Публікації 2019-05-20T04:05:19+03:00
Українські Новини
Що відлякує іноземних інвесторів від участі в приватизації українських енергетичних об’єктів

Що відлякує іноземних інвесторів від участі в приватизації українських енергетичних об’єктів

Фото: korrespondent.net
Фото: korrespondent.net

Гасла про залучення європейського бізнесу

Конкурс з продажу 78,289% акцій ПАТ "Центренерго", який відбудеться 13 грудня цього року, не викликав ажіотажу серед впливових європейських гравців енергетичного ринку. Зокрема, розмови кількарічної давнини щодо зацікавленості французької Gaz de France (зараз Engie) в купівлі акцій другої за величиною енергогенеруючої компанії України, на жаль, так і залишилися лише розмовами.

Про намір брати участь у конкурсі на цей час повідомили шість компаній, які не назвеш іменитими європейськими гігантами. Це:

— Унітарне підприємство "Нефтебитумный завод" (належить білоруському нафтотрейдеру ТОВ "Интерсервис", бенефіціаром є Микола Воробей);

— ТОВ "Форбс енд Манхеттен Україна" (Київ, керівником є член консультаційної ради канадського банку Forbes&Manhattan та екс-президент російської VSE Energy Михайло Спектор);

— ТОВ "Укрдонінвест" (Київ, бенефіціаром є Віталій Кропачов);

— Georgian International Energy Corporation LLC (Тбілісі, бенефіціаром є Давид Бужуашвілі, співвласник київської фармацевтичної компанії "Индара");

— ТОВ "Баланс Групп" (Київ, бенефіціаром є екс-нардеп Дмитро Крючков);

— ПрАТ "ВК "Укрнафтобуріння" (Київ, бенефіціарами є Ігор Коломойський та парламентарій Віталий Хомутиннік).

Тобто, претендентами на участь в приватизації виступають чотири резиденти з України, один з Грузії та один — з Білорусі. Представників з країн ЄС — нуль. Формально умови проведення конкурсу дотримані (до участі подалося більше однієї іноземної компанії). Однак, один з основних пріоритетів "Великої приватизації-2018" — залучення європейських інвесторів — не досягнутий.

Чому? Причини ситуації, що склалася, здебільшого пов’язані не стільки з введенням воєнного стану в Україні (хоча даний аспект не додає привабливості інфраструктурним об’єктам), скільки з непослідовністю державних дій в питанні реформування енергетичного сектору.

Рахуємо ризики

"Центренерго", до складу якої входять Вуглегірська ТЕС (встановлена потужність 3600 МВт), Зміївська ТЕС (встановлена потужність 2265 МВт) та Трипільска ТЕС (встановлена потужність 1825 МВт), має частку 14% від зального об’єму електрогенерації країни. З 23-х блоків 18 — пиловугільних, п’ять — газо-мазутних (практично не використовуються).

Відповідно до постанови НКРЕКП від 3 березня 2016 року №289, закупівля оптової ринкової електроенергії здійснюється за формулою "Роттердам+", і ПАТ "Центренерго" є одним з найбільших отримувачем доходів разом з ДТЕК. Слідство детективів НАБУ про корупційність даної формули, розпочате ще в березні 2017 року (!), відверто затягнулося і відсутність судових рішень ДО приватизації об’єкту ставить під сумнів європейський бізнес у необхідності інвестування: перспектива подальшої судової тяганини та збитків є малопривабливою.

Це питання, до речі, ще влітку поточного року підіймали багато експертів. Зокрема, виконавча директорка Європейської бізнес асоціації (ЄБА) Ганна Дерев'янко наголошувала, що у випадку "Центренерго" іноземні інвестори очікують від держави більше прогнозованості в енергетичній сфері та саме формульного ціноутворення, як найбільш їм зрозумілого. А економічний експерт Борис Кушнірук попереджав, що будь-який реальний міжнародний інвестор вимагатиме збереження цін на електроенергію з урахуванням ціноутворення на вугілля саме на основі формули "Роттердам+". Тобто гарантії, що можна буде купити вугілля за межами України за ціною, яка дозволить виробляти електроенергію не на збитковою основі.

Важливим моментом у прийнятті рішення в інвестування української вугільної генерації є і законодавче поле щодо формування ціни на викиди парникових газів. Держава, підписавши Угоду про Асоціацію з ЄС, зобов’язалася впровадити ринкові механізми її формування, тобто створити систему викидів парникових газів з перспективою приєднання до європейської. Ринковий механізм стимулює скорочувати викиди та отримувати вигоду від продажу дозволів. Однак, розгляд та підтримка законопроекту №9260 в листопаді цього року (саме в процесі формування конкурсних пропозицій) про збільшення податку на викиди парникових газів в 24 рази (!) змушує бізнес підраховувати потенційні збитки.

Про систему торгівлі якось "забули". За даними Міністерства екології та природних ресурсів, Вуглегірська ТЕС (на яку наразі припадає 2/3 генерації "Центренерго") входить до ТОП-10 забруднювачів по викидах в атмосферне повітря. То ж і збільшення фіскального навантаження на "Центренерго" є легко прогнозованим.

Не враховуються зміни і в законодавчому полі ЄС, звідки так чекають на інвесторів. Введення в дію Директиви 2016/2341 Європейського Парламенту та Ради від 14 грудня 2016 року "Щодо діяльності і нагляду за інституціями недержавного пенсійного забезпечення" передбачає врахування ризиків екологічного, соціального та управлінського характеру при інвестуванні. Тобто, визначаються два основних критерії. Перший: для залучення інвестицій компанії мають розкривати показники сталого розвитку (ризики економічного, екологічного, соціального та управлінського характеру). І другий: інвестиційні фонди, зокрема фонди недержавного пенсійного забезпечення, мають враховувати рейтинг компаній за нефінансовими показниками.

ПАТ "Центренерго" відкритої звітності сталого розвитку не має, що не дає змогу оцінити ризики європейському інвестору.

То ж, слід відверто зізнатися, що (не)імплементація чіткого та послідовного законодавства з його дотриманням найбільше лякає західних інвесторів. А одвічне бажання НАБУ погратися в політику та залізти у формування комунальних тарифів призвело до того, що інвестиційний клімат в Україні погіршився ще більше. Отже, все, чого досягло своїми діями Антикорупційне бюро — це зменшення шансів на захід в Україну іноземного інвестора.

В результаті — "маємо те, що маємо". Затягування розслідування НАБУ, гра в збільшення податків, гальмування імплементації законодавства ЄС формуюють вузол проблем, розрубати який поки не вдається. Чи не так вже й хочеться.

Більше новин про: Инвестирование Центрэнерго

Архів
Новини

ok