Як виживає українська ювелірна галузь в умовах війни

Українська ювелірна галузь належить до небагатьох секторів переробної промисловості, які за останнє десятиліття пережили одразу кілька масштабних потрясінь, але зберігає здатність до розвитку. Анексія Криму та початок війни на сході у 2014 році, податкові зміни, повномасштабне вторгнення Росії у 2022 році, різке зростання світових цін на дорогоцінні метали та падіння купівельної спроможності населення суттєво змінили ринок.

Найкраще еволюцію ринку відображають обсяги клеймування ювелірних виробів — обов'язкової державної процедури, яка підтверджує пробу дорогоцінного металу. Саме цей показник найбільш точно характеризує реальні обсяги виробництва прикрас.

Якщо оперувати цим показником, то, за даними Асоціації "Союз ювелірів України", переломним для галузі став саме 2015 рік (фактори російської агресії та запровадження 10-відсоткового авансового збору на обов'язкове державне пенсійне страхування під час подання виробів на клеймування) коли виробництво ювелірної продукції різко скоротилося. За підсумками року кількість золотих виробів, поданих на клеймування, зменшилася у 2,6 раза, а їх маса — у 3,2 раза порівняно з 2014 роком. При цьому різні сегменти ринку проходили кризу по-різному. Якщо виробництво золотих прикрас після різкого падіння поступово стабілізувалося, то сегмент срібних виробів продовжив довгострокове скорочення.

Після початку повномасштабної війни ринок знову пережив серйозний спад, однак уже у 2023–2024 роках почали з'являтися ознаки відновлення

Обсяг ювелірних виробів, поданих на клеймування до казених підприємств пропірного контролю суб'єктами господарювання-виробниками у 2021-2023 рр.

Назва металу	2021		2022		2023
	Кількість, тис. шт	Вага, кг	Кількість, тис. шт	Вага, кг	Кількість, тис. шт	Вага, кг
Золото	2 260,2	3 729,5	1 191,0	1 905,8	2 952,8	5 197,7
Срібло	3 320,3	7 866,8	1 336,8	3 232,9	2 083,3	5 585,0
Платина	0,253	1,324	0,203	0,51	0,2	1,4

За даними Союзу ювелірів України

За даними YouControl, сукупна виручка виробників ювелірних виробів у 2024 році досягла 1,23 млрд грн, що приблизно у півтора раза перевищило показник попереднього року. У 2025 році виторг підприємств із КВЕД 32.12 скоротився до 929,8 млн грн, однак цей показник потребує обережної інтерпретації.

По-перше, на фінансові результати суттєво впливає зміна світових цін на золото, яке Україна майже повністю імпортує. За останні роки його вартість на міжнародному ринку суттєво зросла — з $1300 за унцію до $5100 (зараз на світовому ринку — $4136 – $4170 за унцію).

"У 2024-2035 роках ми спостерігали стрімке зростання цін на срібло — +147-165% та золото — +62-66%", — зазначають у Союзі ювелірів України.

По-друге, додатковий вплив на ринок мала і девальвація гривні. Тому зміни виручки не завжди прямо відображають реальні обсяги виробництва.

Союз ювелірів України, наприклад, звертає увагу на кількість виробів та їх масу. У 2025 році після рекордного 2024-го вони також пройшли етапи корекції: кількість золотих виробів скоротилася з 3,4 млн до 2,7 млн штук, а срібних — із 3,9 млн до 2,6 млн. Водночас зменшилася і загальна маса виробів.

Обсяг клеймування 2024 vs 2025 роки

Метал	2024 К-ть, тис. шт.	2024 Маса, кг	2025 К-ть, тис. шт.	2025 Маса, кг	Зміна кількості, %	Зміна маси, %
Злота	3 398,1	6 151,8	2 736,6	5 350, 0	-19,5	-13,0
Срібло	3 904,2	10 843,1	2 657,8	7 645,5	-31,9	-29,5
Платина	1,12	5,4	1,924	8,02	+71,8	+48,5

За даними Союзу ювелірів України

Динаміка клеймування ювелірних виробів у 2023-2025 роках

Метал	2023	2024 (+%)	2025 (-%)	2023-2025
Золото, кг	5 253	6 152 (+17%)	5 350 (-13%)	+2%
Срібло, кг	8 786	10 843 (+23%)	7 646 (-29,5%)	-13%

За даними Союзу ювелірів України

"Кількість виробів є індикатором споживчого інтересу, а їхня маса — показником платоспроможного попиту. Ми бачимо, що населення продовжує цікавитися прикрасами, однак через подорожчання золота та зниження купівельної спроможності дедалі частіше відкладає покупки або обирає дешевші вироби", — пояснює Дмитро Видолоб, президент Асоціації "Союз ювелірів України".

