалі президент розширив свої повноваження, повернувши стару конституцію. Тепер він сам призначає й звільняє прем'єра, як і всіх міністрів. У Верховній раді нова конституція скасувала поняття коаліції. Тепер там є більшість, лояльна президентові. Зросла вона за рахунок бізнесменів з опозиційних фракцій, які хочуть не тільки спокійно спати, але й непогано заробляти. Вищий орган судової влади — рада юстиції, що призначає й звільняє суддів, — тепер майорі кишить обличчями прямих підлеглих президента. Новий генпрокурор, як і багато інших нових призначенців, — виходець із рідної для Януковича Донецької області.

Служба безпеки України почала плутати ворогів держави з інакомислячими. Блогерів, які погрожують президентові в себе на сайті, стали викликати на допити. До ректорів університетів приходять співробітники спецслужб для профілактичних бесід про законність масових протестів. Представників іноземних неурядових організацій затримують на кордоні при спробі в'їзду в країну.

Непогано для дев'яти місяців? Але це не все.

Основне досягнення помаранчевої революції — вільна преса стає все менш вільною. Контент-аналіз телеканалів показує, що представників влади у випусках новин стало набагато більше, ніж ще півроку тому, а тональність їх згадувань стала значно позитивнішою. З опозицією все навпаки. Раніше українські журналісти глузували з російських новинних сюжетів, у яких камера нібито випадково заїжджає в кабінет президента, де він вичитує недбайливих підлеглих. Тепер такі сюжети з'явилися й на українському телебаченні. Стало не смішно. Практично всіма телеканалами володіють великі бізнесмени, лояльні президентові. Їх основний бізнес не мас-медіа, і вони просто бояться критикувати владу.

Зі свободою слова на Україні усе ще далеко не так погано, як у Росії. Лідери опозиції регулярно з'являються в популярних ток-шоу. Всі вони йдуть у прямому ефірі й без купюр. Прем'єр-міністр відповідає на неприємні питання журналістів, зокрема про бізнес своєї дружини. Ми в журналі регулярно ставимо тверді, часом знущальні обкладинки й карикатури на президента. Є загальне розуміння того, що така тепер система координат. Насторожує динаміка.

Українцям, однак, такі перетворення переважно подобаються. На місцевих виборах, які відбулися 30 жовтня, Партія регіонів набрала 36% голосів проти 13% у партії Юлії Тимошенко, тобто майже втроє більше. Ще рік тому розрив становив усього кілька відсотків. Незважаючи на порушення на виборах, розклад сил показовий: реальної альтернативи Януковичу зараз немає.

Всього декількох місяців виявилося достатньо, щоб зрозуміти, що виходець із Донбасу більш ефективний і рішучий, ніж його попередник. Багато хто вважає, що шлях, яким йде Янукович, не новий. Схожим чином починала свою роботу у владі людина на ім’я Володимир Путін. Чи є Янукович другим Путіним, остаточно стане ясно через рік чи й два.

Я ж вважаю, що в Януковича усе ще є вибір: ввійти в українську історію реформатором чи душителем свобод. Поки факти говорять про те, що він схиляється убік останнього.

Автор: Віталій Сич, головний редактор журналу "Корреспондент" для "Ведомостей ".





Архів
Новини
В наслідок агресії рф поранено 773 українських дітей, – Офіс генпрокурора 13:11 Інфографіка
ЗСУ встановлюють вогневий контроль над залізницею, якою окупанти тягнують резерви з Криму, – ОК "Південь" 13:25
На Запоріжжі колаборанти з озброєними окупантами ходять по оселях і шукають людей на "референдум" , – мер Енергодара Орлов 13:49
Морпіхи за тиждень знищили 37 російських військових і десятки одиниць техніки, – ВМСУ 14:07
СБУ знешкодила інформаторів загарбників у Дніпрі і Покровську 14:27
У ЄС задумали відключити від SWIFT останній великий російський держбанк 14:51
В парламенті Фінляндії закликають запровадити санкції ЄС проти "Росатому", - ЗМІ 15:25
Іржава зброя для резервістів. Фото: Telegram
У Росії мобілізованим на війну проти України видали іржаві автомати, – ЗМІ 21:33 Відео
Кожному, хто допомагає Росії зброєю, гарантована ізоляція, і йдеться не лише про санкції, – Єрмак 16:23
Зеленський посмертно присвоїв звання Герой України бійцю Сергію Сові з Нікополя 17:01
більше новин

ok