Публікації 2020-02-18T08:15:14+02:00
Українські Новини
Натуральне хутро VS пластик: хто кого?

Натуральне хутро VS пластик: хто кого?

Хутро норки (ілюстрація). Фото з відкритих джерел
Хутро норки (ілюстрація). Фото з відкритих джерел

Цього тижня у Верховній Раді України пройде круглий стіл на тему: "Вдосконалення правового регулювання виробництва хутра в Україні". Топ-тема – вирощування норки. На розгляді парламенту знаходиться законопроект  "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання хутрового виробництва в Україні". Суть документу зводиться до того, щоб заборонити вирощування хутрових тварин для промислового використання. На думку експертів, заборона вирощування хутрових тварин в Україні призведе до катастрофічних наслідків.

За інсайдерською інформацією, у профільному Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства проект закону підтримувати не будуть, вважаючи, що нічого, крім шкоди країні і величезних збитків, така законодавча ініціатива не принесе.

Як свідчить статистика, в Україні нині працюють 847 суб’єктів господарювання з вирощування хутрових тварин. У галузі зайняті 2 618 працівників. А продукції у 2018 році було реалізовано 1 134,8 млн гривень.

Побоюються у Міністерстві, що такі штучні заборони заженуть галузь у тінь. В найбільшому програші буде держава.

У Асоціації звірівників України кажуть, що схожі законопроекти з’являються час від часу вже впродовж багатьох років.

Норка (ілюстрація). Фото з відкритих джерелНорка (ілюстрація). Фото з відкритих джерел

"Це у нас постійна, заїжджена пластинка. Ситуацію провокують так звані зоозахисники – грантові громадські організації, що відпрацьовують свої гонорари. Не більше того. – сказав голова Асоціації звірівників України Володимир Федина. – По суті, 100% їхніх меседжів, котрі вони намагаються вкинути у суспільство – є абсолютною неправдою. Найзухваліші цинічні нападки відбуваються на норкові ферми, мовляв, вирощування норок – це жорстоке поводження з тваринами. Це дикість і брехня. Тварини не страждають, не відчувають болю. Забій відбувається гуманно: тварина засинає. До того ж норки – це такі самі сільськогосподарські тварини, як свині, кролі та кури. І регулювати всі підрозділи галузі мусять за одними й тими ж правилами та законами".

Вигодовування норок (ілюстрація). Фото з відкритих джерелВигодовування норок (ілюстрація). Фото з відкритих джерел

"Крім того, всі розмови про шкоду екології – це лукавство. Бо шкодять екології саме штучні шуби, синтетичні. Це той самий пластик – поліетиленові пакети, разовий посуд, інша жахлива хімія, котра не розпадається століттями і знищує планету. У складі штучних хімічних шуб є все: ртуть, хром, свинець, миш’як, сурма, кадмій, фталати… Штучне хутро, як і будь-який хімічний одяг, шкодить здоров’ю. Натомість вироби з натурального хутра носяться довго, біологічно розкладаються. Вони натуральні та безпечні для здоров’я людини. Для мене є верхом цинізму, коли одні й ті ж люди  кричать про загрозу екології і проповідують синтетичний одяг, котрий надзвичайно шкодить екології. На одному мітингу вони вимагають припинення користування пластиковими пакетами, а на другому – пропагують штучне хутро, котре значно гірше тих пакетів", – обурюється Федина.

Нагадали у Асоціації про те, що галузь платить понад 30 млн гривень податків до бюджетів всіх рівнів, дає роботу більш як 1 500 працівникам з середньою зарплатнею 12-16 тис. гривень.

