Поява колишнього голови Офісу Президента Андрія Єрмака в адвокатському статусі та його активність на базі Національної асоціації адвокатів України (НААУ) спровокувала передбачувану реакцію. Попри те, що пан Єрмак вже кілька місяців не є другою людиною в Державі, його публічна активність досі викликає ажіотаж. Зрозуміло, що критичного ставлення до цієї непересічної фігури багато, тим більш, що зараз його не захищає ані посада, ані персоналії.
Іронія в тому, що тепер на Єрмака ллється не тільки його персонально заслужений (або ні) негатив, а й цілий ворох давньої маячні, яка за роки свого існування назбирала Асоціація адвокатів.
Не маленька частина активістів та медіа знов дістали з архівів старі тези, знову запустивши в інфопростір наратив про те, що керівництво адвокатури, і зокрема Лідія Ізовітова, є "соратниками Віктора Медведчука".
Те що цей штамп використовується роками як універсальний інструмент дискредитації вже навіть смішно повторювати. Але він зручний, бо не потребує доказів, і тому досі дієвий. Достатньо просто вимовити токсичне прізвище. І вже не важливо правда це чи ні, у суспільства миттєво формується образ ворога.
Може варто розібратися в цьому питанні, спираючись лише на конкретні юридичні та історичні факти, і поставити врешті крапку в історії з Медведчуком і Адвокатурою?
Одразу спойлер. Люди Медведчука в адвокатурі дійсно були. Але щоб їх знайти, доведеться повернутися у 2012 рік. У день проведення Установчого з'їзду адвокатів України, на якому і створювалася НААУ.
Анатомія заколоту: Готель "Русь" проти "Кінопанорами"
Додамо контексту. Створення єдиної професійної організації адвокатів було жорсткою вимогою Ради Європи, причому ще з середи 90-х років. Але лише к 2012 року зізріли умови, коли це стало можливим. Влада, на той момент це президенство Віктора Януковича, вимушена була погодитися з рекомендаціями РЄ. І потрібний закон "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" був прийнятий Верховною Радою.
Наступний крок – створення професійної самоврядної об'єднавчої організації. З'їзд мав пройти у столичному готелі "Русь". Проте українська адвокатура одразу опинилася під загрозою розколу.
Делегатів зустрічали дві групи реєстрації. Тодішній голова Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури (ВККА) Володимир Висоцький заявив, що з'їзд почався незаконно. Отримавши відмову від голови КДКА Київської області Галини Ковбасінської вирішити ситуацію на його користь, Висоцький відмовився брати участь у з'їзді. Забравши частину документації, оргтехніку та групу своїх прихильників, він покинув готель "Русь".
Згодом з'ясувалося, що Висоцький провів власний, альтернативний з'їзд неподалік — у приміщенні кінотеатру "Кінопанорама", де сам себе і проголосив керівником. Офіційний з'їзд у готелі "Русь", у якому взяли участь представники найбільших юридичних асоціацій країни (АПУ, ААУ, САУ) та 217 делегатів із 15 регіонів України, продовжив роботу. Саме там головою новоствореної НААУ майже одноголосно обрали Лідію Ізовітову.
А Висоцького легітимний з'їзд офіційно відкликав з посади члена Вищої ради юстиції (ВРЮ) за порушення присяги. Причини, озвучені головуючою на З'їзді, були кричущими: тиск на суддів, звернення до СБУ щодо колег-адвокатів через "посягання на державний лад" та таємне записування розмов з адвокатами на диктофон із подальшою передачею цих матеріалів спецслужбам.
Іронічно, що сьогодні активісти часто подають цей розкол ледь не як боротьбу демократичної опозиції проти влади, звинувачуючи Ізовітову в кулуарщині і навіть в узурпації. Згадати до прикладу того ж Михайла Жернакова (Фундація DEJURE), який завзято захищає Володимира Висоцького. Жернаков переконує всіх у доброчесності і порядності Висоцького, мовляв от якби він тоді переміг то всього б цього зараз би не було.
І тут важко не погодитися з паном Жернаковим. Справді всього того, що створила за ці роки НААУ зараз би не було. А що б було?
А от тепер до постаті головного "опозиціонера" Висоцького нам варто придивитися уважніше.
Хто такий Володимир Висоцький і до чого тут Медведчук
Передусім давайте зафіксуємо такий факт. На Установчому Зʼїзді адвокатів України Віктора Медведчука не було. На листопад 2012 року Віктор Медведчук вже вісім років як не був при владі. Він собі спокійно вів юридичний бізнес, і буквально за півроку до цього приступив до створення Громадської організації "Український вибір". Так, це саме той відверто антиукраїнський та проросійський проєкт Віктора Медведчука, який роками працював на підрив суверенітету держави.
Проте, відсутність Медведчука на З'їзді адвокатів нічого не значило, якщо врахувати його потужне там лоббі. І насамперед в особі – Володимира Висоцького.
