Публікації 2019-03-30T04:06:34+02:00
Українські Новини
Українцям доведеться "подорослішати" через боргову кабалу

Українцям доведеться "подорослішати" через боргову кабалу

Олександр Терлюк
Олександр Терлюк

В той час як західні країни зменшують витрати й готуються до другого витка кризи, Україна набирає дедалі більше боргів. Дивує навіть не сам факт нарощування кредитних зобов'язань країни, а таємничість, з якою це робиться.

В той час як західні країни зменшують витрати й готуються до другого витка кризи, Україна набирає дедалі більше боргів. Дивує навіть не сам факт нарощування кредитних зобов'язань країни, а таємничість, з якою це робиться.

Світова економіка ввійшла в другу фазу кризи. Такої думки дотримується відомий американський фінансист Джордж Сорос. У своєму виступі в Відні 10 червня він заявив, що "фінансові ринки стали втрачати впевненість у надійності суверенного боргу". Центр нестабільності змістився в Грецію і ЄС, але наслідки проблем з євро відчує на собі увесь світ, вважає Сорос.

За даними економістів Світового банку, крім Греції, криза суверенної заборгованості спостерігається в Ірландії, Італії, Португалії й Іспанії. Влада Угорщини взагалі заявила про можливість дефолту.

Європейські уряди вже почали скорочувати витрати. На це пішла навіть локомотив ЄС - Німеччина, яка затвердила днями найбільш  асштабний план економії за всю історію існування ФРН - до 2014 року він принесе країні 80 млрд євро.

Тим часом в Україні воліють не бачити наближення проблем. На тлі зусиль західних країн зі скорочення бюджетного дефіциту наша країна продовжує нарощувати державний борг. Так, недавно Україна одержала від російського Внєшторгбанку 2 млрд доларів кредиту, нібито на будівництво двох блоків Хмельницької АЕС. Пізніше голова Адміністрації Президента Сергій Льовочкін заявив, що передбачено взагалі 4 млрд доларів у вигляді двох однакових кредитів, один із яких піде на покриття дефіциту держбюджету.

Національна компанія "Енергоатом", якій підпорядковані всі АЕС країни, спростувала отримання кредиту. "Ніякого кредиту "Енергоатом" не отримував. 9 червня ми підписали договір з "Росатомом", де зазначається, що питання кредитування будуть розглянуті окремо й буде окрема угода. Поки ще її немає", - сказала голова прес-служби НАЕК Наталія Козлова-Прудка. Вона додала, що вимагатиме від Адміністрації Президента не поширювати таку інформацію.

Дивує те, що подібну інформацію влада, може, й не намагається сховати, але вже точно не прагне афішувати. ЗМІ з посиланням на джерела повідомили про одержання кредиту від Росії 8 червня, а вже через два дні з'явилася інформація, що гроші підуть на покриття дефіциту бюджету. Однак офіційна влада спростувала, що гроші підуть на "проїдання". Заява Льовочкіна про два кредити по 2 млрд доларів з'явилося 16 червня й відразу - спростування від "Енергоатома", що ні для яких АЕС компанія не отримувала кошти.

Навіть якщо російські кредити й пустять на АЕС, то не факт, що вони будуть такі вже корисні для української економіки. За даними екс-представника Президента з міжнародної енергобезпеки Богдана Соколовського, які він озвучив "Економічній правді", російсько-український проект передбачав, що за гроші ВТБ можна закуповувати тільки російське обладнання. Таким чином, українські заводи можуть залишитися не при справах, а кредит повернеться Росії у вигляді оплати за поставлену техніку. Україні ж залишиться борг. Втім, досі невідомо, який остаточний варіант проекту підписано сторонами.

Та все ж чому ж українська влада так приховує справжнє призначення російських кредитів? Може, це пов'язано з тим, що зараз ведуться переговори із МВФ? 7-13 червня в Україні перебували представники фонду, наступний візит розпочнеться 21 червня. "Ми не плануємо використовувати кошти МВФ для фінансування бюджету України. Вони будуть спрямовані на стабілізацію фінансової ситуації в країні", - пообіцяв Президент Віктор Янукович заступникові директора Європейського департаменту МВФ Полу Томсену. Як мінімум дивною була б ця заява, якби відразу влада зізналася, що російський кредит піде на покриття дефіциту.

Більш прямо заявив віце-прем'єр Сергій Тігіпко. "Гроші МВФ потрібні Україні для того, щоб краще покрити дефіцит бюджету... а якщо ми ці кошти не одержимо, то інші позики будуть коштувати набагато дорожче", - заявив він. Тігіпко мав на увазі, що співробітництво із МВФ буде гарним знаком для інших фінансових інститутів, які зможуть дати грошей Україні за нижчими відсотками. Такі слова прямо вказують на наміри влади дедалі більше залізати в борги, але чомусь не видно швидких і сильних дій щодо скорочення бюджетних видатків.

Уже й МВФ висловлює стурбованість стрімким зростанням зовнішнього боргу України, який досягнув 40% ВВП. Причому за два останніх роки він зріс із 89 млрд гривень до 327 млрд гривень. Верховна Рада затвердила дефіцит бюджету на рівні 5,3% ВВП (зі слів Януковича - 5,6%), але Кабмін сподівається, що за підсумками року він буде нижчим.

Не вірить в оптимізм влади колишній міністр фінансів Віктор Пинзеник. З його слів, реальний дефіцит бюджету в 2010 році становить 16% ВВП - це з урахуванням коштів на рекапіталізацію банків, дотації на газ, неіснуючих доходів бюджету тощо.

Пинзеник порахував, що вже сьогодні на кожного українця припадає по 7 тисяч гривень державного боргу, що більш ніж утричі перевищує середню зарплату по країні. І додає, що державний борг у 327 млрд гривень (на початок року) за два роки влада планує збільшити удвічі - до 630 млрд. "Показники дефіциту минулого року в нас близькі до грецьких, а в нинішньому - перевищують. Думаю, це один зі світових рекордів за масштабом діри в бюджеті", - підсумовує екс-міністр. Він також здивований "ноу-хау" влади, яка чітко не зафіксувала в законі видаткову частину бюджету.

Програма реформ Януковича-Азарова передбачає скорочення дефіциту бюджету на один відсоток за рік, щоб до 2014 року вийти на  рівень 2% ВВП. МВФ назвав таке завдання "не амбіційним", тому що це приведе лише до зростання державного боргу протягом декількох років, перш ніж ситуація стабілізується. Якщо ж враховувати прихований розмір дефіциту, то це й зовсім нездійсненно.

На жаль, влада боїться говорити народу правду, відкладає на потім те, що потрібно зробити сьогодні. Українців годують фантастичними обіцянками, такими як "швидкі пенсії по 5-10 тисяч гривень" (Азаров) або входження через десять років до "двадцятки найрозвиненіших країн світу" (Янукович).

До чого призводить неправда й популізм - може показати досвід Угорщини, де восени 2006 року необережна цитата прем'єра про те, що він для перемоги на виборах брехав виборцям про стан економіки країни, підняла народ на повстання з підпалом телецентру й навіть викраденням танка. Або досвід Латвії початку 2009, де протверезіння кризою призвело до найбільш масштабного громадянського протистояння з часу виходу країни з СРСР. Згодиться й свіжий приклад Греції. Всі ці три країни об'єднує один сюжет: спершу життя не за рахунками, потім - протверезіння.

Спуститись із неба на землю доведеться й Україні. Питання тільки в тому, наскільки швидким буде падіння...

 

 

 


Архів
Новини

ok