З 1 березня в Україні офіційно почало діяти нове регулювання фармацевтичного ринку, яке, за задумом урядовців, мало призвести до здешевлення ліків. Ціни на 100 найпопулярніших лікарських засобів повинні були знизитися на 30%, а ще на понад 100 препаратів – від 10% до майже 50%. Проте представники фармацевтичного ринку та експерти ще на етапі обговорення цієї ініціативи попереджали, що реальні наслідки можуть бути іншими. Вони прогнозували, що частина аптек може закритися, а ціни на ліки, які не потрапили під регулювання, навпаки, зростуть, а іноземні препарати можуть взагалі зникнути.
Минуло два тижні, і ми проаналізували, чи справді українці відчули обіцяне здешевлення медикаментів.
Що відбулося з цінами на ліки?
Міністерство охорони здоровʼя спочатку опублікувало список, у який увійшло 100 лікарських засобів від пʼяти вітчизняних фармгігантів. Складений він дуже цікаво - до нього увійшли й без того дешеві ліки, а один препарат може фігурувати кілька разів через різне дозування або навіть смакову добавку. Наприклад, девʼять позицій зайняла всім відома аскорбінка, бо має широкий вибір смаків - від традиційного лимона до тропічного манго. Ще дві позиції зайняв Цитрамон-Дарниця, бо продається в блістерах на 6 і на 10 таблеток.
Цей список розкритикували лікарі й навіть самі пацієнти.
“Ми з вами стали свідками атракціону небаченої щедрості… З 1 березня на 30% знизились ціни на 100 найпопулярніших ліків, які випускаються вітчизняними підприємствами… Ми підвищуємо доступність саме тих ліків, якими ви хочете лікуватись. Подобається цей фуфломіцин - ми знизимо на нього ціну. У вас болить серце і вам потрібно до лікаря, пройти обстеження, ліки, які покращують серцевий ритм і підтримують частоту серцевих скорочень. Особисто вам ці ліки не потрібні. Вам хочеться смоктати валідол в очікуванні інфаркта. Ви молодці, ми як держава йдемо вам назустріч і знижуємо ціну на валідол. Смокчіть і чекайте”, - прокоментував список від МОЗ дитячий лікар Євген Комаровський.
Виконавча директорка БФ "Пацієнти України" Інна Іваненко зазначає, що ситуація зі зниженням цін не така однозначна, як може здаватися. За її словами, ліки зі списку ТОП 100 дійсно стали дешевше, хоча у цей перелік і увійшли переважно недорогі ліки - середня вартість препарату зі списку 115 грн. Водночас у березні помітно подорожчали чимало інших ліків, як українських, так і іноземних виробників.
“Це, ймовірно, може бути спровоковано тим, що фармвиробники, компенсуючи втрати від здешевлення базових ліків, підвищили вартість тих препаратів, які не увійшли до списку. Наприклад, краплі від закладеності носу одного із виробників зі списку подешевшали, тоді як спрей цієї ж марки подорожчав”, - зазначила вона.
При цьому аналіз даних сайту Tabletki.ua показує цікаву тенденцію: ціни на препарати, що увійшли до списку МОЗ, дійсно знизилися після 1 березня, проте перед цим вони почали системно зростати ще з осені 2024 року, а піку досягли у січні 2025-го.
Після хвилі критики Міністерство охорони здоровʼя опублікувало ще один список з трохи більше, ніж 100 препаратами від інших вітчизняних виробників. І хоч у ньому не обійшлося без повторів, але перелік виглядає більш “солідно”.
“Він містить дорожчі та сучасніші препарати. Очікується, що ціни на окремі групи ліків, включно з протиепілептичними та деякими психіатричними препаратами, будуть знижуватися до 30%. Це дозволяє говорити про позитивну тенденцію, хоча наразі ситуація залишається складною: пацієнти з хронічними та тяжкими захворюваннями поки не відчули полегшення у витратах на лікування”, - наголосила Інна Іваненко.
Чи є ризик дефіциту ліків та закриття аптек?
Аптечний бізнес в Україні, з одного боку, виглядає досить привабливо. За даними бізнес-ресурсів, вартість відкриття аптеки потребує значних вкладень, однак інвестиції швидко окупаються.
Водночас членкиня ради директорів фармацевтичної компанії "Дарниця" Катерина Загорій стверджує, що аптечний бізнес неприбутковий.
