Публікації 2019-05-20T04:06:39+03:00
Українські Новини
В інтернет не втекти: доведено СБУ

В інтернет не втекти: доведено СБУ

Надзвичайно спекотний кінець липня і початок серпня розпекли не тільки ліси, торфовища та смітники, але й відносини влади і блогерів в Україні. Правда, не виключено, що розпікають тільки окремі журналісти, а влада просто зайнята провокаційним піаром.

Надзвичайно спекотний кінець липня і початок серпня розпекли не тільки ліси, торфовища та смітники, але й відносини влади і блогерів в Україні. Правда, не виключено, що розпікають тільки окремі журналісти, а влада просто зайнята провокаційним піаром.

29 липня в нашій країні сталося дві події, між якими дехто з прихильників "теорії змови" вже встиг побачити причинно-наслідковий зв'язок. Подія перша - народні депутати Юрій Самійленко й Олександр Скибинецький, які перебувають у ворогуючих політичних об'єднаннях, але обидва мають стосунок до роботи спецслужб, зареєстрували законопроект, який посилює вимоги до телекомунікаційних операторів і провайдерів здійснювати за власний рахунок технічну підтримку оперативно-слідчих заходів силових структур. Подія друга - до письменника і модератора кіноклубу Олегу Шинкаренка, який розмістив раніше в мережі різкі висловлювання на адресу Президента України і його соратників, з'явилися слідчі СБУ і запросили поговорити. Бесіда відбулася наступного дня в приміщенні київської прокуратури, де Олегу Шинкаренку пояснили, що залишене ним у мережі питання: "Цікаво, є хоч один справжній український радикальний націоналіст, щоб міг би вбити Януковича?" - тягне на погрозу відносно державного діяча, і попросили блогера письмово підтвердити відсутність у нього поганих намірів.

Боязка спроба пов'язати дії депутатів з діями СБУ закономірно потонула в потоці інших численних версій у зв'язку з викликом українського письменника на бесіду зі слідчим. Обговорення цієї події набуло куди глобальнішого контексту, що стосується відносин блогерів і влади, питання особистого простору в мережі.

"Блогосфера" дорівнює "політика"?

Найпомітніший захист і підтримку права українських блогерів на висловлення будь-якої приватної думки в мережі взялися надавати професійні журналісти, тісно пов'язані з політичною і громадською діяльністю. Незважаючи на те, що сам Олег Шинкаренко висловив бажання зам'яти тему уваги органів безпеки до його постів, журналіст Андрій Чеботарьов запропонував блогерам провести флеш-моб "Хочу на допит в СБУ". Не стали мовчати й інші. По роз'яснення того, що відбувається, в СБУ звернувся рух "Стоп цензурі!", туди ж направив свій запит про доцільність проведених силовиками дій і нардеп Андрій Шевченко.

СБУ справді опинилася в складній ситуації: з одного боку, в Україні жодні наміри самі по собі не можуть бути зараховані до правопорушення, а з іншого боку - за Службою безпеки законодавчо закріплено обов'язок проводити профілактичну діяльність, реагуючи навіть на гіпотетичну можливість злочинів, що належать до її компетенції. Адже блогер не обмежувався лише наведеним вище висловлюванням. У тегах-анонсах до відео бесіди Януковича й Азарова, яке Олег Шинкаренко розмістив у своєму ЖЖ-блозі, він написав: "Убити гада!". Але виникає питання: чи варто зараховувати емоційну реакцію людини творчої до питань національної безпеки? Чому британські колеги наших СБУшників не застосовували жодних заходів відносно співака Джорджа Майкла, коли в кліпі на його пісню "Я хочу вбити собаку!" тодішній прем'єр Великої Британії Тоні Блер був зображений собачкою Буша? І чому раніше СБУ нікого на допит у таких випадках не викликала і дії проти "проблемних" для влади блогерів проводилися інші? Наприклад, у червні 2009 року адміністрація блогосервісу "Живий Журнал" сама заморозила ряд інтернет-щоденників "в інтересах України". Правда, після протестної кампанії з боку блогерів і ЗМІ щоденники були розморожені.

