Публікації 2022-10-06T04:05:32+03:00
Українські Новини
За лаштунками таємниці – судді розкривають загадку нарадчої кімнати

За лаштунками таємниці – судді розкривають загадку нарадчої кімнати

Суд Фото: 5 канал
Суд Фото: 5 канал

Як думаєте, що судді роблять, виходячи в нарадчу кімнату? Досліджують справу, дають оцінку фактам чи, може, спершу заварюють собі чай, щоб краще думалось? А чи може бути у нарадчій кімнаті чайник, чи є там інтернет, чи може хтось зателефонувати? Ми поспілкувалися з 4 суддями та привідкрили завісу цієї таємної кімнати.

Закон вчить, що нарада кімната – це кімната, в якій склад суду постановляє вирок, виносить рішення, ухвалу у справі. Присутність в нарадчій кімнаті осіб, що не входять до складу суду, не допускається. Порушення таємниці нарадчої кімнати є підставою для скасування судового рішення.

Та чи в усіх судах однакові нараді кімнати, чи, може, нарада кімната у Вищому антикорупційному суді чимось відрізняється від нарадчої у Мелітопольському міському районному суді?

Ідеальна нарада кімната

Ідеальна модель нарадчої кімнати – це окрема спеціально облаштована задня кімната, тобто кімната, що знаходить за трибуною суддів. Заслухавши сторони судового процесу, судді виходять до нарадчої кімнати для прийняття рішення. В кімнаті обов’язково має бути комп’ютер з доступом до інформаційно-технологічної бази, де реєструються справи і куди заливаються рішення. Тобто це прототип електронного суду. У кожного судді є свій індивідуальний ключ до цієї бази. На комп’ютері є доступ до порталу "Судова влада України" з усіма реєстрами, зокрема, Єдиним реєстром судових рішень та судовою практикою.

Суддя-викривач Октябрського районного суду Полтави Лариса Гольник розповідає, що у суддів є спеціально створена програма – "Діловодство України". По ідеї, в ній повинні писатися рішення. Але суддя визнає, що програма дуже незручна.

"Зрозуміло, Word – найбільш оптимальний варіант, де я пишу рішення, а вже потім перекидаю в це "Діловодство". Там текстовий редактор такий слабенький, незручний, він недотягує до того, аби в ньому можна було працювати належним чином. Називається, придумали велосипед", - вважає Гольник.

Вона зазначає, що ця система приєднана до певного комп’ютера, і, таким чином, суддя не може працювати віддалено.

Також у кімнаті має бути принтер, аби роздрукувати готове рішення, та вбиральня.

По ідеї, в нарадчій кімнаті не повинно бути жодного засобу телекомунікації – мобільного, стаціонарного телефону, умовно кажучи, навіть інтернету. Він має бути лише для того, щоб працювали необхідні програми.

В такій нарадчій кімнаті створені усі умови для прийняття рішення суддею без жодного зовнішнього впливу. Та, на жаль, як каже один з чинних київських суддів, ідеальної картинки у нас неможливо досягнути. Принаймні, не в усіх судах.

Суворі (чи не такі вже й суворі) реалії

Таких приміщень в Україні дуже мало, в апеляційних інстанціях вони зустрічаються частіше, в судах першої інстанції їх майже немає.

"Нарадча кімната – це поняття умовне. Нею може бути як спеціально пристосоване приміщення, так і кабінет судді. Головна умова – це можливість суддям ізолюватися від інших осіб під час наради та забезпечити таємницю ухвалення судового рішення", – вважає суддя Вищого антикорупційного суду Маркіян Галабала.

Здебільшого, залів судових засідань не вистачає на суддів – вони заслуховують справу у кабінетах. Тобто, якщо суддя слухає справу в кабінеті, йому апріорі нема куди вийти. Коли він оголошує, що видаляються у нарадчу кімнату для прийняття рішень, то він просто залишається у своєму кабінеті, а сторони справи, секретар і помічник видаляються.

Але кабінети бувають різні: "Це ж (суди) колишні переобладнані гуртожитки, дитячі садочки, в них кабінет може складатися з двох маленьких кімнат. Тоді сторони видаляються, помічник і секретар уходять в так званий "передбанник" (якщо він є), і суддя залишається один", – розповідає один із суддів Києва.

