Публікації 2022-09-14T04:07:41+03:00
Українські Новини
Не здається ворогу гордий наш прем'єр

Не здається ворогу гордий наш прем'єр

Юлія Володимирівна порадувала всіх, хто вважає, що Україні не завадять ще кілька місяців війни "у верхах".

Отже, в суботу Юлія Володимирівна порадувала всіх, хто вважає, що Україні не завадять ще кілька місяців війни "у верхах".

Заява прем'єр-міністра сповнена підбадьорливих слів для серць, що прагнуть ескалації непримиренної політичної боротьби. "Я готова і здатна боротися", - заявила Тимошенко. Прем'єр також попросила у народу розуміння та підтримки і дала сповнену оптимізму й суворої лірики обіцянку і надалі залишатися з українцями. На яких же фронтах доведеться воювати прем'єрові, який вирішив не залишати країну без своєї власної боротьби за демократію?

Головним оголошеним напрямком ударів Юлії Володимирівни є фальсифікації на виборах Президента. Основну бронетанкову міць таких ударів, зі слів бютівців, мають становити результати дозволеного судом перерахування голосів на декількох дільницях у Криму. Адже, як заявила сама Тимошенко, "на всіх без винятку дільницях юридично доведено факт фальсифікації на користь Януковича від 3 до 8%".

Ідейний пафос цієї битви Юлії Володимирівни сформулював її найближчий соратник Олександр Турчинов. "Наше надзавдання полягає в тому, щоб захистити демократію в Україні", - пояснив головний штабіст БЮТ. "Тема фальсифікації повинна хвилювати всіх громадян нашої країни тому, що якщо ми не отримаємо відповіді на наші запитання, то наступні вибори будуть найгіршою пародією на вибори 2004 року", - додав він.

Також Олександр Турчинов підвів математичну базу під плани своєї політичної сили. З його слів, від БЮТ до ЦВК мали бути подані заяви, за якими оскаржуються рішення по 1300 виборчих дільницях. Сказавши, що частка незаконного перерахування голосів на користь Віктора Януковича на семи кримських дільницях становить від 5 до 8%, Олександр Валентинович запропонував порахувати обсяги можливих фальсифікацій, з огляду на те, що на кожну дільницю припадає в середньому тисяча - дві тисячі виборців. Наведена віце-прем'єром математична база чітко вказує на межу можливостей Юлії Володимирівни - забрати в Януковича близько 125 тис. голосів, що при розриві близько 900 тис. нічого істотно не змінює. Можлива спроба, озвучена тим же Турчиновим, домогтися визнання виборів недійсними на всіх 1300 дільницях навряд чи виллється в якісь доленосні рішення для підсумку виборів. Хіба що втягнуть країну в війну вже не тільки в лавах виконавчої та законодавчої, а й судової влади. Адже ЦВК в неділю, 14 лютого, офіційно оголосила результати виборів, за якими перемога дістається Януковичу, і бютівцям тільки й залишається, що спробувати щастя у Вищому адміністративному суді. А щоб їм було веселіше це робити, генеральному прокурору України, зі слів заступника лідера Партії регіонів Бориса Колеснікова, спрямовано заяву від партії з проханням вивчити правочинність заяв Олександра Турчинова про порушення на виборах.

Юридичним фронтом боротьба Юлії Володимирівни не обмежується. Є ще фронт політичної репутації прем'єра - всередині країни й за її межами. Зі слів депутата Верховної Ради від Партії регіонів Олени Бондаренко, абсолютна більшість експертів сходиться на тому, що з кожним днем відтягування визнання результатів виборів Тимошенко втрачає можливості для роботи в опозиційній ніші. Проявляючи наполегливість у невизнанні перемоги свого опонента, прем'єр також "перестане бути тим гостем, якого пускають у будь-який європейський дім, у тому числі й європейські партії, з якими вона зараз перебуває в політичному союзі... Таких політиків, які не передають владу демократичним шляхом, ігнорують. Це парії, яких потім намагаються уникати. Тому тут варто приймати швидке рішення, переходити в опозицію. Тоді в неї, звичайно, всі шанси наростити такі м'язи, що владі буде дуже тісно", - резюмувала це питання Олена Бондаренко.

Тепер ми підходимо до головного, не оголошеного, але загальновідомого для Юлії Володимирівни фронту війни - у владі. Йдеться про війну за збереження за собою прем'єрського крісла. Для цього Юлії Володимирівні необхідно або зберегти існуючу коаліцію, про готовність вийти з якої вже натякнув Блок Литвина, або піти на умовно неймовірний, але цілком можливий союз із Партією регіонів. Таке єднання двох найбільших фракцій у головному органі прийняття державних рішень в Україні – парламенті – дасть змогу новій коаліції змінювати Конституцію країни, як її учасникам заманеться. Фактично це реальний шлях до двопартійної системи, у якій  регіонал Олена Бондаренко не бачить нічого поганого. "Дуже багато прикладів у світовій політичній історії, коли двопартійна система повністю довела свою життєздатність. І показала, що при переході влади від однієї політичної партії до іншої жодної трагедії для країни не відбувається", - підкреслила вона.

Такий поворот подій найбільше не влаштував би, напевно, фракцію НУ-НС. Не випадково член фракції Давид Жванія заговорив про початок процесу консолідації у фракції. "Ми повинні консолідуватися під конкретну особистість, - сказав політик. – …Є (у фракції НУ-НС, – ред.) найбільш результативний кандидат на виборах. Він розглядається як найбільш імовірний центр об'єднання. Це Яценюк", - не став приховувати депутат. Давид Важаєвич пояснив, що оскільки ситуація в економіці країни сьогодні настільки складна, то Партія регіонів буде готова співпрацювати з тими, хто візьме на себе відповідальність і запропонує прем'єра, здатного вивести країну із кризи. Давид Жванія висловив припущення, що НУ-НС зі своїм кандидатом на пост прем'єра могла б стати рятівним і для "регіонів", і для країни союзником по новій коаліції в парламенті.

Так що ж "у сухому залишку"? А те, що, захопившись юридичною боротьбою та грою в делегітимацію обраного Президента, Юлія Володимирівна може домогтися піррової перемоги, розгубивши союзників всередині країни та за її межами, а також випустивши на волю "чорта з табакерки": оновлену і згуртовану фракцію НУ-НС зі своїм прем'єром при владі. Якщо, звісно, на останнє буде воля Господа і скромного власника ділянки в Межигір'ї.

 

 

 





Архів
Новини

ok