Публікації 2019-05-23T04:05:32+03:00
Українські Новини
Договори та пеня у новому законі про житлово-комунальні послуги: що чекає на споживача

Договори та пеня у новому законі про житлово-комунальні послуги: що чекає на споживача

Фото:shutterstock.com
Фото:shutterstock.com

9 жовтня Верховна Рада прийняла в цілому нову редакцію Закону "Про житлово-комунальні послуги". Документ змінює правила гри на ринку як для надавача житлово-комунальних послуг, так і для споживачів. Після вступу закону в дію надання послуг буде відбуватися на підставі договорів між споживачем та виконавцем, котрі, у свою чергу, можуть бути індивідуальними та колективними.

За новими правилами, тип договору про надання житлово-комунальних послуг самостійно визначатимуть співвласники багатоквартирного будинку.  При цьому тип договору обирається окремо для кожного виду послуги: у межах одного будинку можливе укладання різних типів договорів за різними видами комунальних послуг. Наприклад, мешканці будинку можуть заключити колективний договір на послуги з постачання тепла та гарячої води, а з виконавцем послуги з постачання газу підписувати індивідуальні договори.

Загалом, вводиться 3 варіанти договірних відносин із виконавцем послуги: індивідуальний та колективний договори, а також договір між виконавцем та ОСББ як колективним споживачем. При цьому індивідуальний договір матиме 2 підвиди. У першому випадку виконавець відповідатиме за якість послуги безпосередньо у квартирі. Тоді плата споживача за комунальну послугу складатиметься із плати безпосередньо за саму послугу, плати за абонентське обслуговування та плати за обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових мереж.

"Тобто, загалом, платіж виконавцю буде найвищим з усіх варіантів і вищим, ніж зараз - і за послугу, і за мережі, і за абонентське обслуговування. Але тариф на управління будинком зменшиться", - зазначає координаторка житлово-комунальних та енергетичних програм. Громадянської мережі "ОПОРА" Тетяна Бойко.

За її словами, абонплата для кожного будинку нараховуватиметься індивідуально.

Другий випадок передбачає відповідальність виконавця послуги за її якість на межі будинку. У такому разі споживач сплачуватиме безпосередньо за саму послугу та за абонентське обслуговування. При цьому ремонт і обслуговування внутрішньобудинкових мереж співвласники будинку здійснюватимуть самостійно чи за допомогою управителя.

"Фактично, це модель, що є зараз. І законом цей варіант передбачено лише для будинків, співвласники яких не визначилися самостійно з моделлю надання комунальних послуг. Вона погана тим, що виконавець та управитель перекидають відповідальність за неякісну послугу один на одного, а споживачеві (особливо, неорганізованому) майже не реально знайти винного", - коментує Бойко.

Нововведенням закону є колективний договір, який укладатиметься між виконавцем послуги та особою, уповноваженою на це співвласниками. Такою особою може бути управитель або співвласник будинку, правління житлово-будівельного кооперативу або уповноважений на це орган управління ОСББ. Тобто, перед підписанням колективного договору мешканці будинку повинні самостійно обрати уповноважену особу. Крім того, їм також самостійно доведеться визначити порядок ведення нею обліку спожитих комунальних послуг та їхньої оплати, порядок та умови здійснення розподілу обсягу спожитої послуги між мешканцями.

При виборі такої моделі договірних відносин із споживачів не стягується абонплата, але ремонт та обслуговування внутрішньобудинкових мереж здійснюватиметься співвласниками самостійно або за допомогою, наприклад, управителя.

Також ОСББ або юридична особа, котра об’єднує усіх співвласників будинку, може стати колективним споживачем. У такому випадку об’єднання співвласників діятиме від свого імені.

"Фактично, ОСББ купує послугу на вході в будинок і самостійно розподіляє її між індивідуальними споживачами відповідно до домовленостей між співвласниками. Колективний споживач не сплачує виконавцю жодних додаткових платежів", - коментує Бойко.

За її словами, з появою конкуренції на ринку управління вигідним стане колективний договір – він буде найкращим, у тому числі, і для ОСББ. Колективний договір має стати найдешевшим для споживачів і найвигіднішим, оскільки за неплатників відповідатиме компанія-надавач послуг. Наразі найнезахищенішим є колективний споживач, який повинен буде самостійно давати раду неплатникам.

"Швидше за все, наступного року збережеться статус-кво. Можливо, лише деякі ОСББ чи управителі укладуть колективні договори. Найпростіший спосіб (найближчий до людей) – це індивідуальний договір з відповідальністю монополіста до квартири. Але за нього доведеться платити більше", - говорить експертка.

У яких випадках вигідніше заключати колективні договори, а в яких – індивідуальні, мешканці багатоповерхівок повинні визначити самі. Але часу на роздуми відведено не так багато: якщо жителі будинку не визначаться із типами договорів за рік після набрання законом чинності, вони змушені будуть заключити із виконавцями послуг індивідуальні договори терміном на 1 рік.

