04 лютого 2022, пʼятниця, 14:25 321

Провал відставки Сенниченка: воля є, голосів немає

Фонд державного майна України. Фото: Facebook.

Минулого тижня український парламент не зміг відправити у відставку голову ФДМУ Дмитра Сенніченка. За сукупністю причин – провал приватизації, розвал системи управління держкомпаніями, насамперед, у енергосекторі, збитки держпідприємств, корупція та схеми в управлінні держактивами, що зростають – здавалося б, парламентарі повинні голосувати за відставку фондового чиновника одноголосно. Тим більше, що й заява фігуранта про відставку, написана після скандалу із приватизацією заводу "Більшовик", лежить на столі голови ВР. Але народні "слуги" не змогли проголосувати за відставку голови ФДМУ нібито через поломку системи "Рада". Тим часом, зміна керівництва Фонду поступово стає питанням дедалі актуальнішим, на тлі тієї ж кризи в енергетиці.

Помилка системи "Рада" у вигляді збою "25 каналу" призвела минулого тижня до того, що за відставку голови ФДМ забракло 3 голоси, хоча де-факто вони в залі були. "Результати, м'яко кажучи, сумні. Чому? Тому що у 2021 році було заплановано прибуток, доходи до державного бюджету від приватизації, які мали становити 12 мільярдів. Ми отримали від них 2 мільярди. Тобто, це 20 відсотків від запланованого, забюджетованого доходу. Те саме за 20-й рік заплановано 2,2 мільярда – отримано 0,5 мільярда. Збитки підприємств за попередній рік, за 2020 рік, п'ять підприємств, лише п'ять підприємств дали збитки до державного бюджету 84 мільярди гривень. Це збитки, які покрили наші громадяни через державний бюджет своїми податками", – так мовою цифр охарактеризувала результати роботи Сенніченко нардеп Юлія Клименко.

Напередодні Міненерго, якому від керуючого держобленерго ФДМУ передали в управління держенергоактиви, змінило керівника "Миколаївобленерго". Це сталося після того, як СБУ спіймало на хабарі 130 тис.грн. директора з інвестиційної політики та перспективного розвитку "Миколаївобленерго" Романа Преслицького. Це далеко не перший випадок корупції серед менеджменту, який призначили нинішній голова ФДМУ Сенніченко та Ко. Провал приватизації у 2021 році, схеми в управлінні держактивами – все це призвело до того, що на Банковій ввічливо, але недвозначно попросили у листопаді минулого року написати заяву за власним бажанням. Але минуло вже два місяці, а Сенніченко все ще лишається на місці.

Титан, Газ, енергетика – освоєння потоків?

На згадку відразу приходять найбільш яскраві приклади - ОГХК, ОПЗ, держобленерго та ін. Замість ефективного держуправління тут реалізовувалася схема, що набила оскому, а саме – гальмування процесу приватизації, розстановка вірних і перевірених корупційних кадрів, які не несуть жодної відповідальності, оскільки вони "в.о." і "вріо", контроль ними грошових потоків на користь ляльководів-олігархів, і, нарешті, отримання корупційного доходу цілком успішних держактивах.

Яскрава ілюстрація цих слів – Одеський припортовий завод (ОПЗ). У листопаді 2020р там ФДМУ змінив менеджмент - головою Правління було призначено Миколу Парсентьєва, який відзначився тим, що вивів із заводу протягом трьох місяців 15 млн.дол., і підняв собі зарплату до 650 000. грн., а заступникам - до 450 00 грн. у місяць. У жовтні 2021 р. його прибирають - завод зупиняють і призначають В. Деркаченко. При цьому конкурс із відбору давальця не проводять, підготовкою до приватизації не займаються. Завод стоїть, почалося масове звільнення працівників із заводу.

Катастрофою можна назвати стан справ у АТ "Об'єднана гірничо-хімічна компанія". Юридичний відділ ОГХК чітко заявив, що ФДМ відверто блокує роботу підприємства та не допускає співробітників на роботу. Це сталося після того, як керівник ОГХК Михайло Макаров, який перебував на лікарняному листі, був замінений у карантин без конкурсу призначеним ФДМ Пітером Девісом. В ОГХК заявили, що британський громадянин Девіс, який погано володіє українською мовою та законодавством, діючи за вказівкою Сенніченко, просто губить стратегічне підприємство України.

Також ФДМУ довів "до ручки" Запорізький титано-магнієвий комбінат, один із ключових у Запорізькій області та унікальний у Східній Європі. Усього за 2 роки управління Фондом на підприємстві впала чисельність персоналу на третину - з 3 356 осіб у 2019 році до 2 349 осіб на сьогоднішній день. По суті, невмілим менеджментом зруйновано весь кадровий потенціал підприємства, що безпосередньо вдарило по виробничих результатах. За період управління Фондом, на підприємстві впали обсяги виробництва з 7172 тонн титанової губки у 2018 році до 5008 тонн у 2021 році.

