29 вересня 2022, четвер, 19:11 281

Закон "Про медіа": нардепи твердять про крок вперед, медійна спільнота – про кілька кроків до цензури

Проект Закону "Про медіа". Фото: НСЖУ.

Верховна Рада 30 серпня у першому читання ухвалила новий закон "Про медіа" №2693-д. "За" проголосували 233 депутати. Як вважають автори даного документу, його схвалення є одним з критеріїв, необхідних для початку переговорів про вступ України до ЄС. У пояснювальній записці зазначено, що метою законопроекту є створення єдиної, впорядкованої та взаємоузгодженої системи правових норм, спрямованих на регулювання правовідносин у сфері медіа, виконання Україною зобов’язань перед європейськими партнерами та імплементація норм європейського законодавства у національне законодавство.

Законопроєкт №2693-д "Про медіа" насамперед передбачає розширення повноважень Нацради з питань телебачення та радіомовлення. Це конституційний орган, половину членів якого призначає президент, а половину – ВРУ. В умовах пропрезидентської монобільшості регулятор фактично потрапляє під контроль влади. Ця проблема всім зрозуміла, але розв'язати її наразі неможливо. Тому що два суб’єкти призначення членів Нацради прописані в Конституції. В умовах воєнного стану вносити зміни до Конституції нереально. Однак для гарантування незалежності й фаховості регулятора необхідно встановити квоти для представників ринку медіа - телебачення, радіо, друкованих і онлайн ЗМІ, а також для операторів кабельного ТБ і онлайн-кінотеатрів. Адже усі ці медіа за новим законом жорстко регулюватиме нацрада.

Згідно з діючим законодавством Нацрада видавала ліцензії, проводила перевірки та накладала санкції щодо телекомпаній та радіокомпаній, тобто медіа, які використовували радіочастотний ресурс, що має обмежений характер.

Згідно з прийнятим в першому читанні законопроектом про медіа, тепер під регулювання Нацради попадуть друковані ЗМІ, інтернет-ЗМІ та навіть провайдери аудіовізуальних послуг (інтернет-телебаченні та онлайн-кінотеатри) і платформи спільного доступу до інформації (платформи зберігання відео-контенту користувачів на кшталт YouTube та соціальні мережі Meta, Twitter та інші).

Нацрада зможе проводити перевірки медіа та виносити санкції – обовʼязкові до виконання приписи, штрафи та навіть зупинення діяльності без рішення суду і належного розгляду. За новим законом Нацрада також отримає право звертатися до іноземних пошукових систем таких як Google з вимогою обмежити доступ до інформації і виключити її з результатів пошукової видачі користувачів.

Національна Рада з питань телебачення і радіомовлення зможе звертатися іноземних платформ розповсюдження контенту (соціальні мережі та платформи відео користувачів на кшталт YouTube і пошукових систем з вимогою видалення інформації.

Нацрада може вимагати від соцмереж, пошукових систем і онлайн-платформ видалити інформацію, яка порушує законодавство і за розповсюдження якої медіа були оштрафовані або навіть покарані припиненням мовлення.

Такі санкції згідно з законопроектом можуть накладатися за порушення до яких відноситься заклики до повалення конституційного ладу, сепаратизму, насилля, поширення дискримінаційних висловів, створення позитивних образів комуністичних діячів, поширення порнографії, пропаганда наркотиків. Ці заборони є і в нині діючому законодавстві. Однак розглядати їх має незалежний суд з правом медіа на захист. За новим законом такого права у медіа не буде. Можна буде оскаржити у суді вже вчинену владою дію.

Національна Рада з питань телебачення і радіомовлення зможе видавати обовʼязкові до виконанні всіма медіа.

Приписи – один із засобів реагування Нацради, застосовується як реакція на незначні порушення, причому він накладається без проведення перевірки.

Незначні порушення згідно із законопроектом – це ненадання Нацраді інформації за запитом, відсутність належних вихідних даних, а у випадку телерадіокомпаній – недодержання ліцензійних вимог щодо програмного продукту, а також порушення мовних квот менше ніж на 10 відсоткових пунктів.

Припис представляє собою опис порушення і перелік необхідних дій, щодо його усунення, які медіа зобовʼязане виконати.

