Багато політологів, сперечаючись про перспективи врегулювання найбільшого воєнного конфлікту XXI століття, сходяться в одному: перемогу в України просто вкрали. Судячи з відкритих джерел, найбільшу вигоду від співпраці з державою-агресором – РФ – отримали компанії з "третіх" країн. Наприклад, Індії. Серед них – найбільший індійський концерн Reliance Industries.
Його власника Мукеша Амбані, статки якого оцінюються у 95 мільярдів доларів, ЗМІ недарма називають одним із головних спонсорів армії загарбників і основних бенефіціарів війни. Адже саме він – архітектор і ідеолог так званої "схеми Амбані", завдяки якій російська нафта після переробки продається у всьому світі під виглядом "індійської".
Мільярди доларів, отримані від цих угод, досі йдуть на оснащення російської армії ракетами, снарядами, дронами… Тим, що просто зараз руйнує міста України й убиває мирних жителів цієї країни.
Крах бліцкригу Путіна
Наприкінці серпня 2022 року стало зрозуміло, що війна в Україні йде зовсім не за тим сценарієм, на який розраховувала Москва. Плани швидкої перемоги на прикладі п'ятиденної війни в Грузії провалилися. Бліцкриг у Путіна не вдався. ЗСУ, які за планами Кремля мали здатися за три дні, всупереч прогнозам, витримавши перший удар російської воєнної машини, замість оборони почали серію контратак, які ледь не зруйнували всю хвалену силу Кремля.
На це вплинули два головні фактори. ЗСУ виявилися набагато краще підготовленими, ніж очікували в Кремлі, а постачання сучасної західної зброї значно посилили їхні можливості. Крім того, російське керівництво явно недооцінило готовність українців захищати свою країну.
Ціна цих прорахунків виявилася величезною. Масштаби вражали навіть скептично налаштованих західних аналітиків. Наприкінці 2023 року втрати російських військ становили майже 146 тисяч осіб убитими й пораненими, за даними Генштабу ЗСУ. Голова Об'єднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі підтвердив ці оцінки, заявивши про "втрати, що перевищують 100 тисяч російських солдатів".
Системна криза російської армії
Разом із величезними втратами у живій силі російським військам було завдано катастрофічного удару і в бойовій техніці. За даними Forbes, лише за два місяці у військах РФ було знищено понад 500 основних бойових танків. Американські експерти оцінювали, що за перший рік конфлікту Росія могла втратити близько чверті своєї початкової бойової потужності.
Брак сучасної техніки змусив російське командування йти на відчайдушні кроки. На фронт почали постачати танки Т-62 1960-х років випуску, а за деякими даними – навіть Т-55 зразка 1958 року.
Оголошена у вересні 2022 року мобілізація ще більше оголила глибокі системні проблеми російської воєнної машини. Як повідомляла The Guardian, російська армія мала великі труднощі з забезпеченням мобілізованих навіть базовим спорядженням: від автоматів до трусів.
Болісний удар по престижу російських ЗС завдало й стрімке виснаження запасів високоточної зброї – головної гордості Кремля. Стокгольмський центр вивчення Східної Європи прямо назвав заяви міністра оборони Шойгу про збільшення кількості крилатих ракет у "30 разів" блефом. Представник ГУР України Вадим Скібіцький заявив, що вже восени 2022 року Росія використала близько 60% запасів високоточної зброї, а за деякими видами – до 70%. Міністр оборони України Олексій Резніков повідомив, що Росія вже у жовтні 2022 року витратила майже 70% довоєнного запасу ракет типу "Іскандер", "Калібр" і крилатих ракет повітряного базування.
Розвал кремлівської економіки
У російському тилу справи теж були невтішними. Західні політики виявилися праві, коли говорили, що економіка РФ розірвана на шматки. Санкції паралізували головні підприємства російського ВПК. Через брак компонентів і фінансові проблеми зупинив роботу навіть "легендарний" "Уралвагонзавод", головний виробник російської бронетехніки.
Відсутність західних компонентів ускладнила не лише виробництво танків. Санкції позбавили Росію доступу до багатьох критично важливих деталей систем озброєнь. Наприклад, без мікрочипів, виробництво яких Росія так і не змогла налагодити, практично неможливий випуск сучасних літаків, ракет, безпілотників і засобів РЕБ.
Вкрай болісними для російської казни стали санкції проти енергетичного сектору. З весни 2022 року США та Канада повністю відмовилися від купівлі російської нафти. У лютому 2023 року набрало чинності повне ембарго ЄС на російські нафтопродукти, що позбавило Росію 42% експорту бензину, дизеля та інших продуктів переробки.
У березні 2022 року найбільші російські банки були відключені від системи SWIFT. Паралельно були заморожені валютні резерви Центробанку Росії на 300 мільярдів доларів. Так звану "четверту економіку світу" практично ізолювали від усього цивілізованого світу.
