З першого січня 2026 року Євросоюз запустив у повну дію механізм вуглецевого коригування імпорту, відомий як CBAM. Винятку для української металургії ЄС не надав, попри те що галузь працює в умовах війни і є одним з головних джерел експортної виручки країни. Одночасно європейський ринок і далі відкритий для російських металургійних напівфабрикатів, передусім слябів, дозволених до вересня 2028 року.
Скільки втрачає українська металургія
Масштаб втрат уже піддається обрахунку. За розрахунками GMK Center, сукупні платежі за CBAM для української металургії у 2026-2030 роках складуть 1,2 мільярда євро, а загальні втрати експорту сталі сягнуть 1,75 мільярда доларів. Тарифне навантаження на галузь зростатиме з 12% у 2026 році до 26% у 2030-му. До 2030 року експорт довгого прокату та квадратної заготовки до ЄС припиниться повністю, експорт чавуну впаде на 75%, а плоского прокату на 30. Це ставить під загрозу зупинки три з семи діючих доменних печей на двох великих заводах і понад 13 тисяч робочих місць. За оцінкою GMK Center, до 2030 року скорочення експорту заліза й сталі забере в української економіки близько 2,1% ВВП.
Ефект відчутний уже зараз. Лише за перший квартал 2026 року українські металурги втратили понад 1,1 мільйона тонн замовлень з ЄС. Найбільший виробник, ArcelorMittal Кривий Ріг, повністю зупинив експорт сталі до Євросоюзу після того, як європейські клієнти скасували замовлення першого кварталу приблизно на 300 тисяч тонн. Компанія планувала поставити до Європи близько 1,25 мільйона тонн, майже половину очікуваного випуску, зупинила блюмінг, ливарний та механічний цехи і скоротила 3400 працівників. Значення цього ринку видно з однієї цифри. За перші десять місяців 2025 року на ЄС припадав 81 відсоток українського експорту готового прокату. До того ж із першого липня 2026 року почали діяти нові захисні квоти ЄС на сталь, які вдвічі зменшують доступ і піднімають тариф понад квоту з 25 до 50 %, і ця норма поширюється також на Україну.
Чому ЄС відмовив у винятку
Юридичний інструмент для полегшення існує. Це стаття 30(7) регламенту про CBAM, яка передбачає тимчасове звільнення країни від платежів у разі виняткових, непередбачуваних і неспровокованих обставин, що руйнують економічну інфраструктуру. Війна під це визначення підпадає, і саме на цю статтю українська сторона зверталася протягом усього 2025 року. У грудні 2025 року Єврокомісія опублікувала оновлену пропозицію та офіційний оціночний звіт і не знайшла підстав для активації форс-мажорного застереження для України. Європарламент тимчасове звільнення також не підтримав.
В основі відмови лежать два мотиви. Перший це побоювання створити прецедент для інших країн. Другий це власна оцінка Єврокомісії, за якою вплив CBAM на Україну нібито обмежений, аж до прогнозу падіння ВВП лише на 0,01 відсотка і навіть зростання експорту сталі приблизно на 1% до 2035 року. GMK Center вважає ці розрахунки надто спрощеними, бо вони не враховують непрямі наслідки й міжсекторні зв'язки. Переговори щодо можливого винятку тривають, окремі євродепутати позицію України підтримують. Станом на липень 2026 року чинного звільнення немає.
Що з російськими напівфабрикатами
Тепер про паралельний бік цієї політики. Імпорт російських слябів до ЄС дозволений за квотою до 30 вересня 2028 року. Обсяг квоти поступово знижується, приблизно з 3 мільйонів тонн на рік до жовтня 2026 року до 2 мільйонів тонн у період до жовтня 2028-го. За перші одинадцять місяців 2025 року ЄС імпортував російських чорних металів на 2,1 мільярда доларів, з яких на сляби припало 1,6 мільярда. Чавун і пряме відновлене залізо з Росії з першого січня 2026 року заборонені, тож російський експорт чорних металів до ЄС фактично звівся до слябів.
Головним корпоративним бенефіціаром збереження перехідної квоти на імпорт російських сталевих слябів є NLMK Europe - європейський дивізіон російської групи НЛМК.
Компанія має чотири прокатних заводи у ЄС: NLMK Clabecq і NLMK La Louvière у Бельгії, NLMK DanSteel у Данії, та NLMK Verona в Італії. Крім того, до структури NLMK Europe входить сервісний центр NLMK Manage у Бельгії та завод з виробництва оцинкованої продукції NLMK Strasbourg у Франції.
Сукупна заявлена потужність європейських підприємств NLMK становить близько 3,1 млн тонн сталевої продукції з доданою вартістю на рік. Значна частина їхньої бізнес-моделі історично базувалася на переробленні слябів, вироблених на Новолипецькому металургійному комбінаті в Росії.
Саме для забезпечення поступової заміни російської сировини Європейський Союз продовжив перехідний режим імпорту слябів за кодом CN 7207 12 10 до 30 вересня 2028 року.
Хоча квота юридично не зарезервована за конкретною компанією, її обсяги майже відповідають історичним потребам європейських прокатних активів NLMK. Тому саме NLMK Europe розглядається як головний фактичний бенефіціар цього винятку.
Але НЛМК не єдиний постачальник заготовок до ЄС.
EVRAZ також постачає російські сталеві напівфабрикати до ЄС у межах квотного режиму.
Основним російським виробничим майданчиком, пов'язаним із такими поставками, є EVRAZ NTMK - Нижньотагільський металургійний комбінат, який виробляє сталеві сляби, квадратну та прямокутну заготовку, напівфабрикати з легованої сталі, які активно імпортують до країн ЄС.
Дані зовнішньої торгівлі показують, що серед основних експортних ринків EVRAZ NTMK залишається Чехія.
За результатами 2025 року країни Блоку імпортували з Росії приблизно 5,08 млн тонн продукції чорної металургії та металургійної сировини загальною вартістю близько €2,08 млрд. Основу цих поставок становили сталеві напівфабрикати, чавун і прямовідновлене залізо.
ЄС не може грати в цю гру вічно - час обирати сторону
Два рішення, узяті разом, дають результат, який працює проти самого Євросоюзу. Українську сталь витісняють з ринку, від якого вона залежить на чотири п'ятих, і роблять це в розпал війни, коли металургія годує бюджет і обслуговує оборону. У той самий час російські сляби доходять до європейських прокатних заводів ще майже три роки, приносячи виручку компанії з країни-агресора. Ця конструкція суперечить і задекларованій підтримці України, і власній санкційній логіці ЄС, яка має відрізати Кремль від грошей на війну.
Конструктивний вихід лежить у площині рішень, які повністю в руках Брюсселя. Стаття 30(7) писалася саме під такі обставини, як повномасштабна війна, тож звільнення української металургії від CBAM означає застосування норми за її прямим призначенням. Прискорення відмови від російських слябів, тобто зсув дедлайну 2028 року ближче, закриває канал, на якому досі заробляє російський виробник, і водночас звільняє місце на ринку для українських постачальників та європейських потужностей, що вже є. Інструменти для обох кроків у Брюсселя є, і питання полягає в послідовності їх застосування. Саме на цьому перевіряється, наскільки економічна політика ЄС збігається з його заявами про підтримку України.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.