Суддя Лариса Гольник розповідає, що у неї нарада кімната – це її особистий робочий кабінет. Вона ділиться, що до неї в кабінет зазвичай ніхто, окрім помічника і секретаря, не заходить, а коли кабінет перетворюється у нарадчу, діє заборона і на них.

Суддя зі сторонами у справі не спілкується і не веде прийом громадян: "Зараз майже ніхто не намагається потрапити до мене у кабінет. Я написала, що у мене в кабінеті ведеться відео спостереження, щоб залякати сторони. Суддя-викривач, яка усіх записує (сміється). Це зняло ситуацію, коли на тебе намагаються певним чином вплинути ще до прийняття рішення", – ділиться вона.

Якщо ж справа розглядається у великій кімнаті (кабінеті), де працює велика кількість людей, ніхто нікуди не виходить, видаляються лише сторони.

"Є такі випадки, коли суддя сидить навіть не один в кабінеті, а по двоє суддів чи навіть більше. Відповідно, якщо сидять двоє суддів, сидять ще й по двоє помічників, секретарів. Тому інколи бувають ситуації, коли формально це нарадча кімната, але один суддя сидить поряд з іншим суддею. Фізично не вистачає приміщень, тому таке відбувається. Таких уже менше ніж, умовно кажучи, 5 років назад, але вони трапляються. Наразі це вже виключення", – ділиться київський суддя, який побажав не розкривати своє ім’я.

Суддя може приймати рішення у великому приміщенні, в якому один суддя знаходиться в одному кінці, другий – в іншому. Обидва судді можуть одночасно виносити рішення у різних справах, або ж один суддя – приймати рішення, інший – вирішувати свої справи.

Є ще кейс, коли справа слухається у залі судового засідання, а рішення приймається у кабінеті. Наприклад, зал судового засідання може знаходитися в одному корпусі, а кабінет – в іншому. Тобто, суддя повинен вийти з зали, пройти коридорами (а інколи й вулицею), і тільки потім потрапити у свій кабінет – так звану нарадчу.

"Тобто увесь цей проміжок, суддю може хтось зупинити, поспілкуватися, сторони можуть заблокувати, не дати пройти. Це досить часті ситуації, коли блокують, не пускають, не дають можливості зайти в кабінет", – згадує співрозмовник.

Але тут є одна фішка. Судді ж не кажуть, де саме знаходиться нарадча кімната. Якщо судді не дають пройти до свого кабінету, він може зайти до першого-ліпшого вільного залу: "В коридорі ж багато залів судових засідань і, наприклад, один з них вільний. Суддя просто заходить туди, зачиняється. Але двері можуть намагатися вибити", – каже він.

Конфліктні справи

Суддя стверджує, що взагалі неможливо спрогнозувати, через яку справу може виникнути конфлікт: "Є якісь елементарні справи, але які мають значний резонанс, хоча для суддів вони типові, звичайні справи. Сторони намагаються вплинути на суддю, щоб він змінив своє рішення чи відклав засідання, затягнути прийняття рішення або заявити судді відвід для того, щоб справа була перерозподілена на іншого суддю".

Взагалі, існує дуже багато ризиків при виході у нарадчу кімнату: провокації, суддю можуть заблокувати, не дати вийти з залу, зайти в нарадчу, потім з неї вийти…

Суддя визнає, що є певна недовіра до судового рішення: "Ну, нібито вийшов в кабінет, а в кабінеті телефон, значить хтось телефонував. Хоча ніхто не телефонує насправді. Це не більше ніж міф, такого немає. Сама нарада кімната дещо демонізована в цьому плані".

Конфліктні ситуації можуть виникнути у будь-якій справі – чи то в кримінальній, чи в цивільній: "І по розірванню шлюбу такі випадки бувають. Це тактика адвокатів, їм потрібно затягнути справу, щоб не розірвати шлюб. От вони до цього й вдаються. Такі собі юридичні моменти, щоб зірвати засідання".

Курйози виникають і при розгляді церковних справ. Одного разу, після того як суддя оголосив,  що він видаляється у нарадчу кімнату, люди заблокували йому вихід до неї – просто не дали вийти. Працівники суду викликали поліцію: "А що може зробити поліція? Бити батюшок? Суддя змушений був відкласти засідання", – ділиться співрозмовник.