В 2026 році, як свідчать дані OPENDATABOT 1,1 млн прикрас отримали державне підтвердження за перший. Якщо порівнювати середньомісячні показники, це ще на 18% менше, ніж торік.

Водночас, попри скорочення обсягів виробництва та непрості ринкові умови, ювелірна галузь України продовжує залучати нових учасників. "Восени і до кінця 2025 року тільки у мене навчалися дев'ять виробників і інтернет-торговців ювелірними виробами", — зазначає Видолоб. За даними YC.Market, станом на червень 2026 року в Україні працювало 1483 суб'єкти господарювання з основним КВЕД 32.12 "Виробництво ювелірних і подібних виробів". Із них 626 становили юридичні особи, ще 857 — фізичні особи-підприємці.

Особливо показовою є динаміка малого бізнесу. За даними YouControl, протягом 2021–2025 років в Україні було зареєстровано 191 нового ФОПа з основним видом діяльності "Виробництво ювелірних і подібних виробів". Втім, як зазначають в Союзі ювелірів України, специфіка виробництва прикрас полягає в тому, що особи, які здобули навички, з часом можуть, самостійно організовувати невеликі виробництва. Також додають, що дуже багато виробників сьогодні відчувають дефіцит майстрів ювелірних прикрас.

Галузь, попри появу нових майстрів та виробництв, все ж залишається вагомою, впізнаваною та зрілою саме за рахунок торгових марок, які тривалий час представлені на ринку та заслужили довіру клієнтів. Середній вік компаній-виробників становить близько 15 років.

Беззаперечним центром українського виробництва ювелірних виробів залишається Київ, де зареєстровано більше третини юросіб сектору. Крім Києва, до найбільших регіональних центрів галузі все ще належать Харківська, Запорізька, Київська, Львівська, Дніпропетровська та Одеська області. Проте, географія все ж залишається умовною, оскільки чимало виробництв з 2022 року релоковувались з прифронтових областей.

Серед 622 компаній, що працювали на ринку у 2025 році, у 71 підприємстві, за даними YouControl, були власники або співвласники з 25 країн світу. Зокрема, Туреччини, Узбекистану, Ізраїлю (7), росії (7) та ін.

Лише одна компанія із семи, що ймовірно мають зв'язки з росією, оприлюднила фінансову звітність за 2022-2024 рр. Це ПрАТ "Білоцерківський ювелірний завод". За даними реєстраційних досьє, засновником (акціонером) компанії досі фігурує Едуард Уткін, який до своєї смерті у травні 2023 року був генеральним директором російської асоціації "Гильдия ювелиров России" та однією з найвпливовіших фігур російської ювелірної галузі. Після смерті, ювелірне виробництво у Білій Церкві збереглося, але на базі потужностей заводу працюють роздрібні інтернет-магазини, а також фабрики-наступники, наприклад, ювелірний бренд Svitozar.

Ще три компанії з досліджуваної YouControl вибірки мають ймовірні опосередковані зв'язки з росією, а саме участь їхніх учасників/кінцевих бенефіціарних власників/представників у статутному капіталі російських юридичних осіб. Ще частина з проаналізованих YouControl, компаній з тимчасово окупованих територіях Криму, Луганської та Донецької областей ймовірно перереєстровані за законодавством російської федерації.

Лідери ювелірного ринку

До десятки лідерів за підсумками 2025 року в українському ювелірному бізнесі увійшли як добре відомі виробники з багаторічною історією, так і нові компанії.

Найбільшим виробником ювелірних виробів за підсумками 2025 року стало ТОВ "Ювелірний завод №1", яке задекларувало 274,2 млн грн виторгу в порівнянні з 147,7 млн грн у 2024 році й витіснило з п'єдесталу ТОВ "Герольдмайстер", яке було абсолютним лідером за обсягом виручки у 2004.

Власником ТОВ "Ювелірний завод №1" є Валл Віталій Евальдович, підприємство виробляє продукцію, яка реалізується через загальновідомі мережі магазинів торгових марок "Укрзолото", "Золотий Вік". Поєднання виробництва та розгалуженої мережі роздрібної торгівлі робить цю групу компаній фактично ядром вітчизняної ювелірної галузі.

