2025 рік – четвертий рік повномасштабної війни. Держава балансує між видатками на фронт, соціальними виплатами та утриманням апарату влади. У цей час суспільство особливо уважно стежить за тим, як витрачаються бюджетні кошти. Одним із найбільш чутливих питань є додаткові виплати прокурорам – так звана "матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань". За законом вона не може перевищувати середньомісячну зарплату і надається не більше разу на рік.
Для пересічних українців під час війни середня зарплата у 2024 році складала лише 20 592 – 24 000 грн на місяць. Значну частину цих коштів люди витрачають на допомогу ЗСУ.
Це у 10 разів менше, ніж у прокурорів САП. Тому виникає логічне питання: чому при таких зарплатах прокурори ще й отримують від держави кошти, які за розміром майже дорівнює річному заробітку пересічного громадянина?
Довідково:
Частиною 3 ст. 83 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурору може надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати прокурора.
Відповідно до ст. ст. 89, 90 Закону України "Про прокуратуру" фінансування прокуратури здійснюється згідно з кошторисами та щомісячними розписами видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний бюджетний періо
Надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань є необов'язковою виплатою, яка є правом керівника прокуратури.
Прийняття рішення щодо виплати допомоги для вирішення соціально-побутових питань проводиться керівником прокуратури на підставі відповідної заяви при наявності коштів працюючим прокурорам.
Перелік можливих соціально-побутових питань, на які може надаватися матеріальна допомога якось спеціально законодавством не визначений. Однак у п. 3.31 Інструкції зі статистики зарплати, яка затверджена наказом Держстату від 13.01.2004 р. № 5, згадується матеріальна допомога разового характеру, що включає в себе питання:
- окремих сімейних обставин;
- оплату лікування;
- оздоровлення дітей;
- поховання.
Так, 23 серпня 2024 року, у день прапора, прокурор першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Іванющенко отримав від держави матеріальну допомогу – 162 392 грн.
В цей же день, 23 серпня 2024 року прокурор САП Іванющенко одночасно задекларував набуття права власності на цінні папери iShares GSCI Commodity Dynamic Roll Strategy ETF від компанії BlackRock (США), що ставить під сумнів цільове використання цієї державної виплати.
Прокурор Іванющенко активно вкладався у закордонні акції, ETF та криптовалюту протягом усього 2024 року.
Його портфель складається з дорогих паперів світових корпорацій (Novo Nordisk, Eli Lilly, Caterpillar), державних облігацій Туреччини та криптовалют із високим ризиком.
У розділі "Цінні папери та корпоративні права" та "Віртуальні активи" вказано конкретні дати набуття:
- 05.2024 – набув право власності на SPDR Gold Shares (ETF), емітент World Gold Trust Services (США).
- 05.2024 – купив облігації Турецької Республіки (емітент – Міністерство фінансів Туреччини).
- 06.2024 – придбав SPDR S&P 500 ETF (емітент State Street Corporation, США).
- 06.2024 – став власником акцій Caterpillar Inc. (США, виробник важкої техніки).
- 11.2024 – набув акцій фармацевтичного гіганта Eli Lilly and Company (США).
- 12.2024 – купив iShares 20-Year Treasury Bond ETF (емітент BlackRock, Inc.).
- 12.2024 – придбав 98 акцій Novo Nordisk (Данія, відомий виробник інсуліну).
Також придбано криптовалюту (через біржу WhiteBIT, набуття у вересні-жовтні 2024):
- 21.03.2024 – придбав токени Optimism (OP) – 264,7 шт.
- 06.04.2024 – інвестиція у токен Radiant (RDNT) – 1132,9 шт.
- 13.04.2024 – купив токени Ethereum Name Service (ENS) – 17,3 шт.
- 18.06.2024 – інвестиція у ApeCoin (APE) – 391,9 шт.
- 27.06.2024 – набув токени dYdX (DYDX) – 358 шт.
- 27.07.2024 – придбав значні обсяги Arbitrum (ARB) – 2118,5 шт. та Blur (BLUR) – 1505 шт.
- 18.07.2024 – купив токен Lido DAO (LDO) – 239,2 шт.
- 19.09.2024 – здійснив великі покупки: Ethereum (ETH) – 1,744 ETH, Chainlink (LINK) – 83,5 шт., Filecoin (FIL) – 248,4 шт.
Його щорічна декларація за 2024 рік фіксує зарплату в розмірі 3 003 013 грн (2 279 128 грн у САП та 723 885 грн в Офісі Генпрокурора).
