Сьогодні в юридичних послугах, як в дорогому бутіку: важлива не суть, а упаковка. Інстаграм, статус, імідж «тихого рєшали». Особливо коли мова йде про сімейні справи з мільйонами і тонкою репутацією. Але за красивою упаковкою часто ховається порожнеча. Або, як покаже наш перший кейс, хитра, вивірена система викачування грошей під прикриттям «професійної турботи».
Серед юристів ходить один старий, але все ще актуальний анекдот. Син-адвокат приходить до батька і з гордістю каже:
- Тату, я виграв справу, яку ти вів двадцять років!
- Ти дурень, синку, - зітхає батько. - Ця справа нас двадцять років годувала.
Забавно? Не дуже — якщо згадати, що саме так виглядає величезна кількість «розлучень за законом». І все це - за ваш рахунок. Адже якщо юрист каже, що «справа складна», «все вимагає часу» і «краще не поспішати», - можливо, справа дійсно складна. А можливо, ви просто черговий «абонент», який платить за безстроковий процес.
Адвокатка на два фронти
Катерина Маличенко - столична адвокатка з блискучою репутацією. Часто майже в телевізійних ток-шоу, пише колонки, дає коментарі для ЗМІ. Спеціалізація - сімейне право. Ідеальний образ юриста: врівноважена, делікатна, надійна. З нею працювали дружини топ-менеджерів, чиновників, публічних осіб. Головний рекламний посил - повна конфіденційність, відсутність витоків і чіткий результат без бруду і скандалів. Здавалося б, ідеальний вибір для шлюборозлучного процесу, в якому на кону - будинки, бізнеси, діти і репутація.
Саме так вирішила одна з клієнток Тетяна К. - дружина впливового топ-менеджера інфраструктурної компанії. Їх шлюб розпався, і настав час ділити все нажите. Потрібен був юрист, який зробить це швидко, тихо і юридично грамотно. Маліченко була рекомендована як людина, яка «вміє вирішувати» - саме без зайвого галасу.
Спочатку все виглядало ідеально. Адвокат приходила на зустрічі, вибудовувала переговори, грала в коректність. Створювалося враження, що вона тримає процес під контролем. Але через кілька місяців справа буквально застигла. Все йшло по замкнутому колу: нові запити, раптові перешкоди, чергові експертизи, перенесення засідань, нестиковки в документах. Кожен крок вперед супроводжувався двома назад. При цьому рахунок за послуги адвоката зростав з лякаючою швидкістю.
Потім почалися дивні речі. Адвокат опонента раптом згадав внутрішню деталь, яка не фігурувала в матеріалах, але була відома тільки Маліченко. Деякі пропозиції в переговорах звучали як калька з попередніх раундів - буквально повторюючи формулювання іншої сторони. Маличенко плуталася в позиціях, губилася в датах, забувала, на чому наполягала тижнем раніше. Або робила вигляд, що забуває.
Підозра стала очевидною: адвокат може грати на дві сторони. Не з метою зрадити клієнта безпосередньо, а щоб тягнути час і заробляти на процесі. Пізніше клієнтка запідозрила, що юридичні команди по обидва боки барикад синхронно розтягували справу. Кожна затримка означала нові години роботи, нові акти, нові суми. Все відбувалося під прикриттям «складності кейсу» і «необхідності додаткових узгоджень». З'явилися фіктивні пункти в звітах: консультації, які не проводилися, аналізи, які вже були завершені. Адвокат перестала виходити на зв'язок, відповідала на листи із запізненням, телефонні дзвінки перенаправлялися на секретаря.
Розірвати контракт вдалося тільки після того, як зрив чергового судового засідання став безпосередньо загрожувати репутації клієнтки. Новий адвокат, вивчивши документи, знайшов у них збіги, які вказували на те, що Маліченко передавала позицію клієнтки заздалегідь - перш ніж та офіційно прозвучала в суді. Вона, по суті, допомагала другій стороні тягнути час і «дотискати» клієнтку, щоб та поступилася. Все це було оформлено досить тонко, щоб не потрапити під пряме звинувачення в порушенні адвокатської етики, але досить очевидно, щоб клієнтка відмовилася платити залишок гонорару і подала скаргу до адвокатської палати.
Сьогодні Маліченко, як і раніше, має діючу ліцензію, але в юридичному середовищі про неї говорять з побоюванням. Колеги вважають за краще не зв'язуватися, розуміючи, що її професійні орієнтири занадто гнучкі. І, на жаль, таких, як Маліченко, десятки. Просто не у всіх клієнтів вистачає сміливості говорити про це вголос. Більшість продовжують платити - в надії, що «ну, ось-ось вже вирішиться». А адвокати продовжують годуватися... з справи, яка ніколи не закінчується.
Коли адвокат - пастка: чому вчать реальні історії
Історії про недобросовісних юристів зазвичай здаються далекими і «з телевізора». Поки ви не стаєте їх учасником. Три різних кейси - три різних підходи до того, як обдурити клієнта, кожен з яких підриває довіру до всієї юридичної професії.