Те, що політики і ЗМІ йдуть у блогосферу, вже давно не є новиною. Як і те, що політики і журналісти ласі на сенсаційні матеріали і заяви. Але чи варто вітати тенденцію ставлення до кожного чиха блогерів у бік політиків як до звершеного акту політичної діяльності? Чи варто ставитися до блогосфери як до театру політичних чи державних дій? Адже є щоденник політика, а є особисті щоденники письменників, бухгалтерів, викладачів і школярів, які в жодних політичних акціях та об'єднаннях не беруть участі. А якщо навіть щось колись і було, то чи варто через це дивитися на людину більш пильно й упереджено, коли в останні роки в нас тільки найбільш ледачі та найбільш витримані до жодних політичних подій стосунку не мали? Ці питання адресовані не тільки політикам і силовикам, але й журналістам і блогерам.

До чого призводить ставлення до блогосфери не як до майданчика з обміну інформацією і думками, а як до політичної арени, ми знаємо на прикладі Росії. Відомі факти припинення російськими силовиками функціонування групи "ВКонтакте", яка висвітлювала події в Междуреченську в травні цього року. Днями користувачі "Живого журналу" в Інгушетії залишилися без доступу до цього ресурсу через переслідування владою республіки місцевого опозиційного мережного ресурсу. А блогера Олександра Почкіна (нік top_lap), на звернення якого з приводу пожеж у Росії кілька днів тому відповів прем'єр Путін, уже вимагає притягти до відповідальності за наклеп один із районних голів Тверської області.

Хто в ходаки до Президента?

До речі, наш Президент вирішив не відставати від російського колеги і теж відповів блогеру. Олегу Шинкаренку, природно. Розкритикувавши одночасно й акцію "Хочу на допит у СБУ!", і дії Служби безпеки відносно письменника, Янукович запросив блогерів на спільну зустріч.

До честі української блогосфери варто сказати, що вона досить прохолодно поставилася до ідеї подібного політичного спектаклю, у якому їй би, напевно, була уготована роль статистів. Серед блогерів не спостерігалося ажіотажного бажання переплавити свою того або іншого ступеня опозиційність практично до будь-якої влади в образ ходаків, "які відкривають доброму вождеві всю правду". Доречність такого ставлення до ініціатив глави держави можна побачити й у тому, що Президент, наприклад, ніяк не побажав прокоментувати недавно розміщене у ЖЖ звернення до нього донецького бізнесмена, який втратив надію знайти захист від рейдерства у місцевих інстанцій.

Письменник Олег Шинкаренко запрошення Януковича не прийняв, висловивши думку про те, що владі потрібні будуть тільки "кишенькові блогери". Голова київської медіапрофспілки Юрій Луканов, який підтримав акцію "Хочу на допит у СБУ!", поділяє скепсис із приводу подібної зустрічі і бачить у ній лише піар-хід із метою покращення іміджу Януковича. Проте сам ідеолог акції, журналіст Андрій Чеботарьов, оголосив про збір питань для гіпотетичної зустрічі.

Де закінчується інтернет?

Обговорюючи події навколо інтернет-щоденника письменника, українське інтернет-співтовариство розділилося далеко не тільки за політичними пристрастями. Одним із перших було поставлено питання про ступінь публічності інтернет-коментарів і необхідної обережності в мережі.

Адже ні в кого не виникне подиву, якщо міліціонер звернеться до людей, які обговорюють поруч із ним те, як вони збираються пограбувати банк. Чому обговорення злочинних дій у мережі не може викликати інтерес у силовиків? Ще приклад, який ілюструє складність теми. Як би ми поставилися до того, якби не Шинкаренко про Януковича, а Янукович про Шинкаренка написав би у своєму блозі: хто б міг його вбити?