Друге місце за підсумками 2025 року посіло ТОВ "Герольдмайстер" із виторгом 110,3 млн грн. Для компанії цей результат став помітним кроком назад. Ще роком раніше вона була беззаперечним лідером галузі із показником 342,6 млн грн. Компанія належить Анатолію та Євгенію Шиянам і спеціалізується на виробництві державних нагород, відзнак, медалей та сувенірної продукції. Саме ця спеціалізація робить її унікальним гравцем на ринку, адже значна частина доходів формується не за рахунок класичного ювелірного виробництва, а через державні замовлення. За даними Prozorro, лише у 2024–2025 роках "Герольдмайстер" став переможцем тендерів на суму близько 578 млн грн.

Одним із найцікавіших кейсів останніх двох років стало ПП "Савана Голд, яке у 2025 році посіло третє місце із виторгом 70 млн грн.( у 2022–2023 роках підприємство не демонструвало суттєвих фінансових показників, а от у 2024 році виторг становив 43,3 млн грн) Наприкінці 2023 року, колишній "Ювелірний завод "Артзолото" змінив назву, керівництво та структуру власності. Новим власником став Володимир Сакали (за даними YouControl, особа із ідентичним ПІБ була депутатом Бахмутської міської ради Донецької області). Історія бренду "Артзолото" бере початок (ще до повномасштабної вторгнення) у Бахмуті. Окрім самого заводу існувало також окреме компанія ПП "Торговий дім "Артзолото", яка займалась оптовою та роздрібною торгівлею ювелірними виробами.

Ще одна тенденція 2025 року – вихід на ринок компаній з китайським капіталом.

Показовим прикладом є львівська компанія Solar Stones Trade, вже за перший рік роботи підприємство отримало майже 38 млн грн виручки. Схожий профіль має й ТОВ "Оріон Трейд Компанії", зареєстроване того ж дня — 10 січня 2025 року. Засновником підприємства також є громадянин. Із виручкою 29,2 млн грн "Оріон Трейд Компанії" вже потрапила до десятки найбільших виробників за даними YC.Market.

Ще одна помітна тенденція — зростання компаній, які роблять ставку на власний бренд та міжнародні онлайн-продажі. Однією щ таких є ТОВ "Кочут", яке у 2025 році отримало 36,8 млн грн виторгу. Заснований братами Кочутами бренд став одним із найвідоміших виробників авторських прикрас за кордоном.

Проте, нещодавно ТОВ "Кочут" втрапив у справжній бізнес-скандал в Threads — їх звинуватили у відсутності проб на прикрасах. Державне пробірне клеймо засвідчує, що ювелірний виріб пройшов офіційну перевірку та відповідає заявленій пробі дорогоцінного металу. В Україні продаж прикрас без такого клейма заборонений законодавством. Такі випадки, можуть мати не лише правові наслідком, але й репутаційні втрати на конкурентному ринку.

Схожим шляхом розвивається львівський бренд Wrings. ТОВ "ВРІНГС" (WeddingRingsStore) було створене лише у 2020 році, за даними OpenDataBot, його виручка зросла із 13,1 млн грн у 2023 році до 31,2 млн грн у 2025 роках.

WeddingRingsStore робить ставка на глобальні маркетплейси, насамперед Etsy, що дозволяє компанії отримувати значну частину доходів від експорту без створення великої роздрібної мережі в Україні, юридична адреса компанія зареєстрована у Львові, а засновники вихідці із Запорізької області.

Окремим сегмент, який також включається в сферу ювелірного виробництва є бурштиновий напрям. До найбільш динамічних компаній також належить ТОВ "Торговий дім "Євро Трейд", яке за рік збільшило виторг із близько 13 млн грн до 32,7 млн грн. Одним із ключових співвласників компанії є Олег Богельський, а компанія здійснює видобутку та переробки бурштину під брендом Amber Galbin. Як зазначається на офіційному сайті до компаній групи також входять крім ТОВ "Торговий дім "Євро Трейд", ТОВ "БУРПРОМ" з площами родовищ у понад 19 га, ТОВ "ЗАХІДЗЕМРЕСУРС" з площами родовищ 58 га, ТОВ "ЗАХІДЗЕМРЕСУРС" з площами родовищ 68 га, ТОВ "КНІСТЕР ГРУП" з площами родовищ понад 220 га та ТОВ "ПОТЕНЦІАЛ ПОЛІССЯ" з площами родовищ понад 280 га.

У 2025 році Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету повідомляло про накладення штрафів на низку компаній Рівненщини за антиконкурентні узгоджені дії під час аукціонів із продажу спеціальних дозволів на користування бурштиноносними надрами. Серед компаній, які згадувалися у зв'язку з рішеннями АМКУ, були ТОВ "Потенціал-Полісся" та ТОВ "Західземресурс".

