29 квітня 2022, пʼятниця, 09:00 7515

Бізнес-хроніки війни або як адаптується український бізнес

Український супермаркет. Фото: depositphotos

Війна змінила майже всі сфери життя українців – і бізнес не став виключенням. Дослідження Gradus Research Company, яке було проведено в березні серед власників/керівників малого, середнього та великого бізнесу показало, що 85% бізнесу перейшло в режим часткової роботи або й взагалі припинило функціонування. Серед них 1% не планували відновлення взагалі , а 35% призупинили діяльність і чекали кращих часів.

Проте людина звикла адаптуватися до всього, а особливо активні та ініціативні підприємці, тому вже на другий місяць війни бізнес оговтався та почав шукати варіанти відновлення. У квітні за результатами другої хвилі опитування серед представників МСБ кількість непрацюючих підприємств скоротилася вдвічі. Зокрема, з-поміж опитаних малих бізнесів 17% вже відновили роботу після тимчасового припинення і ще 23% готуються до відновлення.

Ми вирішили поглянути, як компанії в Україні адаптувалися до нових реалій, а також які нові шляхи ведення бізнесу знайшли українські підприємці.

Рітейл – одна зі сфер, що досить сильно постраждала з початку війни. За даними на березень приблизно третина точок торгівлі були зачинені з тих чи інших причин. Проте досить швидко більшість з них відновили роботу, зокрема, на деокупованих теориторіях. А для того, щоб забезпечити споживачів, мережі вже розпочали імпорт товарів з-за кордону. Наприклад, у перші тижні війни компанія Ашан терміново підписала контракти з трьома країнами присутності Ашан для імпорту товарів, яких на даний момент неможливо закупити в Україні і таким чином на полицях магазинів з’явився прямий імпорт з Польщі, Румунії, Угорщини та Чехії. Також імпорт власного продукту почала мережа магазинів АТБ та ін.

Інший рітейлер Сільпо вирішуючи питання складної та часом небезпечної логістики, перевів її частково на Укрзалізницю, що допомагало довезти продукти навіть в напівоточені міста, такі як, наприклад, Чернігів. Наразі Укрзалізниця продовжує допомагати Сільпо з розподілом гуманітарної допомоги.

Народжуються і нові моделі управління. Зокрема, компанія «Нова Пошта» під час війни перейшла на щоденне оперативне управління. Завдяки тому, що компанія вже мала досвід роботи в умовах війни на сході України, у компанії існував певний план дій на випадок повномасштабної війни. Проте першою необхідність все одно залишалася безпека співробітників. Як тільки компанія подбала про евакуацію персоналу, досить швидко вона змогла відновити операційну дійльність там, де це було можливо. Співвласники компанії та топ-менеджери тричі на день проводять зустрічі, на яких аналізують різні параметри роботи й швидко ухвалюють рішення стосовно подальших дій. Таким чином, «Нова Пошта» стала першою компанією, яка відновила свою роботу з перевезень, щоб задовольняти базові потреби людей.

Також компанія продовжує працювати в рамках проекту «Гуманітарна пошта України» та запустила проєкт Humanitarian Nova Poshta по відправці гуманітарної допомоги з-за кордону.

Такі звичні товари як сигарети, що раніше можна було зустріти в кожному магазині, у воєнний час стали справжнім дефіцитом, особливо для деяких територій. Виробництво та склади більшості сигаретних виробників знаходяться на території України, і виробники зіштовхнулися як з неможливістю виробляти сигарети, так і з проблемами доставки. Зокрема, для того, щоб забезпечити споживачів продуктом на різних територіях, було запущено сервіс онлайн замовлення та безкоштовної доставки сигарет по Україні Cig-Poshta, що працює на основі доставки Новою Поштою.

Така необхідна сфера громадського харчування теж «віджила» та відкриває свої заклади, особливо активно на територіях, що були звільнені від окупації: за даними дослідження компанії Poster в столиці та Київській області вже відновили роботу 40% закладів, що працювали до війни.

Деякі з них і не припиняли роботу. Компанія «Молоко від фермера» з початку війни почала реорганізацію магазинів, вже з 2 березня на базі флагманського магазину запустила волонтерську пекарню на потреби ЗСУ, ТРО, для укриттів та прихистків, а згодом організувала точки видачі дитячої гуманітарної та продуктової допомоги для цивільного населення.

Досить велика частина легкої промисловості та модної індустрії активно відновлює діяльність в тому чи іншому форматі. Так, наприклад, ювелірний дім Oberig, виробництво якого знаходилося в Харкові, нещодавно відновив роботу та запустив у продаж свої знакові прикраси-обереги Янголів-охоронців. Усі гроші з їхнього продажу бренд передає на пошив амуніції й інших важливих речей для ЗСУ. Ряд виробництв були переміщені в більш безпечні регіони, наприклад, бренд KSENIASCHNAIDER встиг перенести своє виробництво з Києва до більш безпечного місця на Заході України.

Багато брендів відновили онлайн-замовлення та регулярно перераховують частину коштів на ЗСУ та волонтерство, або ж і самі відшивають балаклави, термобілизну, плитоноски та ін. Список таких брендів нараховує десятки імен, серед них kachorovska, Hvoya, the Coat, katimo, harvest_ua, shypelyk, Jul, Mogozine та багато інших.

Дизайнерка Lilia Litkovskaya в перші дні війни провела презентацію в Парижі – замість запланованого шоу вона своїми руками задекорувала простір кольорами українського прапору та додала qr-коди з посиланнями на профілі українців, що прославляють свою країну.

Ба більше, у зв’язку зі зростанням попиту на патріотичну символіку (як серед українських споживачів, так і за кордоном), ряд українських дизайнерів розробили нові лінійки одягу та прикрас. Так бренд BETTERME створив спеціальну лінійку спортивних костюмів, щоб підтримати країну, 50% прибутку з якої буде направлено на допомогу потерпілим дітям в Україні, а кошти передадуть до UNICEF Ukraine. А бренд VIKA ADAMSKAYA створив патріотичну капсулу BORN IN UKRAINE, частину отриманих від продажу коштів бренд спрямує на підтримку волонтерської організації Peace for Kharkiv. Ряд інших брендів випустили патріотичні дропи або колекції на підтримку армії.

Український бізнес отримав нові можливості і для експорту: власник бренду KLEYNOD (українська торгова марка наручних годинників, які відрізняються сучасним українським стилем) ділиться у соцмережах, що неочікуваною допомогою стали замовлення через сайт годинників від громадян США з передплатою. Таким чином команда вирішила зосередитися на експорті, допоки попит на вітчизняному ринку скоротився, та продовжує підтримувати економіку країни.

Хочеться згадати про IT-сектор, який хоч і не зазнав таких кардинальних змін в діяльності, які інші сфери, проте не менш активно включився в допомогу державі. Окрім заклику до сплати ЄСВ багатьма крупними компаніями (ініціатива Tax Pay Forward), існує і ряд інших проектів, що надихають, наприклад, відеоігри, що допомагають зібрати кошти на потреби ЗСУ. Розробники українського MoonClock Studio випустили безкоштовну гру «путлера на пляшку», яка допомагає підтримати бойовий дух українців та збирати кошти на ЗСУ. Запустити гру можна на сайті проєкту. А в грі «Sunflower Slap” кожен може відшмагати Путіна соняхом та, звичайно, ж задонатити.

Сподіваємося, що підтримка держави, а також успіхи ЗСУ будуть сприяти скорішому відновленню бізнесу в Україні! Слава Україні!

Більше новин про: Gradus Research Company