Публікації 2020-12-28T04:07:30+02:00
Українські Новини
Влада має спиратися на народ. Але не ногами

Влада має спиратися на народ. Але не ногами

Особливість українського конституційного процесу полягає у повторюваних спробах президентсько-урядово-парламентської більшості максимально освоїти те, що вчора було омріяною метою сьогоднішньої деморалізованої опозиції.

Незаконне ми робимо негайно. Неконституційне потребує трохи більше часу.

Генрі Кіссінджер

Особливість українського конституційного процесу полягає в повторюваних спробах президентсько-урядово-парламентської більшості максимально освоїти те, що вчора було омріяною метою сьогоднішньої деморалізованої опозиції й чому вони всіляко перешкоджали.

Головною альтернативою демократії багато сторіч була тотальна концентрація влади в руках однієї людини чи групи людей. На місце демократії приходять авторитарні режими. Показова в цьому сенсі Франція, яку називають "країною-музеєм Конституції": конституція П'ятої республіки стала шістнадцятою в історії Франції. Французькому народу і його політичним лідерам знадобилось більш як півтораста років для усвідомлення того, що конституція має бути швидше визначенням загальних правил формування політичного пейзажу, ніж знаряддям у політичній боротьбі.

Конституційні цикли у Франції характеризувалися послідовною зміною республік (парламентаризму) імперіями (авторитарною владою), парламентських режимів - президентськими. Сьогодні функціонує змішана (парламентсько-президентська) форма правління. Конституція П'ятої республіки вважається досить еластичною, що забезпечує значну стабільність політичного режиму, хоча й піддавалася змінам після 1958 року близько десяти разів. Змішаний (парламентсько-президентський) режим передбачає: обрання президента загальним голосуванням з наділенням його значними повноваженнями; сильну виконавчу владу на чолі із прем'єр-міністром; залежність уряду від волі парламенту. Своєрідність змішаного режиму проявляється в тому, що владна система здатна функціонувати як президентська, коли президент і парламентська більшість діють узгоджено, і як парламентська, коли вони конфліктують. Ця система забезпечує високу персональну легітимність президентові. Конкретна політична ситуація визначається значною мірою не стільки конституційними положеннями, що характеризують владні повноваження президента, парламенту й уряду, скільки поза конституційними факторами, усвідомленням обопільної (подвійний) легітимності як президента, так і парламенту. Вирішальне значення має партійна дисципліна, традиція - коли президент і парламентарії, прем'єр-міністр і інші члени уряду мають загальні політичні переконання. Такий режим, що називають "республіканською монархією", виникає незалежно від форми правління. В умовах протистояння президента й парламенту ефективність і стабільність режиму піддаються серйозним випробуванням аж до можливого виникнення ситуації нерозв'язності конфлікту. Нестабільність владної моделі загострює конфлікт легітимності двох центрів влади - президента й парламенту, що може викликати спроби переходу до авторитаризму. Такий конфлікт потребує постійного пошуку політичних методів його подолання.

Україна багато в чому закріпила в Конституції 1996 року змішаний режим, що зберігся й після внесення до неї змін. Чергове загострення неприйняття конституційних змін 2004 року характеризується рішучою готовністю влади радикально вирішити питання про найбільш прийнятний політичний режим шляхом повернення до редакції Конституції 1996 року. Як основний обрано випробуваний шлях: покластися на волю народу, який буде готовий схвалити те, про що він ще вчора не відав, а завтра без цього не буде мислити ні себе, ні державної влади.

"Відносно незначного закону про внесення змін до Конституції може бути застосовано народне вето", - вважає міністр юстиції Олександр Лавринович.

Зверніть увагу: мова йде не про проект закону про внесення змін до Конституції, а про закон. Тобто більш як п'ять років тому парламент прийняв Закон про внесення змін до Основного Закону держави, президент його підписав і опублікував, зміни до тексту Конституції набули чинності, стали органічним елементом її змісту.

Не варто лукавити або пом'якшувати оцінки намірів і дій колишніх і нинішньої владних команд. Навіть короткий екскурс у період після прийняття Конституції України в редакції 1996 року не дає змоги помилитися в головному висновку: спроби змінити Основний Закон не припинялися ні на день. Зрозуміло, кожен глава держави був стурбований тим, як розширити власні повноваження, знизити політичну вага парламенту (в тому числі скоротити чисельність депутатів), максимально підкорити собі виконавчу й законодавчу влади, а також силові, правоохоронні органи.

