Чим холоднішою стає осінь, тим помітніша та ж сама вибухонебезпечна суміш чинників, яка з 2006 року вже двічі призводила до припинення поставок російського газу на Україну. Це, як мінімум, уможливлює чергове зимове протистояння.
Усього кілька місяців тому тривалі газові війни між Україною й Росією начебто, нарешті, завершилися миром. Однак, чим холоднішою стає осінь, тим помітніша та ж сама вибухонебезпечна суміш чинників, яка з 2006 року вже двічі призводила до припинення поставок російського газу на Україну. Це, як мінімум, уможливлює чергове зимове протистояння.
Подібний стан справ має вигляд несподіванки. Швидкість, з якою проросійський президент Віктор Янукович, який переміг на лютневих виборах, знову розгорнув Україну убік Москви, вразила західні столиці, незважаючи на те, що вони в цілому очікували потепління відносин України з Росією.
Сторони зробили в економічній сфері низку кроків назустріч одна одній. У квітні пан Янукович домігся скорочення цін на газ на 30 відсотків, натомість продовживши Росії на 25 років оренду флотської бази в Криму, на якій розміщується російський Чорноморський флот.
Цьому передувала угода, укладена торік українським прем'єр-міністром Юлією Тимошенко та її російським колегою Володимиром Путіним, що регулює інші аспекти відносин у газовій галузі. Зокрема, з ланцюжка поставок була виключена компанія "РосУкрЕнерго" - газовий трейдер із сумнівною репутацією, який раніше заробляв сотні мільйонів доларів щороку завдяки своєму становищу посередника між російською монополією "Газпром" й Україною.
Однак зараз, на тлі зими, що наближається, переговори між Москвою й Києвом ускладнює знайомий набір чинників: Україна вимагає знизити ціни, Москва, як і раніше, хоче взяти під контроль ключовий експортний газопровід, який проходить через Україну, а "РосУкрЕнерго" повертається на сцену.
"Схоже, незабаром сторони зіштовхнуться – і не тільки щодо питання про газ", - вважає український політолог Олег Рибачук, колишній голова президентського секретаріату. Він зазначає, що Росія не тільки домагається тіснішої інтеграції в газовій галузі, а й умовляє Київ приєднатися до економічного союзу й здійснити злиття таких важливих для обох країн галузей, як авіаційна промисловість й ядерна енергетика.
Офіційний представник "Газпрому" Сергій Купріянов стверджує, що "підстав для нової газової кризи немає". Проте минулого тижня Україна здивувала світ, заявивши, що вона буде домагатися нового зниження цін.
Незважаючи на отриману у квітні знижку, київська правляча коаліція вважає, що для заснованої на важкій промисловості української економіки платити 10 мільярдів доларів на рік за газ – однаково занадто важка ноша. Україна зараз намагається відновити свою економіку після 15-відсоткового спаду ВВП торік.
У відповідь на це пан Путін у цьому місяці натякнув, що зниження цін можливе, але тільки в рамках ширшої економічної реінтеграції. "Сформуймо єдиний економічний простір, уніфікуймо економічне законодавство... і тоді ми зможемо поширити наші внутрішні [енергетичні] ціни на наших партнерів", - заявив пан Путін іноземним журналістам.
Крім суперечок через ціни, варто врахувати нову появу компанії "РосУкрЕнерго", яка фактично не діяла понад рік.
У червні Стокгольмський арбітражний суд, що займається вирішенням міжнародних економічних спорів, наказав Україні повернути трейдеру 11 мільярдів кубометрів газу, вартість яких зараз становить понад 5 мільярдів доларів.
Українські співвласники компанії стверджують, що газ був у неї незаконно експропрійований, коли вона втратила свою роль посередника в результаті торішньої угоди. Зареєстрований у Швейцарії трейдер на 45 відсотків належить українському бізнесменові Дмитру Фірташу, а ще на 5 відсотків - українському бізнесменові Івану Фурсіну. Друга половина його акцій належить російському "Газпрому".
Ці 11 мільярдів кубометрів газу було перепродано "Газпромом" українській державній газовій компанії "Нафтогаз".
Ідея повернути їх "РосУкрЕнерго" має досить спірний вигляд. Пані Тимошенко, яка зараз стала одним з лідерів опозиції, неодноразово говорила, що українські акціонери газового трейдера тісно пов'язані з членами команди на Януковича.
У цьому місяці вона заявила, звертаючись до іноземних дипломатів у Києві, що акціонери "РосУкрЕнерго" пов'язані з главою Адміністрації Януковича Сергієм Льовочкіним і міністром енергетики України Юрієм Бойком.
Пан Льовочкін визнає факт дружби з паном Фірташем і паном Фурсіним, але заперечує, що вони – його ділові партнери. Пан Фірташ, пан Фурсін і пан Бойко не відповіли на прохання дати інтерв'ю й на відправлені їм електронною поштою запитання.
Відповідаючи цього місяця на питання членів парламентської комісії з розслідування, пан Бойко заперечував наявність ділових зв'язків з "РосУкрЕнерго".
Проте особисті зв'язки з паном Фірташем у міністра, очевидно, є. Наш кореспондент бачив документи, згідно з якими пан Бойко представляв інтереси на Фірташа під час нещодавнього шлюборозлучного процесу.
Пані Тимошенко навіть натякнула, що команда Януковича спеціально погано вела справу в стокгольмському суді, щоб допомогти "РосУкрЕнерго" перемогти. Український уряд твердо це заперечує.
Передача великих обсягів газу трейдеру може стати серйозною проблемою для України і вдарить по збіднілій українській скарбниці.
Пані Тимошенко попередила іноземних дипломатів, що під сумнівом може опинитися здатність України виплачувати кредит на суму 15,2 мільярда доларів, про яку новий уряд домовився з Міжнародним валютним фондом.
Представник МВФ, щоправда, не прийняв застереження пані Тимошенко всерйоз, заявивши, що передача газу не становить для України серйозної фінансової загрози.
Однак аналітики вважають, що втрата 11 мільярдів кубометрів газу стане серйозним ударом для "Нафтогазу", який потребує грошей.
У підсумку Москва може скористатися або прагненням України знизити газові ціни, або фінансовими труднощами "Нафтогазу", щоб домогтися своєї мети й взяти під контроль газопровід, що пролягає через Україну, через який проходить 80 відсотків експортованого Росією в Західну Європу газу.
Саме на нього націлювався пан Путін, коли раптово запропонував у травні провести злиття "Газпрому" з українським "Нафтогазом" - оператором газопроводу.
Автор: Роман Олеарчик (Roman Olearchyk), Ніл Баклі (Neil Buckley), The Financial Times , Велика Британія.
Переклад: ИноСМИ .
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.