Перелік ліків, ціни на які повинні знизитися відповідно до Постанови Кабміну №168, викликає чимало запитань в суспільстві. При цьому, попри задекларовану мету "стабілізації" фармринку, до списку потрапили препарати, які в країнах ЄС мають обмежене застосування через високі ризики побічних ефектів або залежності й призначаються лише вузькому колу пацієнтів за суворими медичними показаннями. Натомість в Україні саме ці засоби опинилися серед "найпопулярніших", завдяки чому отримали додаткову увагу та просування.
У відповідь на рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо необхідності забезпечення доступності лікарських засобів для населення, Міністерство охорони здоров’я розробило кілька переліків ліків, ціни на які мають бути знижені.
Йдеться про ініціативу, що на перший погляд виглядає як крок до стабілізації фармринку та зменшення вартості медикаментів для пацієнтів. Водночас підхід до формування списку лікарських засобів викликає занепокоєння через відсутністність прозорих критеріїв включення тих чи інших препаратів до відповідного переліку, а також потенційні ризики, пов’язані з безпечністю окремих із цих засобів, які в інших країнах застосовуються з обмеженнями або перебувають під посиленим контролем.
Так, у МОЗ оприлюднили розширений перелік ліків, відпускні ціни на які виробники знижують від березня 2025 року (перелік оновлений 31 березня 2025 року). До нього увійшли лікарські засоби, які в країнах Європейського Союзу мають обмежене або заборонене застосування через серйозні ризики для здоров’я. Один із прикладів − препарат "Кодепсин" (ТОВ "Фарма Старт"/Acino), що містить кодеїн, опіоїдний анальгетик.
Ще у 2017 році Франція перевела всі препарати, що містять кодеїн, до категорії рецептурних через занепокоєння щодо зловживання серед молоді. Це рішення було прийнято після повідомлень про два смертельні випадки, повʼязані з надмірним зловживанням препарату, та інших ризиків для здоров'я.
У Греції кодеїн вважається наркотичною речовиною, і навіть при наявності рецепта з іншої країни його ввезення чи зберігання без дозволу місцевого лікаря може призвести до арешту або штрафу.
Інший приклад – розчин "Формідрон" від ПРАТ ФФ "ВІОЛА", компонентом якого є формальдегід. У ЄС формальдегід класифікується як речовина, що може спричиняти рак (категорія 1B). У липні 2023 року Європейська Комісія прийняла нове правило, яке встановлює максимально допустиму кількість формальдегіду в різних групах товарів. Це зробили для того, щоб зменшити ризики для здоров’я людей. Виробники мають виконати ці вимоги до серпня 2026 року.
Також значні ризики пов'язані із "Клофеліном", який включений у перелік ТОП 100 ліків від МОЗ. Клонідин - основна діюча речовина препарату "Клофелін" часто використовується для лікування наркозалежності, адже "витісняє" опіоїди з організму.
Препарати на його основі дійсно залишаються доступним у ЄС для певних медичних показань, однак їхнє використання супроводжується ризиками зловживання та серйозними побічними ефектами.
Дослідження американських науковців, опубліковане в журналі "Психіатричний щоквартальник" (Psychiatric Quarterly), засвідчило поширене зловживання клонідином серед осіб, залежних від опіоїдів. Із 15 респондентів, які проходили лікування від наркозалежності, 14 знали про використання препарату не за призначенням, а 10 з них − свідомо вживали клонідин для підсилення та подовження ефекту героїну.
Загалом у переліку, затвердженому МОЗ, присутні й інші препарати, які в країнах Європейського Союзу мають обмежене застосування через високі потенційні ризики, вузьке терапевтичне вікно, можливість зловживання або серйозні побічні ефекти. Наприклад, "Неогабін" (ТОВ "Фарма Старт"/Acino), "Метоклопрамід" (ТОВ "Фармацевтична фірма "Здоров’я"), "Німелган" (ТОВ "АСТРАФАРМ") та ін. Такі засоби віднесено до категорії жорстко зарегульованих: вони призначаються виключно певним категоріям пацієнтів, після індивідуальної лікарської оцінки ризику і відпускаються з дотриманням суворого рецептурного режиму.
На цьому тлі викликає подив той факт, що саме такі препарати нині входять до списку "найпопулярніших" в Україні. Зниження цін на ці засоби зробить їх ще більш доступними для споживачів, що, своєю чергою, може стимулювати їх придбання − з усіма супутніми ризиками, зокрема зростанням випадків зловживання або навіть формуванням залежності. Це особливо критично в умовах, коли відсутнє належне публічне обговорення критеріїв відбору препаратів та консультації з профільними державними інституціями.
Незрозуміло, чому саме ці позиції стали "топовими" для українського споживача, як і за яким принципом у МОЗ формували списки лікарських засобів, ціни на які мають бути знижені. За офіційною інформацією, перелік укладався на основі пропозицій від самих виробників медичних препаратів.
Водночас результати клінічних рекомендацій або аналіз реальних потреб пацієнтів, ймовірно, не були враховані. Такий підхід викликає серйозне занепокоєння, адже формування подібних списків мало б відбуватись за участі медичних експертів, на основі професійних рекомендацій лікарів і в консультації з пацієнтськими організаціями. Тим більше − в умовах відсутності публічного обговорення критеріїв відбору чи співпраці з профільними державними інституціями.
Варто нагадати, що з 1 березня МОЗ оприлюднило перелік із понад 100 препаратів, ціни на які повинні знизитись на 30%.Перелік розкритикували лікарі та пацієнти, вказуючи на те, що до нього не потрапили життєво необхідні ліки.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.