Якщо медіа не виконує приписи, то щодо нього Нацрада може застосувати штрафи.

Національна рада зможе припиняти мовлення будь-яких медіа в Україні за порушення законодавства.

Згідно з законопроектом, Нацрада отримує засоби реагування, що означатимуть припинення мовлення медіа.

Щодо телерадіокомпаній – це анулювання ліцензій (у випадку якщо компанія не почала мовлення, або подала невірну інформацію про власників), або звернення до суду з вимогою анулювати ліцензію у разі повторного порушення законодавства.

У випадку друкованих ЗМІ – позбавлення реєстрації або звернення до суду щодо припинення діяльності, у випадку онлайн-ЗМІ – тимчасове припинення діяльності без рішення суду, або заборона діяльності за рішенням суду.

Дані санкції Нацрада зможе приймати як реакції на порушення законодавства.

Опис таких порушень досить розмитий. До них відноситься заклики до повалення конституційного ладу, сепаратизму, насилля, поширення дискримінаційних висловів, створення позитивних образів комуністичних діячів, поширення порнографії, подвійна відмова у проведенні перевірки.

У разі тимчасового припинення або заборони онлайн-ЗМІ Нацрада повідомляє про це Нацкомісію з регулювання звʼязку, яка зобовʼязує провайдерів припинити доступ до ресурсів таких медіа. Тобто, онлайн- медіа може дізнатися про свою заборону Нацрадою вже коли доступ до нього буде обмежено провайдером.

Національна Рада з телебачення і радіомовлення зможе анулювати ліцензії телерадіокоманій, що тягне за собою припинення їх діяльності.

Законопроект передбачає право Нацради самостійно без рішення суду анулювати ліцензії телерадіокомпаній у деяких випадках.

Серед них – подача лецензіатом недостовірних відомостей про свого бенефіціара (кінцевого власника), а також, якщо структура власності компанії не відповідає закону.

А саме – норм, згідно яких телеканалами не можуть володіти державні органи (крім публічних телекомпаній, телеканала Рада), органи влади іноземних держав, релігійні та міжнародні організації, а також громадяни росії та російські компанії (якщо останнє випливає з поданих ліцензіатом документів).

Також в перелік випадків, достатніх для анулювання ліцензії входить припинення діяльності компанії, або ситуація, коли компанія не розпочала мовлення згідно ліцензійних умов.

Також Нацрада може провести розслідування, якщо є відомості про контроль над телекомпанією російських громадян та компаній, але це не випливає з поданих документів.

І якщо розслідування підтверджує підозри, то Нацрада може вимагати анулювання ліцензії в суді, також через суд Нацрада може вимагати анулювання ліцензії телерадіокомпаній у випадку порушень ними законодавства про медіа.

Згідно з діючим законодавством, анулювати ліцензію телерадіокомпанії може тільки суд.

Утім, протягом вересня обговорення такого рішення законодавців наразилося на чималу порцію критики як з боку керівників медійних об'єднань України, експертів галузі, практикуючих журналістів, так і очільників міжнародних організацій.

Понад 200 журналістів провідних ЗМІ України підписали звернення до Верховної Ради України, у якому наголосили на неприпустимості нинішньої редакції закону "Про медіа". Головна претензія медійників – загроза свободі слова.

Складання цього документа ініціювала Національна спілка журналістів України, Українська асоціація медіабізнесу та Асоціація незалежних регіональних видавців України, повідомив голова НСЖУ Сергій Томіленко. Крім того, звернення підтримала Громадська рада при Держкомтелерадіо України.

Автори листа наголосили на необхідності перегляду трьох важливих положень резонансного законопроекту 2693-д "Про медіа".

Зокрема, пропонується обмежити сферу дії закону лише аудіовізуальними медіа, щоб Нацрада не була регулятором для друкованих та онлайн ЗМІ, прибрати механізм фінансування аудіовізуальних медіа громад з місцевих бюджетів і запровадити єдиний для всіх механізм проведення прозорих конкурсів у громадах на відбір та фінансування медіа громади (без дискримінації одних типів медіа іншими).