В Одесі відомий адвокат Олександр Нестеренко роками представлявся рятівником для боржників, втягував у довіру і пропонував вирішити юридичні проблеми. Клієнти передавали йому оригінали документів, підписували довіреності — а через кілька років раптом виявлялося, що тепер їхній бізнес, квартири і бази відпочинку переоформлені на самого Нестеренка і його дружину. «Як так? Ми не продавали!» - говорили колишні власники. Але «раптово» знаходилися договори купівлі-продажу з їхніми підписами. Експертиза показала - підписи підроблені. Порушено справу про шахрайство в особливо великих розмірах. Сам юрист, звичайно, каже, що це все змова і наклеп. Але дивним чином саме він виявився власником активів клієнтів. І все - в рамках нібито законних процедур.
У Києві - інша історія. Адвокат у парі з юристом держпідприємства виготовили підроблені документи на нерухомість у центрі міста, вивели її через підставних осіб, а потім легалізували в заставних схемах. Шахрайство, підробка, відмивання грошей - і все це під прикриттям «адвокатської практики». Тільки після втручання прокуратури та Мін'юсту майно вдалося повернути справжнім власникам. Але скільки ще справ проходять за тією ж схемою - ми, можливо, ніколи не дізнаємося.
А в Харкові все простіше - і від цього навіть болючіше. Дівчина-студентка звернулася до «респектабельної» адвокатської фірми на вулиці Данилівського, де головою виявився якийсь Ігор Балон, а справою займалася Катерина Щербакова. Вони взяли передоплату за вивчення матеріалів кримінальної справи. Роботи не провели. Справа «загубилася». На прохання повернути гроші - хамство, відмовки і зникнення. Ні звітів, ні результату. Тільки туманний натяк на «зв'язки в Генпрокуратурі» і порожні обіцянки. Гроші пішли, юристів не знайти, справа не зрушила з місця. Це навіть не витончена схема - це дрібне, але показове злодійство під вивіскою «адвокатське бюро».
Ці три історії - різні за масштабом, але з одним і тим же змістом: адвокат може бути не захисником, а джерелом ризику. Особливо якщо його цілі - не захист клієнта, а нажива за рахунок його довіри.
Як не потрапити на гачок шахраїв: поради сімейного адвоката Павла Осадчого
Ми звернулися за коментарем до сімейного адвоката Павла Осадчого, щоб зрозуміти: як звичайній людині не стати жертвою юриста-афериста? Як відрізнити фахівця, який дійсно працює в інтересах клієнта, від того, хто просто красиво говорить, тягне час і виставляє рахунки?
За словами Осадчого, основна проблема - в довірі. Люди за звичкою вважають адвоката кимось на зразок лікаря або священика: «Я ж плачу, значить, він на моєму боці». Але це не так. Адвокат - це не моральний авторитет, а найманий працівник.
І, якщо людина не поводиться як професіонал, не дотримується слова, не оформляє відносини документально - ви, швидше за все, не клієнт, а жертва. «Я бачив десятки історій, - каже Осадчий, - де клієнти довіряли «перевіреному юристу», а потім не могли отримати ні результату, ні повернення коштів.
Шахраї живуть саме на вашому страху, стресі, поспіху. І як тільки ви віддаєте документи і передоплату - ви втрачаєте важелі впливу. Особливо якщо немає ні звітності, ні чіткого договору, ні конкретики по справі».
За його словами, навіть недобросовісні адвокати рідко порушують закон відкрито. Вони створюють туман. І в ньому губитеся ви, ваші гроші і час, а також шанс на справедливе вирішення справи.
Щоб цього не сталося, Осадчий рекомендує:
- Підписуйте письмовий договір.
Умови, терміни, гонорар, обов'язки - все має бути оформлено. Без домовленостей «на словах». Немає паперу - немає зобов'язань.
- Вимагайте регулярної звітності.
Раз на місяць - акт виконаних робіт. Раз на тиждень - короткий апдейт: що зроблено, які кроки попереду. Якщо адвокат ухиляється від цього - тривожний сигнал.
- Прозора оплата.
Фіксована ставка, поетапна схема або хоча б верхня межа суми. Будь-яка невизначеність («подивимося, як піде», «це довга історія») - поле для маніпуляцій.
- Перевіряйте бекграунд.
Не полінуйтеся знайти його рішення в реєстрі. Погугліть відгуки. Перевірте наявність дисциплінарних справ в Єдиному реєстрі адвокатів. Запитайте: «З якими справами такого типу ви вже працювали?»
- Слідкуйте за відносинами з опонентом.
Адвокат - не посередник, він ваш представник. Якщо він фліртує з протилежною стороною, погоджується з її аргументами, м'яко просить «поступитися» - можливо, ви вже не єдиний, кому він дає поради.
- Не ведіться на «зв'язки» і «дах».
Фрази «ми там домовимося», «у мене все під контролем», «є канал у прокуратурі» - це не гарантія, а димова завіса. За нею часто ховається порожнеча.
«Не кожен юрист - шахрай, - підкреслює Павло, - але кожен клієнт зобов'язаний захистити себе. Особливо - від тих, хто вміє маніпулювати не законом, а вашою довірою. І чим раніше ви це зрозумієте - тим дешевше обійдеться правосуддя».
Красива вивіска, активність у ЗМІ та наочна публічність - ще не гарантія результату.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.