Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер здійснив візит до Києва 16 січня, де провів переговори з президентом Володимиром Зеленським та підписав угоду про “100-річне партнерство”. Візит набув резонансу в Україні, Великій Британії та серед європейської спільноти загалом, адже окреслив перспективи співпраці між Лондоном та Києвом на кілька поколінь уперед: від оборони й безпеки до технологій, інфраструктури та соціокультурного розвитку. Водночас у Києві перебував міністр оборони Італії Гвідо Крозетто, що ще більше підкреслило єдність партнерів у формуванні спільної довгострокової підтримки України.
Найважливіші напрями “столітнього” документа
Підписана угода визначає всеохопний оборонний блок та передбачає гарантовану щорічну військову допомогу Великої Британії у розмірі не менше 3 мільярдів фунтів стерлінгів до 2030/31 року або стільки, скільки триватиме потреба України у підтримці. У контексті морської безпеки сторони фокусуються на відновленні свободи судноплавства та усуненні загроз у Балтійському, Чорному й Азовському морях. Спільні угруповання або “флотилії” можуть стати одним із механізмів оперативного реагування в разі загострення.
Значна увага приділена поглибленню військового та оборонно-промислового співробітництва. Ідеться про спільне виробництво озброєнь, включно з довгостроковими проєктами у сфері далекобійних ракет і систем ППО, а також готовність створювати військові бази та склади на території України у разі загрози нової ескалації. Окремо згадується розширення внеску Великої Британії в “коаліцію винищувачів” — від мовної підготовки льотчиків до потенційного долучення F-16 і, за потреби, інших літаків НАТО.
Документ також підкреслює важливість досягнення консенсусу щодо членства України в НАТО. Велика Британія підтримує подальшу модернізацію сил безпеки й оборони України, зокрема із залученням Об’єднаних експедиційних сил (JEF) та Північної групи, щоб українські Збройні сили пришвидшили перехід на стандарти Альянсу.
Важливим залишається блок економічного та торгівельного співробітництва, що охоплює енергетику, інфраструктуру, залучення інвестицій і створення нових робочих місць у “зеленій” промисловості. Учасники домовилися використовувати досвід лондонського Сіті в межах ініціативи City-Ukraine Hub, а також розвивати партнерство в ядерній енергетиці та постачанні ядерного палива. Додатково угода передбачає розширення співпраці у сфері енергетики та клімату, акцентуючи на чистому переході й взаємних інвестиціях в український енергетичний сектор.
Положення про правосуддя та механізми притягнення до відповідальності наголошують на посиленій взаємодії правових систем обох країн і узгодженні санкційних заходів. Одночасно передбачено спільні зусилля у сфері протидії інформаційним загрозам, щоб виявляти дезінформаційні операції та ефективніше їм протидіяти.
Угода також відкриває шляхи до посилення взаємодії у сферах культури, освіти, науки й технологій. Для цього передбачено створення Українсько-Британської культурної комісії з метою фінансування креативних проєктів, а також програму “100 шкіл” для налагодження партнерства між навчальними закладами двох країн. У галузі цифрових інновацій Велика Британія планує офіційно використовувати українські платформи “Дія”, “Армія+” та інші цифрові сервіси.
Ще один вагомий аспект — співпраця у сфері міграції та прикордонної безпеки. Угода ініціює Регулярний діалог із питань міграції та мобільності, передбачаючи поступові кроки для полегшення взаємних поїздок. За умов успішної імплементації можна очікувати на відчутне спрощення візового режиму та, ймовірно, перспективу повноцінного безбар’єрного режиму подорожей між Україною та Великою Британією в майбутньому.
Секретна частина угоди
Президент Зеленський у своєму вечірньому зверненні підтвердив існування “закритої” частини угоди, яка, за його словами, “додає стійкості та можливостей розвиватися”. Деталей цього розділу не оприлюднюють, проте, найімовірніше, це може передбачати додаткові форми військової або технологічної взаємодії на рівні покрокової імплементації.
ЗРК Gravehawk: нове слово у протиповітряній обороні
Важливою частиною оборонного блоку стала система Gravehawk, розроблена спільно Великою Британією та Данією спеціально для потреб України. За офіційною інформацією британського уряду, прототипи Gravehawk уже випробували на українській території у вересні. У 2025 році планується тестування ще 15 комплексів. Таким чином, Велика Британія демонструє готовність оперативно адаптувати свої військові розробки відповідно до запитів ЗСУ, що значно допоможе офіційному Києву.
Погляд із Києва щодо миротворчої місії
Прем’єр-міністр Стармер зазначив, що Велика Британія відіграватиме “повну роль” у будь-яких мирних переговорах щодо України. За словами політика, уряд готовий навіть до розгортання британських військ у межах потенційної миротворчої операції, якщо виникне потреба забезпечити сталий порядок.