Також представники ЗМІ наголосили, що необхідно змінити принцип формування складу Нацради з питань телебачення та радіомовлення, прибравши можливість політичної заангажованості цього регулятора. Водночас пропонується запровадити персональну відповідальність членів Нацради за помилкові, хибні рішення та за шкоду, заподіяну медіа на підставі помилкового рішення Нацради. Відповідне звернення підтримали 10 членів Громадської ради.

"Автори та розробники законопроекту "Про медіа" намагалися радитися із журналістською спільнотою, НСЖУ, але в результаті базові зауваження журналістської громади, редакторів, зокрема, друкованих і онлайн медіа проігнорували". Про це заявив у інтерв'ю ЗМІ голова НСЖУ Сергій Томіленко.

"В результаті пропозиції журналістів у законопроекті не враховано. Відповідно, позиція Національної спілки журналістів до законопроекту "Про медіа" є критичною. Ми підтримуємо імплементацію європейських зобов’язань України. Водночас, лише 10 відсотків цього закону "Про медіа" містить саме імплементацію цих зобов’язань. А 90 відсотків – це власне пропозиції українських авторів. Саме до них у нас найбільші претензії. Головна – це різке збільшення впливу Національної ради з питань телебачення і радіомовлення", – наголосив Томіленко.

При цьому очільник найбільшого професійного медіа-об'єднання України наголосив, що НСЖУ вимагає направити законопроект "Про медіа" на аналіз до Венеціанської комісії і не ухвалювати жодних рішень без висновків цієї поважної експертної організації.

"За всі роки незалежності питання свободи слова були тестом на демократичність для будь-якої української влади. Хочу вірити, що Володимир Зеленський, на відміну від попередників, гідно складе цей тест і залишить українські медіа вільними. Свободу слова в Україні ще ніхто не перемагав", – підкреслив Томіленко.

Тим часом Головне наукове-експертне управління Верховної Ради знайшло багато неузгодженостей та оціночних суджень у прийнятому у першому читанні законопроекті про медіа. Про це свідчить висновок ГНЕУ, опублікований на сайті парламенту.

Зазначається, що сам законопроект являє собою консолідований акт регулювання діяльності суб’єктів у сфері медіа, внаслідок прийняття якого будуть визнані такими, що втратили чинність профільні закони "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", "Про телебачення і радіомовлення", "Про інформаційні агентства", "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення", "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації", та яким вносяться зміни в біля 100 чинних законів.

Висновок до документа складається з 19 пунктів зауважень, деякі з яких складаються з багатьох підпунктів.

ГНЕУ акцентує увагу на наявності у законопроекті недоліків, неузгодженостей, недоречностей та необґрунтованих нововведень. Так, зокрема, ГНЕУ робить зауваження щодо присутності в проекті недоліків, які порушують принцип юридичної визначеності та не сприятимуть однозначному тлумаченню та застосуванню правових норм. Також частина положень проекту виглядає неузгодженими між собою.

ГНЕУ відзначає, що в положеннях законопроекту відсутнє чітке визначення строку повноважень членів Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, а деякими новелами (п. 4 ч. 2 ст. 79), по суті, пропонується де-юре прирівняти процесуальний статус членів Нацради до статусу Президента України, прем’єр-міністра, суддів та суддів Конституційного Суду, що є некоректним і порушує права парламенту та його постійно діючих та тимчасових органів самостійно визначати осіб, що можуть бути присутніми на їхніх засіданнях. Також містяться зауваження до пропонованих змін до Кодексу адміністративного судочинства.

До того ж, ГНЕУ відзначає непритаманну для законів складність структури та змісту проекту, бо він вирізняється зайвою громіздкістю та деталізацією, містить значну кількість статей, зокрема і з численними частинами, що занадто перевантажує його зміст та ускладнює сприйняття.

Згідно з висновком, реалізація пропозицій законопроекту потребуватиме додаткових бюджетних видатків. Однак, всупереч вимогам ст. 27 Бюджетного кодексу України, ст. 91 Регламенту Ради, не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (з відповідними розрахунками).

Своєю чергою журналіст, засновник інтернет-видання "Гордон" Дмитро Гордон, коментуючи прийняття в першому читанні Верховною Радою України законопроекту про медіа (№2693-д), назвав даний законопроект "законом про цензуру".

