Попри гучні заяви про ізоляцію та жорсткий санкційний режим, Російська Федерація продовжує нарощувати військову міць. В основі цієї парадоксальної стійкості – глобальна павутина постачальників, компаній і держав, які свідомо чи мовчазно забезпечують російський оборонно-промисловий комплекс критичними компонентами, технологіями та навіть готовою продукцією. Оборонна машина Кремля живе не лише на ресурсах самої Росії, а й завдяки зусиллям десятків гравців, які поставили прибуток або геополітичні симпатії вище за міжнародне право та людське життя.
Насамперед варто згадати Китай. Саме Пекін став головним донором технологій подвійного призначення, без яких російський військовий сектор не зміг би функціонувати на нинішньому рівні. Європейська Комісія чітко вказує: товари з Китаю, знайдені на полі бою в Україні, фактично мають військове застосування. Мова йде про чипи, компоненти для дронів, засоби зв’язку та радіоелектронної боротьби. Більше того, китайські компанії, зокрема Beijing Microelectronics Technology, уже стали системними постачальниками електроніки для модернізації "Шахедів" – дронів, якими Росія знищує українські міста.
Інформацію підтверджує і Washington Post, і Wall Street Journal: експорт китайських товарів до РФ виріс на понад 70% за перші сім місяців відповідного року, тоді як імпорт зменшився. Пекін стрімко зайняв нішу постачальника компонентів, які до повномасштабного вторгнення надходили з ЄС та США. У масштабах торгового обороту Китай став найбільшим джерелом імпорту для Росії, забезпечуючи до 50% її імпортних потреб. Російський ринок водночас допоміг Китаю утримати темпи експорту на фоні падіння західного попиту, особливо в сегменті автомобілів і будівельної техніки.
Але не Китаєм єдиним живе оборонка Путіна. За словами президента Володимира Зеленського, РФ отримує сучасні верстати та комплектуючі для військового виробництва із понад 50 компаній з різних країн. Зокрема, 52 компанії з Китаю, 15 з Тайваню, 13 з Німеччини, 8 з Чехії, 6 з Південної Кореї, 3 з Японії, 3 з Індії та навіть одна з США забезпечують російські заводи обладнанням, яке використовується для виробництва зброї.
Йдеться не лише про те, що такі компанії порушують санкційні режими. Важливо й інше: сучасні верстати працюють у зв’язці з електронікою, яку можна віддалено заблокувати. Саме тому Київ закликає партнерів накласти санкції на виробників – не просто як покарання, а як засіб технічного роззброєння ворога без пострілу. Відключення обладнання означає зупинку виробництва. А отже – зменшення випущених ракет, дронів і снарядів, що летять у бік українських міст.
Окремим вектором є роль так званих режимів-ізгоїв. Іран ще до початку повномасштабного вторгнення поставив Москві ударні дрони «Шахед», а після лютого 2022 року передав тисячі одиниць і навіть надав ліцензії на будівництво заводів з виробництва дронів на території Росії. Ці дрони стали символом ірансько-російського військового союзу, завдавши Україні величезних збитків у цивільному секторі. Тегеран пішов далі – у 2025 році планується постачання балістичних ракет Fath-360, що ще глибше втягує Іран у війну на боці Кремля. Але через результати війни на Близькому Сході є висока імовірність скасування цих домовленостей.
Не менш небезпечна роль Північної Кореї. За словами Зеленського, режим Кім Чен Ина надає Росії допомогу у виробництві зброї. Йдеться не лише про боєприпаси – РФ намагається вийти на рівень ЄС у виробництві снарядів, і без підтримки КНДР це було б значно складніше. Пхеньян відкрито демонструє солідарність з агресором, і ця співпраця вказує на формування альтернативного антизахідного військово-промислового табору.
У 2024 році Китай залишався головним торговельним партнером Росії, з рекордним товарообігом у $244,8 млрд, що на 1,9 % більше, ніж у 2023-му. Росія експортувала до КНР товарів на $129,3 млрд, імпорт склав $115,5 млрд. Натомість обсяг торгівлі між Росією та КНДР, хоч і залишався незначним в абсолютних цифрах, досяг історичного максимуму — $34 млн, зосередженого переважно на поставках пального й продовольства, обсяг торгівлі військовою технікою залишається засекреченим. У відносинах з Іраном також спостерігалося зростання: за підсумками року товарообіг сягнув $4,8 млрд, що на 16,2 % більше, ніж у 2023 році, що свідчить про поглиблення економічної співпраці між двома санкційними режимами.
Паралельно, російські компанії продовжують отримувати доступ до критичних компонентів з Європи. Розслідування The Insider і Investigace показало, що дев’ять європейських виробників обладнання, попри санкції, фактично працюють на російську військову машину. Серед них – чеські TOS Varnsdorf, PTV, Alta, Kovosvit; швейцарська Meg Metal SA; шведська GCE Group; польська Seco/Warwick. Їхня продукція використовується у виробництві танків, артилерійських систем, дронів, а також у металургії, що обслуговує оборонку РФ.
Ці компанії демонструють безкарність завдяки слабкості механізмів контролю за експортом продукції подвійного призначення. Часто формально експорт іде не безпосередньо до оборонних підприємств, а через посередників, тіньові компанії або через треті країни, які не приєдналися до санкцій. Але результат один – російські ракети продовжують вбивати цивільних, у тому числі завдяки верстатам з Європи.
Більше того, багато оборонних компаній РФ досі не перебувають під санкціями. Це відкриває їм легальний шлях до отримання комплектуючих з-за кордону, що робить будь-які зусилля Заходу частково марними.
Ситуація, що склалася, вимагає нової логіки дій від Заходу. Санкцій проти державних установ уже давно не достатньо. Потрібні інструменти точкового технічного нейтралізування: дистанційне блокування обладнання, заборона на оновлення програмного забезпечення, арешт активів компаній, які ігнорують заборони, а головне – прозора і щотижнева публікація списків постачальників, які співпрацюють із ВПК РФ.
Російська військова машина – це не лише "Уралвагонзавод", чи концерн "Ростех". Це десятки міжнародних компаній і урядів, які свідомо підставляють плече режиму, що веде загарбницьку війну в Європі. І поки їм дозволяють це робити, будь-яка розмова про підтримку України залишиться на рівні слів. Партнерам час демонструвати єдність і рішучість задля того, щоб зупинити військову машину агресора.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.