Будучи ще главою ГУР Кирило Буданов, підбиваючи підсумки 2025 року, заявив в інтерв'ю, що Китай залишається головним геополітичним противником Сполучених Штатів у світі. На думку Буданова, спроби Вашингтона "відірвати" Пекін від Москви демонструють стратегічний курс Білого дому на стримування впливу Піднебесної на світові процеси.
Важко не погодитися з оцінкою екскерівника ГУР: адже основою політики Трампа, яка складається з нескінченних поступок путінській Росії, є бізнес-підхід Білого дому до ослаблення тандему російського і китайського автократів. Однак такий курс повністю позбавлений глибокого політичного аналізу і не враховує реалій світової політики та міжнародного балансу сил. Людство вже зіткнулося з загрозою консолідації (нехай навіть ситуативної) авторитарних режимів для руйнування світового порядку шляхом військових агресій, політичного та економічного шантажу, кібератак та інших операцій "гібридної війни" проти західної спільноти демократій. Для України та країн Європейського союзу зовнішньополітична стратегія Трампа щодо Китаю та Росії несе системні ризики та вразливості, оскільки сприймається китайським і російським диктаторами як слабкість Заходу і тільки розв'язує їм руки в агресивній політиці.
Попри традиційне прагнення китайського керівництва до іміджу "голуба миру", дії та заяви Китаю свідчать про його остаточне перетворення на "дракона війни". Так, у відповідь на регулярні провокації Пекіна щодо Тайваню прем'єр-міністр Японії Санае Такаїті в середині листопада 2025 року заявила, що напад Китаю на Тайвань може спричинити військову реакцію з боку Токіо. Китайська сторона, недовго розмірковуючи над відповіддю, відзначилася кричущими образами на адресу Японії. Керівник генерального консульства Китаю в японському місті Осака Сюе Цзянь пригрозив "відрубати брудну голову" Такаїті.
Східна Азія – не єдиний регіон, який зазнає загрози китайської експансії. Так, винищувачі китайського виробництва J-10C становили ударну силу ЗС Пакистану під час індійсько-пакистанського конфлікту навесні 2025 року. Китай активно підтримує режим диктатури у Венесуелі: за останні два десятиліття Каракас отримав від Пекіна позик на суму близько 60 мільярдів доларів. Щобільше, до свого арешту Мадуро встиг звернутися до КНР за військовою допомогою на тлі зростаючої загрози військової операції з боку США, які прагнуть нейтралізувати небезпечну автаркію на своїх південних кордонах. І, звичайно, Пекін продовжує надавати всебічну допомогу путінській Росії в її військовій агресії проти України.
Наприклад, Китай став основним ринком збуту для енергоресурсів і корисних копалин з Росії. Американське інформаційне агентство Bloomberg 22 грудня 2025 року опублікувало статтю про неухильне зростання поставок російського скрапленого природного газу (СПГ) до Китаю: у листопаді обсяги імпорту енергоносіїв з РФ до КНР побили історичний рекорд, досягнувши показника в 1,6 мільйона тонн, що вдвічі більше порівняно з тим же місяцем 2024 року. Росія впевнено вийшла на друге місце серед експортерів СПГ до КНР.
Бум у торгівлі з Пекіном – далеко не єдине, що підживлює російську військову машину. За повідомленням американської газети The Washington Post, у 2025 році Китай значно збільшив експорт до РФ компонентів, необхідних для виробництва оптоволоконних безпілотників. Тільки в серпні Пекін поставив Москві понад 525 тисяч кілометрів кабелю, а в червні експорт китайських літій-іонних акумуляторів до РФ здійснено на загальну суму 54 мільйони доларів.
Ця інформація отримала підтвердження і на офіційному рівні. За підсумками наради з тоді ще главою СВР Олегом Іващенком президент Володимир Зеленський 10 грудня написав у своєму телеграм-каналі, що "Китай робить кроки щодо активізації співпраці з Росією, зокрема у сфері військової промисловості".
Щобільше, оглядачі британського видання Reuters пишуть, що китайські експерти регулярно приїжджають до Росії для спільних розробок військових БПЛА. Зокрема, за останній рік вони неодноразово відвідували завод "Купол" у російському місті Іжевськ, а також відправляли йому зразки власних ударних і розвідувальних безпілотників. Це не залишилося непоміченим для Заходу: у жовтні міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що Китай допомагає Росії зі створенням ударних дронів.
Схожу позицію займає і Європейський союз. Глава євродипломатії Кая Каллас у вересні заявила, що Сі Цзіньпін своєю поведінкою кидає виклик Заходу. "У той час, як західні лідери об'єднуються в дипломатії, автократичний альянс [Китай, Росія, Іран і Північна Корея] шукає швидкий шлях до нового світового порядку... Війна Росії в Україні підтримується Китаєм. Це реалії, яким Європа повинна протистояти", – стверджує Каллас.
Однак словесна обструкція на адресу Пекіна не здатна кардинально змінити загальну картину імперського експансіонізму китайської партократії, якщо слова не підкріплені конкретними жорсткими діями. Невтішний приклад, що підтверджує не тільки безперспективність, але й небезпеку м'яких "уговорів" авторитарних режимів, – роки дипломатичних зусиль роки дипломатичних зусиль і переговорів з путінською Росією, які завершилися кривавою і жорстокою агресією проти України. Не виключено, що саме нерішучість світової спільноти демократій і її наївні прагнення досягти компромісу з Кремлем коштували життя десяткам тисяч найкращих людей України, які взяли на себе головний удар путінської автаркії і захистили Захід від жахів війни. Європейський Союз і Україна вводять окремі санкції проти китайських компаній, але без сильної консолідованої позиції Заходу, без твердого лідерства США змусити Пекін відступити від своєї політики "повзучої агресії" навряд чи можливо. Однак команда Трампа обрала інший шлях, який, цілком ймовірно, приведе Білий дім до аналогічних фатальних помилок попередніх адміністрацій Обами і Байдена щодо Росії.
У новій стратегії національної безпеки, опублікованій Вашингтоном у листопаді, сказано, що "потужність Китаю потрібно поважати". Чи потрібно поважати хулігана у дворі тільки тому, що він сильний? Чи потрібно закривати очі на злочини чиновника тільки тому, що він має владу? Українці своєю героїчною боротьбою вже чітко відповіли на ці питання: "Ні". Народ України знає, що за незалежність потрібно боротися до кінця, потрібно бути готовим піти на жертви заради того, щоб зберегти цінності свободи для наших дітей.
Якщо безперешкодно дозволити Китаю стати альтернативним центром авторитарної сили на противагу західній сім'ї демократій на чолі з США, це може призвести до незворотних наслідків. Безодня авторитаризму може поглинути весь світ. Захід повинен виступити єдиним фронтом проти китайського дракона і обламати йому зуби, так само як Україна обламала кігті російському ведмедю.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.