До речі про тему, точніше про Тему. Можна згадати про недавні баталії навколо ЖЖ-блогу відомого російського дизайнера Артемія Лебедєва, якого звинувачували серед іншого в тому, що його популярний блог завдає шкоди психіці цілого покоління і містить некоректні висловлювання на адресу перших осіб Росії. На спробу притягти Лебедєва до відповідальності російська прокуратура відповіла відмовою: "[...] автор сторінки (блогу) [...] не мав наміру цілеспрямованого кого-небудь образити, тому що не знає і не може осіб, які відвідують його блог і тим більше хто ховається за їх нік-неймами. [...] Відвідування зазначеної сторінки не є фактором приневолювання для людей, які її відвідують". У наведеному тексті містилося також примітне формулювання: "особистий інтернет-простір"!

Правда, відомі і прямо протилежні випадки. Наприклад, англієць Пол Чемберс був оштрафований на тисячу фунтів за запис, зроблений ним у Твіттері, у якому він через погану погоду погрожував підірвати аеропорт. А в загальному ключі теми інтернет-приватності цікава заява, зроблена Михайлом Бродським у власному ЖЖ-блозі за кілька тижнів до знайомства Олега Шинкаренка зі слідчим СБУ. Політик попереджав одного ЖЖ-користувача, який, на думку голови Держкомпідприємництва, переховувався під різними ніками: " Ви думаєте, що вас ніхто не знайде? Звернуся в Службу безпеки України, за вашою реєстрацією знайдемо, де ви перебуваєте. Далі - побачите наслідки".

Інтернет зриває маски

І тут ми приходимо до дуже цікавого моменту. Зі слів фахівця в сфері міжнародних розслідувань Стівена Рамбама, інтернет уже давно використовується як потужний засіб для пошуку злочинців і спостережень за особами, які цікавлять державу і приватних замовників. Також поведінку користувачів в інтернеті активно аналізують із маркетинговою метою. Подивіться на сьогоднішній сервіс Ютуб, який в індивідуальному порядку навіть анонімним відвідувачам рекомендує до перегляду відео, ґрунтуючись на аналізі їхнього вибору на цьому ресурсі. Ділове співробітництво і найм на роботу сьогодні може не відбутися через те, що один із учасників переговорів вивудить із інтернету щось, на його погляд, неприйнятне про протилежну сторону.

Користуючись інтернетом, ми щохвилини залишаємо в ньому свої віртуальні відбитки пальців, де пальцями виступають унікальні за індивідуальними налаштуваннями і розширеннями браузери, якими ми користуємося. Не кажучи вже про наші IP-адреси і поштові скриньки.

Але в цьому процесі зниження рівня приватності може бути й позитивна сторона. Потужна у своїй розмаїтості привабливість інтернет-сервісів змушуватиме все більше і більше людей залишати про себе інформацію в мережі і приходити до усвідомлення її доступності для отримання і поширення будь-якою зацікавленою особою. А це значить, що зі зростанням залученості в мережу нам доведеться, нехай і на саму малість, але відмовлятися від святенництва, лицемірства і подвійних стандартів. Адже мережа нерідко дає змогу дуже швидко перевірити ціну ваших закликів до благочестя, розсудливості чи героїзму.

 

 


Архів
Новини
Розпуск парламенту абсолютно виправданий, - партія "Соціальна справедливість" 13:49
Супрун полетіла з України одразу після інавгурації Зеленського 22:15
Міністр оборони Степан Полторак. Фото: facebook.com/generalpoltorak
Я розчулений: Полторак опублікував фото зруйнованого Кремля 16:43 Фото
Володимир і Олена Зеленські. Фото: olenazelenska_official/Instagram
Олена Зеленська створила офіційний Instagram-аккаунт і в ньому вже 6 фотографій 22:03
Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) України. Фото: Українська правда
Невідомі оточили будівлю ВККС і заблокували її роботу 13:08
Український бізнес подолає політичну турбулентність, – Шимків 10:25
Зеленський скликав голів фракцій на консультації щодо розпуску Ради у вівторок 16:33 Документ
Ми всі хочемо, щоб у цей визначальний час країна рухалася вперед, - Володимир Кличко про інавгурацію 12:43
Україна і Китай домовляються про розвиток легкої промисловості та комерційної нерухомості в новому партнерському форматі 11:19
Зеленський хоче продовжити політику Порошенка щодо посилення антиросійських санкцій 11:04
більше новин

ok