Публікації 2022-08-25T04:09:00+03:00
Українські Новини
Російська відповідь

Російська відповідь

Демократичні революції в колишніх радянських республіках, таких як Грузія й Україна, вжахнули Москву. Тепер Кремль відводить годинник назад.

Демократичні революції в колишніх радянських республіках, таких як Грузія й Україна, вжахнули Москву. Тепер Кремль відводить годинник назад.

Пройшло півдесятиріччя з того моменту, як череда "кольорових революцій" змела правителів, які мали підтримку Москви, замінивши їх на прозахідних лідерів. Але схоже, що сьогодні Кремль нарешті компенсує втрачене. Тільки цього року Росія зібрала два скальпи – українського президента Віктора Ющенка і киргизького Курманбека Бакієва. Обидва були вигнані більш дружніми стосовно Москви претендентами на владу. Було б перебільшенням стверджувати, що Росія є єдиним організатором і ляльководом лютневих президентських виборів в Україні і хаотичного квітневого перевороту в Киргизії, однак вона виразно зіграла в цьому ключову роль. Росія покривала і підтримувала лідерів киргизької опозиції і чітко дала зрозуміти українським виборцям, що з перемогою Віктора Януковича в країні наступить нова ера дешевого газу і торговельного зростання. Більше того, стратегічні перемоги нинішнього року надихнули Кремль на підтримку нових змін режимів у російському "ближньому зарубіжжі", як росіяни досі називають пострадянський простір.

Мішень №1 - це Грузія і її палкий пронатівський президент Михайло Саакашвілі. Депутат прокремлівської Думи Сергій Макаров запевняє, що Москва планує "другий Бішкек" з метою скинення Саакашвілі. Він має на увазі квітневе повстання, внаслідок якого киргизький президент був змушений тікати з країни. Це, звісно ж, хвастощі – але в ньому є тверде зерно істини. З минулого року кремлівські лідери цілеспрямовано і привселюдно зустрічаються з провідними представниками грузинської опозиції. 9 травня російський прем'єр-міністр Володимир Путін стояв поруч із колишнім спікером грузинського парламенту, а нині лідером опозиції Ніно Бурджанадзе на церемонії на честь 65-ї річниці перемоги. Путін, Бурджанадзе і мер Москви Юрій Лужков також заклали в Москві камінь в основу пам'ятника загиблим у війні, що ідентичний грузинському монументу в Кутаїсі, підірваному Саакашвілі торік. Вирівнюючи свої ставки, Кремль також запросив на переговори в Москву інших лідерів грузинської опозиції, а саме колишнього прем'єр-міністра Зураба Ногаїделі і колишнього помічника Саакашвілі Іраклія Аласанія, щоб обговорити з ними питання про відсторонення від влади діючого уряду в Тбілісі.

Важливим іспитом для адміністрації Саакашвілі стануть вибори мера Тбілісі, призначені на кінець травня. На них Аласанія боротиметься з діючим проурядовим міським головою – і опозиція готова до бою. "[Саакашвілі] і його адміністрація роблять усе можливе для фальсифікації виборів, - стверджує Ногаїделі, який приїхав минулого тижня в Москву в сьомий раз за сім місяців, - якщо він піде на такий крок, то пошкодує про це. Ми почнемо повстання. Уряд сам пише сценарій повторення бішкекської революції".

Росія, зі свого боку, робить усе можливе для підтримки опонентів Саакашвілі. Минулої зими Ногаїделі домовився про звільнення трьох грузинських школярів, затриманих місцевими воєнізованими формуваннями в Північній Осетії, а також поставив собі в заслугу домовленість про відновлення прямого чартерного авіасполучення між Москвою і Тбілісі. "Примиряючись із Москвою, грузини хочуть вирішити свої насущні економічні проблеми – вони хочуть мати можливість літати в Москву і бачитися з родичами, вони хочуть експортувати в Росію товари, вони хочуть повернутися додому на окуповані території, і що найважливіше – отримати гарантію того, що нової війни з Росією не буде ніколи", - говорить Ногаїделі.

