Ринок державних лотерей в Україні понад десятиліття працює за правилами, які формально декларують конкуренцію, але на практиці створюють значні бар'єри для появи нових учасників.
У Мінцифрі пояснюють: проблема полягає не в окремих учасниках ринку, а в самій конструкції чинного Закону України "Про державні лотереї в Україні", окремі норми якого фактично унеможливлюють прихід нових операторів.
Проблема №1. Компанія повинна відповідати критеріям оператора ще до того, як отримає право ним стати
Відповідно до Закону, оператором державних лотерей може бути лише юридична особа, зареєстрована в Україні.
Для отримання ліцензії така компанія також має відповідати низці додаткових критеріїв. Зокрема, мати статутний капітал не менше 30 млн грн, сформований виключно грошовими коштами, мережу розповсюдження державних лотерей та представництва в населених пунктах із населенням понад 500 тисяч осіб.
Підтвердити відповідність цим критеріям потрібно на етапі звернення за ліцензією. Закон ставить потенційного учасника перед парадоксом: щоб отримати право працювати на ринку, він повинен довести, що вже має інфраструктуру оператора державних лотерей. А це, фактично саме ті компанії, які вже присутні на ринку.
Проблема №2. Конкурс існує формально, але не забезпечує конкуренцію
За Законом конкурс має визначити, які компанії здатні працювати на ринку державних лотерей. На практиці це означає, що держава оцінює не майбутні плани компанії, а її фактичну відповідність встановленим вимогам.
Для нових, особливо іноземних компаній, це означає необхідність інвестувати значні кошти та створювати інфраструктуру без жодних гарантій, що вони взагалі отримають право працювати на українському ринку. Саме тому потенційні учасники відсіюються ще до початку відбору.
Це відобразилося і на результатах конкурсу: за даними Мінцифри, серед заявників на отримання ліцензії не було жодної нової компанії.
Проблема №3. Закон містить норми, які не працюють на практиці
Наприкінці 2024 року до Закону були внесені зміни, які дозволили враховувати досвід проведення державних лотерей в інших країнах.
На перший погляд це виглядає як крок до відкриття ринку для нових учасників. Однак фактично змінилася лише одна вимога — щодо досвіду роботи.
Усі інші бар'єри – щодо статутного капіталу та мережі розповсюдження – для входу на ринок залишилися незмінними.
Більше того, саме поняття "державні лотереї" є розмитим. Логіка цієї норми викликає запитання. В Україні оператори державних лотерей є приватними компаніями, які працюють на підставі ліцензій.
Натомість у більшості інших країн світу державні лотереї організовуються державою та належать державі, або працюють у межах національних моделей, які не передбачають вихід таких операторів на зовнішні ринки.
Відтак сама можливість врахування іноземного досвіду не вирішує ключової проблеми — відсутності реального механізму входу нових компаній на український ринок.
Що пропонує змінити Мінцифра
У Мінцифрі зазначають, що головна мета реформи — усунути суперечності чинного законодавства та створити правила, за якими ринок дійсно зможе працювати на конкурентних засадах.
Сьогодні Закон одночасно декларує можливість появи нових операторів і встановлює вимоги, виконати які до отримання ліцензії практично неможливо. У результаті формальний механізм входу на ринок існує, але фактично не працює.
Саме тому підготовлений Мінцифрою законопроєкт пропонує переглянути підходи до допуску операторів на український ринок лотерей, усунути норми, які створюють штучні бар'єри для нових учасників, та відкрити галузь для іноземних інвестицій.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.