Публікації 2022-11-29T04:05:41+02:00
Українські Новини
Відновлення регіональних аеропортів – гроші з неба не впадуть

Відновлення регіональних аеропортів – гроші з неба не впадуть

Аеропорт. Фото: pixabay
Аеропорт. Фото: pixabay

Підписання угоди "Про єдиний авіаційний простір" між Україною та ЄС розглядають як своєрідний "авіаційний безвіз". Мовляв відтепер українцям буде простіше та дешевше злітати в будь яку точку Європи з найближчого аеропорту, навіть не виїжджаючи за межи своєї області. Такі висновки робляться на підставі заяв того ж Ryanair, який у разі підписання угоди про "відкрите небо" обіцяв агресивне розширення на 12 обласних аеропортів України. Проте, чомусь дуже неохоче в таких оптимістичних прогнозах згадується про стан українських регіональних аеропортів, який у більшості випадків аж ніяк не дотягує до європейських вимог. Так, Президент України Володимир Зеленський ще у лютому цього року на форумі "Україна 30. Інфраструктура" анонсував амбітні плани держави з відновлення аеропортів у 16 обласних центрах. Але, хоча державна підтримка і є дуже важливою, вона не вирішує головного питання – фінансування. На 2021 рік на відновлення аеропортів в бюджеті було закладено лише 2,4 млрд грн, і це абсолютно недостатня сума. Де вишукати кошти на відновлення українських аеропортів, водночас не переобтяжуючи держбюджет, розбирались Українські Новини.

"… а щоб кудись потрапити, треба бігти як мінімум удвічі швидше!", - Льюїс Керролл "Аліса в Країні Чудес"

"В Україні має бути сучасна та безпечна інфраструктура, інтегрована у світову транспортну систему, яка забезпечує високу мобільність населення. Це було частиною моєї передвиборчої програми, і це підтримують українці", - зазначав Володимир Зеленський на нараді з питань розвитку інфраструктури у березні поточного року.

І тут немає з чим сперечатись, що власне і роблять українські чиновники. "Впевнений, що до кінця каденції Зеленського, тобто до 2024 року, реально відновити 15 аеропортів. Це не означає, що у нас буде ще 15 нових аеропортів. У нас, нагадаю, всього 25 регіонів, тому 15 - це немало. Тим більше, що в більшості областей аеропорти вже є. Наприклад, Миколаїв зараз працює, Херсон - теж", - заявляв колишній міністр інфраструктури України Владислав Криклій у 2020 році.

Вже зовсім нещодавно, на початку жовтня, новий міністр інфраструктури Олександр Кубраков назвав трохи більш стриману цифру по аеропортах: "Ми встановили пріоритет розвитку мережі регіональних аеропортів: ми плануємо відкрити 10 регіональних аеропортів за два роки".

Тобто час йде, а кількість аеропортів, які можуть бути відновлені потроху скорочується.

Ні, все не так погано, наразі за кошти платників податків вдалося відновити одеський аеропорт, який запрацював після реконструкції злітно-посадкової смуги (ЗПС) у липні 2021 року. Ведуться роботи з реконструкції аеропорту в Кривому Розі, Ужгороді, відновлюється ЗПС в аеропорту Херсону. До кінця 2022 року очікується завершення робіт з реконструкції міжнародного аеропорту "Дніпро", а вже у цьому році планується відкрити нову злітно-посадкову смугу у Черкасах.

