Публікації 2022-10-02T04:14:44+03:00
Українські Новини
Важке дихання Києва. Не задихнутися і не загрузнути в смітті

Важке дихання Києва. Не задихнутися і не загрузнути в смітті

Смог на Лівому березі Києва. Вересень, 2020р.
Смог на Лівому березі Києва. Вересень, 2020р.

Брудне повітря - це одна з основних проблем Києва. Через спалювання сміття, автомобільні вихлопи і промисловий смог серед киян спостерігається підвищений ріст захворювань дихальної системи, хвороб серця і схильність до онкології. Щоб не довести Київ до стану, непридатного для життя, депутат Київради Людмила Костенко пропонує створити в місті мережу повітроочисних веж Smog Free Tower, а громадянська активістка Юлія Сьомік розробила для столиці стратегії раціонального поводження з відходами.

Не видно, значить, не існує

Підступність забрудненого повітря в тому, що ми не помічаємо, скільки в ньому шкідливих домішок. Подібно радіації, міський смог вбиває повільно і непомітно, але так само неминуче. 790 тис. смертей тільки в Європі щорічно, на думку дослідників з Університетського медичного центру Майнці (Німеччина), викликані забрудненням навколишнього середовища. У групі ризику переважно жителі мегаполісів, і кияни тут не виняток. Керівник дослідження Томас Мюнцель зазначає, що при середньоєвропейської смертності від забруднення повітря - 120 чол. на 100 тис. населення, в Україні цей показник помітно вище - понад 200 смертей на 100 тис. населення в рік. А це щорічно 80 тис. передчасних смертей українців.

Незважаючи на страхітливі цифри, нинішня влада не робить активних дій з порятунку киян. Першою серед депутатів Київради, хто підняла питання про безпеку столичного повітря, стала Людмила Костенко. У своїй колонці для The Page  Костенко зазначила, що "основною причиною забруднення в мегаполісах є автомобільна загазованість. Влада європейських столиць витрачають мільйони бюджетних коштів тільки на розробку раціональних транспортних схем, які б дозволили не тільки швидко і необтяжливо переміщатися по місту, а й зменшували негативний вплив на екологію".

Депутат Київради Людмила КостенкоДепутат Київради Людмила Костенко

У європейських столицях вже не перший рік діють ефективні заходи по зменшенню вихлопних викидів. З 2003 року за в'їзд в центр Лондона всі автомобілісти, крім муніципального транспорту і таксі, оплачують щоденне екологічне мито в розмірі 11,5 фунтів (430 грн.) У 2008 році в Берліні створена особлива екологічна зона Umweltzone площею 88 км², куди заборонено в'їзд автомобілів , чиї викиди не відповідають європейським еко-нормативам. А з 2017 р по Парижу заборонено пересуватися на автомобілі, старше 20 років.

Париж в автомобільному смозі. Березень 2017 г.Париж в автомобільному смозі. Березень 2017 г.

Києву поки не можна похвалитися вдалими нововведеннями в боротьбі з автомобільними викидами. Головною причиною загазованості української столиці Людмила Костенко вважає відсутність єдиної транспортної схеми. "Де в місті доречніше розвивати трамвайний транспорт, який не залежить від пробок? А де будувати міцні широкосмугові магістралі, тому що тут не перший рік проходять шляхи тридцятитонних фур? На багато подібних важливих питань і відповідає подібна схема. І сьогодні Берлін, який не пошкодував грошей для розробки транспортної схеми, в три рази менш забруднений, ніж Київ".

Співробітники Центральної геофізичної обсерваторії ім. Б. Срезневського інформують, що в вересні в повітрі Києва концентрація небезпечного діоксиду азоту перевищувала в три рази. На думку європейських медиків, саме діоксид азоту призводить до передчасного старіння, дитячого і старечого недоумства, а також провокує онкології. Невтішна статистика тільки підтверджує висновки вчених - за перші чотири місяці 2020 року в Україні померло 200 тис. чол.

"Гроші лежать у нас під ногами"

Однією з причин небезпечного забруднення повітря у вересні стала пожежа на Дарницькій звалищі. В результаті горіння сміття Лівий берег Києва виявився в диму. Населенню рекомендували не відкривати вікон і по можливості залишатися вдома.

