Публікації 2022-09-25T04:07:13+03:00
Українські Новини
Народження майже Радянського Союзу

Народження майже Радянського Союзу

Приєднання України до Митного союзу може посилити вплив Кремля.
Приєднання України до Митного союзу може посилити вплив Кремля.

На тлі створення Митного союзу перемога близького друга Кремля на українських президентських виборах може дати новий імпульс прагненню Москви утвердити своє панування на пострадянському економічному просторі.

Створення на початку цього року Митного союзу Росії, Казахстану й Білорусі стало явним кроком до давньої мети Кремля – економічної реінтеграції колишніх радянських республік.

Ніхто не сумнівався, що провідну роль у процесі прийняття рішень – як у Митному союзі, так і на наступній стадії, після цілком можливого в найближчому майбутньому переходу до єдиного ринку, відіграватиме російський уряд. Багато аналітиків думають, що Кремль має намір відтворити оновлену версію Радянського Союзу – принаймні на економічному рівні.

Загальні тарифи, високі ціни

Рух до поставленої прем'єр-міністром Володимиром Путіним мети – створити контрольовану Росією зону, що охоплює більшу частину колишнього Радянського Союзу, Кремль почав з економічної сфери. Під вплив російської економіки вже підпали півдюжини держав, а зараз і Білорусь із Казахстаном прийняли пропозицію Москви і ввели загальний митний тариф на більшу частину імпортованих товарів.

Поки Митний союз іще дуже молодий. Три країни ввели загальний тариф лише з першого січня, і на деякі товари він тимчасово не поширюється. Однак нові заходи вже викликали обурення в казахстанських споживачів, незадоволених ростом цін на низку товарів.

"Чому нова Toyota Camry, випущена в Росії, [тепер] коштує 40 000 американських доларів, якщо в усьому світі її ціна - усього 22 000?" - скаржиться один із казахських блогерів.

На хвилі росту мита зросли ціни на імпортний одяг, шкіряні вироби, взуття й парфумерію.

Багато медикаментів, імпортовані із країн, які не входили в Радянський Союз, також подорожчали. На 5 відсотків зросло мито на ввіз імпортного інсуліну, гемоглобіну, деяких антибіотиків і вітамінів. Мито на шкіряні вироби піднялося з п'яти відсотків від вартості товару до 20 відсотків – тобто приблизно на 7 доларів за кілограм.

У Казахстані говорять, що система єдиного митного тарифу посилює позиції Росії. Деякі російські офіційні особи відкрито заявляють, що новий тариф заснований в основному на російській системі. Втім, амбіції Москви Митним союзом не обмежуються. Лідери Росії, Казахстану й Білорусі вже підписали документи про створення до 1 січня 2012 року Єдиного Економічного Простору – спільного ринку товарів, інвестицій і робочої сили.

Коли в листопаді президенти трьох країн підписували документи про створення Митного союзу, вони обіцяли, що цей захід дасть змогу збільшити обсяги торгівлі, зробить країни більш конкурентоспроможними і сприятиме інвестиціям. Зі слів президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва, сукупний товарообіг країн-учасниць союзу становить 900 мільярдів доларів. Швидше за все, це було перебільшенням – лідери колишніх радянських республік взагалі часто прикрашають, коли йдеться про їх внутрішні економічні схеми, - однак потенціал Митного союзу дійсно величезний, і, як підкреслив Назарбаєв, у майбутньому він може перетворитися у великого експортера нафти й зерна. Однак для багатьох споживачів у Казахстані всі ці переваги можуть видаватись чистою абстракцією – поки вони бачать тільки підвищення цін. У тих галузях, де продукція розвинених країн була відносно недорогою, багато казахів помічають значне зростання роздрібної вартості імпортованих через межі союзу товарів. Голосніше за все звучать скарги із приводу цін на автомобілі.

1 січня мито на імпортні автомобілі, яке раніше в Казахстані становило 10 відсотків від ціни, зросло до російського рівня - 30 -35 відсотків. За цими заходами деякі бачать спроби Росії отримати несправедливу перевагу для продукції своєї автомобільної промисловості, неконкурентоспроможної на світових ринках.

Кажуть, що нова тарифна система може викликати наплив імпортних товарів, що підірве позиції вітчизняних виробників на ринку і сприятиме зростанню інфляції. За даними Світового банку, в 2007 році Казахстан експортував товарів і послуг на загальну суму в 46 мільярдів доларів (насамперед йдеться про експорт вуглеводнів), а імпортував - на суму в 30 мільярдів.

Амбіції Росії

 На перший погляд може здатися, що високе мито на імпорт дасть казахським виробникам перевагу перед іноземними. Насправді ж старих конкурентів просто змінять нові. Російський уряд має вирішальний вплив у координаційних структурах митного союзу й може керувати єдиною економічною політикою. В результаті казахські компанії можуть зіштовхнутися з конкуренцією з боку російських фірм, причому на нерівних умовах.

На думку одного з казахських економічних аналітиків, місцевому бізнесу варто приготуватися до нещадної конкуренції з російським імпортом.

Директор алматинського аналітичного центру "Група оцінки ризиків" Досим Сатпаєв вважає, що в найближчі кілька років російські компанії будуть мати перевагу на казахському ринку завдяки більш конкурентоспроможній продукції, яку може виробляти російська економіка, набагато більша й порівняно більш розвинена порівняно з казахською. Тим часом, стверджує він, економіка Казахстану буде, як і раніше, страждати від слабкої організації, проблем з контролем якості й подібних труднощів. Казахстан поки не готовий до того типу економічної інтеграції, за який виступає Росія, попереджає він.

Економічні показники також підкреслюють провідну роль, яку відіграватиме Росія в новому митному союзі й на передбачуваному єдиному ринку. Хоча Казахстан має одну з найбільших економік на пострадянському просторі, і його ВВП, за оцінкою Світового банку, в 2008 році становив 132 мільярди доларів, це – менше ніж одна десята від російського ВВП.

На тлі створення Митного союзу перемога близького друга Кремля на українських президентських виборах може дати новий імпульс прагненню Москви утвердити своє панування на пострадянському економічному просторі.

Поки явний інтерес до Митного союзу проявили Киргизія й Таджикистан. Що ж до другої за економічною потужністю республіки колишнього Радянського Союзу – України, то її обраний президент Віктор Янукович повідомив кореспонденту британської газети Daily Telegraph, що він виступає за приєднання до зростаючої економічної зони, яку створює Росія. Вступ України в Митний союз може помітно змістити баланс сил у регіоні в бік внутрішньої Євразії, і тоді - особливо, якщо Росія не буде рухатися в бік лібералізації політичної системи – Європейський Союз може очікувати посилення тиску Москви на заході континенту й у його центральних областях.

Оскільки Кремль прагне відновити свій вплив у Євразії, якщо Україна ввійде в очолювану Росією економічну зону, основний тягар цього тиску припаде на країни Прибалтики, а також на держави Центральної та Східної Європи, які раніше входили в Організацію Варшавського договору.

Кенджалі Тинібай, казахський журналіст для Transitions Online , США.

Переклад ИноСМИ .

 

 





Архів
Новини

ok