Проте, загалом в Україні два державних аеропорти, чотири приватних і 14 комунальних аеропортів, і відновити усі комунальні аеропорти, а тим більш побудувати сучасні аеропорти у всіх без винятку областях за кошти державного бюджету, або гроші місцевих бюджетів нереально. До того ж зрозуміло, що будь яка стаття витрат в державному бюджеті має бути позитивно сприйнята суспільством, для якого наразі аеропорти далеко не головний пріоритет. Тобто літати люди хочуть як в країнах ЄС - за 20 євро лоукостом з Мадрида до Лондона, але навряд вони погодяться з перекиданням на аеропортову інфраструктуру грошей з медицини або будівництва тих же доріг. Для прикладу повна реконструкція аеропорту "Київ" імені Ігоря Сікорського коштуватиме від 2,5 до 5 мільярдів гривень. До речі, аеропорт "Київ", злітно-посадкова смуга якого потребує реконструкції, також має статус комунального і знаходиться у власності Київради. І треба чітко розуміти, що два аеропорти для столиці європейської країни з 40-мільйонним населенням – це не розкіш, а необхідний мінімум. Для порівняння - у Польщі наразі діють 14 міжнародних аеропортів, з яких два у Варшаві, інтенсивно розвиваються проєкти створення транспортних хабів навколо аеропортів та аеропорти місцевого значення.

Влітку цього року саме компанія "Аеропорти Польщі" стала ініціатором створення V4+ Airports Association, головною метою Асоціації є об’єднання зусиль аеропортів Східної та Центральної Європи у подоланні наслідків пандемії COVID-19. Наголошується, що члени V4+ Airports Association розроблятимуть спільні концепції, які дозволять аеропортам працювати ефективніше та досягати синергії з метою компенсації фінансових втрат через обмеження на авіаперельоти, викликані коронавірусом. До Асоціації окрім Польщі, Угорщини, Чехії та Словаччини вже приєднались Австрія, Хорватія та Словенія.

Для України це означає посилення конкуренції у боротьбі за пасажиропотоки, адже зрозуміло, що наші сусіди докладатимуть максимальних зусиль, щоб навіть українські пасажири воліли користуватись їхніми аеропортами для подорожей Європою. Протиставити цьому можна виключно прискорення відновлення регіональних аеропортів України, а відтак і пришвидшення прийняття таких регулюючих документів, які дозволять нашим аеропортам стати більш привабливими для інвесторів, зокрема і для створення концесій.    

Закони 90-х тримають в заручниках українські аеропорти

Аеропортові збори, які є основним джерелом доходів будь якого аеропорту досі визначаються постановами Кабінету міністрів України, прийнятими у 1990-х роках. Вони зазнали певних змін в нульових, але корінням своїм уходять у перші роки української незалежності та гальмують розвиток аеропортової інфраструктури. До цього часу в нас діє наказ Міністерства транспорту від 2006 року, який регламентує усі аеропортові збори – в ньому є перелік усіх аеропортів і по кожному встановлені ставки зборів.

Президент Асоціації "Аеропорти України" цивільної авіації (ААУЦА) Петро Липовенко наголошує, що Конвенція про міжнародну цивільну авіацію, також відома як Чиказька конвенція, передбачає однакове застосування аеропортових зборів та зборів за аеронавігаційне обслуговування для компаній, які використовують одні і ті самі лінії: "Наприклад, якщо на лінії Київ-Прага працюють два авіаперевізника – український та закордонний, то для іноземного перевізника аеропортові збори мають бути такими самими, як і для української авіакомпанії. Так має бути у теорії, але не завжди це насправді відбувається на практиці".

Він підкреслив, що в Євросоюзі стосовно аеропортових зборів діє Директива №2009/12/ЄC, яка визначає, що власник та експлуатант аеропорту, який щорічно обслуговує до 5 млн пасажирів, має право самостійно встановлювати аеропортові збори, основними з яких є збір за зліт-посадку, наднормову стоянку, пасажирський збір та збір за авіаційну безпеку.  "З 2013 року Асоціація "Аеропорти України" ініціює впровадження в Україні цієї директиви, як такої, що надасть змогу українським аеропортам на рівних конкурувати із європейськими", – зазначив Петро Липовенко.

