Маркетингові договори у фармацевтичній галузі часто позиціонуються як механізм, який робить ліки доступними для пацієнтів. На перший погляд, ідея виглядає привабливо: виробник продає препарат за фіксованою європейською ціною, але повертає аптекам знижку у 30%, щоб зменшити ціну для кінцевого споживача.
Прихильники цього формату співпраці фармацевтичних компаній та аптечних мереж стверджують, що саме завдяки цьому механізму пацієнти в Україні отримують можливість купувати ліки за нижчою ціною. Проте глибший аналіз показує, що цей механізм не тільки не вирішує проблему доступності, а й створює додаткові ризики для споживачів, аптек та ринку в цілому.
Розглянемо основні міфи про маркетингові договори на прикладі одного з популярних гепатопротекторів іноземного виробництва, який використовується як засіб для лікування захворювань печінки, таких як жировий гепатоз, хронічний гепатит, цироз печінки та інше. І спробуємо ці міфи спростувати.
Міф 1: Маркетингові договори забезпечують доступність ліків
Компанія – виробник дає знижку 30%, що дозволяє аптекам продавати препарат дешевше, що робить його доступнішим для пацієнтів.
Реальність: У реальності ціни на гепатопротектори, в тому числі на нашого «піддослідного», суттєво варіюються в різних аптеках. Наприклад, у Києві ці таблетки коштують від 1209 грн до 2670 грн. Відсутність контролю над роздрібною націнкою означає, що пацієнт може сплатити вдвічі більше за той самий препарат, залежно від вибору аптеки. Тобто механізм маркетингових договорів не забезпечує прозорість і доступність для всіх пацієнтів.
Міф 2: Без маркетингових договорів ціни на препарати різко зростуть
Заборона маркетингових договорів нібито підвищить ціни для споживачів, оскільки аптеки не отримуватимуть знижок.
Реальність: У багатьох країнах Європи, де такі договори заборонені, ціни на препарати залишаються стабільними. Ба більше, у країнах колишнього СРСР, таких як Азербайджан, Казахстан, Узбекистан, гепатопротектори коштують значно дешевше, ніж в Україні. У країні-терористці росії обраний нами для аналізу препарат продається за ціною близько 860 грн, що майже вдвічі менше за мінімальну українську ціну. Це свідчить про те, що маркетингові договори для компанії-виробника не є єдиним інструментом для утримання цін.
Міф 3: Маркетингові договори сприяють чесній конкуренції
Знижки дозволяють підтримувати конкурентну боротьбу між аптечними мережами та забезпечують рівні умови для всіх учасників ринку.
Реальність: Маркетингові договори створюють дискримінацію на ринку. Аптеки отримують знижки залежно від обсягів продажів або умов договорів, що ускладнює конкуренцію для менших гравців. Крім того, незрозуміло, чому знижка у 30% не надається напряму дистриб’юторам, які могли б забезпечити однакові умови для всіх аптек та споживачів. Це доводить, що механізм маркетингових договорів спрямований на посилення позицій великих аптечних мереж, а не на користь кінцевих споживачів.
Міф 4: Скасування маркетингових договорів підірве довіру міжнародних компаній до України
Впровадження обмежень на маркетингові договори може негативно вплинути на інвестиційний клімат і довіру міжнародних виробників до українського ринку.
Реальність: Європейська практика показує, що прозорість у ціноутворенні та рівні умови для всіх учасників ринку є стандартом ведення бізнесу в розвинутих країнах. Впровадження таких підходів в Україні лише підвищить довіру до ринку, створивши прогнозоване та конкурентне середовище.
Що далі?
Щоб забезпечити доступність ліків і прозорість фармацевтичного ринку в Україні, необхідно:
- Запровадити прозорі механізми ціноутворення.
- Регулювати роздрібні націнки. Встановлення чітких правил щодо націнювання препаратів унеможливить значні цінові коливання.
- Забезпечити рівні умови для аптек. Скасування маркетингових договорів дозволить створити конкурентне середовище без дискримінації малих аптечних мереж.
Маркетингові договори, на які покладаються багато фармацевтичних компаній, часто створюють ілюзію доступності ліків. Проте реальні приклади, такі як кейс гепатопротекторів, показують, що цей механізм більше шкодить, ніж допомагає. Україні потрібна прозора система, яка справді працює на благо пацієнтів, а не лише на захист комерційних інтересів великих компаній.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.