Фіскальна політика та легальний гемблінг: консенсус заради розвитку

З самого початку повернення ринку азартних ігор у легальне правове поле після більш ніж одинадцяти років заборони на ведення господарської діяльності цей процес супроводжувався значними складнощами та проблемами, які не залежали ані від організаторів гемблінгу ані від держави.

Спочатку 2 роки пандемії, що суттєво та негативно вплинули на оффлайн-сегмент грального ринку. Потім початок повномасштабного вторгнення російських військо до України. Як наслідок – повне припинення туристичного потоку до нас іноземців, присутність яких в українських гральних закладах становила суттєву частку гравців та забезпечувала вагому частину прибутків, що дозволяло вчасно та повному обсязі сплачувати податки та ліцензійні платежі до державного бюджету. Фізичне знищення частини активів гемблінгових компаній на територіях, де проводились активні бойові дії, та енергетичної інфраструктури держави по всій території країни, що спричинило великі збитки від неможливості працювати для багатьох вітчизняних підприємств взагалі та легальних організаторів грального бізнесу зокрема.

Попри все це легальний гемблінг вистояв та почав потрохи відновлюватися. Більше того, компанії, що не припиняли свою роботу навіть у найтяжчі часи перших днів масштабного вторгнення російських військ до України і зараз продовжують допомагати боротися з ворогом: беруть участь у забезпеченні ЗСУ та ТрО амуніцією та технічними засобами, фінансують регіональні соціальні та гуманітарні проекти, перераховують частину прибутків на загальнодержавні проекти через спеціальний рахунок Національного банку.

Зокрема компанії-члени найбільшої профільної асоціація представників легального ринку азартних ігор – Всеукраїнська Рада Гемблінгу (Ukrainian Gambling Council – UGC), окрім сплачених податків та ліцензійних платежів до державного бюджету, витратили на допомогу суспільству й армії з початку повномасштабного вторгнення більше 600 млн.

Водночас, процес відновлення роботи та подальшого розвитку грального бізнесу в Україні, зокрема і за рахунок надходження іноземних інвестицій, зіткається із труднощами, які випливають із наявностей певних неузгодженостей у фіскальному законодавстві, які мали бути виправлені ще одночасно із ухвалення базового закону про легалізацію азартних ігор, але ще й досі відповідний законопроект перебуває на розгляді парламентарів, пройшовши лише перше читання.

Певні кроки щодо подолання цих неузгоженостей були зроблені ще минулого року, коли у серпні Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей та ДП "Офіс із залучення та підтримки інвестицій" (UkraineInvest) уклали Меморандум про взаємодію і співпрацю. Цим самим національний регулятор державна інституція по сприянню інвестуванню в Україну показали, що будуть консолідувати зусилля зі створення сприятливих організаційних і економічних умов для залучення коштів інвесторів у сфері організації та проведення азартних ігор.

Наступний крок за народними депутатами, що можуть ухвалили відповідні законодавчі зміни, сприятливі для надходження іноземних інвестицій до нашої країни, викладені у законопроекті №2713-д, та урядом, що має затвердити порядок роботи Державної системи онлайн-моніторингу, що є базовим елементом контролю за діяльністю всіх легальних гральних закладів.

Легальні організатори азартних ігор в Україні у своєму відкритому листі до парламентарів та інших представників влади зазначають, що саме відсутність збалансованого та зрозумілого податкового законодавства ускладнює діяльність компаній-представників легального гемблінгу, що вже отримали ліцензії, і не дозволяє ринку розвиватися, а це призводить до втрат Державного бюджету Україну та розквіту нелегального сегменту. З метою виправити ситуацію, пропонується:

1. ухвалити проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо оподаткування доходів від діяльності з організації та проведення азартних ігор та лотерей" № 2713-д від 19.06.2020;
2. ухвалити проект постанови уряду "Про затвердження Порядку функціонування Державної системи онлайн-моніторингу";
3. забезпечити умови для створення та введення в експлуатацію Державної системи онлайн-моніторингу одночасно з прийняттям законопроекту №2713-д.

Фіскальна політика держави та легальний гемблінг потребують консенсусу заради розвитку бізнесу та подальшого наповнення державного бюджету надходженнями від легального роботи ринку азартних ігор. Бізнес свій крок назустріч зробив. Наразі – відповідь за представниками влади.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.