Публікації 2022-09-10T04:07:24+03:00
Українські Новини
Зозулині діти

Зозулині діти

Юлія Котова
Юлія Котова

Усиновлення дитини - один із найблагородніших вчинків людини. Але прийнявши рішення взяти прийомне маля, доведеться оббігати не одну установу у пошуках потрібних документів, пройти не одне випробування, попсувати собі не один нерв...

У квітні цього року в Росії стався незвичайний інцидент: прийомна американська мати повернула семирічного Артема Савельєва на його батьківщину через психічні особливості дитини, про які вона не знала. Це, у свою чергу, призвело до призупинення всиновлення російських дітей громадянами США. Хтось заступиться за жінку, мовляв, вона мала на це повне право. Хтось засудить, назвавши її вчинок негуманним. А хтось просто зупиниться за півкроку від порога дитячого будинку, щоб серйозно задуматися перед прийняттям важливого рішення.

Щорічно в українських пологових будинках приблизно тисяча немовлят стають сиротами. А в будинки дитини щороку потрапляють майже три тисячі дітей. Тішить лише те, що за останні роки різко збільшилося всиновлення безрідних малят. Так в 2009 році знайшли свої сім’ї 1895 дітей. Якщо й ви вирішили приєднатися до числа шляхетних батьків, то, швидше за все, у вас виникне безліч питань із приводу всиновлення.

По-перше, необхідно визначити для себе, якого віку дитину ви б хотіли взяти. Варто пам'ятати, що, всиновлюючи немовля, ви зможете повністю сформувати його особистість, адже на нього не вплинуть спогади з минулого життя в іншій сім’ї чи в інтернаті. Але доведеться задуматися про паузу у своїй роботі й у кар'єрі заради безсонних ночей, годування й постійних змін підгузків. Крім того, про деякі захворювання можна довідатися тільки після року життя дитини, що може стати для вас неприємною несподіванкою. Беручи дитину трішки старшу, ви зможете приблизно побачити всі нюанси її здоров'я й розвитку, наскільки він зовнішньо, а також за темпераментом, вас нагадує. Чим старша дитина, тим вона самостійніша. Але в деяких випадках може виникнути проблема, пов'язана з поведінкою такої дитини саме в сім’ї. Адже тут можуть проявитися негативні наслідки її попереднього перебування в родичів - замкнутість, затурканість, а іноді й агресія...

Який би ви вік не вибрали, у будь-якому випадку законом дозволяється всиновлення дітей тільки після двох місяців життя або після двох місяців з моменту, коли було знайдено дитину. Що стосується вашого віку, то всиновити маля ви можете тільки після 21 року (якщо ви, звичайно, не його родич). Також ви повинні бути старшими, ніж пасинок чи пасербиця не менше, ніж на 15 років, але не більше, ніж на 45.

Крім того, варто пам'ятати ще про деякі юридичні нюанси. Так, якщо вам впала в око мила дівчинка, то вам доведеться задуматися про всиновлення… її братика, якщо такий є. Розлучати їх дозволяється тільки в особливих випадках. Якщо ви є представником нетрадиційної сексуальної орієнтації, то стати прийомними батьками зі своєю другою половинкою  вам не вдасться – це заборонено Сімейним кодексом України.

Також ви не зможете всиновити дитину, якщо обмежені в дієздатності, позбавлені батьківських прав, перебуваєте на обліку або лікуванні в психоневрологічному або наркотичному диспансері, любите випити, у вас немає ПМП або постійного заробітку й у деяких інших випадках. Суд при винесенні рішення про всиновлення зверне увагу на ваш стан здоров'я й стан здоров'я сироти, відношення до виховання дітей, мотив усиновлення й ваші стосунки з дитиною.

Крім того, навіть якщо ви ідеальний кандидат на роль прийомного батька з точки зору закону,  бар'єром на шляху до всиновлення може стати звичайна незгода з боку самої дитини. Звичайно, якщо вона у  такому віці й стані, що може висловити своє "проти".

Вирішивши всиновити дитину, варто для початку звернутися в службу у справах дітей за місцем проживання, розповісти про свій намір і зібрати всі необхідні документи: довідку про несудимість, про стан здоров'я, про статок. Останній повинен бути не меншим, ніж один прожитковий мінімум на одного члена сім’ї, інакше у вас має бути хоча б власне господарство.

Збирати документи іноді доводиться понад місяць. Далі їх вивчає служба, оглядає ваші умови життя. І після позитивного висновку ви протягом року можете вибирати дитину за базами даних. Як тільки омріяна дитина знайдена, ви одержуєте спрямування у дитячий будинок, щоб познайомитися з нею. Тут важливо справити гарне враження не тільки на саме маля, але й на виховательок. Після декількох благополучних зустрічей ви одержуєте від дитячого будинку  висновок про доцільність усиновлення. Всі зібрані документи ви передаєте в суд, від якого ви чекаєте остаточного рішення. Якщо ви почули довгоочікуване "так", то через 10 днів можете спокійно забирати дитину до себе додому. Після цього вам надається 56 днів відпустки й фінансова допомога в розмірі допомоги за народження першої дитини (12240 грн за одну дитину станом на сьогодні).

Здавалося б, всі проблеми вирішено. Але насправді вони можуть тільки початися. Адже адаптація дитини в новій сім'ї може бути абсолютно неадекватною - від лементів при перевезенні в машині, у якій вона ніколи не їздила, до "пригніченого" стану в новій квартирі. У такому випадку постарайтеся зробити так, щоб нічого в новій обстановці не злякало дитину - запах, тварини, ставлення інших членів сім’ї. Спробуйте не реагувати емоційно на довге незапам'ятовування вашого імені новим сином чи дочкою, на часто повторювані питання, на тривале відчуження. До стількох нових вражень навіть не кожен дорослий може звикнути відразу. Не засмучуйтеся, якщо довго дитина порівнюватиме вас зі своїми біологічними родичами, згадуватиме моменти свого минулого життя.

У багатьох батьків через деякий час може початися паніка - дитина, мовляв, зовсім не така, яку вони собі уявляли. Але не варто відразу ж приймати серйозні рішення - аж до анулювання всиновлення. Такі проблеми могли початися й з вашим біологічним нащадком. Адже дитина - теж особистість, індивідуальність, а не лялька, яку ви вибираєте "під себе". Якщо дитина інша - це не означає, що вона погана. Не варто відразу звинувачувати гени, мовляв, дочка алкоголічки й сама алкоголічкою стане. Є безліч прикладів, коли таке ставалося й від "нормальних" генів. Як, втім, і навпаки. Адже безліч геніїв своєї справи, такі як всесвітньо відомий письменник Артур Конан Дойль, великий музикант Луї Армстронг, видатний актор театру й кіно Марлон Брандо, походять саме із неблагополучних сімей...





Архів
Новини

ok