“Інакше ми б самі купили аптечну мережу чи збудували власну”, - каже вона.
Попри це, введення нового регулювання може суттєво вплинути на аптечний ринок. Офіційно МОЗ та виробники запевняють, що дефіциту ліків немає, проте парламентарі неофіційно визнають, що в регіонах можливі проблеми.
“Я не хочу, щоб під гаслом “здешевили ліки” ми отримали їхню відсутність в аптеках і ще більше здорожчання”, – зазначив один із співрозмовників в приватній розмові.
Особливе занепокоєння викликає ситуація на прифронтових територіях і у маленьких селах, де аптеки можуть просто зникнути, оскільки працювати в умовах обмеженого регулювання цін і водночас нестачі доходів стане невигідно.
Голова Громадської організації "ВО "Миколаївська фармацевтична асоціація "Фармрада", власниця малого аптечного бізнесу Олена Пруднікова наголошує, що через нове регулювання кількість аптек, особливо в селах, може суттєво скоротитися.
“Ми зараз намагаємося внести зміни, щоб для аптек збільшити націнку, щоб можна було вижити. Тому що 72% ціни лікарських засобів залежать від виробника. Не великий відсоток дають аптеки. З 2023 року з 4000 аптек фізичних осіб-підприємців залишилося лише 1200. Тобто, якщо не буде вжито термінових заходів щодо збільшення націнки в аптеці хоча б до 35%, то оці останні 1200 в сільській місцевості, вони всі закриються”, - зазначила вона.
Як реагують виробники ліків?
Президент Асоціації "Виробники ліків України" Петро Багрій запевняє, що зниження цін на ТОП 100 препаратів – це доконаний факт.
“Ми ж не винні, що наші люди купують перекис водню і аскорбінову кислоту. Такий ринок в Україні. На ті 100 найбільш вживаних препаратів український виробник знизив ціну на 30%. Це відбулося, це доконаний факт. І ця ціна, з 1 березня, актуальна сьогодні в аптеках. В деяких аптеках залишилися, наприклад, залишки по старій ціні, і, можливо, хтось ще там допродає якихось кілька упаковок по старій ціні”, – наголошує він.
Водночас Багрій визнає, що імпортні препарати, які займають 67% українського ринку, під регулювання не потрапили.
“На них (імпортні препарати - ред.) ціни не знизилися. Тому що аптеки, вони втратили сьогодні за рахунок того, що ціна на них (препарати зі списку МОЗ - ред.) зменшилася, відповідно, націнка також зменшилась, і вони втратили свою дохідність. Вони намагаються це чимось компенсувати десь. Можливо, на якісь препарати, які сьогодні не контролюються, виросла ціна, таке є, але це виключно за рахунок препаратів імпортного виробництва, які формують найбільше цінове навантаження на споживчий кошик”, - вважає він.
Попередження бізнесу: ручне регулювання — хибний шлях
Водночас зі сторони бізнес-спільноти в Україні неодноразово звучали застереження про “ручне” регулювання ринку. Наприклад, співвласник “Нової Пошти” Володимир Поперешнюк вважає, що будь-яке втручання держави в ціноутворення лише погіршує ситуацію.
“Що відбувається, коли чиновники починають боротися з «високими» цінами? Вони ще більше посилюють власний негативний вплив. Вони збільшують державні витрати на регулювання цін, посилюють тиск та відбирають у підприємців ще більше ресурсів. Звісно, що це додатково зменшує пропозицію. В результаті маємо подорожчання, зниження купівельної спроможності, дефіцит, чорний ринок, економічне гальмування. Парадокс, але від цього найбільше страждають якраз ті верстви населення, яких чиновники від високих цін нібито прагнуть захищати”, – наголошує бізнесмен.
Що далі?
Експерти та представники фармацевтичного ринку наголошують, що зниження цін на ліки можна досягти не “ручним” втручанням, а розвитком конкуренції. Виконавча директорка БФ "Пацієнти України" Інна Іваненко пропонує впровадити механізм паралельного імпорту, який дозволив би завозити в Україну ліки за нижчими цінами, а також використовувати міжнародну практику референтного ціноутворення.
Поки ж залишається відкритим питання: чи зможе МОЗ доопрацювати систему так, щоб регулювання реально призвело до здешевлення ліків, а не лише до зміни розподілу прибутків між учасниками ринку?
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.