Створення кращих умов для розвитку легального бізнесу завжди більш ефективне, ніж простійна боротьба із порушниками занадто суворих законодавчих норм. Це є чи не підручниковою тезою для всіх, хто вивчає зв’язок між діяльністю органів публічного управління та адміністрування та функціонуванням економіки.
Проте, іноді під впливом емоцій, а частіше через приватні інтереси політиків (що є первісною основою для політичної корупції) – це правило порушується. Внаслідок такого порушення виникає розвинений "чорний ринок" в будь-якій галузі, де обсяги дозвільних норм стають набагато меншими, ніж обсяги норм забороняючих. Результат завжди один – держава втрачає податкові надходження від легального бізнесу, а корумповані політики, чиновники та "правоохоронці" отримують ще одну годівничку і саме до їхніх кишень спрямовується все те, що мало піти на суспільні потреби через видатки державного та місцевих бюджетів.
Саме це й відбулося з ринком азартних ігор, легальне існування якого було припинене в Україні в травні 2009 року, після того як Верховна Рада ухвалила, а президент Віктор Ющенко підписав Закон України "Про заборону грального бізнесу в Україні". Знадобилося більше 11 років до того часу, як парламент повернув його в легальне правове поле, ухваливши закон "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор", що набув чинності в серпні 2020 року після підписання вже президентом Володимиром Зеленським.
Відновлення гемблінгу не було і не є простим. Спочатку епідемія короновірусу, що суттєво стримувала розвиток оффлайн-сегменту. А з лютого 2022 року – повномасштабна війна Росії проти України. Проте вітчизняний бізнес, отримавши можливості для легального розвитку, намагається не просто вижити, а активно допомагає державі у боротьбі з агресором.
Допомога державі від грального бізнесу – це, насамперед, податкові надходження та ліцензійні платежі. Значна частина гравців на ринку азартних ігор попри війну намагається не лише активно працювати, але й діяти легально та сплачувати до бюджету податки. Так, зокрема, Комісія з регулювання азартних ігор і лотерей (КРАІЛ) оприлюднила інформацію про те, що станом на 1 вересня зібрала з учасників українського гемблінг-ринку 1,163 млрд гривень до держбюджету. І це лише плата за ліцензії!
Нагадаємо, що в Законі України "Про державний бюджет України на 2023 рік" плановий показник по доходах від галузіа зартних ігор визначено на рівні 1,596 млрд гривень. Тобто за 8 місяців поточного року вже сплачено 73% від річного плану. І процес сплати та отримання ліцензій не припиняється, то ж можна прогнозувати, що план буде перевиконано. А якщо згадати, що на функціонування КРАІЛ в дербюджеті передбачено видатків на поточний рік у розмірі 86,8 млн гривень, то можна говорити про те, що національний регулятор вже забезпечив надходжень в 13,4 рази більше, ніж отримає до кінця року на виконання свої функцій.
Але це не всі платежі, що отримає держбюджет та місцеві бюджети від грального бізнесу. Загальні податкові надходження за 9 місяців цього року від грального бізнесу склали 6,65 млрд гривень. Тобто, рік ще не завершився, а держава отримала вже прямих платежів від легальних організаторів азартних ігор (у вигляді податків та плати за ліцензії) майже на 8 млрд гривень!
Ця цифра дає підстави для того, щоб уявити а скільки ж коштів було недоотримано в бюджети різних рівнів та що пішло в кишені корупціонерам за час перебування грального бізнесу в тіні впродовж 2009-2020 років. Навіть якщо припустити, що середній рівень платежів щорічно був вдвічі меншим (враховуючи рівень доходів домогосподарств в цей період), то втрати сягають 40-45 млрд гривень. Проте не варто забувати, що наразі гемблінг, як і весь вітчизняний бізнес, переживає не найкращі часи через війну, що продовжується. Ситуація в період з 2009 по 2020 роки для функціонування та розвитку точно була більш сприятлива. Тож реальні обсяги недоотриманого, скоріш за все, більші.
Відповідно, варто вчергове наголосити на тому, що на легальному ринку азартних ігор насамперед виграє держава, а нелегальний ринок – годує корупціонерів.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.