Найбільшим каменем спотикання для українських аеропортів є збір за наднормову стоянку літака. Діюча редакція цього збору виникла у прив’язці до потреб аеропорту Бориспіль. "Справа в тому, що на початку дев’яностих років в Україні з часів СРСР залишався досить великий парк цивільних літаків, які просто не було де ставити. І для того, щоб простимулювати авіакомпанії прибрати свої літаки з Борисполя і був прийнятий збір за понаднормову стоянку, бо якщо літак стоїть він не дає можливості когось іншого прийняти і зробити наземне обслуговування", - пояснює голова ААУЦА.

Але ж за умови відсутності в аеропорту дефіциту місць для стоянок літаків, поширеною світовою практикою є укладання окремих договорів між аеропортом та авіакомпанією про надання місць стоянок для розміщення (базування) літаків авіакомпанії на пероні аеропорту. Таким чином, аеропорт може компенсувати витрати на утримання місць стоянок, крім того, додатково отримати дохід від зльоту-посадки та наземного обслуговування повітряного судна, яке розміщується на постійній основі в аеропорту.

Найголовніше і найприкріше у цій історії те, що як показує практика, значна кількість авіакомпаній через великий збір за наднормову стоянку в українських аеропортах залишає свої літаки у прикордонних аеропортах країн Євросоюзу. Зокрема, Міжнародний аеропорт "Львів" імені Данила Галицького" за 2014-2016 роки втратив можливість отримувати додаткові гроші за базування чотирьох авіаперевізників саме через занадто великий збір за наднормову стоянку.

Угода "Про єдиний авіаційний простір" по суті вимагає від України впровадити Директиву №2009/12/ЄC разом з пакетом інших регулюючих документів, але залишає на розсуд українських парламентарів та чиновників, яким саме чином та у який термін це буде зроблено. І в цьому то й полягає виклик, адже бурхливе політичне життя нашої країни нерідко відсуває на задній план прийняття вкрай важливих законодавчих та регуляторних актів.

Швидко впровадити Директиву №2009/12/ЄC можна було б наказом Міністерства інфраструктури. Тут варто зазначити, що з метою отримання додаткових доходів, збільшення пасажиропотоків і обсягів робіт більшість аеропортів світу укладає договори про надання постійних місць стоянок на визначений термін (базування) здебільшого у вигляді додатка (оформлюється як додаткова послуга) до Стандартної угоди Міжнародної асоціації повітряного транспорту (ІАТА) про наземне обслуговування – угода, за якою здійснюється обслуговування повітряних суден і пасажирів у всіх аеропортах світу.

­­­­­ За збитки українських аеропортів та їх модернізацію досі платять платники податків

Відповідаючи на запитання про те, як угода "Про єдиний авіаційний простір" вплине на українські регіональні аеропорти, авіаційний експерт Богдан Долінце зазначив, що в першу чергу буде підвищено безпеку українських аеропортів. "Вимоги ЄС значно вищі, ніж ті, які діють в Україні. Водночас, нові вимоги до безпеки накладають на аеропорти додаткові витрати на закупівлю нового обладнання, зокрема радіолокаційного, проведення додаткового навчання персоналу. Все це вплине на збільшення витрат аеропортів, і особливо це критично для регіональних аеропортів, дохід яких зовсім невеликий. Регіональні аеропорти вимушені виживати, не за рахунок грошей які вони заробляють, а за рахунок дотацій своїх власників, якими зазвичай є міські або обласні ради. Тож збільшення витратної частини в кінцевому підсумку ляже на місцеві бюджети", - уточнив експерт.

Відтак, на думку Богдана Долінце, питання передачі встановлення аеропортових зборів у юрисдикцію операторів аеропортів згідно Директиви №2009/12/ЄC має право на життя, проте, лише за умови створення Національної комісії ціноутворення на транспорті. "Аналогічні регулюючі органи діють у Європі. Зараз функції цієї комісії виконує Міністерство інфраструктури, але тут є очевидний конфлікт інтересів – Мінінфраструктури водночас є власником щонайменше двох аеропортів і воно ж формує тарифну політику для усіх аеропортів України", - додав співрозмовник агентства.