Курйози траплялись і з суддею Мелітопольського міського районного суду Віктором Фоміним. Ще коли він обіймав посаду судді Солом'янського районного суду Києва, при розгляді справи мера Одеси Геннадія Труханова, люди заблокували увесь суд: "Не можна було ні увійти, ні вийти".

Що відбувається в нарадчій кімнаті? Як приймаються рішення?

В нарадчій кімнаті мають безпосередньо досліджуватися матеріали справи і готуватися рішення.

Зазвичай, коли суддя "входить" у справу, він вивчає матеріали, і вже плюс-мінус розуміє, яке буде рішення.

"В нарадчій кімнаті досліджуються матеріали справи. Всі докази, які можуть вплинути на рішення, повинні бути зібрані до виходу в нарадчу", – відзначає суддя Маркіян Галабала.

Ще до початку судового засідання, у судді є докази двох сторін – документи від позивача і відповідача. Таким чином, суддя вивчає справу, аналізує докази сторін і приблизно розуміє, яке буде рішення.

"Якщо це (вивчати докази) робити в судовому засіданні, ти дуже багато нюансів втрачаєш чи не звертаєш на них увагу. Така неуважність може зіграти на руку стороні захисту, тому що якщо грамотний адвокат "забовтає" тему, суддя може повестися на це, довіритись адвокату, особливо якщо це красномовний, переконливий адвокат. Суддя може прийняти рішення на його користь, але потім, пишучи повний текст, зрозуміти, що насправді інша ситуація", – розповідає київський суддя.

Більшість суддів, коли йдуть на засідання, вже мають 2 проекти – на задоволення позову і на його відмову. Проект – це правова позиція, аналіз справи. Завдяки підготовленому проекту, він розуміє, на які акценти робити увагу, розуміє саму конструкцію і ситуацію справи. Але саме в судовому засіданні з’ясовуються обставини, які впливатимуть на кінцеве рішення.

Суддя Гольник заздалегідь готується до засідання: "У нас настільки повільний інтернет на роботі, що я ту ж судову практику намагаюся відпрацювати вдома заздалегідь, вивчити базу. У мене навіть немає доступу до Єдиного реєстру судових рішень, хоча нібито повинен бути повний доступ для нього, щоб я бачила прізвища усіх фігурантів".

Дослідження фактів відбувається у судовому засіданні, а в нарадчій кімнаті їм надається оцінка. Судді вивчають нормативну базу – закони, підзаконні акти, роз’яснення тощо і надають документам оцінку. Якщо під час засідання сторони роблять акценти на певні документи, вони ретельно вивчаються і оцінюються.

Лариса Гольник під час засідання занотовує те, що кажуть сторони, особливу увагу приділяючи доказам, на які сторони акцентують увагу. Коли судді пишуть рішення, вони вказують на певні докази, роблять посилання на той чи інший документ, а також присвоюють штрих-код рішенню.

"Щодо штрих-коду. Коли його запроваджували, я думала, що це гарна річ, певно, мають існувати зчитувальні обладнання. Коли рішення підноситься до обладнання, воно миттєво зчитується і проектується на комп’ютер. Насправді ж, таке відчуття, коли щось вводиться, що державі потрібен процес, а не результат. Фактично, цей штрих-код є, але він нічого не вартий. Держава, як я розумію, просто комусь сплачує за це кошти", – міркує вона.

Київський суддя розповідає, що бувають випадки, коли в нарадчій нічого досліджувати: "Якщо справа дуже проста і зрозуміла, немає жодних додаткових доказів і документів, то вихід в саму нарадчу кімнату –це формальність".

Але суддя має бути в нарадчій певний час для виготовлення рішення, його написання та друкування.

Якщо ж справа складна, до того ж з’явились додаткові факти, і суддя у нарадчій розуміє, що певний аспект не був повністю розкритий під час засідання, він може вийти з нарадчої кімнати і повернутися до стадії судового розгляду. Можливо, для ретельного вивчення цього аспекту необхідний буде свідок або ж експертиза. В такому разі суд оголошує перерву.

Трапляються випадки, коли в судовому засідання кардинально міняється заплановане рішення судді: "У нас були непоодинокі випадки, коли сторона захисту була настільки переконливою і аргументованою, інформація була надана за доказами, які надавали опоненти. Документи сторони обвинувачення були проаналізовані адвокатом, він розказав, чому вони не повинні бути прийняті до уваги. Коли суддя вивчив ці докази, він реально зрозумів, що адвокат має рацію і ці документи дійсно потрібно відхилити. І тоді кардинально змінюється позиція".

