Публікації 2019-07-12T04:05:41+03:00
Українські Новини
МВФ знову пом'якшив умови фінансування України. Крім пенсійної реформи

МВФ знову пом'якшив умови фінансування України. Крім пенсійної реформи

Міжнародний валютний фонд погодився визнати необов'язковим прийняття земельної реформи для отримання наступного траншу в вересні. Відповідна домовленість була досягнута в ході переговорів президента України Петра Порошенка з главою МВФ Крістін Лагард. Крім того, для продовження фінансування МВФ погодився замінити антикорупційні суди спеціальними судовими палатами і продовжити терміни початку великої приватизації. На продовження термінів прийняття пенсійної реформи МВФ не пішов.

Міжнародний валютний фонд, виділивши Україні в квітні поточного року четвертий транш кредиту в $1 млрд затвердив досить широкий перелік умов для продовження фінансування. Велика його частина складалася з "структурних маяків", які не були виконані до квітня. Наступний транш Україна планувала отримати в червні-липні, але все-таки не встигла забезпечити виконання зобов'язань. Пенсійна та земельна реформи не були прийняті, приватизацію не розпочато, питання про створення антикорупційних судів не вирішене.

Абсолютно логічно, що українська сторона звернулась до МВФ з проханням переглянути умови Меморандуму про співпрацю з тим, щоб п'ятий транш кредиту, який може скласти $1,9 млрд, був отриманий у вересні.

Переговори почалися в травні, а останні раунди пройшли наприкінці червня-початку липня.

Як стало відомо Українським Новинам, українській стороні вдалося домовитися про деякі зміни термінів виконання зобов'язань.

Зокрема, МВФ погодився з пропозицією Києва скасувати прийняття земельної реформи як обов'язкова умова для отримання чергового траншу, незважаючи на те, що на це не сильно сподівалися ні міністр фінансів Олександр Данилюк, ні прем'єр-міністр Володимир Гройсман.

"МВФ навряд чи зніме земельну реформу як prior action (першочергове дію)" - сказав Данилюк 5 липня.

Через день Гройсман зробив аналогічну заяву.

"Я не сподіваюся, що МВФ виключить це (земельну реформу)", - сказав прем'єр.

Однак за інформацією джерел агентства в Адміністрації президента, МВФ все-таки остаточно погодився не розглядати прийняття земельної реформи обов'язковою умовою для продовження фінансування. Причому, домовленості про це вдалося досягти особисто президенту Петру Порошенко з главою МВФ Крістін Лагард. Земельна реформа, що передбачає дозвіл на продаж землі сільськогосподарського призначення, викликала серйозні розбіжності в суспільстві і в парламенті, через що її прийняття найближчим часом виглядає практично нереальним.

Переговори з МВФ з інших питань проходили в більш широкому форматі. Зокрема, фонд не погодився пом'якшити умови щодо пенсійної реформи. Українська сторона ще навесні сподівалася на те, що кредитор задовольниться прийняттям законопроекту в першому читанні. Однак позиція МВФ в цьому питанні виявилася принциповою.

"Без прийняття закону про пенсійну реформу в цілому МВФ наступний транш не дасть", - заявив в коментарі Українським Новинам міністр соціальної політики Андрій Рева.

Зміни до пенсійного законодавства були схвалені Верховною Радою в останній день роботи перед літніми канікулами - 13 липня. Вже на початку наступної сесії, яка відкриється 5 вересня, парламент повинен буде прийняти пенсійну реформу в цілому. Як зміниться зміст документа поки невідомо. Однак Петро Порошенко сподівається, що депутати знайдуть порозуміння з цього питання.

"Очікую, що вже у вересні вона (пенсійна реформа) буде прийнята з урахуванням усіх побажань Верховною Радою остаточно", - заявив він 14 липня.