Норкова шуба (ілюстрація). Фото з відкриих джерелНоркова шуба (ілюстрація). Фото з відкриих джерел

"Думаю, немає необхідності забороняти промислове розведення норок. Натомість треба на законодавчому рівні врегулювати всі правила, за якими "грає" ринок вирощування хутрових тварин. Якщо ми повністю заборонимо розведення – то виб’ємо Україну з надзвичайно конкурентного світового середовища вирощування норки, – каже народний депутат від фракцыъ "Слуга народу" Павло Халімон. – Більше того, Україна в одну мить отримає кілька тисяч безробітних. І це в той час, коли наші співгромадяни змушені поневірятися по світах у пошуках роботи, отримавши принизливе тавро "заробітчани"! Я вважаю, що знищити успішну галузь народного господарства, що платить великі податки, покращує інвестиційний клімат, дає робочі місця у сільській місцевості – це просто злочин".

Експерт Всеукраїнської аграрної ради Олексій Скороход наголошує на тому, що у разі, коли законодавець "піде на поводу" у лже-зоозахисників, Україна втратить мільйонні надходження до бюджету.

"Але не тільки. – каже Скороход. -  Держава муситиме ще й компенсувати всі збитки власникам, всі кошти, котрі були інвестовані у норкові ферми. А також недоотримані прибутки, напевно, за 10 років. А це сотні мільйонів доларів. Державний бюджет цього не витримає. Звідси просте запитання: чи варто різати курку, що несе золоті яйця?".

У Асоціації звірівників кажуть, що в Європі є буквально кілька країн, де вирощування норки заборонено. Приміром, Балканські країни. Вони підтримали заклики заборонити промислове вирощування норки. Їм це зробити було просто, адже там ніколи норок не вирощували. То ж байдуже, є заборона чи ні. Вони нічого не втратили. А Україні є що втрачати. Сьогодні європейським лідером є крихітна Данія. Там 1 400 норковими ферм. А Україна, зі своїм величезним потенціалом, входить лише в десятку.

"У нас є хороші шанси вийти на позиції лідерів. А це – додаткові, ще більші надходження до бюджету. А значить будуть гроші на пенсії і зарплати у державному секторі. – зазначив Володимир Федина. – В Україні є території для ферм, є охочі інвестувати у хутрове звірівництво. Але за умови, що законодавець не буде жонглювати законами, постійно змінюючи правила гри; що для всіх учасників ринку будуть однакові конкурентні умови".

Норкова ферма (ілюстрація). Фото: uffa.org.uaНоркова ферма (ілюстрація). Фото: uffa.org.ua

Розповіли у Асоціації й про пов’язані галузі. Приміром, галузь заплатила птахофабрикам і рибозаводам 253 млн гривень. Якщо врахувати те, що вони повинні були б самі заплатити за утилізацію відходів, якби норки їх не їли, то загальна вигода птахофабрик і рибозаводів склала 385 млн гривень. Тобто, підприємства не лише не втрачають на утилізації відходів, а й заробляють на цьому. Завдяки таким ринковим відносинам курятина для кінцевого споживача стає дешевшою. А відходами норкових ферм користуються аграрії: гній норкових ферм, що значно багатший фосфором і калієм, ніж відходи з інших ферм, дозволяє вирощувати органічні продукти. Це ще одна вигода від функціонування норкових ферм. І насамперед – для споживачів.


Архів
Новини
АТ "Фармак" - єдиний законний правовласник позначення "Корвалол Corvalolum", - висновки газети "Юридична практика" 11:11
У Вінниці загорілася багатоповерхівка: є загиблий 10:59
У центрі Києва силовики перевіряють речі і документи: заплановано масові акції 10:53
Ринок землі, комуналка і візи для іноземців: чим займеться Рада цього тижня 09:40
Європейська Бізнес Асоціація закликала Президента ветувати "маржу Холодова" 10:01
Олександр Дубинський
Евакуація українців з Уханя: у Раді заявили про незаконність карантину в санаторії 14:30
Найстрашніший вірус у світі – це паніка, - Зоряна Скалецька 18:11
Очільник закарпатської прокуратури дискредитує правоохоронну систему, - звернення правозахисників до Генпрокурора 09:01 Документ
Пріоритетами парламенту мають бути мир та зменшення тарифів, а не закон про землю, - Льовочкін 10:39
Керівник Чорноморської митниці Щуцький назвав маніпуляцією звинувачення у корупції 11:37
більше новин

ok