Дмитро Сенніченко, його перший заступник Денис Кудін (нині – заступник міністра Мінекономіки) та призначений в.о. директора ЗТМК Сергій Лубенніков продовжують публічно, розповідаючи про деолігархіхацію (з підприємства видавлюють приватного інвестора), даючи обіцянки "світлого майбутнього" для ЗТМК… При цьому обидва ретельно замовчують реальні фінансові результати. Тим часом, завдяки їхньому управлінню титановий потенціал України повільно, але впевнено знищується.

"Якщо на підприємство не прийде якісний менеджмент, а продовжить управління цей, на комбінат чекає та сама доля, що й доля іншого підприємства в Запоріжжі - ЗАЛК. Вони другий рік вбивають підприємство, заганяючи його в борги і знижують ринкову вартість заводу. Винних за це не Всі, хто причетний до розвалу комбінату зараз збігають зі своїх постів", – каже директор з корпоративних комунікацій Group DF Олег Арестархов.

Справжня кадрова вакханалія відбувається в енергетиці. Скажімо, радника голови ФДМ Олексія Беспалова було призначено членом наглядової ради держобленерго в Черкаській, Запорізькій та Харківській областях. При цьому у ФДМ не згадують, що Беспалов фігурує у розслідуванні НАБУ про виведення держкоштів на рахунки приватної компанії "Енергомережа". З його ініціативи "Енергомережа" отримала кошти підприємств для розрахунків з обленерго та перевела їх приватним особам та компаніям. А держава залишилася з "розбитим коритом", зазнавши збитків на мільйони доларів.

У Харкові ФДМ поставив у керівництво "Харківобленерго" Костянтина Логвиненка замість Василя Скопенка. Без пояснення причин. Незважаючи на те, що саме за Скопенка вперше за сім років у повному обсязі було виконано інвестиційну програму, що дозволило капіталізувати майже 300 млн. грн. на будівництво та реконструкцію електромереж та підстанцій Харківщини. Аналогічна ситуація і з "Хмельницькобленерго". У 2017-2019 рр., незважаючи на статус держпідприємства, фінансування інвестиційної програми там виконується на 100%. Додайте сюди чистий прибуток, що динамічно зростає (85,7 млн. грн. за підсумками 2019 р.), який перевищує прибуток усіх держобленерго разом узятих. Але натомість, щоб поширити стандарти роботи "Хмельницькобленерго" на інші обленерго, ФДМ змінює в.о. гендиректора підприємства Олега Козачука на іншого в.о. – як і у Харкові – без конкурсу, з порушенням норм Закону "Про акціонерні товариства".

Розтин показав

Ситуація на ОГХК, із призначеним британцем Девісом, чітко характеризує кадрову політику ФДМ. Вже через кілька місяців після його управління підприємством ФДМ заявив, що "Девіс фактично заблокував діяльність правління ОГХК, викравши печатку компанії, вдавшись до дій, що призвели до вимивання фінансових ресурсів з ОГХК". І звільнив його. Потоки пішли повз касу?

Повернемося до ситуації у енергетиці. Системна корупція в ОСР із державною часткою ставить нові рекорди. Поступово вона перетікає у фокус уваги правоохоронних органів та майже кримінальну площину. Скажімо, у керівництва АТ "Харківобленерго", призначеного Сенніченком у 2020 р., протягом року співробітниками Нацполіції та ДБР двічі проводилися обшуки за фактами розкрадання коштів компанії та втручання у діяльність приладів обліку з боку її посадових осіб. За повідомленнями харківської прокуратури, втручаючись у роботу приладів обліку електричної енергії, службові особи "Харківобленерго" налаштовували їх таким чином, що облік споживаної енергії становив лише 30 відсотків від фактичного обсягу споживання.

У середині минулого року після проведення планової перевірки "Миколаївобленерго" НКРЕКУ надіслало у ФДМУ, Офіс Генерального прокурора та інші правоохоронні органи матеріали щодо заподіяння збитків посадовими особами компанії. А восени директор із ризиків та безпеки Smart Holding Іван Герасимович заявив, що через корупційні зловживання посадових осіб фінансові втрати "Харківобленерго" оцінюються у 12-30 млн. дол. щорічно.