Середньомісячна зарплата Іванющенка становила близько 250 251 грн, а допомога дорівнює приблизно 65% цієї суми, яку він витратив не на соціально-побутові потреби, а як інвестиційний капітал.
Окрім цього, на кінець року він мав у готівці 26 700 доларів, 15000 Євро та 238 077 грн.
Згідно з повідомленням про суттєві зміни у майновому стані, яку подав до НАЗК прокурор САП Батіг Ростислав, 08 серпня 2025 року останній отримав матеріальну допомогу у розмірі 165 655 грн від Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Донедавна він був лише прокурором відділу САП, а нещодавно його підвищено до заступника начальника четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді САП.
Через декілька днів після отримання "матеріальної допомоги", 13 серпня 2025 року Ростислав Батіг задекларував черговий дохід у вигляді заробітної плати за основним місцем роботи – 246 326 грн.
А це сукупно більше зарплати керівника САП – Олександра Клименка, яку він отримав у серпні 2025 року у розмірі 305 692 грн.
При цьому, у декларації за 2024 рік вказано, що дружина прокурора САП Ростислава Батога – Олександра Бунчак протягом літа та осені 2024 року придбає 06.06.2024, 06.09.2024 кілька випусків облігацій внутрішньої державної позики України (ОВДП), емітованих Міністерством фінансів України.
Навіть у розпал війни та при наявності у родини готівки і заощаджень у валюті, прокурор Батіг через дружину інвестував кошти у державні облігації. Це виглядає як спосіб збереження і примноження капіталу через "матеріальну допомогу" від САП у розмірі 165 655 грн.
Щорічна декларація Ростислава Батога за 2024 рік свідчить про отримання загалом 2 753 917 грн заробітної плати (2 284 711 грн у САП та 469 206 грн в Офісі Генпрокурора). Неозброєним оком видно, що середньомісячна зарплата Ростислава Батога становила близько 229 493 грн, а матеріальна допомога дорівнює майже 72% від цієї суми.
Окрім цього, Ростислав Батіг на кінець 2024 року відображає власні заощадження у розмірі 26 700 доларів США готівкою, понад 216 574 грн на рахунках у ПриватБанку, 26 463 грн у Універсал Банку та облігації внутрішньої державної позики.
Наявність у Батога значних грошових заощаджень (у валюті й на депозитах), ОВДП та високої зарплати свідчить, що він не перебуває у скрутних соціально-побутових умовах.
Ситуація з виплатами виглядає ще більш неоднозначно, якщо згадати про детектива НАБУ Олександра Скомарова.
У грудні 2023 року він задекларував матеріальну допомогу у розмірі 152 167 грн.
У грудні 2023 року детектив НАБУ Олександр Скомаров задекларував низку операцій із криптовалютами.
- 4 грудня він набув біткоїн (BTC)
- 13 грудня купив ефіріум (ETH)
- Раніше, ще 5 травня 2023 року, Скомаров придбав Binance Coin (BNB)
А вже 14 грудня 2023 року він задекларував отримання від НАБУ матеріальної допомоги у розмірі 152 167 грн.
Фактично, протягом одного тижня він поєднав придбання криптовалют із отриманням "допомоги на соціально-побутові потреби", яка за законом має надаватися у випадках фінансової скрути чи непередбачуваних витрат.
При цьому у 2025 році його ім’я неодноразово фігурувало у резонансних журналістських матеріалах, де його називали одіозним детективом.
Приклади прокурорів САП Ростислава Батіга та Олександра Іванющенка, які отримали сотні тисяч гривень "матеріальної допомоги", попри наявність значних заощаджень у валюті, банківських рахунках і державних облігаціях, а також детектива НАБУ Олександра Скомарова, котрий у грудні 2023 року поєднав купівлю криптовалют із отриманням понад 150 тисяч гривень допомоги, свідчать про системну проблему.
Формально такі виплати мають компенсувати соціально-побутові труднощі державних службовців. Фактично ж вони перетворилися на додатковий прихований бонус, який використовується для інвестицій у дорогі закордонні активи, криптовалюту чи інші фінансові інструменти.
У цих випадках суспільство має право вимагати пояснень. Чому високопосадовці з місячними зарплатами понад 200 тисяч гривень і мільйонними заощадженнями отримують ще й сотні тисяч державної "допомоги"?
Логічним і необхідним кроком має стати фінансовий моніторинг з боку НАЗК. Агентство повинно ретельно перевірити як цільове використання матеріальної допомоги, так і співвідношення доходів і витрат у реальному житті цих посадовців. Лише такий контроль може дати суспільству відповідь, чи не перетворилася система соціальної підтримки прокурорів та детективів на чергову схему преміювання коштом бюджету.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.