Ще одна обов'язкова умова для продовження фінансування МВФ - створення антикорупційних судів. Згідно з останньою редакцією Меморандуму про співпрацю з фондом, законодавча база для створення таких судів повинна була бути прийнята до кінця квітня. За рік судді повинні були бути відібрані і з березня 2018 року суди повинні були почати роботу. Ця умова в результаті останніх домовленостей суттєво змінилося. За інформацією Українських Новин, МВФ погодився замінити умову щодо створення антикорупційних судів спеціальними палатами при діючих судах. Такий варіант підтримує і Європейський Союз.

"Ми погоджуємося на створення спеціальної антикорупційної палати в рамках суду. Ми навіть не наполягаємо на створенні антикорупційного суду, а саме палати. Яка буде присвячена боротьбі з корупцією", - заявив 13 липня в Києві президент Європейської комісії Жан Клод Юнкер. Ця заява викликала досить різку реакцію з боку Національного антикорупційного бюро (НАБУ).

"Ймовірно, заява президента Єврокомісії Жан-Клода Юнкера, що Євросоюз вважає достатнім створення спеціальної антикорупційної палати, є наслідком цілеспрямованої дезінформації щодо європейських партнерів України", - заявили в НАБУ. Насправді складно повірити, що президент ЄК міг зробити заяву без подання реальної картини того, що відбувається.

У свою чергу, в НАБУ вважають, що створення антикорупційних палат не тільки не вирішить проблему відсутності вироків щодо топ-корупціонерів, але і поглибить її. Бюро наполягає на створенні Вищого антикорупційного суду і зазначає, що цей процес може зайняти всього 1 рік. У неофіційних розмовах прихильники створення антикорупційних судів заявляють, що представники влади проти цього, оскільки бояться розслідувань справ зі своєю участю. Противники таких судів заявляють, що, по-перше, складно знайти таку кількість чесних суддів, а їх за неофіційними даними може знадобитися не одна сотня, по-друге, спецсуди можуть дійсно стати знаряддям репресій.

"Ви що, хочете, щоб у нас після створення таких судів почався 1937?", - заявив у розмові з журналістом агентства один з високопоставлених чиновників. Також противники антикорупційних судів кажуть, що їхні прихильники бояться втратити великі гранти, які повинні будуть виділятися на організацію роботи судів.

У НАБУ Українським Новинам заявили, що заява Юнкера була для них несподіваною. Керівництво агентства, як зазначила в коментарі Українським Новинам керівник управління із зовнішніх зв'язків НАБУ Дарина Манжура, має прямі контакти з МВФ і має намір з'ясувати реальну ситуацію з питання створення антикорупційних судів.

Певне коригування, за даними Українських Новин, відбудеться і за термінами приватизації. Якщо за останньою версією меморандуму вона повинна була початися з червня продажем Одеського припортового заводу, то згідно з останніми домовленостями, приватизація ОПЗ, а згодом "Укрспирту", "Центренерго" і "Турбоатому" повинна буде початися з вересня.

Більше новин про: МВФ

Архів
Новини
Видобуток бурштину та гральний бізнес: Зеленський доручив Кабміну внести 9 законопроектів для економічного зростання 15:28
В Албанії стався найсильніший за 30 років землетрус, постраждали майже 70 осіб 08:26
Рятувальники попередили українців про різке погіршення погоди і заморозки 10:07
Volkswagen на смерть збив жінку на Одеській трасі. Фото: Інформатор
На Одеській трасі Volkswagen збив на смерть жінку на "зебрі", водій втік 08:51
ДТП з маршруткою. Фото: Нацполиция
В Одеській області переповнена маршрутка врізалася у вантажівку: загинули 9 людей 16:23
"Формула Штайнмайєра" ляже в основу законопроекту, - помічник Зеленського 18:05
Гіперлупа не буде: новий міністр інфраструктури Криклій назвав ідею Омеляна абсурдною 14:12
Андрій Загороднюк. Скріншот відео
Міністр оборони хоче провести переоцінку структури Збройних сил 15:04
Акція в підтримку України в Петербурзі. Фото: Павло Мерзлікін/
Петербуржці вимагали припинити військові дії проти України: їх затримали 20:46
Зеленський обговорив з представниками МВФ подальшу співпрацю і реформи в Україні 23:58
більше новин

ok