У відповідь на запитання про можливе підняття українськими аеропортами рівня зборів, експерт зазначив: "В аеропортів існують постійні статті витрат на утримання інфраструктури, яких немає в авіакомпаній. Коли пасажиропотік стабільний, аеропорт приносить прибуток, але коли він падає, аеропорт не може "припаркувати" літаки і зменшити операційні витрати, як авіакомпанії, він має продовжувати обслуговувати свої об’єкти та генерувати збиток".

Таким чином, на думку Богдана Долінце, за те, щоб українські аеропорти не піднімали аеропортові збори мають заплатити, навіть не пасажири, а платники податків: "Приватний бізнес може управляти певними об’єктами в наших аеропортах, але злітно-посадкові смуги залишаються на балансі комунальних підприємств і основні витрати з підтримання їх у належному стані несуть місцеві бюджети".

Коментуючи необхідність впровадження європейських нормативних документів у сфері регуляції діяльності аеропортів, авіаційний експерт Кирил Новіков зазначив, що Україна поступово і достатньо успішно інтегрується в європейський авіаційний простір вже протягом останніх 20 років. "В останні роки цей процес дійсно прискорився, зокрема, нещодавно Україна приєдналась до єдиної системи зборів за аеронавігаційне обслуговування, таким чином буде мінімізовано бюрократичні процедури – відтепер не національний провайдер аеронавігаційних послуг (Украерорух) буде отримувати платежі, а потім сплачувати Євроконтролю, а напряму Євроконтроль буде отримувати платежі від авіакомпаній за користування послугами Украероруху. Серед іншого це дозволить уникнути накопичення заборгованості авіакомпаній перед Украерорухом. Що стосується подальшої зміни регуляторної політики, то очевидно, що цей процес продовжиться", - вважає експерт.

На його думку, існує ціла низка таких документів та регламентів, які Україна зобов’язана прийняти у рамках гармонізації власного законодавства із законодавством Євросоюзу, зокрема це й Директива №2009/12/ЄC, яка визначає, що власник та експлуатант аеропорту, який щорічно обслуговує до 5 млн пасажирів, має право самостійно встановлювати аеропортові збори. "Українські аеропорти наразі мають різну форму власності – є державні аеропорти, але більшість перебуває у комунальній власності, є ще й комунально-приватні. Для державних аеропортів тарифи аеропортових зборів встановлюються наказом Міністерства інфраструктури і комунально-приватні мають також підпорядковуватися цим наказам, або намагатись відвойовувати для себе в певних випадках зміну тарифів", - пояснив Кирил Новіков.

Водночас він наголосив, що можлива передача власникам аеропортів повноважень зі встановлення тарифів аеропортових зборів потребує повернення до питання створення Національної комісії ціноутворення на транспорті. "Ще за міністра інфраструктури Владислава Криклія цю комісію почали створювати, але потім процес загальмувався. Саме ця комісія мала б відповідати за формування тарифів аеропортових зборів і всіх інших зборів, які існують на транспорті. Якщо Національна комісія ціноутворення на транспорті запрацює, то вона має послуговуватись європейськими регламентами", - переконаний експерт.

На його думку, треба чітко розуміти, що "для України зараз відкритий шлях у європейський регуляторний простір, але якщо ми спробуємо формувати власний порядок денний, то ці двері можуть швидко зачинитись".

Говорячи про перспективи відновлення українських регіональних аеропортів, експерт зазначив, що якісна інфраструктура аеропортів в регіонах забезпечить розширення присутності закордонних авіакомпаній, підвищить мобільність населення, а відповідно його туристичну та бізнесову активність, як в Україні, так і за її межами: "Збільшиться кількість робочих місць не лише в аеропортах, а й у суміжних галузях, які забезпечують діяльність аеропортів. Якщо в трьох чвертях українських регіонів будуть відновлені аеропорти, і вони зможуть приймати основні типи літаків, які літають у Європі, то це стане відчутним імпульсом для економічного зростання цих регіонів".