Однак публічне братання з Москвою може виявитися небезпечною стратегією. Так, недавно проведені опитування Міжнародного республіканського інституту показали, що 52 відсотки респондентів не схвалюють нинішню політику грузинського уряду стосовно Росії, а більше ніж 80 відсотків хочуть відновлення регулярного авіасполучення. Але водночас 38 відсотків опитаних сказали, що не схвалюють зустрічі Аласанії з російськими представниками, і лише 22 відсотки відгукнулися про такі зустрічі позитивно. На підтримку Ногаїделі висловилися приблизно 4 відсотки респондентів.

Саакашвілі і значна частина грузинських засобів масової інформації затаврували ганьбою політиків, які подружилися з Москвою, назвавши їх "зрадниками" і "баламутами". А на делегацію російських активістів зі створеної Кремлем партії "Єдина Росія" у цьому місяці було вчинено напад, коли вони спробували роздати подарунки ветеранам Другої світової війни.

Проте, незважаючи на такі невдачі, Кремль чітко дотримується своєї стратегії: зав'язувати дружбу і посилювати угрупування, які виступають проти ворогів Москви. Незабаром у списку цілей Кремля може опинитися непостійний білоруський президент Олександр Лукашенко, який почав вимагати орендну плату за російські військові бази й прихистив у себе вигнаного киргизького президента. "Росія страшно втомилася від Лукашенка і шукає пристойного лідера йому на заміну", - стверджує Ігор Бунін з московського Центру політичних технологій. Обранцем Москви цілком може стати ветеран білоруської опозиції Андрій Санніков, який не надто близький із Заходом і вже заявив, що "готовий прийняти допомогу від Росії, якщо її надаватимуть правильні люди". Лукашенко, каже він, "останнім часом наляканий, оскільки побачив, як Росія може підтримувати революції в колишніх радянських республіках".

Позитивний момент нової російської стратегії полягає в тому, що вона може покласти кінець тактиці шантажу і залякувань путінської епохи і стати початком чогось, що більше нагадує істинну дипломатію. Замість вторгнень – як було з Грузією 2008 року, або відключень газових поставок – як не раз бувало в минулому з Україною, Кремль починає налагоджувати стосунки з лідерами опозиції не тільки на російських умовах, але й на основі взаємних інтересів. "Ми давно вже кажемо Кремлю, що якщо він не припинить обходитися з сусідами як з ворогами, прийде хтось інший і завоює їх симпатії, - каже Олексій Малашенко з Московського центру Карнегі, - новий підхід Москви означає, як я сподіваюся, що вона починає шанобливіше прислухатися до різних думок". Можливо, це звучить не настільки драматично, як диригування революціями. Але це може стати початком перетворення пострадянського простору на співтовариство, а не на бойовище.

Оуен Меттьюс, Ганна Нємцова для Newsweek .

Переклад: ИноСМИ .

 





Архів
Новини
У Росії військові-контрактники намагалися "віджати" смартфони та одяг у мобілізованих військових і влаштували масову бійку 00:06
Лікарня у Харківській області. Фото опублікував Олег Синєгубов
Російські військові поцілили у лікарню в Харківській області. Там загинув лікар 23:49
Окупанти закріплюються в районі Кремінної на Луганщини. ЗСУ накривають їх артилерією 23:20
Перший сніг випаде вже в жовтні. Синоптик попередив про суттєве похолоданя 23:00 Інфографіка
Командири з
До командирів з "Азовсталі" у Туреччину приїхали їх родичі. Фотографії зворушливої зустрічі 22:50
Ілон Маск. Фото: Mediasat
Українці в соціальних мережах обурилися "мирному плану" Ілона Маска. До них долучився Зеленський 22:34
Місце аварії. Фото: t.me/andrii_nebytov
Водій насмерть збив двох дітей на Київщині та намагався втекти 21:43
Акції Tesla впали ще до скандального твіта Маска про мирний план 21:38
Російські окупанти збираються тримати оборону в Сватівській психлікарні, – Гайдай 21:30
Чехія закликала своїх громадян залишити Росію 21:00
більше новин

ok