Як зважити терези Феміди?

Готуючи рішення, суддя Гольник намагається врахувати елемент пропорційності, хоча, визнає, іноді коливається.

"Пам’ятаю одну кримінальну справу, я пішла в нарадчу кімнату на тривалий час. Це була багатоепізодна справа – кілька епізодів розбою, грабежу, 3 особи вже були під вартою. Коли були судові дебати, обвинувачений – видно, не дурний хлопець, грамотно пише і висловлюється– написав свій виступ і надав мені. Спочатку я думала, що він дійсно ці розбої і крадіжки вчинив, а, знаходячись і нарадчій кімнаті, я вирішила відправити справу на додаткове розслідування. Потім прислухалася до його думки (обвинуваченого), зіставила факти і виправдала його. Згодом апеляційна інстанція мене підтримала", – згадує вона.

Рішення може прийматися колегію суддів. Буває, що судді між собою не товаришують, тоді може виникати напруження під час прийняття рішення. Якщо ж колегія не може прийти до єдиного висновку, рішення приймається більшістю голосів, а суддя, що з ним не погоджується, готує окрему думку, яка додається до справи. Під час виголошення рішення вона не зачитується і не впливає на вирішення справи. Проте окрема думка може вплинути на касаційну інстанцію. Якщо у справі існує окрема думка – значить все не так однозначно, треба ретельно вивчити питання. Загалом, як зазначає київський суддя, окрема думка перетворюється на такий собі "документ для науки". Є судді, які фіксують окрему думку в дисертації чи науковій доктрині.

Суддя готує або повний текст рішення, або вступну і резолютивну частину, в якій зазначаються сторони і власне рішення. Вступна і резолютивна частини короткі. Відповідно, повний текст потребує значно довшого перебування у нарадчій.

Вирок, в свою чергу, виголошується повністю. Лише у цивільних справах оголошується вступна і регулятивна частини. В такому випадку, спочатку оголошується вирок, а вже потім суддя його описує, готує повний варіант.

Лариса Гольник згадує: "У мене був приклад, коли я виголосила рішення, а потім описувала його, тобто складала мотивування. Я тоді пришла до висновку, що постановила неправильне рішення. З точки зору справедливості вони було правильне і логічно-вибудоване, але потім я побачила коментар до трудового законодавства і зрозуміла, що рішення неправильне. Воно було потім скасоване апеляційною інстанцією".

Великі справи

Коли справи складні,багатоепізодичні, з великою кількістю підозрюваних, судді можуть проводити у нарадчій кімнаті навіть по місяцю. Найчастіше це стосується кримінальних справ, які розглядають районні суди.

"Приміром, якась банда чи група осіб вчинила не одне пограбування, а 100, і кожному пограбуванню потрібно дати аналіз, описати: факт, що відбулось, оцінка з юридичної сторони. Це дуже важко описати. А вирок пишеться прямо у нарадчій кімнаті", – пояснює один із київських суддів.

"Найдовший час перебування у нарадчій кімнаті за кримінальною багатоепізодною справою (десь 50 епізодів було), –згадує Гольник, – це було фактично 10 днів, але там були вихідні дні, тому, вважайте, тиждень".

Як же виглядає прийняття рішення у таких складних справах? Суддя, без води і їжі, засобів зв'язку замуровується у таємній нарадчій кімнаті? Насправді ж, все не так епічно. Робочий день починається, суддя заходить у нарадчу, зачиняється, а як робочий день закінчується, виходить. І так продовжується доти, доки не буде готовий вирок. В цей час суддя не може приймати інші рішення і не має права спілкуватися зі сторонами у справі.

Суддя Гольник згадала випадок, коли її колега, перебуваючи в нарадчій кімнаті, виносив інші рішення. Звісно, це було, безумовно, підставою для скасування рішення: "Це взагалі неприпустимо, коли ти перебуваєш у нарадчій кімнаті за однією справою виносити рішення в іншій".

Чи справді судді такі сухі і беземоційні?

Зазвичай, судді переймаються справами, що розглядають.

