Публікації 2020-01-16T22:00:17+02:00
Українські Новини
Відповідальність за фейки: як медіаексперти реагують на ініціативу Бородянського

Відповідальність за фейки: як медіаексперти реагують на ініціативу Бородянського

Володимир Бородянський. Фото: Радіо Свобода
Володимир Бородянський. Фото: Радіо Свобода

Намір міністра культури, молоді і спорту Володимира Бородянського запроваджити адміністративної та кримінальної відповідальність за маніпуляції у ЗМІ, який той висловив 6 листопада під час парламентських слухань щодо безпеки журналістів, викликав жваву дискусію у медіасередовищі. Самого законопроєкту ще немає, але незабаром після заяви міністра, 15 листопада, його колеги презентували концепцію нововведень, яка передбачає, зокрема, запровадження інституції омбудсмана з питань інформації, що займатиметься протидією фейкам, пише "Радіо Свобода".

Національна спілка журналістів організувала обговорення, на якому медійники та експерти обговорили це питання. За словами голови спілки Сергія Томіленка, до дискусії запросили і самого Бородянського, але у міністерстві відповіли, що організують обговорення за його участі після того, як текст законопроєкту буде готовий. Радіо Свобода записало думки присутніх та подає деякі з них прямою мовою.

Сергій Томіленко, голова НСЖУ:

– Журналістська спільнота стурбована намірами держави жорстко регулювати її діяльність, декларуючи боротьбу з фейками та олігархічними впливами.

Ми вважаємо, що ці ініціативи спрямовані на залякування українських журналістів, принаймні, той формат, з яким виходить сьогодні уряд і міністерство: без підготовленого законопроекту, без механізмів – тільки слайди, тільки загальний напрям. Ми вважаємо, що це хибний напрям, який зводиться до того, що винними у ситуації з інформаційним простором хочуть зробити журналістів.

Сергій Томіленко. Фото: Радіо СвободаСергій Томіленко. Фото: Радіо Свобода

Окремо ми стривожені через ідею запровадити посаду омбудсмана з інформації, тому що в державі може бути створене агентство з блокування "шкідливої" інформації. Відповідно, ми не хочемо, щоб в Україні створювалася якась надструктура нагляду над українськими журналістами.

Також ми протестуємо проти ініціативи запровадити ліцензування журналістської діяльності. Держава хоче втручатися у журналістську діяльність, ділити медійників на "правильних" і "неправильних", і ми матимемо ситуацію, чиновник буде фільтрувати медіа.

Ми – прихильники журналістського саморегулювання, але потрібно розуміти, що в Україні – надзвичайно складний клімат для виживання українських медіа. Українські журналісти – розсварені. Дуже часто вони розсварені саме через українських політиків. Тому ця ініціатива сприймається як спекуляція на очевидних проблемах українських журналістів, а не спроба їхнього розв’язання.

Ми пропонуємо владі сфокусуватися на двох основних пріоритетах: перший – це безпека журналістів, і другий – це створення екокомічних стимулів для розвитку ЗМІ.

Валерій Іванов, президент Академії української преси:

– Нова влада пробує контролювати медіа, контролювати контент. Ще нікому це не вдавалося, але це дуже сумна тенденція.

Валерій Іванов. Фото: Радіо СвободаВалерій Іванов. Фото: Радіо Свобода

Тут, на мій погляд, є прихований антизахідний дискурс. У західних країнах журналістика – це вільна професія. У Німеччині та Франції дійсно останнім часом були ухвалені закони, які дуже неоднозначно прийняті журналістами. Але вибачте, можна ж проаналізувати досвід. У Франції не було жодного випадку покарання за цим законодавством, у Німеччині – тільки за спробу реклами ісламістських терористичних угруповань. У Франції дійсно існує закон про покарання за образу президента. Але там він востаннє застосувався більш ніж 50 років тому – за президента де Голля.

Тетяна Попова, експертка зі стратегічних комунікацій ГО "Інформаційна безпека", членкиня Ради з питань свободи слова при президенті:

– Сьогодні у суді слухається справа за позовом Свинарчука проти Дениса Бігуса через журналістське розслідування. І на мій погляд, криміналізація дезінформації, як це називає Бородянський, призведе до того, що корупціонери робитимуть рецидивістами саме журналістів-розслідувачів.

Тетяна Попова. Фото: Радіо СвободаТетяна Попова. Фото: Радіо Свобода

Я думаю, що цього року цей законопроєкт не буде розглянутий у Верховній Раді, і сподіваюсь, що коли цей документ дійде до сесійної зали, контраверсійні пункти з нього виключать.

Наташа Влащенко, телеведуча, членкиня Ради з питань свободи слова при президенті:

– Останні шість років було дуже багато зроблено, щоб роз’єднати журналістський цех, робили це політики, і їм це вдалося. Тому що говорять не про медійний продукт, а про власника ЗМІ, це перенесення відповідальності. Мені здається це неправильним.

Наташа Влащенко. Фото: Радіо СвободаНаташа Влащенко. Фото: Радіо Свобода

Ми сьогодні живемо в інформаційному світі, який застарів, який не може сам собі заробляти, який залежить від олігархів, від грантодавців, ще від когось. Ми живемо в інформаційному світі, де ми не можемо бути незалежними. І мені здається, що завдання номер один – це створення нових незалежних платформ.

Ми маємо думати, як реформуватись, щоб стати дійно незалежними, щоб наздогнати те, що відбувається в інформаційному світі Європи і США, бо там вже інші процеси відбуваються. Всі ці виклики стоять перед нами.

Олександр Доній, колишній народний депутат, політичний експерт, телеведучий:

– Рішення Кабінету міністрів про те, що вони переходять у закритий режим, – це був "перший дзвоник", дуже важливий, і я критично дуже і негативно висловлювався з цього приводу, тому що уряд – це колегіальний орган, рішення приймається спільно, і суспільство має право знати позицію того чи іншого міністра і під час обговорення, і під час голосування. Але суспільство це проковтнуло спокійно.

Олександр Доній. Фото: Радіо СвободаОлександр Доній. Фото: Радіо Свобода

Ми бачимо, що спроби закритості у цієї влади відбуваються. Але я б хотів також поговорити про гниття журналістського середовища, бо спроби маніпуляції і тиску є, на жаль, з обох боків. Будь-яка влада буде себе захищати, і тут суспільство має визначати, де поставити межі спротиву цій владі, питання – де поставити межі для журналістського середовища, яке піддається маніпуляціям з боку своїх власників, і я особисто не бачу спротиву цьому з боку журналістів.

 


Архів
Новини

ok