Проте, Кирил Новіков зазначив, що використання державних коштів для відновлення інфраструктури аеропортів наразі відбувається недостатньо прозоро. "Якщо реконструкція виконується за чималі державні кошти, то це має відбуватись максимально прозоро – без жодного натяку на корупційні фактори. Нажаль, сьогодні це не так, зокрема мова про ціноутворення: на однакові роботи в аеропортах ціни можуть відрізнятись в рази", - констатував експерт.

Що стосується можливого зростання пасажиропотоків в регіональних аеропортах, то, на думку експерта, в першу чергу мова буде йти про сезонні польоти на курорти чартерними рейсами та внутрішній трафік. "Також для окремих регіональних центрів, таких як, Рівне, Чернівці - це будуть регулярні рейси до країн, в яких працює найбільша кількість українських заробітчан, в першу чергу це Польща та Італія", - уточнив експерт.

Тож експерти сходяться на думці, що наразі держава вкладає значні кошти у відновлення українських аеропортів з примарними перспективами їх повернення. Також їх оцінки збігаються у тому, що впровадження Директиви №2009/12/ЄC має відбуватись паралельно зі створенням Національної комісії ціноутворення на транспорті, яка гармонізує ринок транспортних послуг в інтересах всіх його учасників. Водночас очевидним є і той факт, що аеропортові збори не можуть залишатись у замороженому стані через нюанси впровадження вкрай потрібної для регіональних аеропортів норми. До речі, експерти також визнають, що аеропортові збори становлять в середньому лише 5% від загальних операційних витрат авіакомпаній.

У пошуках компромісу

Ось ми і підійшли до ключового питання: а чи готові авіаперевізники допомогти українським аеропортам? Так, усім відомо, що за підсумками "ковідних" років авіакомпанії зазнали великих збитків, той же Wizz Air у звіті за 2021 фінансовий рік показав збиток у понад півмільярда доларів. Проте, до початку пандемії великі авіакомпанії заробляли мільярди доларів на рік, тоді як їх витрати на аеропортові збори складали близько 5-7% від загальних операційних витрат. І якщо хтось в Україні побоюється, що обґрунтоване та життєво необхідне підвищення аеропортами зборів спровокує відтік авіаперевізників до закордонних аеропортів, а відтак цього неможна робити ні в якому разі - він помиляється.

На початку жовтня генеральний директор IATA Віллі Уолш виступив з різкою критикою аеропортів за бажання підвищити збори під час відновлення галузі після кризи.

Серед тих, хто за словами Уолша збирається піднімати ставки зборів, аеропорти США, компанія Airports Company South Africa, амстердамський аеропорт Схіпхол та лондонський Хітроу.

У відповідь на закиди голови IATA генеральний директор Міжнародної ради аеропортів (ACI) Луїс Феліпе де Олівейра зазначив: "Після періоду безпрецедентної співпраці та єдності аеропортів та авіакомпаній у виживанні під час цієї кризи та відновленні довіри пасажирів, прикро чути такий тон заяв від IATA. Претензії до аеропортів вирвані з контексту і не відображають зусиль, що докладаються аеропортами для підтримки авіаційної екосистеми під час пандемії".

Луїс Феліпе де Олівейра наголосив, що аеропорти також зазнали величезного фінансового стресу і змушені були різко скоротити витрати та персонал, щоб утриматися на плаву. "При цьому в багатьох юрисдикціях аеропорти не отримували такого рівня підтримки, як авіаперевізники. Наприклад, щоб забезпечити безпеку та безпечність експлуатації вантажних та гуманітарних рейсів під час пандемії, аеропорти понесли великі витрати. По суті, аеропорти завжди залишатимуться інфраструктурними підприємствами, що означає високий коефіцієнт постійних витрат", - зазначає директор ACI.

Міжнародна рада аеропортів підкреслює, що власні дані IATA показують, що під час кризи фактично відбулося зниження витрат авіакомпаній на аеропортові збори. "Аналіз зборів, які містять як контроль за повітряним рухом, так і аеропортові збори, показує, що ці збори становлять лише приблизно 5% статей витрат авіакомпаній у 2020 році, і ця частка зменшилася в порівнянні з рівнями до COVID-2019", - уточнює Луїс Феліпе де Олівейра.