Леонід Кучма, треба віддати йому належне, намагався реалізувати цю ідею максимально в рамках Конституції й законів, не намагаючись пресингувати парламент у питанні реалізації результатів референдуму 2000 року. На хвилі відомих політичних рухів з'явилися ідеї демократизації політичного режиму, свідченням чого став проект закону про внесення змін до Конституції №0999, поданий у Конституційний Суд України в 1999 році. Цікаво, що до 2003 року, поки не з'явився проект змін до Конституції від Леоніда Кучми, ініціатори проекту №0999 змін до Конституції (серед них націонал-демократи, комуністи, центристи й т.ін.) про нього не згадували. Але саме цей законопроект, як перший, був прийнятий як основний до роботи Конституційною комісією парламенту. Усе, що відбувалося в конституційному процесі в 2003-2004 роках, відомо: маючи на меті поставити на пост президента Віктора Ющенка, націонал-демократичні парламентські фракції, не зупиняючись у виборі методів і засобів, стали намертво на шляху змін Конституції. Вони відкинули політичну риторику про демократизацію владного режиму, оскільки за спиною свого майбутнього глави держави з потужними повноваженнями відкривалися захоплюючі для близьких і далеких соратників перспективи володіння фінансово-матеріальними й кар'єрними можливостями, що не піддаються переоцінці.

У кризовий момент президентських виборів 2004 року, коли вже ніхто не будував планів навіть у найближчому майбутньому повернутися до ідеї змін у Конституцію, основними суб'єктами влади за участі зарубіжних посередників було ухвалено рішення створити умови для проведення повторного голосування на президентських виборах шляхом прийняття в пакеті відповідного закону, що фактично забезпечив перемогу Віктора Ющенка й зміни в Конституцію. Був прийнятий широко відомий Закон №2222 і схвалений Закон № 3207-1, що передбачає внесення змін до розділу про місцеве самоврядування. Другий закон був спрямований у Конституційний Суд України, але висновок суду, як на сміх, парламент одержав лише через два роки. Конституція передбачає механізм внесення змін до Основного Закону послідовно на двох чергових сесіях. Парламент міг і через два роки внести зміни до Конституції відповідно до названого механізму, але розклад парламентських сил був такий, що сама постановка цього питання була безглуздою. Всі п'ять років на посаді президента Віктор Ющенко не залишав надії якщо не скасувати результати "Конституційної реформи 2004 року", то прийняти нову Конституцію, яку він офіційно презентував уже наприкінці свого президентства без найменших перспектив її прийняття.

Згадати хоча б загалом про політичну атмосферу, у якій були внесені зміни до Конституції 08.12.2004 року і яка супроводжувала животіння Основного Закону останні п'ять років, необхідно саме тому, що держава, мільйони громадян стали заручниками непомірних амбіцій президента, його найближчих соратників, політичних попутників, які вели непримиренну боротьбу, в основному у власному середовищі, "не відчуваючи під собою країни". Пам'ятна спільна спроба фракцій "Регіонів" і БЮТ прийняти супердемократичні зміни до Конституції, перетворивши Україну в парламентську республіку з обранням президента в парламенті. Усі, хто був знайомий із текстом пропонованих змін, зітхнули з полегшенням, коли цей план зірвався. Навіть Конституційний Суд не знайшов би в тексті оновленої Конституції не те що духу, навіть запаху демократії й свободи. Планувався цинічний розподіл сфер політичного впливу та відповідних матеріально-фінансових можливостей між двома передбачуваними учасниками цього процесу. Підготовка такого плану державної перебудови навряд чи робить честь її учасникам. Хоча є надія, що відмова від реалізації задуманого стане наслідком дійсного усвідомлення більше високої місії людей, покликаних до влади, ніж цинічний розподіл багатств узятої фортеці переможцями.

Авторитет влади, поняття "правового порядку й законності" стали категоріями, що викликають неприйняття й недовіру в суспільстві. Особливого збитку завдано авторитету парламенту, самій ідеї парламентаризму.