"Закон про медіа у тому вигляді, в якому його хочуть ухвалити зараз, це закон про цензуру. Я - людина, яка виросла на свободі слова. Я ніколи не працював за умов цензури, я завжди писав і говорив те, що думаю.

Навіть за Віктора Федоровича Януковича "Квартал 95" процвітав. І це запорука існування свободи слова. І Петро Олексійович Порошенко, який свободу слова не дуже шанує, не намагався закрити "Квартал 95". Тому Володимира Зеленського виплекано також на свободі слова. Я щиро не розумію, чому треба ініціювати цей закон про медіа, чому треба прагнути, щоб у такій вільній країні, як Україна, була цензура та дозувалася інформація.

Я думаю, що Європа ніколи не схвалить цей закон у сьогоднішньому вигляді. Я думаю, що сьогодні в ході відбиття російської агресії в нашій країні не пройде такий закон. Я думаю, що українське суспільство не потерпить цензури та обмеження свободи слова", – сказав Гордон.

Він переконаний, що депутати, які голосуватимуть за цей закон, підпишуть собі вирок – вони не зможуть продовжувати свою політичну діяльність. Вони будуть могильниками свободи слова та цензорами.

Спеціаліст у сфері захисту авторського права та немайнових прав Клим Братківський висловив свою позицію щодо ситуації з прийняттям у Парламенті Закону "Про медіа".

"Команда Зеленського разом зі "Слугою Народу" хочуть прийняти Закон про Медіа, відповідно до якого корупційному органу Нацраді з питань телебачення і радіомовлення надати повноваження блокувати інтернет-видання, інтернет-сторінки і просто контент в мережі Інтернет, в тому числі в соціальних мережах без будь-якого рішення суду за надуманих підстав. Це кінець Свободи слова, це шлях до аналогічної російської диктатури", – зазначив Братківський.

Водночас законопроект викликав хвилю критики і з боку народних обранців.

Так, нардеп Володимир В’ятрович заявив, що за такий варіант проекту голосувати не можна, оскільки "під приводом євроінтеграції в цей проект включені положення, які не мають до неї жодного стосунку, але знищують важливі механізми захисту українського культурно-інформаційного простору".

Народний депутат та медіаменеджер Микола Княжицький у своєму фейсбук-дописі назвав доопрацьований проект Закону "Про медіа" "проросійським". Він вважає, що "загалом непоганий проект змінили, додали тоталітарні антиєвропейські норми і намагаються цим законом скасувати норми на підтримку української мови і культури – і все під прапором нібито євроінтеграції".

У відповідь одна з авторів ініціативи, нардеп від "Слуги народу" Євгенія Кравчук запевняє, що законопроект "Про медіа" запобігатиме цензурі та зловживанню свободою слова, система санкцій стане зрозумілішою, а українське законодавство почне відповідати нормам Європейського Союзу. Парламентар запевнила, що регулювання діяльності ЗМІ поширюватиметься на онлайн-медіа, але реєстрація стане добровільною. Блогерів не прирівняють до ЗМІ.

За словами Євгенії Кравчук, до кінця вересня автори планують отримати висновки Європейської комісії, а у жовтні – затвердити ініціативу загалом з урахуванням запропонованих правок.

Американський комітет захисту журналістів (CPJ) виступив із заявою, в якій закликав скасувати законопроект "Про медіа".

"Український законопроект про медіа серйозно загрожує свободі преси в країні, посилюючи державний контроль над інформацією в той час, коли громадяни потребують її найбільше", –сказала Гульноза Саїд, координатор програм CPJ у Європі та Центральній Азії, у Нью-Йорку. "Українські законодавці повинні відмовитися від законопроекту або принаймні призупинити його розгляд у парламенті, доки Європейський Союз не зможе висловити свої рекомендації".

Україна, кандидат на вступ до ЄС, повинна реформувати свої закони про засоби масової інформації, багато з яких були введені в дію в 1990-х роках, щоб почати переговори про членство. Голова представництва ЄС в Україні Матті Маасікас заявив що законопроект зараз знаходиться на розгляді в ЄС і Раді Європи, які можуть дати рекомендації до кінця вересня.