У середині жовтня минулого року у керівництві "Центренерго" відбулася кадрова рокіровка. Наглядова рада держкомпанії звільнила в.о. генерального директора Юрія Власенка, замінивши його на віро Віталія Довгаля. Це сталося одразу після того, як напередодні Власенко доповідав про повну готовність довіреного йому підприємства до осінньо-зимового сезону. Насправді ж "Центренерго" працював у мінімальному складі – 3 блоки (!) з 23 на всі три ТЕС. Хоча сумарні запаси на складах "Центренерго" з початку жовтня збільшилися на 12% - до 72 тис. т, радіти цьому не доводилося, оскільки цей показник у 10 разів (!) менший від необхідного рівня. Таким чином, енергосистема країни напередодні опалювального сезону опинилася на межі колапсу. Ані грошей на придбання вугілля, ані самого вугілля у "Центренерго" під керівництвом Власенка не було. Адже ще в 2017-2018 рр. ця компанія приносила прибуток до 2,5 млрд. грн. на рік. Куди ж дивився ФДМ? Адже Денис Кудін, на той час заступник Дмитра Сенніченко, очолював Наглядову раду "Центренерго" і не міг не бути в курсі так званої "ефективної діяльності" як Юрія Власенка, так і його попередника, також призначеного Фондом і теж "ефективного".

Чим насправді зайнятий Фонд демонструє розслідування СБУ. Як повідомлялося, Служба Безпеки України затримала на місці злочину високопосадовця - заступника начальника Регіонального відділення Фонду державного майна по Київській, Черкаській та Чернігівській областях - при отриманні хабара. Так було викрито розроблену ним схему вимагання хабарів за незаконне сприяння в отриманні права на оренду державної власності. Чиновник вимагав хабарі за "вирішення питання" щодо надання в оренду майна, що перебуває у державній власності.

Приватизація-2021: провал, суцільний провал

Приватизація, з приводу якої Сенніченко давав гучні обіцянки, перебуває у глибокій комі. Аукціон з продажу ОГХК, перенесення продажу державних ОПЗ і Центренерго, скандал з конкурсомпо "Більшовику", що не відбувся, не дозволили Сенніченку виконати зобов'язання, взяті перед Президентом, щодо надходження до держбюджету 12 млрд. грн. від приватизації у 2021 р.

За словами експерта Аналітичного агентства "Маркет.Інфо" Олексія Кузнєцова, аналіз претендентів на ОГХК показує, що йдеться зовсім не про інтерес з боку стратегічних міжнародних інвесторів, хоча, як запевняв ФДМ – таких було 13. Насправді, за даними заступника голови комітету Верховної Ради з економічного розвитку Роксолани Підласи (фракція "Слуга народу") з трьох компаній, що подали заявки - одна пов'язана з колишнім орендарем двох титанових комбінатів, об'єднаних в ОГХК, а інша - невідоме українське ТОВ, за яким не стоїть жоден системний інвестор.

Як результат, ОГХК досі не продано. Другий аукціон по підприємству був таким же невдалим, як і перший. У грудні минулого року вона не відбулася, оскільки учасників не знайшлося.

Єдиним козирем Сенніченка залишався конкурс із заводу "Більшовик" - ласому шматочку території у центрі Києва. Продаж пройшов, але викликав звинувачення експертів у тому, що об'єкт було продано потрібним людям задешево. Так, керівник інвесткомпанії Concorde Capital Ігор Мазепа заявляв, що реальна ринкова вартість "Більшовика" 4 млрд. грн., а не отримані ФДМ 1,4 млрд.грн. В результаті 11 січня 2022 р. суд заарештував 100% акцій заводу Більшовик у рамках справи Державного бюро розслідувань, чиї слідчі вважають, що Фонд держмайна міг продати завод за заниженою вартістю та завдати шкоди державі.

Вибір Президента Зеленського

Провал голосування за відставку призвів до того, що Сенніченко ще тижні зо три, як мінімум, займатиметься фінпотоками держактивів. То де ж поставить кому депутатський корпус? Чому з фракції "Слуга Народу" за відставку проголосували лише 147 із 176 присутніх слуг? Цікаво, чи це опір наближених до глави держави осіб, які пролобіювали кандидатуру Сенніченка на голову ФДМ, і які тепер йдуть проти волі президента Зеленського звільнити Сенніченка? Чи все ж таки бажання продовжити олігархічний доступ до державної годівниці? А, можливо, - збіг обставин – метушня навколо російського вторгнення, енергокриза тощо?

Як би там не було, катастрофічні наслідки діяльності Сенніченко у вигляді провалу приватизації, а також розслідування та арешт судом акцій єдиного об'єкта великої приватизації, який хоч і дешево, але вдалося продати за 2,5 роки Сенніченко та Ко, дозволяють говорити про приватизаційний колапс. Який тепер, в особі Президента Володимира Зеленського та його Офісу, повинен на тлі рейтингів, що падають, раз і назавжди розрубати "гордіїв вузол" паразитування на держактивах.

Ніна Тарасова-Бережна.