"На мою думку, запорукою нормального психологічного стану судді є впевненість у тому, що він доклав усіх зусиль, щоб розібратися в справі та винести справді справедливе рішення, –зазначає Маркіян Галабала. – Особисто мені допомагає застосування прийому "терези правосуддя". Тобто візуалізація ваг Феміди: на одних шальках – небажання злочинця бути обмеженим у своїх правах, бути покараним, а на інших – сатисфакція потерпілого, інтерес суспільства забезпечити правопорядок".

"Особливо коли розглядаєш складні справи, таке враження, що тебе вичавили, як лимон. Після суду не хочеться навіть розмовляти хоча б годину, просто побути в тиші. Це морально вимотує. Все одно пропускаєш все через себе, як би там не було, будь-яка справа проходить крізь тебе. З "домашнімі" обговорювати справи не хочеться, це, як правило, негативні емоції, і приносити їх з роботи додому не хочеться. Хочеться, щоб вдома був позитив", – ділиться Віктор Фомін.

"Звичайно, я переживаю, особливо, коли нестандартні справи. Є справи ординарні, рутинні, однотипні, де не виникають сумніви, а є справи нестандартні, які вимагають особливої уваги. А іноді бувають ніби стандартні справи, проте сторона надає якісь нові докази чи по-іншому викладає наявні матеріали, які також вимагають перегляду фактів", – розповідає Лариса Гольник.

Серед проблем, судді визначають страшне недофінансування судової системи.

"Насправді, судова влада фінансується і кошті є, але куди ці кошти йдуть – це вже інше питання. Фінансується розробка електронного суду, витрачаються кошти за заробітні плати технічних працівників – буває і по 200 тисяч гривень і так далі. А усі ці кошти могли б піти на ремонти, приміщення. Наприклад, у нас є одне приміщення, де ми не можемо розпочати ремонт уже 6 років. У нас уже забрали перший поверх і нам говорять: "Ну суд же не може без першого поверху бути. А давайте ми тепер все у вас заберемо? Фінансування ми ж вам не дамо, все одно грошей немає, ви нічого не зробите", – коментує київський суддя.





Архів
Новини
Відступаючі російські війська стали найбільшим постачальником військової техніки для ЗСУ. Фото: Twitter / Kriegsforscher
Відступаючі російські війська стали найбільшим постачальником військової техніки для ЗСУ, — ЗМІ 11:28
На Херсонщині окупанти хочуть евакуюватися назад до Криму, - ЗСУ 11:23
Окупанти продовжують наступати на Бахмутському на Авдіївському напрямках, - Генштаб 11:15
Окупанти розпочали "часткову" мобілізацію в Луганській області, – Гайдай 11:12
Наслідки обстрілу Запоріжжя. Фото: Сергій Крук/Фейсбук
Ракетний обстріл Запоріжжя. Рятувальники опублікували фото наслідків 11:10
У розвідці Британії назвали дилему, яка виникла у росіян через наступ ЗСУ 11:09
50 тис. агровиробників зареєструвалися в державному аграрному реєстрі 11:05
Новий пакет військової допомоги США адаптований для задоволення нагальних потреб України, - Міноборони США 11:03
Загальний держборг у серпні збільшився на 1,3% до $98,03 млрд 10:53
З України за добу виїхали понад 34 тис. людей. Які сьогодні черги на кордоні 10:46
більше новин
Утікача Рабіновича і підозрюваного в держзраді Кузьміна хочуть позбавити депутатських посад 15:56
Націоналізація активів РФ в Україні. Які підприємства росіян можуть потрапити в перелік 19:26
У Зеленського назвали законні для ЗСУ російські цілі 20:55
Офіс генпрокурора не шукав громадянство РФ у представників трьох гілок влади 12:13 Документ
Війна за землю в Бучі під прикриттям "Садочку дружби" продовжується, - ЗМІ 18:55
Росіяни вимагають жителів Сватового самостійно евакуюватися протягом наступних трьох діб, — ISW 20:50
Зеленський і Байден обговорили оборонну підтримку та санкції за спробу Росії анексувати територію України 00:17
ЗСУ успішно відбили атаки окупантів поблизу Авдіївки та Бахмута. Фото: Генштаб ЗСУ
ЗСУ успішно відбили атаки окупантів поблизу Авдіївки та Бахмута, — зведення Генштабу 09:33
Новим головою НБУ стане екс-голова Ощадбанку Пишний, – Железняк 08:35
Росіяни вдарили іранськими дронами-камікадзе по Білій Церкві. Є потерпілі 08:36
більше новин

ok