Сьогодні конституційний процес пішов на черговий виток. Вибудовується своєрідна мозаїка можливого розвитку цього процесу. Запущено політичний механізм, що допускає багатоваріантність руху до мети, а основна мета - повернутися до редакції Конституції 1996 року. Як передбачається досягти цієї мети? Головна роль відведена народу, який на референдумі повинен застосувати своє "вето" Закону №2222, яким в 2004 році була "перекручена" Конституція. Основна причина, що не дозволила Леоніду Даниловичу наполягати на імплементації в текст Конституції результатів референдуму 2000 року, полягала в тексті Закону України "Про всеукраїнський і місцевий референдум", який не був приведений у відповідність із Конституцією й не передбачав обов'язковість для парламенту результатів референдуму.

Натхненники референдумного шляху повернення главі держави початкових повноважень президента цілеспрямовано ставлять парламент перед необхідністю якнайшвидшого прийняття закону "Про всеукраїнський референдум із народної ініціативи" виключно в авторській редакції. Про цей законопроект висловлено величезну кількість різних думок, багато хто називає антиконституційною низку важливих положень проекту. У контексті теми цієї статті досить звернути увагу на наслідки прийняття на референдумі рішення про скасування закону про внесення змін до Конституції, а також "нової редакції" (нової) Конституції.

Сама постановка питання "про скасування Закону про внесення змін до Конституції" проблематична, оскільки правова природа такого закону цілком конкретна: зміст закону в момент введення його в дію стає органічною частиною змісту змінюваного закону. Оскільки йдеться про Закон №2222, яким змінено текст Конституції, слід зазначити, що в проміжку між опублікуванням закону і введенням його в дію (в основному з 01.01.2006 року) існувала реальна можливість скасування закону в разі визнання його Конституційним Судом України неконституційним, але таку можливість було втрачено.

Ініціаторам ідеї проведення референдуму з названим порядком денним слід пам'ятати, що змінами до Конституції є як нові положення, внесені в текст Основного Закону, так і виключення (зміна) положень статей (їх частин) з чинного тексту Конституції. Спосіб внесення змін шляхом виключення з тексту Конституції може бути тільки той, який визначено розділом XIII Конституції. Це значить, що не менш як 150 народних депутатів (або президент) повинні ініціювати внесення змін до Конституції шляхом виключення з її тексту поправок, внесених в 2004 році, і відновлення колишнього тексту статей.

Прийняття нової Конституції на референдумі ще більш проблематичне. Відомо, що нахрапом зробити це неможливо, про що днями недвозначно нагадав недавній голова Конституційного Суду України А.Стрижак. Підтвердженням цьому є кілька рішень КС України, у яких, виходячи із цілісності й системного аналізу Конституції, зроблено висновки про можливість застосування референдуму в конституційному процесі для прийняття нової Конституції, що заміняє республіканський демократичний конституційний лад на інший (монархія, анархія, тиранія...) Але референдуму, на якому може бути прийнято нову Конституцію, мають передувати два інших референдуми. По-перше, щоб не ставити під сумнів чинність нинішньої Конституції, що може спричинити ослаблення засад конституційного ладу, необхідно винести на референдум питання щодо необхідності прийняття саме нової Конституції. По-друге, після отримання позитивної відповіді на перше питання має бути проведено референдум, де слід отримати схвалення пропозиції про необхідність передбачити в Конституції можливість прийняття нового Основного Закону на референдумі. Нагадування про необхідність пам'ятати ініціаторам референдумного законотворчості не зайве, з огляду на їхню наполегливість, навіть нахрапистість у досягненні поставленої мети, з ігноруванням при цьому застереження про неприпустимість неповажного ставлення до Конституції.

Крім названих радикальних спроб, все-таки найбільш надійним, можливо, навіть безпрограшним способом досягнення мети, швидше за все, розглядається звернення до Конституційного Суду України з постановкою перед ним того ж завдання - визнати Закон №2222 неконституційним. З цим пов'язаний непублічний збір близько 250 підписів народних депутатів під відповідним поданням у Конституційний Суд України. До речі, не можна виключати, що КС, навіть ідучи назустріч очікуванням підписантів, почасти піклуючись про власну репутацію, може зробити висновок про неконституційність лише окремих положень закону, залишивши чинними інші.