"Не можна приймати закони про медіа без консультації з журналістами та їхніми організаціями", – заявив генеральний секретар Європейської федерації журналістів Рікардо Гуттієрес під час зустрічі керівництва ЄФЖ із представниками Секретаріату НСЖУ, Центрів журналістської солідарності та Фонду підтримки українських медіа.

"У ситуації, що склалася, деякі політики хочуть збільшити свій контроль над українськими медіа. Для нас важливо реагувати на будь-які спроби порушити незалежність медіа і свободу журналістів. Тому разом із НСЖУ ми запустили політичну кампанію проти законопроєкту "Про медіа". Сподіваюся, що нова його версія буде кращою", – підкреслив Рікардо Гуттієрес.

Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн поділяє позицію Європейської федерації журналістів, що українське медійне законодавство не повинно згортати свободу слова в нашій країні. Також вона наголошує, що при розробці правових норм, пов’язаних зі ЗМІ, слід залучати журналістські громадські організації.

Про це йдеться у відповіді пані фон дер Ляєн на лист Європейської федерації журналістів, у якому говорилося про солідарність із позицією НСЖУ в питанні захисту свободи слова і прав журналістів в Україні.

Дякуючи президенту ЄФЖ Майї Север за її лист, Урсула фон дер Ляєн наголошує, що "ЄС надає найбільшого значення свободі слова, незалежності ЗМІ та безпеці журналістів. Це також відображається в довгостроковій підтримці ЄС незалежних ЗМІ в Україні, зокрема через технічну допомогу суспільному мовнику, регіональним і місцевим медіа та протидії дезінформації".

Пані фон дер Ляєн наголосила на важливості того, щоб український медіа-регулятор був незалежним, і того, щоб при підготовці законопроекту проводилися консультації з медіа-організаціями.

За її словами, спеціальний проект ЄС – Ради Європи "сприяв процедурі оцінки остаточної версії законопроекту, зареєстрованої у Парламенті (№2693-д). Ця версія включала кілька рекомендацій (наприклад, забезпечення незалежності медіа-регулятора) щодо того, що слід зробити, щоб привести законопроект у відповідність до законодавства та стандартів ЄС. Будьте впевнені, що дотримання цих рекомендацій буде взято до уваги під час оцінки відповідності медіа-законодавства в процесі підготовки до вступу (України в ЄС, – ред.). У наших тісних контактах з українською владою ми й далі наголошуємо на тому, що рівень узгодження має бути пріоритетом, а також на тому, що слід, як і раніше, консультуватися з громадянським суспільством і медіа-організаціями".

Передаючи Національній спілці журналістів України позицію пані фон дер Ляєн, очільниця ЄФЖ Майя Север наголосила, що це чудовий знак, що президент Єврокомісії відповіла на її запит.

"Важливою тезою є те, що український медіа-закон має бути приведено у відповідність до законодавства та стандартів ЄС і що треба консультуватися із громадянським суспільством та медіа-організаціями", – додала пані Север.

За підсумками дискусії зі своїми членами, Національна спілка журналістів не підтримує чинний проект "Про медіа" і надіслала парламентарям свої пропозиції щодо внесення змін.

У листі за підписом голови НСЖУ Сергія Томіленка наголошується, що більшість онлайн і друкованих ЗМІ, які намагаються вижити на поруйнованому війною медіаринку, цей закон не підтримують. Досі не враховано принципові критичні зауваження від українських журналістів, експертів та міжнародних фахівців.

Законопроект "Про медіа" у чинній редакції наділяє дуже широкими повноваженнями державний орган – Національну раду з питань телебачення і радіомовлення. При цьому Нацрада не може виступати в ролі незалежного національного регулятора ЗМІ, оскільки всі її члени призначаються державою, й жодний – журналістськими організаціями.

НСЖУ просить депутатів "допомогти зупинити найбільшу загрозу свободі слова за часів Незалежності", врахувати пропозиції НСЖУ при другому читанні.

У авторів був 21 день для того, щоб внести правки в законопроект, який ухвалили в першому читанні. І як поінформував народний депутат Микита Потураєв, до законопроекту "Про медіа" було внесено 2350 правок. Тепер ці правки мають інтегрувати в документ і винести його на друге читання.