Українські виробники і постачальники продуктів харчування часто ігнорують санітарні норми, внаслідок чого від отруєнь страждають ні в чому не винні люди. Держава має докладати більше зусиль, щоб контролювати ситуацію на ринках усередині України і товарообмін із Європою.
Українські виробники і постачальники продуктів харчування часто ігнорують санітарні норми, внаслідок чого від отруєнь страждають ні в чому не винні люди. Держава має докладати більше зусиль, щоб контролювати ситуацію на ринках усередині України і товарообмін із Європою.
Киянка Мирослава Іванюк прилавки з виноградом тепер обходить стороною. Недавно вона купила на ринку кілограм цих ягід - хотіла порадувати дочку. Негарне мати запідозрила вже через кілька годин, коли в дочки різко піднялася температура. «Швидку» викликала наступного дня. Лікарі діагностували найсильніше отруєння: виноград було оброблено отрутохімікатами. Промивання шлунка не допомогло. Медики 6-річну Лізу врятувати не змогли. Уже два роки мати намагається знайти винного в смерті її дочки - на жаль, безрезультатно...
Ні для кого не секрет, що в погоні за прибутком українські виробники продуктів харчування часто не приділяють належної уваги якості і безпеці їжі. Всілякі ліцензії, сертифікати й інші папери, потрібні для продажу продовольчих товарів, часто купують за хабар. У приватних бесідах із журналістами виробники називають суми, які їм доводиться платити за отримання дозвільних документів. Неважко припустити, хто залишається крайнім внаслідок таких угод.
Контроль і пропаганда
Що ж робити? Відповідь на це питання давно знають у Європі: якщо держава не йде назустріч людині, та відстоює своє право на безпечну їжу за допомогою закону.
- У Німеччині, наприклад, - розповідає керівник Центру експертиз «Тест» Валентин Безрукий, - захист прав споживачів досить прозорий, рівень експертизи високий, і споживач знає, куди звернутися у разі, якщо його права порушені. До того ж, дуже добре працює освітня система, яка вчить німців правильно обирати товар, інформує про всілякі небезпеки - для цього повсюдно проводяться порівняльні тестування».
Керівник проекту ЄС і ООН «Співтовариство споживачів і громадські об'єднання» Клавдія Максименко переконана, що вміння захистити свої права актуальне ще й тому, що Україна стала членом Світової організації торгівлі (СОТ).
- Дуже багато товарів, які вилучаються на європейському ринку як небезпечні, - пояснює пані Максименко, - незабаром знову з'являються, але вже в Україні. Щоб наш споживач знав правду про такі продукти, ми випускаємо телепроект «Спожитив», де розповідаємо про найбільш неякісні харчі і розміщаємо результати незалежних тестувань продуктів. Наприклад, повідомляємо про барвники, які додають у йогурти, про те, що інформацію про найбільш «неприємні» інгредієнти виробники часто взагалі не розміщають на упаковці. Запрошуємо юристів і докладно пояснюємо вітчизняному споживачеві, як і де йому варто захищати свої права.
Втім, потрібно віддати належне, жити за євростандартами Європа вчить не тільки українських споживачів, але також чиновників і виробників. Адже вже сьогодні Україна має дозвіл на експорт риби, м'яса птиці, яєць, морепродуктів і меду. Знаючи, що після вступу до СОТ українські харчі почнуть активно «підкоряти» західні ринки, Євросоюз пильно придивляється до їх якості. Держава, в особі директора ДНДІ з лабораторної діагностики і ветеринарно-санітарної експертизи Артура Абрамова, самокритична, адже вона може ручатися лише за ті продовольчі товари, які контролює. А їх – лише 40% . Решту 60% перевіряють приватні лабораторії.
Який вихід? Створити жорстку й універсальну для всіх, і державних, і приватних лабораторій, систему контролю, яка б відстежувала якість продукції по всьому ланцюжку, починаючи від виробника, постачальника і закінчуючи торговельною точкою. Одночасно на законодавчому рівні передбачити строгі заходи покарання для тих виробників, які ігнорують вимоги до безпеки товарів. Саме з цією метою в жовтні 2009 року стартував проект ЄС, що передбачає підтримку української ветеринарної служби в питаннях контролю за якістю продукції. Щоб бути впевненою у своїй безпеці, Європа не поскупилася - виділила чиновникам-контролерам 1 260 000 євро і надіслала найкращих експертів з Данії, Нідерландів і Латвії. Вони протягом 21 місяця навчатимуть українських держслужбовців, як реорганізувати систему контролю в агропромисловій сфері так, щоб потім не було соромно перед Заходом за вітчизняні продукти харчування.
Ближче до Європи
Голова Представництва Єврокомісії в Україні Жозе Мануель Пінту Тейшейра досить прагматичний:
- Україна і ЄС наближаються до створення зони вільної торгівлі, яка в свою чергу має розробити нові стандарти і створити можливості для інвестицій, наблизити Україну до економіки ЄС. Однак збільшення обсягів експорту не має відбуватися за рахунок компромісу з боку Євросоюзу щодо якості і безпеки української продукції.
Те, що проблема якості і безпеки продовольства справді актуальна. підтверджує голова Держкомітету ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики Петро Вербицький:
- З початку 2009 року ми не пропустили на ринок більше ніж 4 тисячі тонн підконтрольної продукції, не тільки переробних підприємств, але й ринків, деяких супермаркетів, холодокомбінатів, де зберігається тваринницька продукція і сировина. Чому так жорстко? Тому що держава-імпортер може вимагати інспекції підприємств на території держави-експортера.
Нехай хоча б із цієї причини, але нашим виробникам тепер доведеться переглянути свої погляди на якість виробленої продукції. І допоможе їм у цьому згаданий вище проект ЄС, який, крім усього іншого, передбачає для них і преференції: зокрема, підвищення конкурентоспроможності і розширення доступу українських продуктів тваринного походження на міжнародні ринки, особливо європейський, другий у світі за обсягами товарообороту. Вихід на нього - велика підмога для українського агропромислового сектору.
Проект Євросоюзу, крім посилення ветеринарного контролю відповідно до стандартів ЄС, передбачає і покращення захисту вітчизняного споживача. А це значить, що в остаточному підсумку виграє не тільки західний, але й український покупець, у якого з'явиться більше можливостей купувати безпечну їжу.
Можна оптимістично стверджувати, що завдяки допомозі Європи вже через два роки випадки отруєння неякісними продуктами будуть зведені до мінімуму. Сподіваємося, що вдасться викорінити і порочну практику проведення несправжніх санітарних експертиз. Тому що кожний, хто видасть або купить фальшивий дозвільний документ, буде покараний з усією суворістю. Але це буде можливо лише в тому разі, якщо українські парламентарії затвердять потрібні закони.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.