Окрім британського прем’єра, у Києві також перебував міністр оборони Італії Гвідо Крозетто, який прилетів у той самий день, що чітко показало прагнення європейських урядів координувати свої зусилля у сфері безпеки. Ймовірно обговорювалися варіанти можливої миротворчої місії, а також оголошено про новий пакет військової допомоги.
Що ж до можливої участі британських військ на території України, з’явилися три сценарії, описані в таблоїді The Telegraph. Вони не є офіційною інформацією від уряду чи міжнародних безпекових інституцій, проте привертають увагу, оскільки описують різні формати:
- Створення спостережних пунктів уздовж буферної зони з патрулюванням бронетехніки та інших засобів.
- Оточення Києва західними військами задля посилення оборони столиці та розвантаження ЗСУ. На думку деяких оглядачів, цей варіант малоймовірний.
- Розгортання британських інструкторів на заході України під захистом систем ППО з Польщі. Багато хто називає цей сценарій найбільш реалістичним, адже він передбачає збереження “невеликої присутності”, водночас мінімізуючи ймовірність прямого зіткнення.
Існує кілька підходів до участі військових підрозділів європейських країн, включно з ідеєю залучення Великої Британії та Франції як потенційних гарантів безпеки. Втім, офіційний Київ наголошує, що такий сценарій розглядається лише як додатковий інструмент; наріжним каменем для тривалого миру лишається виключно повноцінне членство України в НАТО.
Британська преса звертає увагу на те, що частина політичного істеблішменту в Лондоні має сумніви щодо того, чи реально розпочати й водночас швидко завершити будь-які мирні переговори цьогоріч.
Крім того, у Великій Британії вже виділено значні обсяги допомоги Україні — за останніми даними, близько 12,8 мільярда фунтів стерлінгів загальної підтримки, зокрема 7,8 мільярда фунтів на військові потреби. Хоча це ставить Лондон на другу сходинку в Європі за обсягами допомоги (після Німеччини), у відсотках від ВВП британська підтримка менша, ніж у деяких північно- та східноєвропейських держав.
Берлін, наприклад, попри свій економічний і військовий потенціал, поки що намагається триматися дещо осторонь найсміливіших ініціатив. Рішення стосовно ракет “Таурус” продемонструвало, що Німеччина воліє уникати ситуацій, які можуть бути сприйняті як “провокаційні” кроки. Проте майбутні вибори здатні змінити баланс сил усередині німецького політикуму. Якщо лідером уряду стане голова ХДС/ХСС Фрідріх Мерц, позиція Берліна щодо військової допомоги може стати більш рішучою. Проте щодо надання ракет “Таурус” ситуація, попри політичні гасла Мерца, може так і не змінитися.
Політичне тло у Великій Британії
Візит Стармера до Києва збігся у часі з критикою з боку частини британських консерваторів, які закидали йому недостатньо активну позицію на підтримку України. Вони проводять паралелі з діями колишніх прем’єрів від Консервативної партії — Бориса Джонсона, Ліз Трасс та Ріші Сунака, які раніше відвідували Київ та більш рішуче виступали в медіапросторі на боці України. Попри це, підписана угода й наміри уряду посилювати оборонне співробітництво є доволі переконливою відповіддю на звинувачення в “пасивності” чинного очільника британського кабміну.
Підсумок
Оголошений формат співпраці з Україною виглядають як дійсно проактивні дії Лондона, спрямовані, у тому числі на те, щоб продемонструвати єдність Заходу, навіть за умови певної розбіжності думок у Європі та можливих змін у зовнішній політиці Сполучених Штатів.
Окрім очевидної стратегічної користі, “100-річне партнерство” ще й підіймає репутаційний статус уряду Стармера в контексті зовнішньої політики, адже британське суспільство воліє бачити послідовне лідерство у східноєвропейському вимірі безпеки.
Паралельно в Україні триває боротьба з агресором, й чергові російські атаки на Київ — зокрема, на момент підписання угоди у Маріїнському палаці — лише підкреслили безальтернативність важливості стратегічних дій. У цьому сенсі підписаний договір стає ще одним бар’єром проти стратегічних планів Кремля розколоти західних партнерів та змусити Україну до поступок.
Підписана угода — не просто формальність: вона містить чіткий набір механізмів і заходів, що можуть зміцнити обороноздатність України, закласти умови для спільного економічного зростання та закріпити роль Києва як частини євроатлантичного безпекового простору. Для Лондона таке “партнерство на сторіччя” — це дієва альтернатива варіанту, де Україна залишається лише тимчасовим об’єктом допомоги.
Поки неясно, як швидко впровадять всі положення угоди, адже чимало залежатиме від розвитку бойових дій та політичних трансформацій у самій Європі. Проте вже зараз очевидно: рішення, ухвалене в Києві 16 січня, закладає фундамент багаторічної співпраці Києва та Лондона, що може визначити конфігурацію безпеки континенту на довготривалу перспективу.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.