Національна енергетична компанія "Укренерго" оприлюднила проекти нових тарифів на передачу електроенергії на 2026 рік. Якщо коротко монополіст пропонує збільшити тариф на 24%, з 686,23 до 848,52 грн/Мвт·год.
В поясненні, що наводиться на сайті вказано, що розрахунок здійснено на підставі макроекономічних розрахунків Кабміну, а саме інфляції (9,9%), зростання цін виробників — на 13,6%, курсу долара (45,7 грн) та євро (51.18 грн.).
Якщо аналізувати саму структуру запропонованого тарифу, то виникає ще більше питань до його обґрунтованості. Наприклад,
- фінансові витрати НЕК "Укренерго" збільшує на 64% (з 4,4 до 7,2 млрд грн). Причому робить це без пояснення причин і без прив'язки до макропоказників.
- Матеріальні витрати підвищено на 31%, хоча прогнозований рівень інфляції втричі нижче.
- Фонд оплати праці та соціальні заходи заплановано збільшити ще на 21%, попри вже здійснене підвищення на 22% у вересні 2025 року.
- Інші операційні витрати після зростання на 37% передбачено збільшити ще на 39% – фактично подвійне підвищення
Також у тариф закладено 3,9 млрд грн на погашення боргів компанії. Фактично, це про покриття збитків НЕК "Укренерго" за рахунок учасників ринку. В цивілізованих країнах в умовах воєнного стану такі питання залишаються на "після війни".
І, до речі, НЕК "Укренерго" не дуже приховує перекладання своїх проблем на плечі споживачів. В пояснювальній записці до тарифу прямо вказується, що рішення про збільшення тарифів прийнято у зв'язку зі "зменшенням обсягів передачі та відпуску електричної енергії". Простими словами, українські підприємства почали менше купувати електроенергії, тому виникла необхідність компенсувати недоотриманий прибуток за рахунок тих, хто поки що тримається на плаву.
А ось з нормальною роботою у промислових споживачів в Україні великі складності. Чергове підняття тарифів на електроенергію стане серйозним ударом для української економіки. Причому, тягар ляже на плечі промислових споживачів і врешті-решт — на всіх громадян.
За попередніми розрахунками, додаткове навантаження на бізнес сягне понад 12,6 млрд грн. Це не просто цифри — це зменшення інвестицій, скорочення виробництва, втрати робочих місць і зростання цін на товари.
Зростання вартості електроенергії призведе до збільшення собівартості продукції, особливо на підприємствах з високою енергоємністю. Як наслідок — зниження конкурентоспроможності та зменшення обсягів виробництва. В першу чергу, це відіб'ється на металургії, машинобудуванні, хімічній промисловості, що і так працюють на межі рентабельності, а деякі — і у збиток. Яскравий приклад — металургійне підприємство з іноземними інвестиціями "АрселорМіттал Кривий Ріг", яке опинилося на межі закриття через надмірні ціни на електроенергію.
Зниження обсягів виробництва призведе до зменшення бази оподаткування, недоотримання податків та збитків держбюджету. Додатково, зменшення виробництва потягне за собою скорочення робочих місць і занепад цілих галузей.
Такий стан справ призведе до так званої "тарифної спіралі". Попит на електроенергію скорочується, база споживачів зменшується, а тарифи продовжують зростати для решти.
З огляду на те, що рішення про піднятті тарифів несе системні ризики для економіки, необхідно дуже серйозно підійти до питання перегляду тарифів.
По-перше, необхідно розглянути питання про оголошення мораторію на підвищення тарифів не електроенергію для промисловості аж до завершення воєнного стану або стабілізації економічної ситуації. Це нормальна світова практика, коли в складні часи держава передбачає захисні або компенсаційні механізми для суб'єктів господарювання.
По-друге, необхідно перевірити економічну обґрунтованість тарифів, отже вона викликає об'єктивні питання. Процес тарифоутворення має бути публічним та прозорим – кожна гривня у структурі тарифу повинна мати чітке економічне обґрунтування.
І по-третє, НКРЕКП, яка в грудні 2025 року буде остаточно затверджувати (або відхиляти) тарифи, повинна детально дослідити діяльність НЕК "Укренерго", провести аудит її витрат для виявлення резервів оптимізації.
Хоча стосовно НКРЕКП теж є величезні питання. Після призначення в вересні цього року до складу комісії Сергія Пушкаря, Любомира Саловського та Романа Шикеринця НКРЕКП все менше нагадує незалежного та компетентного регулятора. Слабка надія поки що залишається на Голову Комісії Юрія Власенка, який поки що зберігає незалежність від політичного тиску та демонструє розуміння проблем ринку.
Якщо не провести ці заходи, то вітчизняні металургія та хімпром банально не зможуть продовжувати свою роботу, а Україна за рік-два вийде з "індустріального клубу" держав.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.