(Пожежа на Дарницькому звалищі)Пожежа на Дарницькому звалищі

На думку громадянської активістки, члена ГО "Асоціація підприємств у сфері поводження з небезпечними відходами" Юлії Сьомік, в Україні повністю відсутня стратегія поводження з побутовими відходами. Єдиним законним методом поводження зі сміттям є тотальне спалювання. "На сьогодні в Україні немає жодного легального безпечного переробного заводу. Жоден законопроект в сфері сміття не дійшов до реалізації на місцевому рівні. Чиновникам вигідно підтримувати спалювання, адже вони заробляють на чорному ринку вторинної сировини".

(Цивільний активіст, член ГО «Асоціація підприємств у сфері поводження з небезпечними відходами» Юлія Сьомік)Цивільний активіст, член ГО "Асоціація підприємств у сфері поводження з небезпечними відходами" Юлія Сьомік

Згідно з діючими схемами, сортування сміття проводиться нелегально. При цьому учасників схем не турбує ні безпека працівників звалищ, ні безпека отриманої сировини, ні безпека людей, що живуть поруч зі сміттям. Для ділків, які заробляють на нелегальному смітті, і для чиновників, які їх покривають, інтерес представляє тільки отримання неоподатковуваного податками прибутку. За оцінкою експерта, в середньому тону відсортованих відходів коштує 1 500 грн., А вартість тони пластика досягає 10 000 - 15 000 грн.

Коли німці говорять про сміттєвий бізнес, то нагадують, що "гроші лежать у нас під ногами". Україна ж перебуває на порозі того, щоб загрузнути в побутових відходах і задихнутися від диму, від їх спалювання. На думку Юлії Сьомік, щоб врятувати екологічну ситуацію, країні слід впровадити дві стратегії. По-перше, потрібно застосувати політичну волю і нарешті на державному рівні затвердити стратегію поводження з побутовими відходами. По-друге, впровадити довгострокову стратегію культури поводження дітей зі сміттям: сортування, утилізація, грамотне споживання.

Чим довше Україна буде знаходиться без регуляторного законодавства в сфері поводження з відходами, тим дорожче нам обійдуться наслідки сміттєвого колапсу.

Вежі останньої надії

Ініціатива Юлії Сьомік не єдина в Києві, яка спрямована на виховання свідомої поведінки школярів при поводженні з відходами. З 2018 році діє програма "Kyiv School Recycling", в рамках якої школярі отримують знання, а також практичні поради, як поводитися зі сміттям, щоб мінімізувати можливу шкоду навколишньому середовищу.

(Виступ Людмили Костенко перед учнями в рамках «Kyiv School Recycling»)Виступ Людмили Костенко перед учнями в рамках "Kyiv School Recycling"

Крім "Kyiv School Recycling", депутат Київради Людмила Костенко також ініціювала петицію №10238, покликану встановити в Києві мережу 7-метрових веж, здатних очищати до 30 тис. м3 повітря щогодини кожна. "Києву просто необхідний постійний захист від мікрочастинок. По-перше, потрібно організовувати регулярний полив вулиць для знищення осілого пилу. По-друге, в місті має запрацювати система повітряноочістних веж. Завдяки системі подібних веж такі китайські мегаполіси, як Шанхай і Пекін, мають рівень забруднення нижче, ніж в мільйонниках Канади".

Вежі Smog Free Tower датського дизайнера ДААЗ Розенгаарда не тільки очищають повітря, але і прикрашають площі Пекіна і Тяньцзінь (Китай), Роттердама (Голландія), Кракова (Польща) і Мехіко (Мексика). У всьому світі території навколо повітроочисних веж стають відкритими майданчиками для соціальної взаємодії. Тут часто відпочиває молодь, спілкуються люди похилого віку і призначають неформальні зустрічі. Саме подібних відкритих майданчиків, на думку урбаністів, зараз не вистачає Києву.

(Вежа Smog Free Tower в Пекіні)Вежа Smog Free Tower в Пекіні)

Журналіст видання "Деловая столица" Віталій Дяченко упевнений, що "для української столиці потрібно розгалужена система подібних веж, яка змогла б покрити місто, як вежі стільникового зв'язку". Досвід передових міст Європи і Китаю показав, що мільйони інвестицій, що вкладені на очистку повітря сьогодні, - це мільярдна економія на охорону здоров'я вже завтра. На думку Дяченко, "саме від киян в першу чергу залежить, чи зможе місто скористатися новою технологією очищення повітря або продовжить задихатися від автомобільного смогу і диму палаючих смітників".

Як зауважила автор петиції про встановлення повітряноочістних веж Людмила Костенко: "Це маленький крок для кожного киянина, але величезний стрибок для всього міста!"





Архів
Новини

ok