Восени 2025 року у ЗМІ повідомляли про проведення обшуків на підприємствах, пов'язаних із групою Amber Galbin та Олегом Богельським. У публікаціях йшлося про перевірку правоохоронцями інформації щодо можливого незаконного видобутку бурштину та ймовірного ухилення від сплати податків на суму понад 1,2 млрд грн.

Ще одним помітним гравцем ювелірного ринку, який пов'язують з бурштиновим бізнесом, є ТОВ "Альфа Ембер". За даними Opendatabot, після стрімкого зростання доходу компанії до 28,9 млн грн у 2024 році у 2025 її виручка скоротилася майже в чотири рази — до 7,5 млн грн. Директором, засновником компанії є Олексій Михайлович Подерня. Компанія фігурує у низці судових матеріалів, пов'язаних із розслідуванням можливих схем незаконного походження та експорту бурштину. Крім цього донедавна існував зв'язок між ТОВ "Альфа Ембер" та ТОВ "Ісландвей". До вересня 2025 року кінцевим бенефіціаром останнього був Сергій Михайлович Подерня, однак наприкінці 2025 року Луніна Катерина Олексіївна, яка в OPENDATABOT числиться беніфіціаром близько чотирьох десятнів компаній.

Серед підприємств із багаторічною історією заслуговує АТ "Львівський ювелірний завод", яке у 2022 році пройшло етап приватизації та фактичної зміни структури власності. У жовтні 2022 року 100% акцій заводупридбало ТОВ "Джі Ді Сі Україна", власником якого є Павло Романович Зварич. Особа з повним співпадінням ПІБ, за відкритими даними, раніше фігурувала як помічник народного депутата VII–VIII скликань Володимира Зубика. У публічному просторі Зубика також пов'язують із будівельною групою "Інтергал-Буд". Фінансові показники заводу демонструють поступове відновлення: від 14,4 млн грн доходу у 2023 році до 21,1 млн грн у 2025 році.

Також до ювелірних виробників за найбільшою виручкою належать компанії не лише колишніх народних обранців, але й діючих. Одразу дві компанії, зокрема, ТОВ "Сова Джевелрі Хаус" та ТОВ "Ювелірний дім "СОВА". За даними Opendatabot, за підсумками 2025 року сукупна виручка цих двох компаній становила близько 18,3 млн грн (8,77 млн грн та 9,53 млн грн відповідно).

Продовжилося і розширення мережі магазинів SOVA. За даними ЗМІ, якщо у 2021 році мережа налічувала 22 торгових точки в Україні, то на сьогодні їх 50. Компанії належать народному депутатові 9 скликання Олександру Георгійовичу Сові, який фігурує у записах НАБУ у межах справи "Мідас". Наразі Сова є головою підкомітету з питань митної справи Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Цікаво, що до 2022–2023 років SOVA сприймався переважно як ювелірний бренд. Однак аналіз корпоративних зв'язків свідчить, що сьогодні йдеться вже про значно ширшу бізнес-структуру, яка об'єднує виробництво, роздрібну торгівлю, нові ювелірні бренди, а також девелоперські компанії та інвестиційні активи. До прикладу, історію бренду LOVE YOU, який на на перший погляд виглядає як окремий гравець ювелірного ринку. Однак аналіз відкритих даних демонструє низку ознак його інтеграції із SOVA. Зокрема, на офіційному сайті LOVE YOU сторінки щодо оренди торгових площ та працевлаштування перенаправляють користувачів на корпоративний ресурс sovajewels.com, що свідчить про використання спільної операційної інфраструктури — принаймні в HR-напрямку та розвитку мережі.

Додатково торговельна марка LOVE YOU зареєстрована на брата Олександра Сови Юрія Сову, який також є засновником компанії ТОВ "ЛАВ Ю". Водночас серед засновників/учасників ТОВ "ЛАВ Ю" з'являється Роман Олександрович Сова. З огляду на по батькові та інформацію, наведені у матеріалах, можна припустити, що йдеться про сина Олександра Сови, хоча окремого офіційного підтвердження цього у відкритих реєстрах немає. В свою чергу Роман Сова є директором ТОВ "Індустріальний Ренесанс", а також бере участь у структурі венчурного корпоративного інвестиційного фонду "Інвест Актив". Серед засновників та пов'язаних із фондом компаній також фігурують "Сіті Капітал Девелопмент", "Іста Буд" та "Нерухомість Інвест 21". Крім того, у компанії "Терра Буд Девелопмент" Роман Сова виступає уповноваженою особою, а серед співвласників є Юрій Сова та Ольга Сова. Це свідчить, що бізнес родини вже давно не обмежується виключно ювелірним виробництвом.