Тож, на його переконання, аеропорти є підприємствами, які зазнали великого фінансового стресу під час кризи COVID-19 та історичного спаду пасажиропотоку. "Насправді, це може бути той момент, який спонукає нас переосмислити економічний погляд на аеропортові збори, привести їх до чогось, що більше відображає ринкові умови, що дозволяє розподіляти ризики між авіакомпаніями та аеропортами. Аеропорти залишаться інфраструктурними підприємствами, а це означає неминучі високі постійні витрати, які необхідно підтримувати для задоволення потреб пасажирів. Ми продовжуватимемо співпрацювати з авіакомпаніями та іншими зацікавленими сторонами, щоб відновити стійкий і сектор авіаперевезень, але він повинен бути справедливим для всієї авіаційної екосистеми".

Підсумовуючи зазначимо, що діалог між аеропортами та авіакомпаніями не може бути легким в умовах, коли галузь лише починає відновлюватись, але очевидно що він має тривати. І українські аеропорти повинні долучитись до загальносвітових процесів у сфері авіаперевезень, а те, що Україна нарешті підписала угоду "Про єдиний авіаційний простір" має стати додатковим стимулом для цього. Без аеропортів неможливе відновлення галузі авіаперевезень, яка за оцінками міжнародних експертів у найближчі роки може зробити ставку саме на розвитку внутрішніх авіаперевезень. Тож Україна повинна пришвидшити процеси, які дозволять нашим регіональним аеропортам бути готовими до відновлення пасажиропотоків та їх подальшого зростання. Врешті решт такі зусилля призведуть саме до того, чого прагнуть українці – європейського рівня сервісу в наших аеропортах та доступних цін на авіаквитки. 

Петро Черних для Українських Новин





Архів
Новини
"Укрзалізниця" змінила графік руху поїзда Київ – Херсон 23:59
Путін прагне використати зиму як зброю проти України, – Столтенберг 23:37
Для реалізації ініціативи "Grain from Ukraine" вже зібрали $180 млн, – Зеленський 23:23
У Ладижині на Вінничині оголосили надзвичайну ситуацію воєнного характеру 23:10
Снігопади з льодяними зливами та штормовий вітер. Синоптик прогнозує на завтра погіршення погоди в Україні 23:00 Інфографіка
ВАКС заочно арештував сестру бізнесмена Бахматюка, ексголову наглядової ради VAB Банку Василюк 22:59
"Пункти незламності" розділили на три категорії та змінили мапу їх розташування 22:35
У Києві цього тижня пройдуть продуктові ярмарки. Список адрес 22:10
Папа Римський вперше прямо звинуватив Росію в нападі на Україну 21:52
На Луганщині один з підрозділів окупантів за тиждень втратив до 70% особового складу, – Генштаб 21:40
більше новин
В Україну йде різке похолодання до -7 з поривами вітру. Синоптик дав прогноз погоди на тиждень 23:01 Інфографіка
У Повітряних силах прокоментували можливість масованих ударів РФ наступного тижня 20:08
В польському центрі для біженців масово отруїлися українці 17:30
Народні прикмети 28 листопада. Чого не можна робити на Пилипівку 07:15
ЗСУ відкинули окупантів від 5 населених пунктів, ворог застосував важкі вогнемети 11:37
Окупанти заявили, що тисячі працівників Запорізької АЕС отримали паспорти РФ 16:22
На Тернопільщині жінку з дитиною не пустили до пункту незламності 10:15
За попередньою версією, причиною ДТП у Латвії з українськими військовими є негода, - речник МЗС Ніколенко 00:27
Російські окупанти можуть готуватися до виходу з ЗАЕС, – Котін 17:02
Литва відправила в Україну 6 вантажівок з енергетичним обладнанням 10:10
більше новин

ok