Отже, Володимир Висоцький — колишній старший слідчий УВС м. Севастополя, який прийшов в адвокатуру у 1990-х роках. На відміну від Лідії Ізовітової, яка ніколи не була членом жодної політичної партії і будувала кар'єру суто як функціонер професійного самоврядування, Висоцький був відвертим політичним гравцем. Його політичний симбіоз із Віктором Медведчуком почався ще на зорі дев'яностих.
У вересні 1990 року було створено Спілку адвокатів України. Як зазначав дослідник Дмитро Чобіт, на посаду голови спочатку пропонували відомого тоді депутата Олександра Нечипоренка, але той відмовився. І саме Володимир Висоцький зі своїми соратниками ініціював ключове висування Віктора Медведчука на цю посаду. На той момент Медведчук був нічим не примітним юристом: без гучних виграних процесів, без серйозних фахових статей та суспільного авторитету. Завдяки активній агітації Висоцького Медведчук очолив Спілку, що стало його першим серйозним трампліном. Пізніше Висоцький так само завзято працював на виборчих кампаніях Медведчука в депутати.
Ця лояльність мала своє продовження. І щоб уникнути будь-яких маніпуляцій, достатньо просто подивитися на офіційну біографію Володимира Висоцького, яка є у вільному доступі:
- Член Союзу адвокатів України з 1990 року.
- Член Соціал-демократичної партії України (об'єднаної) з 2000 року.
- У 2001-2002 рр. - заступник секретаря, а з липня 2002 року - секретар Севастопольського міськкому СДПУ (о).
- Член Політбюро СДПУ (о) у 2005-2007 роках.
- Висувався як кандидат в народні депутати від опозиційного блоку "Не так!" в 2005 році.
- Організатор безкоштовних громадських приймалень у м. Севастополі у період 2002-2006 р. (передвиборчий проєкт СДПУ(о), який був розпочатий за ініціативою В. Медведчука).
- Був делегатом 17, 18, 19 з'їздів СДПУ(О).
Тобто перед нами не абстрактний прихильник, а прямий, офіційний і публічний партійний функціонер Віктора Медведчука, який роками розбудовував його політичну сітку.
Але і це ще не все. Зв'язок Висоцького з Медведчуком мав і глибокий інституційний вимір. До 3 березня 2012 року Володимир Висоцький очолював Всеукраїнську громадську організацію "Громадянський фронт "Правова Україна" (ЄДРПОУ: 35919975). Згодом ця організація змінила назву і стала називатися Всеукраїнська громадська організація "Всеукраїнський громадський рух "Український вибір". Розумієте? В березні Висоцький передає свою ГОшку Медведчуку, а в листопаді намагається стати головою новоствореної організації адвокатів. При цьому Висоцький залишається активним функціонером політичних структур Медведчука!
Ба більше, показовою є кадрова політика Висоцького. Своїми самопроголошеними "заступниками" після фарсу в "Кінопанорамі" він призначив адвокатів, які вийшли безпосередньо з юридичної фірми "Бі.Ай.Ем". Засновниками цієї сумнозвісної компанії зокрема були Віктор Медведчук та Григорій Суркіс.
Ну і родзинкою на торті була мова "Зʼїзду" Висоцького. Так, це була російська. А відео-фіксацію заходу вела людина, яка буквально через рік стане активним пропагандистом та учасником "русскої весни" в Криму.
Висновки
Сьогодні ми спостерігаємо історичний парадокс. Антикорупційні активісти люто атакують керівництво НААУ, навішуючи на Лідію Ізовітову ярлик "людини Медведчука". При цьому вони абсолютно ігнорують той факт, що у 2012 році саме ця управлінська команда за підтримки юридичної спільноти завдала нищівної поразки реальному партійному функціонеру Медведчука Володимиру Висоцькому — людині, яка стояла біля витоків антиукраїнського "Українського вибору" і керувала адвокатурою методами ментівських підстав та здирництва. Так чиєю "соратницею" є пані Ізовітова?
Іспанський художник Франсіско Гойя залишив точний діагноз для подібних ситуацій: "Сон розуму народжує монстрів". Саме це сьогодні відбувається в інформаційному просторі навколо адвокатури. Коли в активістів вимикається здатність до критичного аналізу, перевірки фактів та роботи з документами, вони починають плодити химер. Вони конструюють зручного монстра у вигляді міфічного "впливу Медведчука" на нинішнє керівництво НААУ, повністю ігноруючи те, що лежить на поверхні. Цей інституційний сон розуму дозволяє їм відкидати документальну реальність: у 2012 році адвокатська спільнота не підкорилася Медведчуку, а навпаки — розгромила його офіційну агентуру. І поки так звані борці за справедливість воюють із вигаданими привидами, вони стають інструментом у руках тих, хто зараз прагне монополізувати вплив на систему правосуддя.
Так, Українська адвокатура — це прагматична, закрита і жорстка корпорація. А ще незалежна та самоврядна. І саме це перетворює її на інституцію, яка навіть під час найжорсткіших викликів функціонує, і попри все забезпечує громадянам головне Конституційне право – Право на Захист.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.