До речі, цікаво згадати, що не лише Олександр Сова у фракції "Слуга народу" має відношення до ювелірного бізнесу. Як відомо з матеріалів, оприлюднених народним депутатом Ярославом Железняком, алмазну імперію на базі колишніх активів Коломойського роками будував і вже згаданий фігурант "плівок" – Міндіч. Бізнес розвивався не тільки в Україні, але й в росії.

Крім вищезгаданих депутатів, ще кілька публічних діячів або пов'язані із ними особи, ймовірно є співвласниками компаній-виробників ювелірних виробів в Україні. Власником 40% статутного капіталу ТОВ "Торговий дім "Ювелір" є Олександр Степанович Ксенжук. Його повний тезка був народним депутатом України 8 скликання. У 2017 році ЧЕСНО звернула увагу, що народний депутат не задекларував корпоративні права цієї компанії, яка за даними Опендатабот, у 2025 році вона отримала 5,7 млн грн виручки проти 8,6 млн грн роком раніше.

Як і кожна галузь, в умовах збройної агресії, вітчизняна сфера виробництва ювелірних виробів намагається зберегтись та розвиватись, однак, вона не існує абстраговано від середовища та умов в країні, зіштовхуючись з військовими ризиками, спадом купівельної спроможності громадян, впливом міжнародної коньюнктури цін на сировину. Як зазначають в Асоціації "Союз ювелірів України" виробнича галузь відчуває різку нестачу кадрів, лише на сьогодні є запит на працевлаштувати щонайменше 20-25 осіб монтувальниками, закріплювальниками, однак обставини воєнного стану ускладнюють цей процес, чимало молодих випускників покидають країну, хлопців, для роботи, дуже бракує. Крім цього, Дмитро Видолоб відзначає ще одну тривожну тенденцію, зокрема, по срібним виробам наші виробники втрачають позиції. У 2024 році імпортери вперше зайняли близько половини ринку срібних прикрас, динаміка сповільнилась в 2025 році через зростання вартості самого срібла та накопичених залишків, однак такого з його словами раніше не спостерігалось. При цьому кількість суб'єктів господарювання, фізичних осіб підприємців, не є критерієм розвитку галузі, оскільки специфіка ювелірного виробництва полягає в тому, що і один ювелір, працюючи підприємцем, може виробляти продукцію, як по капсульними колекціями, так і під індивідуальні замовлення. Великі виробники, намагаються зберегти трудовий колектив та виробничу галузь у цей складний час (зокрема, харківський ювелірний завод "Восток", Київський Ювелірний Завод, харківська Ювелірна компанія "Брюс" і запорізький "Ювелірний завод №1", відомий продукцією торгової марками Золотий Вік), часткової релокації на території західних областей Україні.

Слід відзначити, що ювелірний бізнес, це не лише виробництво, це значний сегмент і ринку зайнятості, починаючи від працівників торгівельних мереж, зайнятих в дистрибуції, ринку рекламних послуг, зовнішньої реклами, логістики, не говорячи про електронну комерцію. Втім голова Союзу Ювелірів відзначає, що сьогоднішніх умовах, відродження української ювелірної галузі неможливе лише за рахунок внутрішнього ринку, без експорту, галузь стагнуватиме і далі. Окремі торгові марки намагаються вийти на зовнішні ринки, тим паче з урахуванням того, яка кількість українців зараз знаходиться за кордоном, однак навіть у найкращі часи обсяг експорту не перевищував 10% продукції, яка виробляється в Україні.

Крім цього, Дмитро Видолоб відзначає, що з початку поточного року почалась активна дискредитаційна компанія українських ювелірних брендів, у березні квітні по найбільшим роздрібним мережам, таких як Золота Країна, Столична Ювелірна Фабрика, Золотий Вік і так далі, у червні - були Кочути, липні - ювеліри Одеси. Системність таких ударів очевидна, однак, поки, в Асоціації не готові робити припущення на чию користь такі атаки здійснюються. Узагальнюючи можна сказати одне, коли таке відбувається системно, то треба розуміти кому це вигідно, як демонструє статистика, ми поступово можемо своїх виробників замістити на прилавках імпортними, або ж, як традиційно для України, не зовсім добросовісними методами конкуренції з використанням адміністративного ресурсу розчищається можливість для росту торгівельних марок, які володіють на сьогодні впливом серед владних кабінетів.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.