Договори, укладені до набрання чинності нової редакції закону про житлово-комунальні послуги, будуть зберігати чинність протягом року, але у цей же час мешканці будинку можуть обрати нову форму договору та розірвати уже укладений.

Варто звернути увагу на те, що, згідно нових норм, споживач матиме право оплачувати послуги авансовими платежами, але виключно за бажанням самого споживача. Виконавець послуг зможе лише пропонувати оплату авансом, але не матиме права змушувати споживача до такої оплати.

Вельми суперечливим пунктом нової редакції стало повернення пені за несвоєчасну оплату послуг. Згідно чинного законодавства пеня також мала би нараховуватися. У 2011 році втратив чинність закон про заборону нарахування пені, і з того часу санкція повинна була б застосовуватися. Але в чинному законі про житлово-комунальне господарство визначено розмір пені: згідно з положенням, її розмір міг регулюватися в договорах. У новій редакції пропонується начисляти пеню в розмірі 0,01% від суми заборгованості за кожен день прострочення. Чи є це великою сумою?

Як показують розрахунки, на кожні 100 гривень боргу за 1 день нараховуватиметься 0,01 гривня пені. За 100 днів прострочення оплати – 1 гривня. Тобто, за 100 днів при наявності заборгованості в розмірі 1 тис. гривень сума пені складе 10 гривень. Для того, щоб нарахована за 100 днів пеня перевищила 1 тис. гривень, споживач має заборгувати перед виконавцями комунальних послуг більше 100 тис. гривень.

"Пеня нараховуватиметься лише з 2019 року і за борги, які виникнуть тільки після вступу цієї норми в силу", - пояснює Бойко.

Законом передбачено, що у разі боргів держави перед споживачем за надані субсидії або пільги пеня не нараховуватиметься. Також санкції не застосовуватимуться у тому випадку, коли роботодавець має борги по зарплаті перед споживачем.

Окрім відповідальності споживача за своєчасну оплату послуг у новому законі передбачається відповідальність виконавця послуги за несвоєчасну ліквідацію аварій у мережах – у випадку, коли виконавець послуги не завершив ремонт в установлений термін, він повинен буде заплатити споживачеві штраф.

Отже, зі вступом нової редакції закону про житлово-комунальні послуги мешканцям багатоповерхівок доведеться проявити ініціативу та добре зважити всі плюси та мінуси різних варіантів договорів із виконавцями житлово-комунальних послуг. Перш за все нововведення порівняно із діючими на сьогодні нормами надають більше можливостей для ОСББ та будинків, у котрих є управитель. При укладанні колективних договорів споживачі можуть отримати менші платіжки порівняно із нинішніми, але при цьому варто пам’ятати про те, що утримання внутрішньобудинкових мереж буде зоною відповідальності мешканців будинку. Індивідуальний договір передбачає абонплату та плати за обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових мереж. Враховуючи, що при цьому плата за обслуговування мереж виключається із тарифу на послуги з утримання будинку та прибудинкових територій, існує можливість, що розмір платіжки не зміниться. Але також може статися так, що платіжка збільшиться. Тобто, індивідуальні договори між споживачем та виконавцем послуги можуть стати просто невигідними. З іншої сторони, для отримання найбільшої вигоди із колективних договорів необхідний конкурентний ринок. У будь-якому випадку, остаточне рішення щодо виду договірних відносин із виконавцями послуг залишатиметься за споживачем: компанії-виконавці не мають права обирати тип договору замість мешканців багатоповерхівок.

Щодо пені, то у споживачів, котрі заборгують суму порядку 1000 гривень й термін прострочки не буде значним, не має виникнути особливих проблем. Крім того, зі споживача знімається відповідальність за борги держави по пільгах та субсидіях. Також варто пам’ятати, до 1 січня 2019 року ще достатньо часу й завжди залишається можливість введення чергового своєрідного мораторію на нарахування пені.


Архів
Новини
Портнов просить ДБР відкрити справу про відмивання Порошенком коштів через офшори 17:35
Зеленський запропонував придумати стартап "без рамок" для Адміністрації Президента 17:31
Як скористатися послугою "муніципальна няня": покрокова інструкція 17:29
Петиція про відставку Зеленського набрала потрібну кількість голосів всього за добу 17:22
Зливи і шквальний вітер накриють більшість областей перед вихідними 17:14 Карта
Андрій Богдан
Рада адвокатів Києва звернулася до Богдана з приводу повноважних органів адвокатського самоврядування столиці 17:00
Колишнього мера Тирасполя знайшли пов'язаним і вбитим в Одеській області, -ЗМІ 16:54
Я проти законопроекту про перенесення запуску енергоринку, – нардеп 16:42
У соцмережах обурюються через різкі висловлювання голови АП Богдана стосовно Конституції і Майдану 16:32
Купівля ДТЕК двох обленерго не призведе до підвищення тарифів, – експерт 16:28
більше новин

ok