У грудні 2024 року минули 100 днів з часу, як колишнього голову Київської ОВА та ексзаступника голови Офісу президента Олексія Кулебу Верховна Рада призначила Віцепрем'єр-міністром з відновлення України — міністром розвитку громад і територій. Це велика та важлива ділянка роботи під час повномасштабної війни, особливо зважаючи на передачу під це міністерство функцій міністерства інфраструктури.
Оскільки пан Кулеба не один рік дотичний до проблем розвитку регіонів, то ознайомлення з проблематикою міністерства та викликами не мало б зайняти багато часу. Тому всі зацікавлені сторони (перш за все, громади) очікували від нового міністра на представлення плану підвищення ефективності роботи міністерства. Наразі ж дочекалися лише обіцянки, що навесні 2025 року буде представлена оновлену концепцію реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади.
Можна відзначити, що Олексій Кулеба приділяє багато уваги контактам із міжнародними партнерами (посли, представники урядів та міжнародних фінансових структур), працюючи над залученням їхніх коштів на відбудову регіонів та участь у довгострокових програмах відновлення. Окремий плюс — робота із партнерами щодо розвитку логістичних шляхів з Україною.
Але для багатьох громад і бізнесів виглядає тривожним те, що збереження та розвиток існуючої інфраструктури не стоїть серед перших пріоритетів Міністерства. Наприкінці минулого року Уряд навіть замінив його скорочену назву з «Мінінфраструктури» на «Мінрозвитку», що стало символічним підкресленням цієї проблеми. В опублікованих на офіційному сайті Мінрозвитку пріоритетах на 2025 рік, інфраструктура лише на 7-му місці, а експортна та воєнна логістика — на 9-му, останньому.
Вважаємо, що керівництву Мінрозвитку й Олексію Кулебі варто переоцінити пріоритети, оскільки приділення меншої уваги проблемам інфраструктури призведе до великих проблем в економіці в цілому, що, своєю чергою, зробить неможливим виконання «більш пріоритетних» завдань.
ТОП-6 викликів для Олексія Кулеби у 2025 році
- Енергетична безпека та розподілена генерація
Це саме ті «сани, які потрібно було готувати влітку», але у цій сфері є надто багато провалів. І справа не лише у побудові захисних споруд, а й у банальній підготовці до опалювального сезону на місцях. Наприклад, третина Кривого Рогу отримала централізоване опалення лише наприкінці грудня. Через те, що систему належно та вчасно не підготували до роботи.
Удари росіян ракетами і дронами по об’єктах енергетики має на меті розбалансування української енергетичної системи та введення країни в блекаут. У 2024 році, на тлі руйнування росіянами потужностей на 9 ГВт, президент Володимир Зеленський оголосив про план введення в експлуатацію 1 ГВт нових маневрових електростанцій по всій Україні. На кінець 2024 року, за різними оцінками народних депутатів та профільних експертів, було введено в експлуатацію лише від 0,1 до 0,3 ГВт, що значно менше плану та про що говорили одразу експерти. Організація цієї роботи — пряма відповідальність міністра Кулеби, оскільки більшість маневрових одиниць енергетичного обладнання встановлюється силами місцевих громад. Позитивно, що у Мінрозвитку визнають, що розподілена електрогенерація буде пріоритетом на найближчі роки, але усіх цікавить кінцевий результат.
- Міжнародна співпраця й залучення коштів
Минулого року Мінрозвитку вдалося залучити від міжнародних партнерів $1 млрд 115 млн на проєкти відновлення та розвитку. Успішна реалізація цих проєктів без потрапляння виконавців та замовників у корупційні скандали — особиста зона відповідальності міністра Кулеби, оскільки він особисто давав гарантії партнерам. Від успішності освоєння цих коштів залежить надходження подальшого фінансування в умовах, коли західні уряди зіштовхуються з невизначеністю щодо України з боку США.
- Відкриття аеропортів
Після повномасштабного вторгнення Росії повітряний простір України фактично закритий для цивільних пасажирських та вантажних перевезень. Це велика проблема, оскільки Україна є великою за географічними розмірами й гостро потребує функціонуючої авіаційної інфраструктури. При цьому аеропорти важливі не лише для економіки, але й для гуманітарних потреб.
Авіакомпанія Ryanair вже давно заявила, що готова до відкриття польотів в Україну навіть попри війну. За даними ЗМІ, компанія AirBaltic також підготувалася до поновлення авіарейсів. Авіакомпанії наполягають на тому, що літати в Україну можна (як мінімум до Львова) та наводять у приклад свою роботу в Ізраїлі незважаючи на часті ракетні атаки на міста й загрози терористичних актів.
Олексій Кулеба ще минулого року заявив, в інтерв'ю, що для відновлення авіасполучення необхідні «дуже серйозні засоби протиповітряної оборони», що в принципі виключає можливість відкриття аеропортів до завершення війни, оскільки засобів ППО не вистачає в інших критичних місцях. Про залучення «цільових» ППО для аеропортів за допомоги партнерів, як і пошук інших рішень не йдеться.
