Розвиток легального ринку азартних ігор відбувається всупереч війні та достатньо несприятливої державної економічної політики. Щороку гемблінг приносить до держбюджету все більше коштів і у такий спосіб доводить, що рішення про виведення його з тіні, втілене в ухваленому в серпня 2020 року Законі України "Про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор", було абсолютно доцільним та правильним.
Цьогорічні доходи держави від оподаткування азартних ігор стануть рекордними за всі чотири роки реформи. Це зрозуміло вже зараз, коли лише впродовж січня-липня поточного року до держбюджету надійшло 9,8 млрд грн податків від легальних організаторів гемблінгу. Проте таке стрімке зростання доходів від галузі обумовлено насамперед низькою базою для порівняння, а точніше – її повною відсутністю, бо з 2009-го до середини 2020 року в Україні діяла законодавча заборона гемблінгу і ринок був винятково чорним. Ось його "побілішання" і призвело до наповнення держбюджету мільярдами гривень.
Тобто процес йде у правильному напрямку, і майже десять мільярдів гривень податків за трохи більш ніж пів року – це фантастичний результат у сучасних умовах і ним дійсно можна пишатися всім причетним. Проте потенціал наповнення державного бюджету від оподаткування гемблінгової сфери набагато більший. Цей факт зараз і намагаються приховати від громадськості, акцентуючи увагу на черговому поточному рекорді. Але все пізнається у порівнянні, і якщо в перший рік реформи щодо легалізації азартних ігор в 2020 році доходи бюджету були мізерні, а в 2024 році можуть перетнути риску у 15 мільярдів гривень за рік, то це достатньо природній процес, з огляду на той факт, що до початку реформи обсяг тіньового ринку гемблінгу в Україні експерти оцінували в 60-100 млрд грн. Зрозуміло, що за чотири роки далеко не все "вийшло з тіні", а деякі особливості напівтіньового ринку зберіглися в повному обсязі.
Так, наприклад, нікуди не зникла особлива й привілейована ніша існування лотерей, які за чинним законодавством не є азартними іграми, проте оператори лотерей на своїх сайтах абсолютно спокійно імітують і гральні автомати, і ставки на спорт (найбільш відомі так звані лотереї тото), і онлайн-казино тощо. А під час заборони азартних ігор під "дахом" лотерей спокійно працювали офлайн-заклади. І, відповідно, система оподаткування у лотерей набагато е… ліберальніша, ніж у гемблінгових компаній, тож рівноцінного зиску з доходів лотерей держбюджет не має.
Наявність такого подвійного підходу з боку законодавців до роботи легального ринку азартних ігор та неврегульованість фіскального законодавства, яке всі ці чотири роки реформи використовує тимчасові норми, замість постійних (що призводить до кратного оподаткування одних й тих самих процедур, відсутності неоподаткованого мінімуму виграшу та подвійного оподаткування виграшів, різного тлумачення фінансових понять тощо) та наджорсткі норми щодо регулювання бізнесової діяльності легальних організаторів ринку азартних ігор (наразі діє майже повна заборона на рекламу її в ЗМІ) – відбивають у західних інвесторів бажання заходити на український ринок. Відповідно, Україна втрачає мільярди гривень щорічно лише на тому, що замість єдиних для всіх учасників ринку гемблінгу правил роботи та стабільних і однозначних норм оподаткування – ми маємо дихотомію в правилах та бардак в нормах.
Вирішити це можливо винятково на рівні ухвалення відповідних законодавчих змін. Щодо оподаткування – це повернення до сесійної зали законопроєкту №2713-д, який вже другий рік очікує на розгляд в другому читанні. Щодо єдиних правил роботи – то потрібні зміни до закону про діяльність лотерей. Все це можна досить швидко зробити і державних бюджет отримає додаткові мільярди гривень ще до кінця нпинішнього року.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.