Публікації 2018-05-24T04:06:46+03:00
Українські Новини
Подарунок учителю

Подарунок учителю

Зміна правил вступу до вишів, обіцяна міністром освіти, призведе до того, що середня школа захлинеться в корупції. В майбутньому така ж доля чекає на вищу школу.

Міністерство освіти та науки підготувало давно анонсовані змі­ни правил вступу до вищих навчальних закладів. На загальних зборах Спілки ректорів ВНЗ міністр Дмитро Табачник представив нові правила для поточної вступної кампанії та вступних кампаній майбутніх років. Так цього року під час зарахування до вишів будуть враховувати не лише результати зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО), а й бали атестату (максимальний бал – 200, в той час як максимальний бал за тестування – 600). А ще тестування можна буде складати мовами національних меншин (для цього обрано сім мов). А вже з наступного, 2011 року, всі виші зможуть проводити додаткові вступні випробування. Відповідного наказу про зміну правил вступної кампанії міністр поки що не підписав, проте його помічник запевнив Тиждень, що документ вийде з-під пера Табачника найближчим часом.

Неприємна несподіванка

Перші, хто постраждає від нововведень – цьогорічні абітурієнти. Зміна правил під час вступної кампанії викликає в них обурення. "Ніхто не розуміє, за якими правилами ми все ж таки будемо вступати, – скаржиться 11-класниця Тетяна Матвійчук. – Усі мої друзі нервують, бо готувалися до тестів, а непрофільним предметам у школі приділяли менше уваги. Я збираюся йти на історика, з математики та фізики в моєму атестаті будуть не дуже високі бали. Що ж тепер робити – винаймати репетитора з математики вже пізно, давати хабара – принижувати себе та своїх учителів". "Найгірше, що нічого не зрозуміло, – може, ще й в інституті іспити будуть, а з яких предметів, у якій формі – невідомо", – додає її однокласник Сашко, який попросив не називати його прізвища, проте розповів про свій намір "занести подарунок" учительці з хімії, щоб отримати вищий бал атестату. Чимало батьків випускників підуть саме цим шляхом – раптове "підвищення авторитету вчителя", як називає свою ініціативу Дмитро Табачник, викличе неабиякий сплеск корупції в школі. В результаті до вишів потраплять не всебічно обдаровані діти, які однаково добре знають і хімію, і літературу, а діти, батьки яких зуміли домовитися зі шкільними педагогами.

Крім того, навіть звичайні, а не куплені оцінки в атестаті часто бувають завищеними. "В школі вчителі самі зацікавлені, щоб їхні випускники мали гарні бали, – каже координатор мережі ОПОРА, яка займається моніторингом вступної кампанії, Ольга Айвазовська. – Ми спілкувалися з учителями неодноразово, вони вважають, що високі бали випускників свідчать про високий рівень викладання в школі. Звичайно, середній бал атестату може призвести до того, що оцінки підвищуватимуть за гроші. Але в цілому врахування балу атестату – це прийнятна ситуація. А от уведення додаткових іспитів у ВНЗ фактично нівелює ідею зовнішнього тестування".

На думку експерта, внутрішні екзамени в університетах стануть корупційною діркою в системі доступу до вищої освіти. "В 2008-му році були пільги для тих дітей, які проходили доуніверситетську підготовку, – згадує Айвазовська. – Вони складали ще внутрішні іспити, бал яких враховували додатково. Й була величезна кількість випадків, коли абітурієнти, котрі отримали дуже низький бал під час зовнішнього оцінювання, на цих додаткових екзаменах підвищували свої оцінки до 30%. Очевидно, що це відбувалося внаслідок корупційних дій". До запровадження всеохоп­­­но­го зовнішнього тестування освіту вважали однією з найбільш корумпованих галузей. Натомість під час проведення зовнішнього оцінювання лише 1% випускників, 3% батьків і 3% студентів визнали свою причетність до корупційних дій, згідно з даними опитування Київського міжнародного інституту соціології та компанії "Менеджмент сістемс інтернешнл".

Поза законом

Народний депутат, голова парламентського Комітету з питань освіти Володимир Полохало вважає, що додаткові вступні іспити – це фактично скасування незалежного оцінювання (що, до речі, й обіцяв Віктор Янукович перед виборами). На думку парламентарія, в усьому винна Верховна Рада. Законопроект, який мав би законодавчо закріпити позиції зовнішнього тестування, був успішно провалений. "Якби був закон, то ніякий Табачник чи Янукович не могли б так просто змінювати умови вступу. Але законопроект поставили на голосування 21 січня, коли в залі фактично не було депутатів, і тому він не набрав необхідної кількості голосів", – бідкається Полохало. Партія регіонів законопроект не підтри­мала, а чому прогулювали засідання інші народні депутати – незрозуміло.

"Усі підтримують ЗНО: й батьки, й студенти, й навіть викладачі вишів, бо вони не хочуть вважатися корумпованими й учити тільки дітей народних депутатів та інших багатіїв, – каже народний депутат. – Так, є проблема якості тестів (ЗНО. – Ред.), але з якістю вступних іспитів у вищих навчальних закладах ще більша проблема".

Також неоднозначно сприймає громадськість новину про складання тестів мовою навчання в школі (тобто мовами національних меншин), ця нор­­ма вже закріплена відповідним наказом Міносвіти. З одного боку, в 2008-му таку практику також застосовували, й навіть торік абітурієнти мали можливість скласти тести російської мовою. Цей рік мав стати першим, коли тестування проводилося б виключно українською. "Якщо учень не здатен прочитати текст державною мовою й поставити галочку навпроти правильної відповіді, то як він буде навчатись українською мовою в університеті?", – питає Ольга Айвазовська. Втім, члени Партії регіонів неодноразово висловлювали думку, що і в університетах навчання може проводитися російською, якщо, мовляв, студенти цього захочуть (хоча про румунську чи угорську мови в цьому контексті не йшлося). Вочевидь, тестування мовами нацменшин – шлях саме до двомовних вишів. Тим більше, що окремим наказом Дмитро Табачник вже скасував державний іспит з української мови, якій студенти раніше складали на випускних курсах.

Єдине більш-менш зрозуміле нововведення полягає в тому, що цьогоріч подати документи абітурієнт зможе не біль­­ше ніж до п`яти ВНЗ. Це полегшить процедуру конкурсного відбору, адже торік деякі вступники примудрилися занести документи до кількох десятків навчальних закладів, внаслідок чого приймальні комісії були перевантажені й не могли адекватно оцінити прохідного балу до кожної зі спеціальностей.

Автор: Вікторія Герасимчук, "Український тиждень ".


Архів
Новини

ok