Зустріч у Білому домі між Володимиром Зеленським, Дональдом Трампом та європейськими лідерами стала чіткою демонстрацією того, що завершення війни в Україні не може відбуватися без участі самої України. Попри скепсис напередодні, Києву вдалося нав’язати ключовий принцип: жодних рішень "про Україну без України". Це саме той випадок, коли участь української сторони була визначальною — саме вона переконувала американську сторону у реальній картині на фронті та доводила, що російська армія просувається лише на символічні відсотки, тоді як українські сили зберегли потенціал для довготривалої оборони. Для Трампа цей діалог став можливістю побачити факти, а не лише сигнали з боку Кремля.
Другий важливий аспект — присутність європейських лідерів. Те, що в один день у Вашингтоні зібралися керівники провідних країн Європи, демонструє просту істину: безпека України є безпекою на континенті. Від потужності українського опору залежить майбутнє Варшави, Бухареста, Будапешта, Братислави та Кишинева. Зрештою і всієї Європи. І саме тому лідери коаліції охочих координували свої позиції разом із Зеленським, говорячи з Трампом однією мовою. Це не лише дипломатичний жест, а й сигнал Кремлю: Європа не сприймає війну в Україні як регіональний конфлікт, а як питання власного виживання.
Трамп обрав тактику тристоронньої зустрічі — після двостороннього діалогу Зеленського і Путіна. Для України та Європи це зрозумілий формат: на кожному етапі можна підтримувати американську дипломатію, не здаючи власних позицій. Київ виробив чітку рамку зі своїми червоними лініями: ніяких антиконституційних рішень, жодних поступок у питанні територіальної цілісності, готовність до переговорів, але лише з позиції сили та міжнародної підтримки, фокус на гарантіях безпеки. Сам Зеленський на брифінгу підкреслив, що "питання територій залишиться між мною і Путіним" — тобто жоден зовнішній гравець не може нав’язати Україні формулу територіальних поступок.
Важливо й те, що переговори у Вашингтоні торкалися не лише політичних декларацій. Україна презентувала пакет гарантій безпеки, що включає фінансову підтримку, інвестиції у власне оборонне виробництво, а також масштабну угоду із США щодо закупівлі озброєнь на суму близько 90 мільярдів доларів. Усе це має бути формалізовано протягом найближчих десяти днів. Якщо такі домовленості стануть реальністю, то йтиметься про створення фактичної системи колективної безпеки навколо України. Для Кремля це означатиме не перемир’я на вигідних умовах, а посилення України як держави, здатної витримати новий виток війни. Подібна пропозиція також була озвучена Джорджією Мелоні - формат 5 статті, але поза НАТО.
Ключовий висновок із вашингтонських переговорів простий: будь-який сценарій завершення війни можливий лише тоді, коли Росія буде змушена вийти за рамки власних ультиматумів. Україна чітко дала зрозуміти, що не сприятиме зняттю санкцій із Москви до встановлення стабільного справедливого миру, унеможливлюючого повторну агресію, не легітимізує жодну окупацію й не відмовиться від євроатлантичного курсу. І хоча Путін пропонує "зустрічі заради зустрічей", реальним результатом може стати лише та формула, де посилюється не Росія, а Україна. Тому переговори у Білому домі — це початок довгого процесу створення нової безпекової архітектури в Європі.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.