Про всяк випадок не зайво було б застерегти натхненників, організаторів і виконавців грандіозних планів освоєння старих, але потужних владних вершин, щоб вони все-таки порівнювали свій ентузіазм із можливими не політичними, а юридичними оцінками їхньої діяльності. Я маю на увазі неприпустимість дій, що підпадають під визначення "узурпація державної влади".

Конституційний Суд дав визначення поняття "узурпація державної влади": "це неконституційне або незаконне її захоплення органами державної влади або органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, громадянами або їх об'єднаннями". Узурпація влади означає, зокрема, присвоєння кожним із перерахованих суб'єктів повноважень, що належать іншим органам влади й самоврядування. Безумовним свідченням узурпації влади є усвідомлене порушення порядку внесення змін до Конституції України способом, не передбаченим розділом XIII чинного Основного Закону (рішення Конституційного суду України від 05.10.2005 року).

Будь-хто, навіть не посвячений у тонкощі конституційно-правового порядку й реального змісту повноважень глави держави, змушений буде визнати наявність ознак узурпації влади в значній кількості актів і дій президента Віктора Ющенка. Ось лише деякі з них: відмова визнавати обов'язковість контрасигнації указів президента; видання десятків указів про звільнення з посад і про призначення на посади голів адміністрацій, в.о. голів адміністрацій без подання Кабінету Міністрів; неконституційні укази про дострокове припинення повноважень парламенту; параліч його законодавчої діяльності; дискредитація суддів Конституційного Суду України й самого Суду з метою не допустити оцінки виданих них указів; звільнення генерального прокурора без згоди парламенту; звільнення голови СБУ без згоди парламенту; перепідпорядкування собі Внутрішніх військ і т.д. і т.п. У всьому цьому й чималій кількості інших актів і дій президента без труднощів можна знайти ознаки діянь, яким присвячені, наприклад, статті 351, 353, 356, 365, 376 Кримінального кодексу України.

Конституція передбачає чіткий механізм реакції на подібну поведінку президента - імпічмент. Парламент за п'ять років не визнав за необхідне хоча б один раз порушити питання про захист Конституції, правового порядку від гаранта Конституції. Тому що імпічмент був нереальним? Швидше за все. Але суспільство, громадяни мали право почути, а парламент був зобов'язаний викласти перед народом всі претензії до президента з відповідними обґрунтуваннями. Парламент волів підкоритися антиконституційному шантажу. Пішовши на дострокові вибори 2007 року, він поставив під сумнів не тільки легітимність парламенту шостого скликання, але й усіх органів і осіб, які ним формувалися (насамперед Кабінет Міністрів) і обиралися.

У діях парламенту й уряду також чимало прикладів усвідомленого порушення Конституції й законів. Конституційний Суд, у свою чергу, дедалі частіше виходить із одному йому доступного духу положень Основного Закону, чим фактично змінює не текст, а зміст Конституції. Ми дедалі частіше стаємо свідками того, що в теорії конституціоналізму називають "правлінням суддів", коли текст Конституції і її зміст матимуть різне розуміння через тлумачення Конституційного Суду. Оригінальний і відомий спосіб обійти парламент, єдиний, хто має конституційні повноваження змінювати текст Основного Закону. Кабінет Міністрів у різних складах залишив свої зразки антиконституційних, незаконних актів і дій. Таке враження, що в державному механізмі бракує суб'єкта, наділеного повноваженням хоча б звертати увагу органів влади та громадян на кожен факт порушення Конституції і, в разі відсутності належної реакції відповідного органу, зобов'язаного звертатися в Конституційний Суд. Але, виходячи із усього викладеного, виникає питання: чому саме Конституція в чинній редакції оголошена колишнім і нинішнім президентами "причиною розбалансування й серйозної кризи влади"? Де при цьому просто омана, м'яко кажучи, брак розуміння конституційно-правових механізмів, а де цілеспрямоване прагнення мінімально (умовно) легітимно опанувати механізмами "республіканської монархії"?