Ефективність західних санкцій була очевидною. За даними Фонду Джеймстауна, РФ зіткнулася з серйозними проблемами, включаючи скорочення економічних резервів, нестачу робочої сили, тяжкі воєнні втрати й масову еміграцію. У результаті, взимку 2022–2023 років російська економіка перебувала на межі повного краху.
У грудні 2022 року ЄС і США запровадили стелю цін на російську нафту, яка мала скоротити надходження від експорту сировини в російський бюджет удвічі. І спочатку це дало результат. За даними Bloomberg, дефіцит російського бюджету лише за січень 2023 року досяг 1,76 трильйона рублів. Податкові надходження від нафти й газу впали на 46%, а федеральні витрати через війну зросли на 59%. А попереду вже готувався контрнаступ ЗСУ. Саме він після успіхів українських військ у 2022 році загрожував зламати хребет агресору й докорінно змінити хід війни…
Амбані – архітектор схеми обходу санкцій
Саме в цей критичний момент запрацювала витончена схема обходу санкцій. Її центром стала індійська корпорація Reliance Industries, а її "архітектором" – мільярдер Мукеш Амбані. Близько 40 маловідомих тіньових трейдерських компаній, які "виникли буквально нізвідки", до 2023 року контролювали понад половину нафтового експорту Росії. Схемою скористалися й інші індійські гравці ринку. Зв'язки й вплив Амбані допомагали її безперебійному функціонуванню.
Вона працювала елегантно: компанії купували російську нафту з великим дисконтом у 30–40 доларів за барель, щоб обійти встановлену західними країнами цінову стелю. Потім через компанії, зареєстровані в країнах Перської затоки й Гонконгу, нафта перепродавалася до Індії вже зі знижкою лише 5-8 доларів. У результаті на рахунках трейдерів, близьких до путінського режиму, осідала різниця у розмірі 3-4 мільярдів доларів на місяць. Ці гроші вже перебували поза Росією, минаючи санкційні бар'єри, і могли бути використані для закупівлі дефіцитних чипів, обладнання для воєнних заводів і компонентів озброєнь. "Індійська схема" забезпечила Кремль такими необхідними "нафтодоларами" в критичний момент війни.
Схема була надзвичайно вигідною для Амбані. Купуючи російську нафту зі знижкою, його компанія продавала отримані після її переробки нафтопродукти на ринок Європи, де ціни на пальне тоді різко злетіли. Прибуток від цієї операції міг становити понад 4 мільярди доларів на рік.
Не дивно, що якщо у квітні 2022-го завод Reliance Industries підприємливого пана Амбані купував у Росії лише 5% споживаної нафти, то вже у травні ця частка зросла до 27%, а на початку 2023 року перевищила 45%. Відтоді масштаби співпраці Reliance Industries з Кремлем тільки зростали. Фактично, власник концерну "відмиває" для Кремля "нафтодолари", надаючи йому можливість і далі фінансувати армію за рахунок поставок нафти. За схожою схемою почали працювати й інші індійські гравці.
Гроші від Мукеша Амбані та інших локальних гравців ідуть і на підтримку "місцевих" виробників. Лише за останніми даними, низка російських компаній придбала в Індії військове спорядження й обладнання на 4 мільярди доларів. Також Нью-Делі поставив компоненти для бойової техніки на 1,4 мільярда доларів. Лікарські препарати на 518 мільйонів доларів забезпечили російську армію необхідними медикаментами. А хімічні продукти майже на пів мільярда доларів допомогли ВПК РФ у виробництві вибухових речовин і ракетного пального.
Сьогодні Україна стикається з принципово іншим противником, ніж тим, який зазнавав поразок під Києвом, на Херсонщині й Харківщині… Російська армія, яка отримала доступ до сучасних безпілотників, ракет і величезної кількості артилерійських снарядів, стала значно серйознішою загрозою. І головну роль у цій трансформації зіграли не воєнні реформи, а нафтові мільярди, що пройшли через індійські руки Мукеша Амбані в обхід західних санкцій.
Як влучно відзначила The New York Times, "усі дороги ведуть до Reliance". Адже навіть попри жорсткий тиск і санкції з боку США та ЄС, Reliance навіть у 2025 році демонструє рекордні показники. Виручка зросла до 71,7 мільярда доларів із 57,2 мільярдів у 2021 році. Вирішальним, звісно, став фактор російської нафти. Її частка в переробці Reliance перевищила 30%. Президент США Дональд Трамп не приховує, що така підтримка Росії з боку Індії вкрай негативно впливає на мирні переговори.
Путін, знаючи про те, що мільярди нафтодоларів у будь-якому випадку поповнюватимуть "кремлівську" казну, отримав можливість зайняти безкомпромісну позицію і марити анексією чотирьох українських областей та Криму. Трамп, намагаючись змусити Кремль до миру, запровадив мита у 50% на індійські товари. Але, схоже, доходи від співпраці Мукеша Амбані з Кремлем для Нью-Делі перекривають навіть ці втрати. Видається, що Трамп, прогнозуючи завершення бойових дій в Україні, вкотре помилився. У війні з'явилася ще одна сторона. І мир, безумовно, не в її інтересах.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.