Очевидно, що останній випадок, коли російська ППО влучила в азербайджанський літак авіакомпанії Azerbaijan Airlines, через що він зазнав катастрофи (загинули більше 30 людей), лише посилить впевненість урядовців в тому, що аеропорти в Україні не можна відкривати до завершення військових дій, щоб уникнути фатальних помилок. Проте ця дискусія залишається закритою для громадськості, яка запитує, чому не можна скористатися «ізраїльською моделлю» роботи аеропортів?
- Криза Укрзалізниці
Одним з перших кадрових рішень, які були зроблені за очільництва Олексія Кулеби в Мінрозвитку, було призначення у жовтні нового голови Укрзалізниці — Олександра Перцовського. Перед останнім була поставлена низка задач, серед яких «задоволення потреб економіки у вантажних перевезеннях», а також «проведення капітальних ремонтів інфраструктури та відновлення експортного потенціалу України». Проте, вже напочатку грудні нове керівництво Укрзалізниці вирішило, як завжди (на жаль), піти найпростішим шляхом — шляхом підвищення тарифів на залізничні перевезення. Запропоноване збільшення тарифів на вантажні перевезення на 37% може в короткій перспективі збільшити дохід державної транспортної компанії, але стратегічно — це шлях до зниження або припинення експорту, оскільки низка української продукції (агропродукція, сировина, метал) втратить свою конкурентоспроможність на світових ринках. Про це відкрито говорять окремі промислові підприємства, профільні галузеві асоціації та великі промислові асоціації рівня Федерації роботодавців України. Вони наполягають на тому, що українській економіці буде нанесено удар (зниження валютної виручки, зниження податкових надходжень, зниження виробництва), а країна ще більше втратить у своїй інвестиційній привабливості.
Зараз Укрзалізниця знаходиться у точці, коли чергове підвищення тарифу призведе до обвалу економіки. Потрібне непросте рішення по збиткових пасажирських перевезеннях — держава має хоч частково взяти на себе їх фінансування, а не продовжувати перекладати цей тягар (у 2025 році їхній обсяг прогнозується на рівні 25 млрд грн) на бізнес через тариф на вантажні перевезення. Далі цей потяг може не поїхати.
Нові тарифи планувалося ввести з 1 лютого, але, за словами заступника директора департаменту технології перевезень та комерційної роботи УЗ Валерія Ткачова, наразі досі триває перевірка наданих держкомпанією матеріалів у Мінрозвитку. Саме від рішення Олексія Кулеби залежить доля низки стратегічних секторів української промисловості. Він має збалансувати як необхідність збереження спроможностей Укрзалізниці, так і головних експортерів (аграрний та гірничо-металургійний сектори).
- Збереження та розвиток автомобільної інфраструктури
Цей виклик випливає з попереднього пункту. Якщо тариф Укрзалізниці буде підвищено на 37%, то експортери, що мають виконувати експортні контракти, спробують перейти на перевезення автомобільним транспортом. Це несе в собі ризик руйнування автомобільних доріг — як через збільшення навантаження, так і через перенавантаження, система контролю за якими не є адекватною існуючим військовим реаліям.
За словами голови Федерації роботодавців транспорту України Ореста Климпуша, якщо не змінити підхід до тарифної політики на Укрзалізниці, то держава буде вимушена витрачати мільярди гривень на ремонт доріг, які щодня руйнуються важковаговими вантажівками.
- Децентралізація та посилення фінансових спроможностей громад
Низка територіальних громад (ОТГ) в Україні залишаються слабкими через недостатню спроможність управляти ресурсами, або відсутність доступу до них. Перш за все, це проблема прифронтових територій, до яких важко залучати інвесторів. Але у Мінрозвитку є відповідні інструменти та важелі, які необхідно застосовувати, щоб впливати на формування сталих економічних «екосистем» окремих ОТГ, в тому числі антикорупційні.
У вересні, одразу після призначення Кулеби міністром, у парламенті очікували, що він допоможе налагодити роботу між профільним Комітетом Верховної Ради, об’єднаними громадами та урядом. Але, як зазначалося вище, лише навесні 2025 року ми зможемо побачити напрацювання щодо реформування місцевого самоврядування.
На нашу думку, це головні виклики, з якими має працювати Олексій Кулеба в якості глави Мінрозвитку та як віце-прем’єр-міністр з відновлення України. Вони вимагають комплексного підходу, довгострокового стратегічного планування, залучення всіх зацікавлених сторін та координації з іншими міністерствами. Необхідно стимулювати державно-приватне партнерство, запроваджувати гнучку тарифну політику (принаймні, щодо стратегічних вантажів). Але найголовніше, в Мінрозвитку мають усвідомити, що під час війни необхідно берегти й розвивати економіку країни, виходячи саме з її інтересів. І тому дуже дивно було знайти серед пріоритетів Мінрозвитку на 2025 рік «розбудову Дунайського портового кластеру» при тому, що він перестав грати стратегічну роль в експорті після того, як відновився експорт з одеських морських портів.
Перші 100 днів роботи Олексія Кулеби продемонстрували результативність його роботи з міжнародними партнерами, але зазначимо, що в нинішньому Мінрозвитку значно занижена пріоритизація інфраструктури та недооцінена її роль в економіці країни, що веде повномасштабну війну з агресором зі значно більшими ресурсами. Проте пан Кулеба демонструє потенціал для роботи з існуючими викликами задля забезпечення базису для повоєнного відновлення.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.