Конституція надовго залишиться в найкращому разі тільки безжиттєвим стратегічним планом побудови держави, поки глас народу в безлічі способів і форм його прояву не вдихне в неї життя й сили. Найвірнішою ознакою встановлення конституційно-правового порядку в державі буде встановлення кримінальної відповідальності не тільки за зазіхання на скинення конституційного ладу або захоплення державної влади, а й за власне скинення конституційного ладу або захоплення державної влади.

У найближчій же перспективі найбільш корисним заняттям для особливо стурбованих долями демократії й свободи на українських теренах рекомендується вирощування капусти на законних шести сотках.

Автор: Віктор Мусіяка для "Зеркала недели"

 

 


Архів
Новини
У 14 областях України сьогодні проходять повторні місцеві вибори 11:40
В Україні ще 3,9 тис. хворих на коронавірус: дані по областям 10:19
Хуртовини, ожеледь і снігові замети: в Україні оголосили штормове попередження 09:25 Карта
Сьогодні 6-я річниця обстрілу Маріуполя бойовиками 08:23
За організацію вбивства генерала СБУ Наумова Расюку загрожує довічне ув'язнення 22:21
Суд заарештував чотирьох підозрюваних за фактом пожежі в будинку для людей похилого віку в Харкові 21:20 Доповнено
Юрій Расюк. Фото: Цензор.НЕТ
За голову Наумова затриманий Расюк пропонував 50 тис. Доларів, — ЗМІ 19:08
Поезд протаранил маршрутку на переезде. Фото: Львовская железная дорога
У Львівській області поїзд протаранив автобус з пасажирами. Один з постраждалих помер 17:30
У "Київпастрансі" нагадали про безкоштовний проїзд в громадському транспорті для школярів 16:32
Коронавірус в Київській області: за добу стало на 10 смертей від COVID-19 більше 15:19
більше новин
Кличко першим в Україні закупить мільйон доз вакцини для населення 13:57
Україні треба не підлабузнюватися перед Китаєм, випрошуючи вакцини, а вирішити питання "Мотор Січ", - Карасьов 09:52
Через політику демпінгу "Укрзалізниці" у 2021 році держава може вперше почати дотувати вантажоперевезення, — ЗМІ 20:11
Через невигідні контракти із забудовниками держава може втратити 12 тис. квартир для військових та пільговиків, – нардеп Юрченко 19:41
Мясковського усунули з посади директора Одеського порту, щоб повернути старі "схеми" оренди буксирів, – ЗМІ 17:10 Документ
В Україні ліквідують спеціальність "міжнародне право", - ЗМІ 16:03
Долар продовжив подорожчання на вихідних. Офіційний курс валют від НБУ 05:15
Випускникам вищих навчальних закладів МВС більше не даватимуть дипломи юристів. Деталі реформи 16:33
Обвал стелі в підземному переході на Майдані Незалежності. Фото: PavlovskyNews
У Києві на Майдані Незалежності "втомився" і обвалився дах в підземному переході 12:03
Поезд протаранил маршрутку на переезде. Фото: Львовская железная дорога
У Львівській області поїзд протаранив автобус з пасажирами. Один з постраждалих помер 17:30
більше новин
Свинина подорожчає на 50 гривень в 2021, - експерти 05:30
У 2020 українське промислове виробництво скоротилося на 5,2% 15:51
Глава Нацполіціі Клименко проти легалізації зброї 17:33
Кандидат від "Євросолідарності" Борисенко виграв вибори мера Борисполя, — ЦВК 19:11
Через невигідні контракти із забудовниками держава може втратити 12 тис. квартир для військових та пільговиків, – нардеп Юрченко 19:41
Олімпіаду в Токіо можуть провести без глядачів, якщо епідемію не візьмуть під контроль до літа 21:42
Компанія з Люксембурга просить суд почати банкрутство однієї з найбільших в минулому металургійних корпорацій 21:59
Прокуратура повідомила 4 особам про підозру в порушенні правил пожежної безпеки, що спричинило пожежу в будинку для літніх людей 22:17
У реєстрі постачальників соціальних послуг налічується 91 комунальна та 42 приватні установи, — Лазебна 22:49
Мінсоцполітики просить Мінфін збільшити на 9 млрд гривень бюджетні витрати на програму субсидій, — Лазебна 23:42
більше новин

ok