23 липня посли країн ЄС погодили 21 пакет санкцій проти Росії, письмову процедуру завершили того ж дня. За наповненням документ вийшов одним із найсильніших за весь час війни. Заморожена цінова стеля на нафту, понад сотня банків і криптооператорів, 41 судно тіньового флоту і перша правова основа для заборони в'їзду російським комбатантам.
Пакет б'є по нафті, банках і тіньовому флоту
Головне рішення стосується цінової стелі на російську нафту. Її зафіксували на рівні 44,1 долара за барель, а точніше Рада призупинила дію механізму автоматичного коригування до 15 липня 2027 року і передбачила проміжний перегляд. Без цього кроку формула на тлі стрибка світових цін після війни в Ірані підняла б межу приблизно до 58 доларів і дала б Москві додатковий заробіток. Раніше в медіа були повідомлення, що розглядають варіант із шістьма місяцями. Фінальне рішення вийшло жорсткішим за очікуване.
У фінансовому блоці транзакційну заборону поширили ще на 33 російські кредитно-фінансові установи, а повне заморожування активів накрило 94 банки і великі фінансові інституції разом з Московською біржею. За даними Каї Каллас, під удар потрапили понад сто банків і криптооператорів, тобто вже понад половина від приблизно 213 російських банків, що мають міжнародні зв'язки. Крім банків до списків внесли 14 криптоплатформ у Грузії, Панамі, ОАЕ, на Маршаллових Островах, у Киргизстані та Білорусі, а також п'ять нафтотрейдерів. Уперше ЄС отримав інструмент заборонити операції з усіма криптопровайдерами окремо взятої третьої країни, а не лише з конкретними майданчиками. Ще чотири позиції стосуються мережі A7 разом з її новими зв'язками в Африці, і це чи не найцікавіший сигнал усього блоку, бо саме там росіяни зараз шукають нові маршрути обходу. Те, що ЄС системно працює проти російської крипти, а особливо А7А5 - це чи не найсильніший метод тиску наразі, адже криптовалюти це один з найефективніших методів обходу санкцій. Також ЄС продовжує наступ на російську мережу СПФС, яка є аналогом SWIFT, від якого російські великі банки відключили ще у 2022 році. Під моніторинг все більше потрапляє і китайська система CIPS, яку Росія також активно використовує для обходу санкцій.
До переліку тіньового флоту додали 41 судно, разом із раніше внесеними це 673 позиції. Уперше обмеження накрили супутню інфраструктуру, тобто бункерувальники та інші судна забезпечення, два російські морські порти і чотири аеропорти. Під санкції потрапили три нафтопереробні заводи в Росії та великий білоруський НПЗ, а ЄС створив механізм заборони операцій із заводами в третіх країнах, які переробляють російську нафту. Першим його застосували до грузинського заводу в Кулеві з відтермінуванням на пів року.
Україна оцінює результат стриманіше за Брюссель
Значна частина цих рішень виросла з аналітики української команди, яка передавала партнерам докази схем обходу через треті країни і дані про нові компоненти в російській зброї. Ще до погодження українська сторона розраховувала на орієнтир у дев'яносто банків, криптоплатформ і нафтотрейдерів у третіх країнах, і фінальний текст цю оцінку радше підтверджує. На погодження пакета було витрачено багато часу та зусиль. Останнім гравцем, який чинив опір пакета була Греція, яка контролює найбільший у світі торговельний флот і не приймала заборону на перевезення російського скрапленого газу до третіх країн. Йшлося про цілком конкретний комерційний інтерес. Компанія Dynagas, що належить грецькому мільярдеру Георгіосу Прокопіу, від початку 2025 року перевезла понад 10 мільйонів тонн російського СПГ одинадцятьма суднами за 144 рейси, а всього її флот налічує 27 газовозів, серед них криголамні танкери класу Arc7 для проєкту Ямал СПГ, і компанія посилається на контракти, що діють до 2065 року. Афіни отримали річний виняток на перевезення російського СПГ до третіх країн з автоматичним продовженням і періодичним переглядом, причому він поширюється лише на контракти, укладені до 24 лютого 2022 року, обсяги обмежені рівнем 2025 року, а брати нові перевезення європейські оператори не можуть.
Тепер українська сторона разом із Брюсселем працює над 22 пакетом, який має закрити ключові питання, з яких наразі ще не ухвалені сильні рішення. Це потрібно робити невідкладно, адже санкції є одним із ключових важелів тиску на Росію, а накопичувальний ефект цього тиску вже видно в цифрах.
Російська економіка зростала на 5,9 відсотка у 2021 році, зараз цей показник опустився до межі одного відсотка або нижче, попри вливання в оборонку, які штучно роздмухують статистику. Від профіциту бюджету у 7 мільярдів доларів Росія перейшла до дефіциту в 68 мільярдів, ліквідна частина Фонду національного добробуту скоротилася на рекордні 63 відсотки, втрати від експорту нафти через цінові обмеження та ембарго перевалили за 195 мільярдів. Мінфін чотири тижні поспіль не може провести аукціони з розміщення облігацій федеральної позики, бо інвестори відмовляються позичати державі на поточних умовах. Усе це лягає на паливну кризу після ударів по нафтопереробці та дефіцит регіональних бюджетів. Санкції працюють як хронічна хвороба, ефект накопичується поступово, і вирішальною стає швидкість, з якою ЄС перекриває обхідні маршрути.
Робота над 22 пакетом уже триває. У ньому мають закрити сірі схеми постачання електроніки та компонентів для дронів і ракет через треті країни, посилити вторинні санкції проти банків, які обслуговують Росію, і остаточно закрити європейський ринок для російських енергоносіїв. Готуються також точкові рішення щодо організаторів псевдовиборів на тимчасово окупованих територіях і рішення, які підсилюють ефект далекобійних санкцій.
Станом на зараз - Росія не хоче говорити про адекватний мир та продовжує наголошувати на своїх нереалістичних вимогах, які є неприйнятними для України. Для примушення Путіна до миру потрібна системна робота по декількох треках знищення російської економіки. Найважливіші ролі тут відіграють українські далекобійні удари по ворожій інфраструктурі, а також санкції від наших партнерів. Якщо працювати в обох напрямках системно і боротися не тільки з Росією, а і з тими, хто допомагає їй уникати санкцій - Україна та коаліція наших союзників мають непогані шанси примусити державу терориста до справедливого миру.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.