У відповідності до змін на ринку азартних ігор, передбачених Законом України №4116-IX, з 1 квітня поточного року має бути сформований новий регуляторний орган вітчизняного ринку азартних ігор, що має замінити чинного державного регулятора – Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ).
Нещодавно, а саме 14 лютого, уряд ухвалив Постанову № 159 "Деякі питання забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерейній сфері", якою фактично передав повноваження щодо формування такої інституції Міністерству цифрової трансформації. Серед інших функціональних обов’язків до Мінцифри перейде і наповнення та контроль за робою Реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх (далі – Реєстр).
Створення Реєстру стало одним із найефективніших кроків щодо запобігання поширенню ігрової залежності (лудоманії) серед споживачів послуг легальних організаторів грального бізнесу в Україні. Однією з "фірмових фішок" Реєстру є система подання інформації до нього. Важливо, що заяви можуть подавати не лише самі гравці, а й їхні близькі родичі. Це може допомогти виявити проблеми з азартними іграми на ранніх стадіях, коли особа сама ще не усвідомлює свою залежність.
Водночас можливість формування записів у Реєстрі на основі судових рішень підкреслює важливість правового регулювання в цій сфері. Це також може слугувати додатковим захистом для тих, хто стикається з проблемами азартних ігор. Разом це сприяє підвищенню об’єктивності отриманих даних через створення системи, яка дозволяє уникнути випадкових записів, що є важливим кроком у забезпеченні точності та надійності інформації в Реєстрі.
Якщо ж уважно подивитись на кількісні показники, то варто зазначити, що Комісією з регулювання азартних ігор та лотерей разом з організаторами азартних ігор у 2024 році до Реєстру було внесено дані лише про 9 389 осіб, а загалом, станом на початок 2025 року, в ньому зберігались відомості щодо 11 593 осіб, які мають складні стосунки з азартними іграми. Ця статистика яскраво свідчить, що досить популярна останнім часом теза про те, що "половина України лудоманів", яку поширюють ЗМІ, зацікавлені лише у хайпі та клікбейті – не має нічого спільного з реальністю.
Нагадаю, що абсолютна більшість даних, внесених до Реєстру, ґрунтується на заявах про самообмеження. Так, із 9 389 записів за минулий рік 98,5 % (а саме щодо 9 250 осіб) було внесено до Реєстру на підставі заяв самих гравців (тобто за власним рішенням). А на підставі рішень КРАІЛ за заявами про обмеження, які було подано рідними гравців, – лише щодо 139 осіб.
Тож, попри беззаперечність самого факту, що залежність від азартних ігор є серйозною проблемою, часто ЗМІ можуть акцентувати увагу на окремих випадках або історіях, що призводить до створення враження про надмірне поширення лудоманії в суспільстві. І це сприяє формуванню стереотипів, які не відповідають дійсності.
Окрім того, підвищена увага до теми лудоманії зазвичай підіймається в інтересах представників нелегального ринку, а також викликає надмірну стигматизацію людей, які мають проблему з ігровою залежністю. Так, стигматизація лише ускладнює своєчасне виявлення та подальше лікування хворих на лудоманію. Тож у гонитві за хайпом ЗМІ мають усвідомлювати свою соціальну відповідальність і не поширювати панічні настрої, особливо зараз, під час війни.
Інформування суспільства про ризики азартних ігор та способи їх запобігання є важливим аспектом у боротьбі з лудоманією. Замість того, щоб лише підкреслювати негативні аспекти, важливо пропонувати рішення і підтримку.
Отже, підходити до цієї теми об'єктивно потрібно, враховуючи різні аспекти та джерела інформації.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.